Ключові поняття, категорії, методики

Інвестиція (від лат. invest, вкладення коштів) — господарська операція, яка передбачає придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції. Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних формах. З метою обліку, аналізу та планування інвестиції класифікуються за різними ознаками:

1. За об'єктами вкладень розрізняють капітальні (реальні) та фінансові інвестиції. Під капітальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у активи: як матеріальні, так і нематеріальні (інноваційні інвестиції). Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів у фінансові активи, зокрема у статутні капітали інших підприємств та у цінні папери.

2. За характером участі в інвестуванні розрізняють прямі і непрямі інвестиції. Під прямими інвестиціями розуміється безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування. Під непрямими інвестиціями розуміється інвестування, опосередковане іншими особами - інвестиційними або фінансовими посередниками.

3. За періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгострокові інвестиції. Під короткостроковими інвестиціями розуміють звичайно вкладення капіталу на період не більше одного року. Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період більше одного року.

4. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні (акціонерні), державні, іноземні та спільні.

5. За регіональною ознакою розрізняють внутрішньодержавні та закордонні інвестиції. Під внутрішніми інвестиціями розуміють вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені в межах країни. Під інвестиціями за кордоном (іноземні інвестиції) розуміють вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені за межами країни.

Фінансові інвестиції це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та непрямі-портфельні.

Прямі інвестиції — безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування, як правило до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права.

Портфельні інвестиції — це придбання цінних паперів, що випускаються інвестиційними або іншими фінансовими посередниками, які розміщують інвестиційні кошти у найбільш ефективні контрольовані ними об'єкти інвестування,, а отримані доходи розподіляють серед своїх клієнтів.

Капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи – витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об’єктів матеріальних необоротних активів.

Основна мета аналізу інвестиційної діяльності: проаналізувати та оцінити суми можливих втрат і доходів, в результаті фінансових та капітальних інвестицій протягом очікуваного терміну інвестування з метою вибору найбільш вигідного і ефективного з точки зору рентабельності та безпечності, включаючи оцінку ризиків і чутливості проекту. Тому завдання аналізу - вибір оптимального проекту з-поміж кількох можливих варіантів капітальних вкладень або вибору таких цінних паперів, які б найточніше відповідали потребам підприємства.

Для зовнішніх суб'єктів завдання аналізу полягає в оцінці інвестиційної привабливості підприємства.

Для внутрішніх суб'єктів аналізу найважливішим завданням є обґрунтування та вибір найефективнішого напряму інвестування коштів. На початковому етапі аналізується доцільність вкладення коштів у інвестиції. Залежно від результатів аналізу вибирають один із напрямів проведення інвестиційних операцій або визначають оптимальне їх поєднання. Під час аналізу інвестицій доцільно вирішити такі завдання: розробити стратегію розвитку інвестиційної діяльності суб'єктів господарської діяльності; • вивчити динаміку і структуру джерел фінансування інвестицій; провести аналіз формування інвестиційних ресурсів підприємства;

оцінити ефективність окремих проектів і вибрати найбільш прийнятний варіант; • проаналізувати потоки продукції, ресурсів і грошових коштів; вивчити вплив фактора інфляції; здійснити порівняльний аналіз результатів і затрат із метою досягнення необхідної норми прибутку.

У процесі аналізу необхідно врахувати такі особливості інвестиційної діяльності: обмеженість фінансових ресурсів, можливість вибору альтернативних проектів; які почергово порівнюються і вибирається найбільш вигідний і ефективний з точки зору рентабельності та найменшої ризикованості для інвестора.

Інформаційним джерелом аналізу інвестиційної діяльності підприємства є фінансова звітність, зокрема баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів. Аналіз динаміки та структури інвестицій підприємства проводиться на підставі показників першого розділу балансу "Необоротні активи", та окремих показників другого розділу балансу: р.190 Дебіторська заборгованість за нарахованими доходами, р.230 - Поточні фінансові інвестиції..Аналіз доходів та витрат від інвестиційної діяльності за показниками звіту про фінансові результати, зокрема р.110 «Дохід від участі у капіталі», р.120 «Інші фінансові доходи», р. 130 «Інші доходи», р.140 «Фінансові витрати», р.150 "Втрати від участі в капіталі", р.160"Інші витрати". Аналіз руху коштів у результаті інвестиційної діяльності здійснюється на підставі показників розділу 2 «Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності» звіту про рух грошових коштів.

Методика аналізу дохідності та ризику інвестиційних операцій залежить від об'єктів дослідження. Аналіз інвестиційної діяльності поділяється на два основні напрями у відповідності видам інвестицій: аналіз капітальних інвестицій (проектів капітальних вкладень) та фінансових інвестицій (за їх видами).

У процесі аналізу підприємства як об'єкта інвестування потенційних акціонерів (інвесторів) поряд з прибутковістю та рентабельністю цікавлять і такі показники, як обсяги та ефективність капітальних вкладень, здійснюваних на підприємстві. Аналіз динаміки реальних інвестицій з урахуванням темпів інфляції дає змогу зробити висновки щодо інвестиційної активності підприємства. Аналіз структури інвестицій уможливлює оцінювання перспективності напрямів їх вкладення. Об'єктами такого аналізу можуть бути:

- виробнича (галузева) структура капітальних вкладень підприємства, яка характеризує перспективи його майбутньої галузевої диверсифікації;

- технологічна структура капітальних вкладень — співвідношення витрат на будівельно-монтажні роботи (пасивна частина капітальних вкладень) і на придбання обладнання, машин, інструментів (активна частина);

- відтворювальна структура капітальних вкладень: співвідношення між вкладеннями в нове будівництво, у розширення діючих потужностей, у технічне переозброєння та реконструкцію.

Аналіз цих аспектів діяльності підприємства уможливлює оцінювання перспектив його розвитку та стабільності.

Для оцінки капітальних вкладень застосовують:

1.Методи з врахуванням вартості грошей у часі, зокрема метод чистої

теперішньої вартості і внутрішньої норми прибутковості;

2. Методи, у яких вартість грошей у часі не враховується: період окупності і

облікова норма прибутковості

При застосуванні м етодів оцінки капітальних інвестицій з врахуванням вартості грошей у часі вираховується майбутня вартість грошей - це вартість інвестиції через певний період, враховуючи відсоткову ставку:

FV = PV x (1+ I) N,

де FV-майбутня вартість, PV - теперішня вартість, І-ставка вартості грошей, N- кількість періодів.

Теперішня вартість – це вартість майбутніх надходжень у теперішній час. PV= FV: (1+ I) N.

Чиста теперішня вартість визначається як різниця між теперішньою (дисконтованою) вартістю майбутніх грошових надходжень та сумою первісних інвестицій. При умові я кщо ЧТВ 0 -проект приймається, в противному разі, якщо ЧТВ<0 проект відхилити.

Дата добавления: 2017-02-01