Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Міжнародний медіа-моніторинг.




Прес-служба.

Прес-служби у системі підрозділів зв'язків із громадськістю урядових установ і бізнес-структур. Прес-служба у системі суспільних відносин демократичної держави та держави, що переживає перехідний період. Політичні й суспільні передумови становлення підрозділів зв'язків із громадськістю та інформаційних служб урядових та неурядових установ. Їх роль та завдання.

Принципи та функція діяльності прес-служб. Типові функції прес-служби. Структура типової прес-служби. Завдання кожного окремого із підрозділів. Головні принципи роботи прес-служби.

Форми організації роботи прес-служб. Особливості діяльності прес- служб за умов кризових та надзвичайних ситуацій. Прес-конференції та брифінги як найпоширеніші форми роботи зі ЗМІ. Інтерв'ю як метод збору інформації. Способи проведення "утаємничених зустрічей". Інформація з помітками "для друку" й "не для друку".

Завдання та функції керівника прес-служби, прес-секретаря та речника. Функціональний та статусний поділ керівника прес-служби, прес-секретаря та речника. Особливості їх роботи, проблема "психологічного та професійного добору команди".

Основні підходи до налагодження ділових відносин прес-служби та ЗМІ. Прес-служба як джерело оперативної, достовірної та надійної інформації. Системність у роботі зі ЗМІ. Проблема дистанції в особистих взаєминах співробітників прес-служби та представників ЗМІ.

Методи роботи прес-служб із представниками засобів масової інформації та громадськості. Особливості прес-конференції як способу оприлюднення важливої поточної інформації. Брифінг як форма регулярного спілкування із представниками ЗМІ. "Пірамідальна" форма підготовки прес-релізу. "Перевернута піраміда" як форма подачі актуальних новин.

Діяльність інформаційно-аналітичних відділів дипломатичних представництв у режимі прес-служб. Особливості роботи прес-аташе посольства із представниками місцевих ЗМІ. Етапи налагодження ефективної співпраці. Підготовка співробітником посольства (прес-аташе) повідомлень з-за кордону для поширення у вітчизняних ЗМІ.

Особливості функціонування прес-служби під час виборчої кампанії. Методика використання зв'язків зі ЗМІ у масових комунікаційних кампаніях. Підготовка контрольного списку засобів інформації. Позамовні навички комунікації.

Світові інформаційні агентства: спеціалізація та сфери впливу. Інформаційні агенції як найважливіший канал поширення новин. Використання прес - службами інформаційних каналів ІА. Диверсифікація та спеціалізація міжнародних інформаційних агентств. Вплив медіа - корпорацій на міжнародну політику. Інформаційні агентства України у висвітленні міжнародної тематики. Державні інформаційні агенції як рупори урядової пропаганди. Умови співпраці прес-служб державних установ та національний^ інформаційних агенцій. Особливості розвитку світового телебачення. Роль глобальних агентств новин у міжнародному інформаційному потоці.

Правничі засади взаємодії прес-служби із ЗМІ та громадськістю. Акредитація як форма унормування взаємин із представниками ЗМІ. Особливості роботи із інформаційним запитом. Умови надання інформації з обмеженим доступом.

Підготовка інформаційних матеріалів та їх поширення. Прес-релізи. Правила підготовки прес-релізів. Вимоги до прес-релізу. Підготовка інформаційних повідомлень для інформаційних агенцій. Правила роботи із ЗМІ. Повідомлення (анонсування) про майбутні заходи. Різновиди інформаційно-аналітичних матеріалів для ЗМІ: коментар, прес-реліз, заява, бюлетень, ексклюзивний твір, факт-листи, медіа-кити, бек-граунд. Особливості підготовки фото - та відеоматеріалів.

Специфіка роботи співробітників прес-служби під час поїздок та відряджень. Завдання організації журналістського «пулу». Налагодження взаємовідносин з органами влади країни перебування. Особливості організації прес-конференцій у ході міжнародних переговорів. Спонтанні прес-конференції та бесіди із журналістами на борту літака першої особи. Пошук і шляхи отримання та передачі інформації. Правові можливості захисту виконання фахових завдань.

Тематична та практична підготовка брифінгу з міжнародної проблематики. Виконання практичного завдання із аналізу теми та підготовки прес-релізу до брифінгу для представників вітчизняних і зарубіжних ЗМІ. Формування теми та мети повідомлення. Вибір методів та майбутніх каналів оперативного поширення інформації. Стиль написання інформаційного та з інформаційно-аналітичного повідомлення для ЗМІ. Стильове оформлення та логіка викладу офіційної заяви для ЗМІ. Особливості підготовки огляду ЗМІ співробітниками прес-служби.

Медіа-моніторинг як один з провідних механізмів медіа-інформаційної політики, - здійснення "четвертої влади". Особливості міжнародного медіа-моніторингу. Події - Ситуації - Тенденції. Моніторинг як системно організоване у просторі й часі постійне відстеження ситуацій з метою виявлення тенденцій, що вимагають реагування на рівні прийняття й імплементації рішень. Суб'єкти й об'єкти моніторингу як форми здійснення «четвертої влади». Моніторинг ситуацій й моніторинг мас-медіа: спільне й відмінне. Мас-медіа як вторинні джерела інформації. Особливості опосередкованого медіа-відображення політичних, економічних та соціокультурних ситуацій. Джерело інформації, Його відправник та реципієнт, мета та ефективність передачі. Групи-мішені. Принцип контамінації. "Цільова аудиторія" друкованої й електронної преси та її дослідження засобами медіа-моніторингу та медіа-аналітики. Мас-медіа як "експлуататори " й ретранслятори стереотипів й упереджень масової свідомості. Моніторинг рейтингових телепрограм. Масове інформування й масове комунікування. Особливості аналізу друкованих та електронних, мережевих і немережевих мас-медіа. Методологія і методика медіа-моніторингу. Проблема формування медіа-вибірки. Цільові настановлення й селекція репрезентативних джерел. Інформаційна "рутина", медіа-сенсації й медіа-експектації як предмет моніторингу. Змістовні та формальні методи моніторингу. Проблема розв'язання суперечностей між описовістю та концептуальністю в інформаційному аналізі. Дискурс і текст. Аналіз і синтез. Аналогія і моделювання. Форма і формалізація. Інформаційно-аналітичні тексти та друковані й електронні тексти мас-медіа. Медіа-аналітика й альтернативні стилі журналістики "оцінок" та "фактів". Мас-медіа як предмет комунікативного аналізу. Моніторинг й аналіз мас-медіа як складова політичних комунікацій. Медіа-аналіз в системі Гарольда Ласуелла.

Види, форми та джерела міжнародного медіа-моніторингу як органічної складової зовнішньої медіа-інформаційної політики. Жанрове різноманіття текстів мас-медіа, Їх типи, форми й різновиди, специфіка моніторингу друкованих й електронних, аудіо- й відео-, онлайнових й офлайнових текстів. Критерії відповідності текстів мас-медіа зовнішньополітичним цілям державних та недержавних політичних структур. Керованість і некерованість медіа-інформаційної діяльності. Медіа-політика в структурі зовнішньополітичних PR. "Зв'язки з громадськістю" й прес-служби та речники МЗС та дипломатичних представництв, державних й корпоративних, урядових й неурядових, національних, наднаціональних та міжнародних структур та організацій. Складання прес-релізів, проведення прес-конференцій тощо як спосіб впливу на медіа-поведінку. Створення медіа-приводів й привернення уваги мас-медіа до подій, що можуть стати «новинами». Медіа-реагування на події міжнародного життя. Журналістика реактивна й рефлективна, національна й інтернаціональна. Суб'єкти і об'єкти впливу на розвиток подій, які розцінюються як «новини». Суб'.єктивні й об'єктивні принципи відбору новин. Тематичний й тональний баланс новин: вітчизняні й іноземні, позитивні й негативні тощо. Медіа-кастинг: хто замовляє "меню" міжнародної інформації для пересічного глядача (читача, слухача)? Новинний менеджент та "новинне виробництво". Подія й «новина» мас-медіа. Що мас-медіа вважають «подією». •Чому "погані новини - це гарні новини" (Фіске), а.не усі суспільно-значимі події стають «новинами». Відбір "новин" із потоку подій: не рефлекторна реакція, а політичне детерміноване конструювання медіа-реальності. Референтність й релевантність мас-медіа: основні характери та мотиви їх поведінки; репрезентація представників рас, націй, статей, вікових та інших соціальних верств. Дискримінаційна тематична політика міжнародних мас-медіа. Їх типова кореспондентська мережа та тематичне наповнення. Етноцентризм. Європоцентризм. Американоцентризм.

Моніторинг та проблеми доступу до інформації та інформаційної безпеки. Моніторинг медіа-інформаційних кампаній, інформаційних війн та операцій. Медіа-інформація в процесах політичного маніпулювання та контрманіпулювання. Гуманітарні технології у контексті "культурної політики" та політичної культури. Аналітика й сучасні технології оптимізації організаційного розвитку багаторівневих політичних структур. Медіа-інформація й політичний інженірінг. Аналітика, експертиза й консалтинг як види професійної діяльності та їх особливості у відкритому та закритому суспільствах. Особливості аналітики на етапах підготовки рішення, його прийняття та запровадження в життя. Поняття стратегічної інформації. Стратегічні та тактичні рішення у їх співвідношенні із стратегічною та тактичною аналітикою. Медіа-аналітика й політична експертиза. Аналітика й політичний консалтинг. Відкриті й закриті джерела. Право журналістів на отримання інформації. Витоки "чутливої інформації.; медіа-маніпулювання чи реальна загроза медіа-інформаційній безпеці? Інформаційна революція та інформаційні мережі (локальні та глобальні). Інтранет, Екстранет та Інтернет як джерела інформації. Мережеві технології та мережева інформація. Медіа-аналітика й бази даних, їх типологія та принципи створення й використання в політичних комунікаціях. Корпоративні мережі баз даних у контексті мережевого управління й урядування. Інформаційна безпека та її три основні аспекти, - технологічний, комунікаційний і психологічний. Інформаційний тероризм та засоби його попередження й знешкодження. Медіа-аналітика та розвідка: спільне і відмінне. Внутрішня та зовнішня, політична й економічна, тактична та стратегічна розвідка. Розвідка й контррозвідка. Медіа-моніторинг й конкурентна розвідка (бізнес-розвідка) в структурі сучасною маркетингу. Організовані медіа-кампанії та акти медіа-інформаційного терору ("медіа-кілерства"). Інформаційні війни й операції. Криптографія. Хакери й комп'ютерні віруси. Антивірусні бази. Технічні методи захисту комп'ютерної інформації та правила безпечної роботи з ПК та в локальних і глобальних інформаційних мережах. Способи систематизації й аналізу відкритих, напіввідкритих та закритих джерел інформації в політичних та економічних (бізнесових) комунікаціях.

Аналітично-моніторингові організації та їз функціональна роль у здійсненні міжнародної медіа-інформаційної політики. Інформація у процесах прийняття зовнішньополітичних рішень та в структурі публічної й культурної дипломатії. Медіа-аналітика. Інформація й зовнішня політика. Зовнішня політика й зовнішньополітична медіа-аналітика. Інформаційно-аналітичні установи та служби й служби медіа-моніторингу у дипломатичних представництвах. Зовнішньополітичні комунікації: прямі й зворотні, позитивні та негативні, "енергетичні" та синергетичні (лінійні та нелінійні). Інформація й моніторинг в системах експертизи і консалтингу на етапах підготовки, прийняття та реалізації зовнішньополітичних рішень. Проектування й оптимізація організаційного управління збором та накопичення інформації. Боротьба з "інформаційним сміттям". та відкритих організаціях. Моніторинг й прес-огляд. Тематичні прес-огляди, -кліпінги. Спеціалізовані й універсальні медіа-моніторингові агентства в Україні, Росії та на пострадянському просторі. Моніторинг у структурі діяльності національних й міжнародних інформаційних агентств. Моніторинг у структурі діяльності інформаційно-аналітичних установ та інституцій у різних країнах світу. "Мозкові центри" в демократичних й недемократичних політичних системах; їх вплив на внутрішню і зовнішню політику. Порівняльний аналіз традицій "мозкових центрів" у різних регіонах та країнах світу. Вітчизняні "мозкові центри", інформаційні й моніторингові агентства. Труднощі їх становлення й функціонування.

Медіа-моніторинг й міжнародні комунікації. Текстуальний комунікативний аналіз міжнародних мас-медіа. Мова міжнародної політики й мовна "картина світу" у міжнародних мас-медіа. Зростання ролі і значення інформаційно-моніторингового забезпечення в умовах посилення міжнародних комунікацій й становлення глобального інформаційного суспільства. Позиціонування (ідентифікація) мас-медіа й позиціонування за підмогою мас-медіа у просторі світової політики. Тексти (знаки, символи, слогани, бренди) мас-медіа, що створюють й підсилюють соціальну й політичну ідентичність, тих, хто їх вживає. Мовники, транслятори і ретранлятори. Тексти й дискурси сучасних мас-медіа. Мова й мовлення. Вербальна, паравербальна й невербальна мова мас-медіа. Практика міжнародної медіа-риторики як предмет медіа-аналізу. Медіа-фіксація реальності та медіа-поведінка. Контент-аналіз як багатоцільовий якісно-кількісний метод дослідження змістовних проблем комунікації, - текстів, транскриптів, іміджів тощо. Топологічно-сгруктурні й частотно-змістовні аспекти контент-аналізу. Моменти суб'єктивного й об'єктивного у сприйманні текстів й виокремленні "головного". Текстуальний й інтерпретативний аналіз мас-медіа: семіотичний, риторичний й ідеологічний. Денотація, конотація, маніфестація. Субстанції й форми змісту й висловлювання. Аналіз метафоричної сполучуваності слів. Абстрактна й конкретна медіа-семантика. Сходження від абстрактного до конкретного. «Почуттєво сприйнятий» конкретний образ медіа та його зіставлення в наївній картині світу із «абстрактними» поняттями.

Ефекти мовного медіа-маніпулювання. Метафоричність й конотація абстрактних іменників. "Метафори, якими ми живемо" (Дж.Лакофф і М.Джонсон). Концептуальний аналіз стійких словосполучень української, російської та англійської мов та прихованих в них метафор. Свідомі й несвідомі пов'язання текстів мас-медіа із суспільними явищами й процесами. Кодування й декодування медіа-тексту. Глибина кодування. Експліцитне й імпліцитне. Експлікація. Концептуальний (тематичний) аналіз й концептуальне "картографування (мапування) мас-медіа. Історія становлення й розвитку методу контент-аналізу як способу реконструкції мовної картини світу. Контент-аналіз як: кількісний аналіз текстів і текстових масивів з метою наступної змістовної інтерпретації виявлених числових закономірностей; «науково обгрунтований метод читання між рядочків» (А.Г.Здравомислов); "систематична числова обробка, оцінка й інтерпретація форми і змісту інформаційного джерела" (Дж.Мангейм і Р.Річ). Концептуальний аналіз. Контент-аналіз із використанням кластерів слів, - "категорій". "Нормальні категорії"" й частотні відхилення від них. Значення частотних словників. Контент-аналіз політичної риторики Контент-аналіз онлайнових й оффлайнових комунікацій. Відео-аналіз. Контекстний аналіз. Укладання бланку контент-аналізу. Вибір комп'ютерних програм. Демо-версії подібних програм в україномовному, російськомовному та англомовному сегментах Інтернету. Особливості проведення змістовного структурного контент-аналізу. Деякі методологічні й методичні проблеми, що виникають в процесі контент-аналізу. Вимірювання, валідність, надійність. Помилки вимірювання, їх джерела. Випадкові і систематичні помилки. Розходження понять "валідність вимірювання" й "надійність вимірювання". Типи валідності. Прагматична валідізація. Конструктна валідізація (внутрішня і зовнішня). Дискримінантна валідізація. Очевидна валідізація. Приклади на всі 4 типи валідізації. "Ручний" (мануальний) аналіз вибіркових текстів.

Медіа-моніторинг та іміджеві репутаційні стратегії. Державний брендинг. Аналітична "текстологія" та іміджмейкерство: спільне і відмінне. Психосемантичні прийоми медіа-аналізу іміджевої медіа-інформації. Медіа-моніторинг та проблеми формування позитивного іміджу держави, політичних лідерів та організацій в системі політичної реклами. "Аналітичність" й "не-аналітичність", відкритість та закритість, прозорість та непрозорість іміджевої медіа-інформації. Об'єкти медіа-моніторингу та багато-сценарні підходи до організації іміджевих (брендингових) кампаній в закритому й відкритому суспільстві. Специфіка психолого-політичного аналізу медіа-інформації. Текст політика та його характер. "Жанр" політичного портрету. Типові психосемантичні прийоми побудови "іміджу" та його "деконструкції". Аналіз інформації як аналогове моделювання. Специфіка політичної реклами та політичного РиЬІіс Кеіаііопз на відміну від комерційного. Корпоративний й державний брендинг. Системно-структурний аналіз інформаційного змісту політичної реклами в електоральних і неелекторальних політичних процесах. Комплексний та вибірковий аналіз політичного "ринку". Специфіка досліджень політичного маркетингового середовища.

 

Зв'язки з громадськістю в державних структурах.

Держава та громадянське суспільство як форми організації політичної сфери суспільства. Поняття і сектори політичної сфери суспільства: політичні структури, політичні відносини, політична свідомість, політична діяльність. Держава і громадянське суспільство (глобальний, цивілізаційно-територіальний, національний, регіональний і локальний рівні).

Політичні структури держави і громадянського суспільства. Політичні структури держави і громадянського суспільства та зв'язок між ними. Особливості функціонування законодавчої (представницької), виконавчої та судової гілок влади на глобальному, цивілізаційно-територіальному, національному, регіональному та локальному рівнях управління.

Політичні комунікації та їх роль у функціонуванні держави і громадянського суспільства. Політичні комунікації та їх вплив на функціонування політичних структур держави і громадянського суспільства. Політичні комунікації і політичні відносини. Політичні комунікації і політична свідомість. Політичні комунікації і політична діяльність. Громадські зв'язки і зв'язки з громадськістю.

Політична праксеологія і державне управління. Поняття і сутність політичної праксеології. Політична праксеологія держави і громадянського суспільства (глобальний, цивілізаційно-територіальний, національний, регіональний і локальний рівні). Політико-правова, політико-соціальна, політико - психологічна, політико - комунікаційна праксеологія.

Політичний аналіз в державних структурах: методологія і методи. Поняття, сутність і роль політичного аналізу у державному управлінні. Пошуковий, описовий і змістовний політичний аналіз. Ситуаційний, стратегічний і ціннісний аналіз. Інституціональна, біхевіористична, системна, раціонально-вибірна і дискурсна методології політичного аналізу. Методи політичного аналізу.

Політичне прогнозування в державних структурах: методологія і методи. Поняття, сутність і роль політичного прогнозування у державному управлінні. Екстраполяційна і цільова (нормативна) методологія політичного прогнозування. Види політичного прогнозування. Методи політичного прогнозування. Алгоритм політичного прогнозування.

Технології, методи і моделі ухвалення політичних рішень в державних структурах. Поняття і процес прийняття політичних рішень в державних структурах. Фундаментальні, законодавчі і адміністративні типи політичних рішень. Правила ухвалення політичних рішень. Методи ухвалення політичних рішень: раціональний, послідовних порівнянь, змішано-скануючий, теорії груп. Формально-ієрархічна, змагальна і колегіальна моделі ухвалення політичних рішень в державних структурах.

Зміст і типологія політичної діяльності в державних структурах. Поняття політичної діяльності у державних структурах. Ефективність політичної діяльності у державних структурах. Типи політичної діяльності: революції, реформи, перевороти. Поняття і зміст депутатської діяльності. Гностичні, проектувальні, організаційні та інформаційно-комунікаційні уміння в депутатській діяльності. Стилі політичної діяльності. ^^

Значення зв'язків з громадськістю для державних структур. Легітимність і сила влади в контексті здійснення зв'язків з громадськістю. Значення зв'язків з громадськістю для функціонування державних структур. Особливості здійснення зв'язків з громадськістю в державних структурах законодавчої, виконавчої та судової влади. Специфіка та завдання РR - служби в державних структурах.

PR - як елемент менеджменту урядової організації. РR - як вид інформаційно-комунікаційного менеджменту урядової організації. Внутрішній та зовнішній РR. Формування зовнішнього комунікативного простору урядової організації. Побудова внутрішнього комунікативного простору урядової організації.

Державні структури і громадська думка. Поняття і сутність громадської думки та її роль у державному будівництві. Роль соціальних груп у формуванні глобального, цивілізаційно-територіального, національного, регіонального і локального політичного простору. Можливості державних структур у моделюванні і реконструкції соціальної реальності. Державне управління і проблема маніпулювання суспільною свідомістю.

Основні завдання державних служб по зв'язках з громадськістю. Цілі державних структур в роботі з громадськістю: установлення, підтримка та розширення контактів з громадянами та організаціями; інформування громадськості щодо прийнятих рішень; вивчення громадської думки; зворотний зв'язок у системі комунікацій "влада-суспільство"; прогнозування суспільно-політичних процесів; формування позитивного іміджу організації та відповідних владних структур.

Урядові моделі зв'язків з громадськістю. Моделі зв'язків з громадськістю, що використовуються в державних структурах. Імідж керівника державної структури. Посадова модель поведінки (завдання, відповідальність, стимулювання інформаційно-комунікаційної діяльності). Організація поведінки державних службовців за допомогою іміджевих факторів.

Організація роботи служб по зв'язках з громадськістю в державних структурах. Принципи побудови служби зв'язків з громадськістю в державних інституціях: системність, адекватність, мобільність. Структура РR - відділів. Специфіка роботи РR - служби з інформацією: збирання, обробка та аналіз інформаційних масивів. Особливості аналітичної роботи фахівця по зв'язкам з громадськістю.

Принципи взаємодії прес-служб та відділів по зв'язках з громадськістю в державних структурах. Особливості роботи РR - служб у державних структурах. Менеджер інформаційних комунікацій; технік інформаційних комунікацій. Принципи та форми взаємодії прес-служб та відділів по зв'язках з громадськістю в державних структурах. Використання аналітичних матеріалів (прес-релізів, статей, інтерв'ю) для побудови іміджу організації. Стратегічні рекомендації і ефективне мотивування для встановлення бажаних відносин державних службовців з політичними діячами, працівниками мас-медіа та громадянами. Формування іміджу організації в аудіовізуальному, електронному та друкованому інформаційно-комунікаційному просторі.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 168; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.028 сек.