КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Підвищення організованості матеріальних потоків у виробництві
РОЗДІЛ 7. ВНУТРІШНЬОВИРОБНИЧА ЛОГІСТИКА Іслам: економічні й ідейні передумови виникнення ісламу
Іслам є однією з найбільш поширених релігій. Виник він в Аравії на початку VII ст. До того часу первіснообщинний лад кочових і осілих племен в Аравії піддавався все більшій розкладанню. У кожному арабському племені вже з'явився панівна верхівка, з якої виділялися ватажки племен. Поява рабства і збіднення багатьох рядових кочівників-скотарів породили соціальні суперечності, які у свою чергу викликали перші спалахи класової боротьби в арабських племенах.
Для придушення активного протесту народних мас було потрібно створити грізного і караючого бога, який загрожував би покараннями неслухняним і непокірним людям не тільки в тутешній, а й у вигаданій, загробного життя. Нова релігія повинна була бути однією з форм єдинобожжя, тому що в Аравії відбувалося об'єднання племен у великі союзи племен.
У зв'язку з утворенням класового суспільства в Аравії серед місцевих племен наростав економічна і соціальна криза, відображенням якого було виникнення ісламу, покликаного виправдати соціальний і економічний першість і встановлювався експлуататорський лад покірність єдиному Богу - Аллаху стало основною вимогою нової релігії. Послідовники цього віровчення стали називатися мусульманами, тобто «покірними».
Методологія логістики дає можливість послідовно раціоналізовувати складні виробничі системи. Вона озброює методами підвищення організованості виробничих систем і уможливлює отримання конкурентних переваг. У ринковій економіці життєспроможність підприємств, завоювання ними конкурентних переваг можливі лише за умови їх обов’язкової безперервної організаційно-технічної перебудови з метою наближення реально існуючого виробництва до оптимального проекту, що відповідає досягнутому рівню знань, техніки, технології, організації й управління виробництвом. Організаційно-технічна перебудова є безперервним процесом гнучкої адаптації підприємства до плинних умов ринку, нестабільної системи податків та методів державного регулювання. Щоб досягти стійкого рівня конкурентоспроможності на ринку, процес перебудови організації має наближати існуючу модель організації до ідеалу. Оптимальний проект має відповідати сучасному рівню технології, техніки та культури (знань) організації та управління підприємством. Тобто оптимальний проект підприємства має являти собою гнучку виробничу логістичну систему (ВС). Виходячи з сутності поняття «система» та мети її функціонування, що розкриваються на основі системного підходу до вивчення і проектування логістичної ВС, слід виокремити три частини: функціональну, елементну і організаційну. Функціональний аспект організації системи — це структура взаємопов’язаних функцій, що відповідає цілям, тобто така, що формує логіку дії кожної функціональної підсистеми та логіку функціонування системи в цілому. Найвищого прибутку підприємства досягають підвищенням організованості (ефективності) процесів виробництва. Основними завданнями внутрішньовиробничої логістики є: · планування виробництва на основі прогнозів потреб готової продукції та замовлень споживачів; · організація оперативного-колективного планування з детальним розкладом графіка виробництва; · організація управління технологічними процесами виробництва; · контроль якості, дотримування стандартів якості продукції та сервісу; · організація стратегічного та оперативного планування постачань; · налагодження процесів збереження та формування оперативних ресурсів у цехах; · прогнозування, планування та нормування витрат матеріальних ресурсів у виробництві; · організація роботи внутрішньовиробничого технологічного транспорту; · управління запасами на всіх рівнях внутрішньовиробничої складської системи та в технологічному процесі виробництва; · встановлення норм незавершеного виробництва та контроль за їх виконанням; · фізичний розподіл матеріальних ресурсів у внутрішньому виробництві; · інформаційне та технічне забезпечення процесів управління внутрішньовиробничими матеріальними потоками. Можна виділити головну ціль і цілі трьох рівнів, що будуть сприяти створенню оптимальної виробничої логістичної системи. Головна ціль полягає у забезпеченні своєчасної і комплектної поставки продукції відповідно до угод, тобто робота на споживача. Ціль першого рівня полягає у мінімізації витрат на виробництво, забезпеченні безперервного завантаження робітників і робочих місць, безперервність руху предметів праці у виробництві. Ціль другого рівня — підвищити організованість процесів виробництва, реалізації основних принципів організації виробництва: спеціалізація — диверсифікація; стандартизація — універсалізація; прямоточність — невизначеність; безперервність — переривистість; паралельність — послідовність; пропорційність — резервування; надійність — гнучкість; ритмічність — аритмічність. Цілі третього рівня — у забезпеченні працеспроможності виробничої системи у заданому діапазоні якісних та кількісних показників, забезпечення повного циклу управління у їх взаємозв’язку, прогнозуванні, нормуванні, плануванні, організації, обліку, контролі, аналізі, координації, регулюванні, стимулюванні. Цільова орієнтація виробничих процесів передбачає всіляке зменшення неупорядкованості різноманітності та невизначеності у русі предметів праці як в просторі, так і в часі. Так, односпрямований рух предметів праці у виробництві забезпечує: а) багатократне зменшення складності ВС та працевитратності управління виробництвом завдяки скороченню у десятки разів кількості різноманітних міжцехових та внутрішньоцехових технологічних маршрутів та виробничих зв’язків між учасниками; б) створення бази для узгодження строків виконання робіт з безперервним завантаженням планових робочих місць та виробничих дільниць; в) підвищення технологічної однорідності робіт на кожному робочому місці. Цільова організація виробничих процесів здійснюється відповідно до головної мети, тобто на основі річної виробничої програми підприємства і формує чи уточнює їх виробничу структуру. Гнучкість адаптації підприємства до змінюваних зовнішніх і внутрішніх умов роботи забезпечується за рахунок багатьох факторів, основними з яких є гнучкість техніки і технології, рівень професіоналізму кадрів, гнучкість організації і управління виробництвом. Розрізняють тактичну та стратегічну гнучкість. Перша визначає час, що необхідний підприємству на опанування виробництвом нового виробу чи реконструкції окремого виробництва, пов’язаного з нововведенням у техніці чи технології. Друга визначає значущість можливих капіталовкладень, ефекту, обсягу та часу реконструкції підприємства. Реалізація основних принципів організації виробництва призводить лише до підвищення організованості (ефективності) функціонування підприємства за умов відносно стабільних впливів середовища, тоді як реалізація основних та протилежних принципів організації виробництва підвищує ще й внутрішню гнучкість виробництва, тобто можливість оперативно, з мінімальними витратами адаптуватися до змін у виробничій програмі, умов на ринку товарів та послуг, норм державного регулювання. В результаті формується динамічно організована структура підприємства, тобто логістична виробнича система. 7.2. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ З позиції логістики, важливість управління виробничими процесами полягає в найбільш ефективному щодо зменшення витрат і підвищення якості продукції управлінні матеріальними потоками і незавершеного виробництва в технологічних процесах виробництва готової продукції. Новизна концепції і логістичного підходу до управління промисловими системами стосується всебічного і комплексного вирішення питань руху матеріальних ресурсів у процесі виробництва та споживання. Логістична система охоплює та узгоджує процеси виробництва, закупівлі та розподілу готової продукції, а також є основою при стратегічному плануванні та прогнозуванні виробництва. Логістична концепція потребує комплексного підходу до управління системою каналів, через котрі надходять на підприємство, переміщуються у середині його, ідуть з нього усі матеріальні потоки при виробництві та розподілі. Рис. 38. Види виробничих потокових процесів Раціональна організація та управління матеріальними потоками на сьогодні передбачають обов’язкове використання основних логістичних принципів: односпрямованості, гнучкості, синхронізації, оптимізації, інтеграції потокових процесів. Організації та оперативному управлінню матеріальними потоками належить провідна роль в оперативному управлінні підприємством, у своєчасній поставці продукції і особливо з метою підвищення ефективності виробництва, тому що в їх межах вирішуються всі питання, пов’язані з використанням виробничих ресурсів за часом та у просторі. Сучасна організація та оперативне управління виробництвом (матеріальними потоками) мають відповідати ряду вимог:
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 122; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |