Дані про прояви девіантної поведінки у старшокласників

Результати вивчення проявів девіантної поведінки

У результаті використання методики діагностики схильності до девіантної поведінки А.Н.Орел було отримано дані щодо проявів девіантної поведінки у досліджуваних. Такими проявами девіантної поведінки, відповідно до методики, були: схильність до аддиктивної поведінки, схильність до агресії та насилля, схильності до делінквентної поведінки, схильність до саморуйнівної поведінки.

Схильність до аддиктивної поведінки - схильність до відходу від реальності за допомогою зміни свого психічного стану, що проявляється у вживанні алкоголю, палінні та вживанні наркотичних речовин.

Схильність до агресії та насилля - свідчать про агресивну спрямованість особистості у взаємовідносинах з іншими людьми, про схильність вирішувати проблеми за допомогою насильства, про тенденції використовувати приниження партнера по спілкуванню як засіб стабілізації самооцінки, про наявність садистичні тенденцій.

Схильність до подолання норм і правил - схильність особи до подолання будь-яких норм, схильність до заперечення загальноприйнятих норм і цінностей, зразків поведінки.

Схильність до делінквентної поведінки - схильність до антисуспільної протиправної поведінки індивіда.

Схильність до саморуйнівної поведінки - різні форми поведінки людини, направлені (свідомо чи несвідомо) на заподіяння собі шкоди у фізичній і психічній сферах, що ведуть до соціальної, психологічної та фізичної дезадаптації, деградації особистості.

Отримані кількісні дані узагальнено представлені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Прояви девіантної поведінки	Досліджувані
Кількість учнів	% учнів
Схильність до аддиктивної поведінки		27,7
Схильність до агресії та насилля		22,2
Схильність до подолання норм і правил		20,4
Схильність до делінквентної поведінки		18,5
Схильність до саморуйнівної поведінки		11,1

Ілюстративно дані щодо проявів девіантної поведінки представлено на рис.2.1.

Рис. 2.1 Дані про прояви девіантної поведінки у старшокласників

Якісний аналіз табличних даних показав, що найбільших кількісних значень серед усіх проявів девіантної поведінки серед старшокласників набуває схильність до аддиктивної поведінки, тобто схильність до відходу від реальності за допомогою зміни свого психічного стану, що проявляється у вживанні алкоголю, палінні та вживанні наркотичних речовин.

Додаткове вивчення мотивів аддиктивної поведінки на основі матеріалів представлених шкільним психологом показали, що серед мотивів паління та вживання школярами алкоголю переважають: 1 - прагнення пом'якшити або усунути явища емоційного дискомфорту, тривожності, зниженого настрою; 2 - прагнення підвищити настрій (кайф), отримати задоволення в широкому сенсі цього слова; 3 - небажання образити людей (або прагнення бути такими як вони), що пропонують алкоголь, що відображає виражену тенденцію до підпорядкування і залежності від думки оточуючих.

Будь-яка алкогольна або тютюнова речовина відображає проекцію психологічного очікування, актуальних потреб і мотивів на психофізіологічний фон сп'яніння. Створюється внутрішня картина, яка пояснюється результатом дії напою, що робить його психологічно привабливим. Тобто, люди, які вірять, що алкоголь або куріння знімає тривогу чи допомагає вирішити певну проблему, будуть відчувати саме ці ефекти скоріше завдяки тому, що вони цього очікують, ніж завдяки самому фармакологічному впливу алкоголю або тютюну.

На другому місці за силою прояву у досліджуваних з девіантною поведінкою знаходяться схильність до агресії та насилля, свідчать про агресивну спрямованість особистості у взаємовідносинах з іншими людьми, про схильність вирішувати проблеми за допомогою насильства, про тенденції використовувати приниження партнера по спілкуванню як засіб стабілізації самооцінки, про наявність садистичні тенденцій.

За даними отриманими від шкільного психолога та вчителів, виявлено, що найпоширеніші є такі прояви агресії як: вербальна та фізична агресія, роздратування та негативізм.

Середній показник має схильність до подолання норм і правил, тобто схильність особи до подолання будь-яких норм, схильність до заперечення загальноприйнятих норм і цінностей, зразків поведінки.

Виходячи з даних табл. 2.1, з агресією тісно переплітається і має середні кількісні показники схильність до делінквентної поведінки, тобто схильність до антисуспільної протиправної поведінки індивіда.

Дата добавления: 2017-02-01