Підприємство з невеликою кількістю встановлюємих трансформаторів.

Малюнок 1. Включення компенсуючого пристрою при декількох трансформаторах

Передача реактивної потужності зі сторони мережі 6-10 кВ в мережу до 1000 В може привести до збіль-шення числа встановлюємих трансформаторів. В цьому випадку мінімально можливе число трансфор-маторів п ₀ при cos φ = 1

де: Р - сумарна активна потужність в мережах до 1000 В: А

β - коефіцієнт завантаження:

S _{hom тр}номінальна потужність одного трансформатора.
Збільшення числа трансформаторів на один чи два проти розрахункового не приведе до зміни сумарних втрат.

Найбільша реактивна потужність, яка може бути передана із мережі 6 -10 кВ в мережу до 1000 В без збільшення числа вибраних трансформаторів в MBАр

Далі розглядаються варіанти із збільшенням числа трансформаторів на один або два в порівнянні з мінімально можливим їх числом n₀та визначаються розрахункові затрати для кожного варіан-ту. При цьому для першого варіанту враховуються затрати на генерацію реактивної потужності на 6 - 10 кВ та затрати на встановлення БК в мережі до 1000 В, потужність яких необхідна для балансу реактивних потужностей в цих мережах. Для варіантів з підвищеним числом трансформаторів врахо-вують допоміжні затрати на їх установку.

Малюнок 2. Включення компенсуючого пристрою при одному або двох трансформаторах.

Якщо на підприємстві встановлюється один або два трансформатори 6 -10/0.4 кВ, то при зміні ступені компенсації реактивної потужності в мережі до 1000 В число трансформаторів не може бути змінене через умови електронадійності і т. п. Тоді, зберігаючи метод розрахунку, визначається не мінімально можлива кількість трансформаторів, а мінімально можлива потужність трансформаторів (МВА)

So = Р/ (β ∙ cos φ)
Після цього порівнюють варіанти встановлення трансформатора з мінімально можливою потужністю трансформатора на ступінь вище.

Вибір того чи іншого засобу компенсації здійснюється на основі техніко-

економічних розрахунків.

Одним із найважливіших показників економічності компенсуючих

засобів є питомі витрати в них активної потужності на отримання реактивної

потужності. Не можна рахувати економічним і доцільним отримання

реактивної потужності за рахунок великих затрат активної потужності.

Питомі витрати активної потужності (кВт/кВАр) в компенсуючи

пристроях різних типів приведені нижче:

- найменші втрати мають батареї конденсаторів, які із за простоти

конструкції і обслуговування, відсутності частин, що обертаються, можливості

установки їх в любій точці мережі у вигляді великих батарей, групами чи

індивідуальними банками, отримали широке використання в

електроустановках;

- синхронні компенсатори хоча і мають більші питомі втрати

активної потужності, встановлюються в енергосистемах із-за необхідності,

відповідно режимам роботи систем, забезпечення стійкості та регулювання

напруги систем. В періоди максимального навантаження синхронні

компенсатори можуть працювати в режимі перезбудження та віддавати

реактивну потужність, а в періоди зниження навантаження, споживати

реактивну потужність. Таким чином, синхронні компенсатори можуть

регулювати напругу на приймальних кінцях мережі.

Вибираючи потужність компенсаторних батарей необхідно слідкувати,

щоб ця установка покривала реактивне навантаження цеха чи підприємства і не

видавала реактивну потужність в мережу енергосистеми. Така перекомпенсація

приводить лише до втрат потужності, що викликається передачею в мережу від

підприємства реактивної потужності. Оскільки таке явище має місце при спадах

графіка навантаження (вночі, у вихідні дні) то необхідно, щоб потужність

приєднаних косинусних конденсаторів використовувалась в залежності від

графіка реактивного навантаження підприємства. Для цього конденсаторні

батареї секціонуються на ступені. Ці секції автоматично включаються та

виключаються в залежності від рівня напруги і періоду доби чи за іншими

параметрами.

Цього недоліку позбавлені статичні джерела реактивної потужності, що

представляють із себе сполучення конденсаторних батарей з регулюючою

ланкою. В такому випадку сумарна реактивна потужність рівна різниці

потужність реактора є функцією струму підмагнічування, і компенсатор може

або генерувати реактивну потужність, або споживати її. Використання

керованих статичних компенсаторів виправдано лише в мережах з різко

змінним навантаженням.

При розподілі засобів компенсації реактивної потужності між мережами

напругою до і вище 1 кВ необхідно враховувати положення:

- найбільше зниження втрат потужності і електроенергії досягається при

розміщенні КБ в безпосередньому наближенні від споживаючих реактивну

потужність електроприймачів;

- передача реактивної енергії з мережі напругою 6-10 кВ в мережу до 1 кВ

економічно не вигідна, якщо це призводить до збільшення числа і потужності

цехових трансформаторів;

- використання комплексних конденсаторних установок на стороні 6-10

кВ цехових трансформаторних підстанцій і розподільчих пунктах, як правило,

економічно недоцільне. Конденсаторні установки напругою 6-10 кВ слід

встановлювати на головних понижуючих підстанціях і підстанціях глибокого

вводу.

Дата добавления: 2017-02-01