Оцінка якості ембріонів

Як правило, лише частина вимитих ембріонів придатна для трансплантації. Тому їх необхідно оцінити за деякими морфологічними ознаками. За життєздатністю ембріони поділяють на п'ять категорій (за даними Шульган 1.3. та Шаловила С. Г., 1986):

Рис. 51. Ембріони великої рогатої худоби різної якості (надан СІ. Ковтун, 2009)

1. Ембріон великої рогатої худоби відмінної якості на стадії пізньої морули. Сполучення клітин у ембріоні правильне, крайні бластомери однакової величини, клітинні межі чіткі. Збільшення в 100 разів.

2. (мал. 1) Ембріон великої рогатої худоби відмінної якості на стадії розширеної бластоцисти. Ембріобласт чітко відмежований (стрілки). Збільшення в 100 разів.

3. (мал. 2) Ембріон великої рогатої худоби хорошої якості на стадії ранньої бластоцисти. Відділено близько 10% розрихлених бластомерів (біла стрілка). Позначено початок закладки порожнини бластоцисти (стрілка). Збільшення в 100 разів.

4. (мал.3) Ембріон великої рогатої худоби задовільної якості на стадії пізньої морули. Позначено розрихлені клітинні комплекси (стрілки). Збільшення в 100 разів.

5. (мал.4) 7-денний ембріон великої рогатої худоби на стадії ранньої морули. Прогресуюча дегенерація − фрагментація та лізис окремих бластомерів (стрілки). Значне відставання у розвитку. Непридатні для пересадки реципієнтам. Збільшення в 100 разів.

I −відмінні, ідеальні, відповідають дню вимивання, однорідні, округлої форми з непошкодженою прозорою оболонкою, чіткими, однаковими за величиною бластомерами;

II −хороші, у яких декілька клітин відокремлені від загальноїмаси, бластомери неоднакові за величиною, розміщені щільно йнесиметрично;

III − задовільні, неоднорідні, в перивітеліновому просторі можуть бути включення (відокремлені клітини), бластомери частково ущільнені;

IV− незадовільні, що мають зону пелюциду не округлої форми, наявність дегенерованих клітин, порушення зв'язку міжбластомерами − ущільнення й зморщення бластомерів;

V− дегенеровані, що не відповідають стадії розвитку ембріона. На 7-й день мають 8 бластомерів, спостерігається дефект прозороїоболонки, значне ущільнення бластомерів.

Для пересадки використовують в основному ембріони І−IVкатегорій (рис. 51).

Життєздатність ембріонів можливо оцінити в період їх культивування у спеціальних середовищах (199, Хема-10, Дюльбекко) за температури +37°С. Також, можна використовувати метод фарбування, що ґрунтується на різному ступені проникнення барвників через прозору оболонку живих чи загиблих ембріонів.

Після вимивання із статевих шляхів самок зародки оцінюють і визначаючи їх якість. Зародки відмінної, хорошої, а у ряді випадків і задовільної якості відбирають для пересадки реципієнтам. Використовують як свіжо одержані, так і заморожено-розморожені зародки.

Відомо, що більшість видів сільськогосподарських тварин володіє достатньо великим запасом генетичної мінливості, який забезпечує специфіку виду і знімає загрозу зникнення виду, як носія певного набору хромосом і локалізованих у них генів. У скотарстві України найбільш значною з точки зору збереження унікального спадкового матеріалу є сіра українська порода великої рогатої худоби, тварини якої володіють комплексом генів високої резистентності, міцної конституції і якісними характеристиками продукції.

Для збереження генофонду сірої української породи великої рогатої худоби поряд з банком кріоконсервованої сперми, основних генофондових стад (племзавод «Поливанівка», дослідне господарство «Маркеєво») створені стада в господарстві «Фавор» Києво-Печерської Лаври і ТОВ «Голосієво» монастиря «Свято-Покровська Голосіївська пустош». У цих господарствах за участю біотехнологів Інституту розведення і генетики тварин НААН України у 2005 році здійснювалася програма відтворення тварин бажаних генотипів шляхом трансплантації ембріонів. Дослідження були спрямовані на вивчення рівня ембріопродуктивності корів сірої української породи, встановлення на основі морфо- та цитогенетичної оцінки якості вилучених ембріонів. Залежно від реакції на суперовуляцію мали визначитися із рівнем життєздатності зародків і її проявом на рівні тільності реципієнтів і народження телят-трансплантантів. Слід відмітити, що роботи з вивчення ембріопродуктивності корів сірої української породи в Україні проведено вперше.

Установлено, що після гормональної обробки корів сірої української породи всі тварини проявили високий рівень реакції яєчників на суперовуляцію і в середньому забезпечено вилучення 9 ембріонів на одну голову. Така кількість ембріонів за одне вимивання є досить високою і не відрізняється від ембріопродуктивності корів інших порід. Ембріони були придатні для трансплантації за морфологічною оцінкою і забезпечили тільність реципієнтів і народження телят на рівні 80,0%. На рисунку 52 зображені телята-трансплантанти, одержані в результаті виконаної роботи.

Рис. 52. Телята-трансплантанти сірої української породи

Розглядаючи розподіл одержаних ембріонів за стадіями розвитку від корів сірої української породи, у яких було виконано вимивання зародків на 7-й день статевого циклу, встановлено, що формування ранніх бластоцист»на 38,4% вище, порівняно із ембріонами, що залишилися на стадії пізньої морули.

Установлено, що серед пересаджених реципієнтам пізніх морул тільність і народження телят були у 50,0%, а трансплантовані свіжовилучені ранні бластоцисти проявили вищу на 16,7% життєздатність, яка реалізувалася у отеленні реципієнтів на рівні 66,7% від кількості пересаджених зародків.

Дата добавления: 2017-02-01