Планування рекламної діяльності виробника 7 страница

Таких порад є багато, але, на думку фахівців, найліпша з них така: якщо є на щось попит, не пропустіть нагоди: коли роликові ковзани стають модними, починайте розвозити на них свій товар; коли якась гра стає модним захопленням, а ви виготовляєте щось таке, що пов'язане з цією грою, не пошкодуйте грошей — найміть людей, які можуть навчити грати в неї всіх бажаючих, запропонуйте приміщення для гри або виступіть як спонсор змагань. Ліпшого пабліситі годі й шукати!

Крім організації новин для засобів інформації, служба паблік рилейшнз підприємства має ще й інші напрями діяльності (робота з владними структурами, з контактними аудиторіями). Про них буде сказано окремо, так само як і про специфічні форми роботи служби паблік рилейшнз, тобто ті, якими користуються лише піармени.

Розглядаючи паблік рилейшнз у загальному контексті комунікацій, можна зазначити, що найширше застосування здобутків теорії комунікацій маємо саме в роботі з громадськістю.

Як зазначає головний теоретик паблік рилейшнз в Україні професор Г. Почепцов, комунікативні технології XX ст. стали індустріальними засобами організації комунікативних процесів у

суспільстві. Вони опрацьовані професіоналами і реалізуються в аудиторіях досі небачених розмірів. До комунікативних технологій він відносить пропаганду, рекламу, політику, переговори, перформанси, створення атмосфери довіри і взаєморозуміння.

Пропаганда — це робота для поширення своєї ідеологічної території, її спрямовано на великі групи людей, оскільки окремий індивідуум — досить уперта істота, котра має свої сталі норми та настанови, які дуже важко змінити. Натомість групову психологію орієнтувати на якісь нові установки простіше, бо взаємодія людей у групі ніби посилює пропагандистський вплив на них. Ясна річ, що за допомогою прийомів пропаганди можна підсилити тільки вже наявні тенденції поведінки, але радикально змінити її досить важко, на це можуть знадобитися роки. Між іншим, методи передвиборної боротьби теж належать до пропагандистських технологій.

Цікаво, що виникнення паблік рилейшнз пов'язують із індустріалізацією, масовим пересуванням людей із сіл до міст. Нові економічні умови життя потребували й нових комунікацій. Один із теоретиків комунікацій писав, що легко тримати в покорі сільське населення, бо тяжка праця і злиденне життя не дають змоги селянинові підвести голову, а з економічним розвитком суспільства приходить і нове розуміння людських прав. Отже, новий економічний тип суспільства справді забезпечує всім громадянам право голосу, а як сполучна ланка між організаціями та суспільством виникає система паблік рилейшнз.

Перформанс — це дія, що її демонструє одна група людей перед іншою, тобто щось таке на кшталт театрального дійства. Цю дію класифікують як гру (правила визначають ті, хто грає) та як ритуал (коли правила вищі за людину, котра мусить їм підпорядковуватися). Зрозуміло, що межа між перформансом і реальним життям досить умовна. Перформанси роблять комунікацію чіткішою, сигнали зрозумілішими, позбавляють їх двозначності, стримують агресивні дії (якщо вони не є їхньою метою), бо створюють для виявлення цих дій іншу реальність, не таку небезпечну для суспільства (наприклад, поведінка болільників на стадіонах).

До перформансів належать також прес-конференції, брифінги, телевізійні бесіди та шоу політичних діячів, де важливу роль відіграє видовищний аспект. Новим типом перформансу в нашій | країні стали парламентські засідання. Політичний перформанс і існує у вигляді демонстрацій, з'їздів, мітингів тощо.

Перформанси — це наймасовіші процеси, масові стратегії обміну інформацією в суспільстві.

Політичні технології — це перформанси у вигляді передвиборчих кампаній, коли виборці хочуть почути від політика підтвердження своїх власних думок і поглядів.

Рекламні технології — це перформанси у вигляді рекламних кампаній, коли рекламодавець намагається спонукати покупця стати постійним клієнтом на тривалий час.

Психологічний вплив — це суто комунікативна процедура, елементи якої широко застосовуються в маркетингових комунікаціях. Саме психологічний вплив дає змогу маркетингу за допомогою сучасних прийомів психоаналізу змінити поведінку покупців на сприятливу для виробника або посередника.

Маркетингові комунікації користуються й особливостями релігійних технологій, які мають традиції, що існують уже понад два тисячоліття. Релігія намагається перевести людину з реального світу в певний варіант світу ідеального, що в ньому на будь-яке запитання є відповідь.

Релігійна комунікація відбувається у специфічному контексті (вірніше, контекстах), що знімає опір, зменшує до мінімуму ступінь недовіри, а саме:

* колективний контекст — релігійне дійство завжди є колективним, бо в колективі людина легше піддається психологічному впливу;

* контекст довіри та постійного повторення тих істин, що сповідуються;

* заперечення будь-яких інших джерел інформування (кожна релігія знає лише одну істину — власну);

«молодіжний контекст (багато молодих людей шукають контактів, щоб поділитися своїми думками зі священнослужителями, які знають вищу істину);

* контекст багатоканальності (використовуються музика, співи, візуальний ряд);

* вибірковість комунікацій (тільки для вірних);

* однозначність і простота інтерпретації (роби так, як написано в священних книгах, і благо тобі буде);

* символічний контекст (символи породжують значно більше емоцій, ніж прості слова).

Яких же висновків дійшли теоретики комунікацій? Комунікативні технології дають змогу створити такі ситуації, коли вони стають реальнішими за дійсність, а людина бере цю

нову реальність за справжню дійсність. Комунікативні технології підсилюють ті розумові стереотипи, які вже наявні в людини. Але є межа, до якої ці технології здатні діяти, тому що сила розуму окремої людини може протистояти силі індустрії комунікативних технологій.

Теорія комунікацій розглядає також способи досягнення комунікативних цілей.

Одним із важливих чинників є механізм створення довіри, від якої залежать результати діяльності в рекламі, паблік рилейшнз, особистому продажу тощо. Довіру як аксіому комунікативної поведінки вже закладено в людині. Брехня — це ненормальна поведінка, але якщо ви не довіряєте своєму співрозмовнику, ви обов'язково шукатимете брехню в його словах, навіть тоді, коли її там немає. Тому дуже важливою є початкова стадія розмови, коли, власне, й відбувається знайомство.

Ось ті чинники, що, на думку фахівців, впливають на механізм створення довіри:

* презентація промовця (як саме його було представлено аудиторії);

«одяг, зачіска, поведінка промовця (згадайте відоме прислів'я: «По одежі стрічають, а по уму випроводжають»);

* статус самого промовця, статус організації, яку він репрезентує;

* посилання промовця на представників аудиторії (цільової групи): згода з їхніми уявленнями, підтвердження правильності їхніх дій;

» посилання промовця на авторитети;

» підкреслення тотожності зі слухачем (свій серед своїх).

Усі ці технології та прийоми вже застосовуються в сучасному маркетингу. Маркетингом займаються не тільки підприємства (організації) з метою продати свою продукцію (послуги), а й партії, їхні лідери, керівники різних організацій, котрі також користуються заходами з арсеналу паблік рилейшнз.

4.3 Робота з контактними аудиторіями

До контактних аудиторій, як вже зазначалося, належать найняті працівники, фінансові установи, інвестори, органи влади — усе те, що може сприяти або гальмувати ефективність роботи підприємства чи організації. Тому служби паблік ри-

лейшнз мають побудувати свою роботу в такий спосіб, щоб домогтися сприяння з боку цих контактних аудиторій.

Робота з найнятими працівниками. Думка та поведінка найнятого підприємством персоналу значною мірою визначатиме успіх усіх починань керівництва, стабільність діяльності підприємства на зовнішніх ринках, її життєздатність. Доба стабільних місць праці та дожиттєвого найму минула. Сучасне бізнесове середовище є динамічним, нестабільним і неви-значеним.

А це означає, що найнятий персонал став менш захищеним, менш упевненим у стабільності свого становища, а отже, й менш лояльним щодо місця праці — підприємства (фірми, організації). Тому необхідно, щоб підприємства мали в своєму розпорядженні такі інструменти, які б підтримували зв'язок керівництва з найнятим персоналом і підприємства в цілому з кожним найнятим працівником.

Чинником збільшення важливості внутрішньоорганізаційних комунікацій є також необхідність демократизації менеджменту, делегування багатьох повноважень на нижчі щаблі управління. Цьому сприяє і скорочення середніх ланок управління за умов комп'ютеризації управлінських процесів. Найнятим працівникам, яких колись називали «рядовими», нині доводиться виконувати більший обсяг роботи і нести більшу відповідальність. Це спонукає найнятий персонал вимагати більших повноважень і більшої заробітної плати. Усе це впорядковується за допомогою заходів з паблік рилейшнз, що амортизують незадоволення найнятого персоналу і збільшують ефективність підприємства. Отже, метою внутрішніх комунікацій служб паблік рилейшнз є створення такого внутрішнього середовища на підприємстві, щоб натятий персонал міг успішно орієнтуватися у виробничих проблемах та приймати правильні рішення, допомагаючи підприємству вистояти за умов жорстокої конкуренції.

Американські спеціалісти так характеризують комунікації підприємства, де люди почувають себе (а отже, й працюють) якнайліпше:

» наявність зворотного зв'язку, що дає найнятим працівникам можливість висловлювати свої думки і навіть незгоду з керівництвом;

* житейська, сказати б, доступність керівництва, коли навіть президента фірми можна побачити у неформальній обстановці

серед усіх інших працівників (у спортзалі, кафетерії, на загальній автостоянці), а не тільки в кабінеті, вхід до якого пильно стережуть невсипущі секретарки;

* незаперечна пріоритетність внутрішньої комунікації (в Японії, наприклад, товари для внутрішнього ринку є якіснішими, ніж для зовнішнього): це потребує постійного й вичерпного інформування персоналу про справи фірми (підприємства, органі-; зації) безпосередньо з «перших уст»; ]

* відповідний тон спілкування на всіх рівнях з тим, щоб найня- j ті працівники відчували, що їх поважають і їхню думку цінують | незалежно від їхнього службового становища; |

* наявність почуття гумору (особливо в керівництва), коли дружні жарти навіть на адресу керівника не роблять його твоїм запеклим ворогом, а тільки «розряджають» якусь серйозну ділову чи особисту ситуацію, додатково зближують людей.

Тому ті підприємства, які успішно працюють або бажають успішно працювати, мають провадити регулярні дослідження ставлення найнятого персоналу до підприємства для того, щоб виявити проблеми раніше, ніж вони стануть кризовими (страйки, масові протести тощо). Найнятий персонал має постійно отримувати консультації щодо його проблем і бачити конкретні дії, спрямовані на усунення негативних чинників.

Як правило, найняті працівники хочуть, щоб комунікація з керівництвом (дуже бажано, щоб вона була особистою) дала відповіді на такі питання:

Які перспективи підприємства (добрі чи погані)?

Що і чому відбувається на підприємстві?

Яке значення вжитих керівництвом заходів персонально для кожного працівника?

Для внутрішньої комунікації великі фірми мають власні внутрішні газети (листки новин), радіомережу, публікації для керівного складу, дошки об'яв, внутрішнє телебачення, інтранет (внутрішню пошту). Дуже важливім є реагування керівництва на різні чутки, які поширюються завжди швидше за офіційну інформацію. Якщо їх неможливо припинити, то треба, принаймні, спрямувати в необхідному напрямку, оскільки чуткам довіряють більше, ніж офіційним повідомленням.

Робота з інвесторами. Інвестори купують акції того підприємства, яке добре працює. Поширений навіть такий вислів: «Наш продукт — це ціна наших акцій!». Висока ціна акцій підприємства

перешкоджає скупленню їх «хижаками» або компаніями-конку-рентами, водночас вона стримує власників акцій від продажу їх.

Висока ціна акцій — це найліпше свідчення надійності підприємства та вкладених у нього коштів. Зменшення надійності й ліквідності акцій (зниження їхньої ціни) призводить, як правило, до зміни керівництва підприємства, що загрожує передовсім команді менеджерів — найнятих працівників. Отже, необхідно пам'ятати, що свобода дій менеджерів безпосередньо пов'язана з успішною роботою з інвесторами.

Конкурентоспроможність підприємству забезпечують, як правило, гроші інвесторів, тому службі паблік рилейшнз необхідно налагоджувати комунікації з усіма учасниками фінансового співтовариства. До них належать інвестиційні аналітики, власники інвестицій, фінансові оглядачі у фахових газетах і журналах. Робота з ними потребує знання фінансів і комунікацій одночасно.

Налагодження стосунків з інвесторами як один з напрямів роботи в галузі паблік рилейшнз починається з 90-х років XX ст., коли виникла потреба зробити інформацію про діяльність підприємств вірогіднішою і доступнішою для фінансових кіл, у тому числі для інвесторів.

З усіма цими аудиторіями необхідно налагоджувати прямі комунікації, оскільки вони мають різні інтереси та потреби.

Аналітики пояснюють широкій громадськості поведінку підприємства, вони є кваліфікованими радниками для підприємства, коли воно має намір розмістити свої гроші в цінних паперах інших підприємств.

Спеціальна преса та інші засоби інформації надають акціонерам інформацію щодо підприємства та становища його акцій на ринку цінних паперів. Новини про технологічні або технічні новації чи про ефективність виконання стратегічних планів підприємства допомагають піднести його імідж в очах аналітиків, брокерів, інституціональних менеджерів.

Інструментами фінансових комунікацій підприємств є письмові звіти, щорічні збори акціонерів, аналітичні брошури, відео-звіти, спеціальні зустрічі та спеціальні заходи. До них належать й листи до акціонерів, фінансові огляди в пресі, пояснення та аналіз завдань маркетингу, графіки, фотографії тощо.

Фахівці рекомендують використовувати такі засади щодо комунікацій з інвесторами:

* якнайбільша активність (аж до агресивності). Підприємства За умов жорсткої конкуренції повинні агресивно боротися, щоб їх

помітили та знали про них те, що підприємства визнають за можливе повідомити. Аналітикам та інвесторам також потрібна якнайширша інформація, щоб з розплющеними очима щось прогнозувати та вкладати гроші;

* «розкручування» успіху. Підприємства самі, не чекаючи запитів, мають повідомляти інвесторам оцінку своїх акцій, свою конкурентну позицію на ринку акцій та ринкову репутацію;

* протоактивність, тобто найбільше пожвавлення діяльності та налагодження добрих стосунків саме в ліпші часи. Коли сталася криза, шукати допомоги в інвесторів, як правило, вже запізно;

* послідовність. Відносини з інвесторами — це безперервна діяльність, а не окрема серія будь-яких, навіть найефективніших, заходів;

* невибірковість комунікацій, тобто повідомлення інвесторам і добрих, і поганих новин. У разі поганих новин інвестори мають знати, які заходи намагається розробити менеджмент підприємства для вирішення проблеми;

» ініціатива комунікацій має виходити від підприємства та випереджати ініціативу інвесторів. Підприємство більше заінтересоване одержати гроші, ніж інвестори — їх вкласти. Вони не прийдуть, якщо не матимуть достатньої інформації.

Робота з владними структурами. Одним із напрямів діяльності з паблік рилейшнз є робота з місцевими адміністраціями, галузевими асоціаціями, міністерствами, з Верховною Радою України.

Робота з владними структурами ведеться за допомогою такого заходу, як лобіювання (від англ. «lobby» — коридор). Назва відображає початковий період тиску на законодавців, що й справді' відбувався в парламентських коридорах. Нині лобіювання перетворилося на великий законний бізнес, в основу якого покладається інформування та переконання. В економічно розвинених країнах лобістами є асоціації, великі підприємства, профспілки, групи громадян та окремі громадяни.

У США з 1946 р. діє Закон про федеральне регулювання лобіювання, який вимагає від лобістів реєстрації та звіту про свої доходи і витрати. Багато лобістів — це юристи (правники) зі значним досвідом роботи у вищих органах влади. Так, ряди лобістів у США поповнюють колишні чиновники адміністрації та члени конгресу. Законною підставою для існування лобізму стала перша поправка до конституції США, що проголошує право всіх громадян звертатися до найвищих щаблів державної влади зі скаргами, проханнями, заявами та зауваженнями.

Фахівці з питань лобіювання вважають, що відлік часу для просування ідей, які потрібні лобістам і тим, хто за ними стоїть, починається задовго до написання законопроекту. Свою роботу лобісти здебільшого провадять у таких напрямах: пошук необхідних лобісту людей у структурах влади; інтерпретація дій владних структур; інтерпретація дій тих, хто стоїть за лобістом та від імені кого ведеться лобіювання; захист позицій цих груп; формування їхнього пабліситі в структурах влади, підтримка діяльності підприємства або інших груп, лобіювання яких ведуть лобісти.

Значну частину законопроектів та інших законодавчих документів пишуть не політики, а державні службовці, які працюють над тими пропозиціями законодавців, які вони отримали під час проведення дискусій у владних структурах або безпосередньо від законодавців. Так, у Великій Британії навіть заохочується лобіювання в процесі підготовки законопроектів. Законопроекту передує видання так званого «зеленого документа», згодом за результатами дискусії видається «білий документ», який містить інформацію про реакцію на «зелений документ». «Білий документ» стає основою для розроблення законопроекту. Лобіювання ведеться саме на стадії «зеленого документа».

Великий бізнес заінтересований у лобіюванні. Підприємці мусять підтримувати контракти з депутатами або посадовими особами як на місцевому, так і на вищому рівні. Фахівці рекомендують починати контакти з пропозиції відвідати підприємство (з наступним офіційним обідом). На обіді варто розпочати розмову про перспективи бізнесу і як законодавці можуть допомогти. Це має назву м'якого лобіювання. У свою чергу, законодавець розуміє, що він завжди може звернутися на це підприємство за порадою та консультацією в порядку підтримування своїх зв'язків з елек-торатом і визначення позиції цього електорату.

Крім того, підприємства, організації та асоціації споживачів можуть зустрічатися з представниками інших органів державної служби. Будь-яка група заінтересованих осіб (навіть окрема особа) здебільшого може знайти для себе такий спонсоруючий департамент. Тут йдеться не про хабарі, а про участь спонсорів у вирішенні проблем, оскільки дуже часто саме ці люди пишуть законопроекти та поправки до них, дають поради міністрам і рецензують законопроекти під час проходження їх через комітети.

Деякі організації, основною діяльністю яких є лобіювання, здійснюють навіть широкомасштабні кампанії з лобіювання під

назвою «у коренів трави». Такі кампанії передбачають участь кількох тисяч людей протягом кількох годин (буває, що й днів або місяців). Відбувається пікетування структур влади, передавання листів, петицій, повідомлень (навіть через Інтернет). І всі ці повідомлення мають той самий зміст й спрямовані на вирішення тієї самої проблеми. Отже, основу діяльності «у коренів трави» становлять широкомасштабні, масові дії.

Органи влади на місцях працюють, головним чином, безпосередньо з місцевим населенням для вирішення практичних завдань місцевого самоврядування (робота транспорту, шкіл, служб правопорядку, торгівлі тощо), їхня робота з громадськістю реалізується у вигляді виступів по радіо, на телебаченні та в пресі, на місцевих зборах і зустрічах з людьми, про що широко повідомляється в місцевих засобах інформації. У такій діяльності бере участь і місцевий бізнес, який фінансує відповідні культурні та соціальні заходи. Місцеву пресу у регіонах читають більше, ніж центральну, тому важливу роль відіграють контакти з журналістами місцевої преси та телебачення. Фахівці з паблік рилейшнз рекомендують бізнесменам частіше влаштовувати «Дні відкритих дверей», для чого необхідно зробити певні приготування: розіслати запрошення, проінструктувати персонал.

У США та Великобританії створено місцеві «групи тиску» для вирішення проблем екології, зайнятості, охорони здоров'я.

Ось які поради дають американські фахівці лобізму лобістам-початківцям:

* Будь незалежним. Політики поважають незалежні погляди.

* Будь поза партіями. Лобіювання є успішнішим на безпартійній основі. Політичні нюанси необхідно відчувати, але політика хай залишається політикам.

* Намагайся опублікувати якнайбільше своїх статей і виступів. Логічне та доказове мислення в друкованих матеріалах завжди легше помітити.

» Дивись на речі широко. Не лобіюй дрібних інтересів, тоді твоя порада буде вагомішою.

* Не втрачай терпіння. Тривалі та часто нудні переговори завжди передують домовленостям із представниками влади та законодавцями.

» Дивись на речі практично. Політики різних рангів цінують передовсім практичні рекомендації.

* Будь чесним, не лобіюй брудних справ. Політики і преса добре це відчувають. Не забувай, що чесність і порядність — це найліпша політика. Паблік рилейшнз в органах влади

Паблік рилейшнз є складовою інституту менеджменту, функції паблік рилейшнз щодо уряду не мають політичного спрямування. Перед паблік рилейшнз у цьому разі стоять такі завдання: по-перше, регулярне надання інформації про діяльність, плани та успіхи уряду; по-друге, інформаційно-виховна функція, спрямована на просвітницьку діяльність у питаннях законодавства, права та різних аспектів повсякденної роботи уряду; по-третє, інформування міністрів і керівників комітетів про реакцію суспільства на ту політику, яку вони здійснюють.

Служби паблік рилейшнз повинні мати право висловлювати свою думку з будь-якого питання на будь-якому рівні, а керівник служби — користуватися цілковитою довірою свого керівництва. Його думку треба обов'язково враховувати під час розроблення планів діяльності уряду, а отже, керівник служби паблік рилейшнз мусить мати доступ до будь-якої урядової інформації.

Побудова служби паблік рилейшнз залежить від міри важливості окремих її аспектів. Як правило, у рамках цих служб існують чотири відділи: преси, телебачення та радіо, реклами й брифінгів. У багатьох міністрів є спеціальні приймальні для зустрічей з представниками громадськості. Організація роботи в цих приймальнях також входить до обов'язків персоналу служби паблік рилейшнз.

Необхідно, щоб міністерства та відомства планували свою діяльність щодо зв'язків із громадськістю з урахуванням генеральної лінії уряду, взаємно пов'язували свої плани, щоб не було дублювання. Координація діяльності на цьому рівні влади входить в обов'язки одного з міністрів або віце-прем'єрів. На офіційному рівні координацію діяльності уряду в галузі інформації покладено на прес-секретаря прем'єр-міністра. Організаційні питання з паблік рилейшнз уряду мають розглядатися на регулярних або спеціальних засіданнях під керівництвом прес-секретаря, до обов'язків якого віднесено й координацію роботи з парламентським відділом щодо паблік рилейшнз.

Зв'язки з пресою посідають значне місце в діяльності урядової служби паблік рилейшнз. Це джерело інформації для газет, популярних і спеціалізованих журналів, а також для зарубіжних жур-

налістів. Служби паблік рилейшнз організують візити кореспондентів у міністерства й відомства, а також прес-конференції, на яких міністри й відповідальні працівники міністерств виступають з офіційними заявами та відповідають на запитання.

Зростання ролі телебачення, радіо, поява Інтернету потребує створення окремої служби поширення інформації про дії уряду в електронних засобах масової інформації (програми типу «Уряд. Час дій») та в Інтернеті.

Служба реклами займається створенням кінофільмів (відеофіль-мів), підготовкою плакатів, афіш, рекламних брошур та інших матеріалів. Вона працює в контакті з місцевою владою, різними міністерствами та відомствами інформації.

Особлива роль у діяльності служби паблік рилейшнз уряду належить службі брифінгів. Вона є координатором збирання й поширення інформації про діяльність міністерств, відомств та уряду в цілому.

Діяльність служб паблік рилейшнз у центральних і місцевих органах влади має сприяти розвитку демократії, поширенню ін-формованості людей про діяльність цих структур. Головна мета полягає в тім, щоб розвинути громадянську самосвідомість і виховати в людей активний інтерес до проблем, пов'язаних із центральною або.місцевою владою.

Люди виявляють зацікавленість до місцевих проблем, коли ці проблеми зачіпають їхні інтереси. Фахівці вважають, що місцевий орган влади — це колективна відповідальність, яка потребує ділового партнерства й співпраці громадськості та обраних (призначених) відповідальних осіб, а паблік рилейшнз — це найефективніший засіб досягнення такої співпраці.

Мета паблік рилейшнз щодо місцевого самоуправління (наприклад, міської чи районної ради) полягає в такому:

—постійно інформувати громадськість про політику ради та її повсякденну діяльність;

—надавати громадськості можливість висловити свою думку про нові важливі проекти і плани до прийняття остаточних рішень',

—інформувати громадськість про роботу системи місцевого самоврядування.

Найважливішим аспектом паблік рилейшнз завжди має бути особистий контакт працівників місцевої адміністрації з громадськістю. Місцева влада має докласти максимальних зусиль для встановлення довірчих стосунків між нею та відвідувачами.

Місцева преса — це найбільш ефективний засіб зв'язку та спілкування між місцевою владою і громадянами. Тому владі необхідно зробити все можливе, щоб установити та підтримувати добрі стосунки з редакторами та репортерами місцевих газет. Вплив місцевої преси на локальні події іноді буває значно більшим за вплив центральної.

Усі новини щодо роботи місцевої влади преса отримує, як правило, зі звітів про проведення сесій та засідань комітетів. Коли преса публікує матеріали скандального характеру, співробітник служби паблік рилейшнз має забезпечити пресі максимальні можливості для власного розслідування. Якщо факти буде доведено, саме служба паблік рилейшнз від імені влади повідомляє про винуватців, покарання для них і про заходи, яких ужито для виправлення становища.

Крім преси, для зв'язків із громадськістю рекомендується використовувати такі заходи, як організація виставок, проведення сезонних ярмарків, невеликих зібрань та лекцій, де можна поспілкуватися з людьми та отримати їхню підтримку на наступних виборах.

Не треба забувати, що місцеві новини найчастіше стають стрижнем центральних новин на радіо та телебаченні. Тому робота з центральними засобами масової інформації для поліпшення іміджу місцевої влади, надання їй більшої значущості може стати визначальною.

Діяльність галузевих асоціацій не є діяльністю владних структур, але частина питань дуже схожі (візьмімо, наприклад, порядок призначення президента асоціації). Тому майже 75% роботи галузевих асоціацій припадає на сферу паблік рилейшнз, а саме:

* захист інтересів членів асоціації або галузі в офіційних й напівофіційних органах і на переговорах з урядовими закладами;

» проведення статистичного та інших видів аналізу й надання інформації пресі, членам асоціації та іншим заінтересованим особам;

* організація колективних переглядів, виставок тощо, а також проведення конференцій та зустрічей;

* надання інформації про експортні можливості, консультування з питань діяльності на зарубіжних ринках;

* видання журналів, бюлетенів, доповідей тощо як для окремих членів асоціації, так і для споживачів поза межами галузі;

* організація зйомок кіно- та відеофільмів і пошук інших форм рекламування для збільшення кількості членів асоціації, пропагування підприємств та їхньої продукції поза межами галузі. •..

Уже звичною стала практика призначення на посаду президента добре відомої людини, яка б виступала перед аудиторією з роз'ясненням цілей та завдань асоціації. Це пояснюється такими причинами:

—асоціація може виступати від імені всієї галузі, роблячи це безсторонньо, зважено та обережно;

— політика окремих підприємств часто має егоїстичну спрямованість, тому засоби масової комунікації схильні більше прислухатися до думки галузевих асоціацій;

— великі за розміром галузеві асоціації мають у своєму розпорядженні значні фінансові ресурси і необхідні можливості для організації реклами, проведення виставок та інших колективних заходів у інтересах асоціації в цілому.

Деякі специфічні заходи з паблік рилейшнз

Особливості роботи з пресою. Одним із головних напрямів діяльності служби паблік рилейшнз є зв'язок із пресою. Для цього призначається спеціальний працівник-професіонал або навіть створюється прес-центр.

Обов'язки відповідального за зв'язки з пресою полягають у тому, щоб сприяти пресі. Стосунки з пресою мають ґрунтуватися на двох принципах — оперативність і точність. Крім того, є ще два важливі чинники у стосунках із пресою — це вибір слушного моменту та необхідної аудиторії.

Тому бажано підтримувати регулярні контакти з журналістами, систематично надсилати їм нову інформацію про підприємство (організацію, фірму), тобто звертатися до них не тільки тоді, коли це потрібно. Ці зв'язки, на думку фахівців, можуть принести непогані дивіденди.

Дата добавления: 2017-02-01