Індустріалізація господарства країн Європейської цивілізації та становлення ринку монополістичної конкуренції

Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).

Мінілексикон

Трудова теорія вартості – основна теорія класичної школи, згідно з якою, вартість товару вимірюється витратами праці на його виробництво.

Концепція економічної людини – теоретична концепція, запропонована А.Смітом, згідно якої в самій природі людини закладено устремління до власної вигоди та схильність до обміну.

«Невидима рука» ринку – закладений, на думку А.Сміта, в основу ринку механізм саморегулювання, який спрямовує людину до мети й використовуючи її егоїстичний інтерес автоматично сприяє досягненню суспільного блага.

Промисловий переворот – процес переходу від мануфактури з її ремісничою технікою до великого машинного виробництва.

Теорія трьох факторів виробництва – теорія запропонована Ж.Б.Сеєм,згідно з якою у створенні вартості товару беруть участь усі три фактори виробництва: праця, капітал, земля, власники яких одержують відповідні доходи у формі зарплати, прибутку, ренти.

6. Індустріалізація господарства країн Європейської цивілізації та становлення ринку монополістичної конкуренції.

7. Формування світового господарства та міжнародні економічні відносини у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

8. Розвиток альтернативної течії економічної теорії в умовах посилення конкуренції та поглиблення суперечностей ринкової економіки. Національна політична економія

9. Марксистська економічна теорія.

10. Формування теорії ринку. Маржиналістська революція.

Індустріалізація характеризується:

- структурними змінами в економіці;

- появою нових і модернізацією старих галузей;

- зміною долі галузей в ВВП;

- перемогою машинного виробництва в усіх галузях;

- змінами в організації і управлінні виробництвом;

- монополізацію економіки;

- утворенням фінансового капіталу;

- зміною енергетичної фази економіки;

- електрифікацією виробництва, транспорту, збуту.

В основі індустріалізації лежить цілий ряд технічних винаходів.

Провідними галузями стали:

- виробництво електроенергії;

- хімічна;

- добувна;

- металургійна;

- машинобудівна;

- транспортна промисловість;

- сталеливарна;

- нафтодобувна.

Особливо швидко розвивалось транспортне будівництво і верстатобудування.

У кінці XIX ст. високими темпами розвивалася економіка США. Вони вийшли на перше місце у світі за обсягом промислової продукції, обігнали Великобританію, яка втратила роль "фабрики світу". Прискорений розвиток США пояснюється рядом факторів, серед яких важливе місце займають політичні, соціальні, географічно-кліматичні, природні. (Про них було сказано у попередній лекції).

В кінці XIX ст. США зайняли перше місце в світі за обсягами промислового виробництва.

Великобританія відстала від США, Німеччини спочатку за темпами, а потім і за абсолютними показниками.

В Німеччині індустріалізація проходить в.останній треті XIX - п. XX ст. Індустріалізація. вивела Німеччину на друге місце у світі (після США) та перше місце у Європі. Цьому сприяло ряд факторів, серед яких найголовнішим можна вважати перемогу у франко-прусськіи війні 1870—1871 рр. Після завершення війни відбулося об'єд­нання Німеччини навколо Пруссії, консолідація німецької нації. Було ліквідовано політичну роздрібненість, митні бар'єри, сфор­мувалася єдина грошово-фінансова система, прийнята загальнодержавна система міри і ваги, залізничного і поштового права. Все це сприяло розвитку єдиного внутрішнього ринку країни.

В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росїї, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництву. Англійська промисловість почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас американські та німецькі товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.

Впродовж XIX ст. Франція займала друге місце у світі за рівнем промислового виробництва,, поступаючись лише Англії. Однак в кінці XIX ст. вона опинилася на четвертому місці.

Причиною цього була, перш за все, поразка у франко-пруській війні та її наслідки. Мирний договір 1871 р. був невигідним для Франції. Вона зобов'язана була сплатити Німеччині 5 млрд. франків контрибуції і як гарантію виплати віддавала частину своєї території — провінції Ельзас та Лотарінгію. Ці землі були економічно найрозвиненіші, багаті на залізну руду, вугілля, тут добре розвивалася текстильна та інші галузі промисловості. Втрата Ельзасу та Лотарінгії примусила Францію ввозити велику кількість залізної руди і чорних металів.

Відсталою у порівнянні із США та Німеччиною була й структура французької економіки. Скорочувалися потужності металургії, вугільної та інших галузей промисловості. Успішно розвивалася легка промисловість. Перед першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною країною. Існування гострих проблем у сільському господарстві також не стримувало розвиток економіки.

Дата добавления: 2017-02-01