Конструкція електромагнітних пускачів.

Основні вимоги до електромагнітних пускачів та умови їх роботи.

У процесі експлуатації досить часто обривається одна з фаз трифазної напруги живлення, наприклад через перегоряння запобіжника. До двигуна при цьому підводяться тільки дві фази і струм статора зростає. Тривала робота двигуна у такому режимі приводить до виходу його з ладу через нагрівання обмотки до високої температури. Теплові реле пускача повинні спрацьовувати від цих струмів і відключати двигун. При включенні асинхронного двигуна пусковий струм у 6 разів перевищує номінальний. При такому струмі навіть незначна вібрація контактів швидко виводить їх з ладу. Це накладає високі вимоги у відношенні вібрації і зносу контактів. З метою зменшення часу вібрації контакти і рухливі частини контакторів магнітного пускача робляться якомога легшими, зменшується швидкість їх руху, збільшується контактне натискання.

Після розгону двигуна струм падає до номінального значення. Тому відключення працюючого двигуна відбувається при меншому струмовому навантаженні контактів. При відключенні двигуна напруга на контактах дорівнює різниці напруги мережі і ЕРС двигуна. У результаті на контактах контактора з'являється напруга, що складає 15—20% U_ном. тобто відключення відбувається в полегшених умовах.

Нерідкі випадки, коли двигун необхідно відключити від мережі відразу після пуску. У цих випадках контактор пускача відключає струм, рівний шестикратному номінальному при низькому коефіцієнті потужності (cosj<0,3) і відновлюючій напрузі, рівній номінальній напрузі мережі. За діючими нормами після 50-разового включення і відключення загальмованого двигуна пускач повинний бути придатним для подальшої роботи. Двигуни меншої потужності швидше досягають номінальної частоти обертання. Тому при їхньому відключенні розривається сталий номінальний струм, що полегшує роботу пускача і підвищує допустиме число включень у годину.

З урахуванням широкого поширення магнітних пускачів великого значення набуває зниження споживаної ними потужності, що витрачається в електромагніті контактора й інших елементів схеми (теплових реле і т.д.). Втрати потужності в електромагніті складають приблизно 60%, у теплових реле 40 % загальних утрат пускача.

Рис. 13.1. Конструкція пускача

Магнітні пускачі серії ПМЛ працюють у мережі змінного струму напругою 660 В. Магнітний пускач серії ПМЛ (рис. 13.1) на номінальний струм 10 А має місткову контактну систему (позиції 3, 9) з металокера­міч­ними контактами 4, розташованими в дугогасному пристрої. Контактне натискання створюється пружиною 14, що впирається в траверсу 2. На контакти впливає електромагніт 10 зі Ш-подібним магнітопроводом і коротко­замкнутим витком 13, розташованим на нерухо­мій частині магнітопроводу 6. Поворотна пружина 7 роз­та­шована усередині електромагніта. На його сере­дньо­му стержні розміщена котушка 8. При Іном>10А дугогасний пристрій виконується у вигляді дугогасної гратки на кожному розриві. У системі допоміжних контактів можна встановити до чотирьох додаткових контактів 5 (рис. 13.1 б). Деталі пускача прикріплені на підставці. У корпусі пускача встановлюється теплове трифазне реле типу РТЛ, що дозволяє регулювати струм спра­цьо­вування.

У пускачах на струми від 40 до 160 А і напруги 380—660 В електромагніт може бути як змінного, так і постійного струму. Частота включень досягає 1200 у годину. Комутаційна зносостійкість складає від 0,5 до 2,5×10⁶ циклів залежно від умов роботи.

Рис. 13.2. Конструкція пускача серії ПМЕ. Рис. 13.3. Конструкція пускача серії ПМ12. Рис. 13. 4. Конструкція пускача серії ПА, ПАЕ

Пускач серії ПМЕ. Усередині корпусу пускача (рис.13.2) розміщена електромагнітна система, що включає нерухому Ш–подібну частину сердечника 7 і котушку 6. Сердечник набраний з ізольованих листів електро­технічної сталі. Рухома частина сердечника 5 (якір) з’єднана з пластма­совою траверсою 4, на якій змонтовані контактні містки 2 з рухомими контактами. Плавність замикання контактів і необхідне зусилля натиску забезпечують контактні пружини 1. Нерухомі контакти припаяні до контактних пластин 3. Окрім головних контактів, пускач має додаткові контакти 8, розташовані на бічних поверхнях апарату. Головні контакти закриті кришкою, що захищає їх від забруднення, випадкових дотиків і міжфазних замикань. Пускач серії ПМ12(рис. 13.3).Пускач має прямоходову Ш-подібну магнітну систему, що складається з сердечника 1, якоря 2розміщенув двох корпусах 3, які зєднані між со­бою. По направляючих корпусів ковзає траверса 5, на якій закріп­лений якір 2і містки головних та допоміжних кон­так­тів 6. Пускач має три головні контакти і один замика­ючий або розмикаючий допоміжний контакт. Сердечник 1кріпиться до підставки за допомогою пластини 7і аморти­за­торів 8, які служать для пом'якшення удару під час вклю­чення. На крайніх стержнях сердечника кріпляться корот­ко­замкнуті витки 9. Котушка 10розташована на серед­ньому стержні сердечника. Пружина повернення 11такожвстановлюється на середній стержень якоря. Пускачі серії ПА, ПАЕ. Конструктивна схема пускача (рис.13.4): 1 - металева підставка;2і 3- нерухомі і рухомі мостикові контакти;4- контактна пружина;5- закрита дугогасна камера;6- траверса;7, 8і 9- якір, котушка і магнітопровід електромагніту;10- амортизуючі пружини;11- теплове реле;12– пружина повернення. Пускачі допускають установку контактних стійок, які збільшують число допоміжних контактів.

Дата добавления: 2017-02-01