Пошукова система Яндекс. 1 страница

Приклад 3.

Приклад 2.

Приклад 1.

Інтернет

14.1 Загальні відомості про Інтернет

Інтернет – всесвітня мережа, певна сукупність технічних засобів, стандартів і домовленостей, яка дозволяє підтримувати зв’язок між різними комп’ютерними мережами у світі.

Всесвітня павутина (англ. World Wide Web, скорочено: WWW; також: всемережжя, веб або тене́та) — найбільше всесвітнє багатомовне сховище інформації в електронному вигляді: десятки мільйонів пов'язаних між собою документів, що розташовані на комп'ютерах, розміщених на всій земній кулі. Вважається найпопулярнішою і найцікавішою службою мережі Інтернет, яка дозволяє отримувати доступ до інформації незалежно від місця її розташування.

Для роботи в Інтернет необхідні спеціальні програми - браузери.

Браузер (англ. browser — переглядач) — програмне забезпечення для комп'ютера або іншого електронного пристрою, як правило, під'єднаного до Інтернет, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на веб-сторінці. Тексти та малюнки можуть містити посилання на інші веб-сторінки, розташовані на тому ж веб-сайті або на інших веб-сайтах. Веб-переглядач з допомогою посилань дозволяє користувачеві швидко та просто отримувати інформацію, розміщену на багатьох веб-сторінках.

Розглянемо деякі браузери:

Mozilla Firefox — швидкий, надійний та легкий в роботі і добре захищений безкоштовний браузер.

Google Chrome — безкоштовний браузер, що поєднує простоту дизайну з сучасними технологіями.

Internet Explorer — популярний безкоштовний графічний браузер для операційної системи Windows.

Safari — безкоштовний веб-браузер від компанії Apple Inc. для операційної системи Windows.

Maxthon — багатофункціональний Інтернет-браузер побудований на основі Internet Explorer.

Для підключення комп'ютера до Інтернету необхідно вибрати провайдера та тарифний план.

Провайдер (Internet Service Provider, ISP) - організація, фірма або служба, що забезпечує користувачам доступ і поставку різнорідних послуг комп'ютерної мережі та доступ в Internet. Часто провайдери надають послуги хостінгу, веб-дизайна та реклами в Internet.

Серед провайдерів виділяються регіональні ISP місцевого рівня і великі провайдерські установи національного масштабу (Network Access Provider, NAP)..

Національні провайдери підтримують функціонування швидкісних інформаційних магістралей бекбона Інтернет (від англ. Backbone – хребет), і зв’язані з національними провайдерами інших країн.

Веб-сайт (от англ. website: web — «паутина», «сеть» и site — «место», букв. «место в сети») или просто сайт — в компьютерной сети объединённая под одним адресом (доменным именем или IP-адресом) совокупность документов частного лица или организации.

Які бувають сайти?

Сайт-візитка. Зараз наявність сайту-візитки для будь-якої компанії стає обов'язковим правилом.

Корпоративний сайт - це продовження та логічний розвиток сайту-візитки.

Інтернет-магазин. Бізнес і торгівля увійшли до Інтернет у середині 90-х років 20-століття.

Форум. Форуми в Інтернеті - зовсім унікальне явище, що дозволяє вирішити безліч проблем.

Чат - цей засіб обміну текстовими повідомленнями декількох (аж до декількох сотень або навіть тисяч) користувачів у режимі реального часу.

Тематичні сайти - це головний стрижень Інтернету, що робить його привабливим для мільйонів користувачів.

Блоги – це сучасні «стінгазети».

Хостінг (hosting) - передача в оренду користувачеві частини свого серверного простору; підтримка працездатності користувальницького сайту на своїх веб-серверах.

Банер (banner) - в Internet - графічне зображення або текстовий блок рекламного характеру, що є гіперпосиланням на веб-сторінку з розширеним описом продукту або послуги. Банери розміщають на веб-сторінках, для залучення відвідувачів (потенційних клієнтів) або для формування іміджу.

Веб-сторінка (англ. Web-page) — інформаційний ресурс доступний в мережі World Wide Web, який можна переглянути у веб-браузері. Зазвичай, ця інформація записана в форматі HTML або XHTML, і може містити гіпертекст з навігаційними гіперпосиланнями на інші веб-сторінки.

Домен (англ. Domain) — частина простору ієрархічних імен мережі Інтернет, що обслуговується групою серверів доменних імен (DNS-серверів) та централізовано адмініструється.

Доменне ім'я (англ. Domain name) — це унікальне алфавітно-цифрове ім'я, що ідентифікує конкретний вузол Інтернет. Доменні імена звичайно складаються з двох і більше частин, розділених крапками. Ліва частина доменного імені відповідає кінцевому вузлу мережі (ідентифікує кінцевий вузол мережі). Права частина є більш загальною (визначає країну, область, регіон і т. п.).

Домен верхнього (першого) рівня (англ. top-level domain – TLD) – в ієрархії системи доменних імен (DNS) найвищий рівень після кореневого домену (англ. root domain). Є початковою точкою відліку (справа наліво), з якої починається доменне ім'я в Інтернеті.

http:// (www або домен(и) n-го рівня). домен 2-го рівня. домен верхнього (першого) рівня/

Наприклад: http://www.example.com/

Основні домени верхнього рівня:

· com – комерційні організації;

· net – мережеві організації;

· edu – навчальні та наукові організації;

· gov – урядові організації;

· mil – військові організації;

· biz – бізнес;

· info – інформаційні організації;

· org – інші організації.

Також використовують національні домени першого рівня: ua, ru, uk, us тощо. Більш детальніше про домени першого рівня можна переглянути за посиланням: http://uk.wikipedia.org/wiki/Домен_верхнього_рівня.

Пошук комерційних Web-сайтів.

Щоб отримати шукану адресу, треба в адресному рядку браузера до назви фірми, підприємства, організації (до ключового слова) можна додати домен верхнього рівня сom та попереду підставити www (необов'язково в сучасних браузерах).

Web-сторінки, в адресі яких позначений домен верхнього рівня com, як правило, містять інформацію, написаною англійською мовою.

14.2 Способи підключення комп'ютера до Internet

На сьогоднішній день існують різні схеми розрахунку вартості послуги залежно від швидкості передачі даних, обсягу споживаного трафіку й часу роботи в Інтернеті. Підключення виробляються через різні комунікаційні засоби й технології:

Dial-Up – підключення вимагає наявність DSL-модему й наявності телефонної лінії. На комп'ютері необхідно настроїти підключення, настроїти номер дозвону, указати логін і пароль доступу.

Переваги:

- Низькі витрати на підключення

- немає чіткої прихильності до провайдера

Недоліки:

- нестійке з'єднання

- Низька швидкість підключення

- зайнята телефонна лінія, додаткова плата за щохвилинне з'єднання

ADSL – високочастотне підключення через телефонну лінію. Вимагає спеціалізованого модему, телефонної лінії. Необхідно настроїти параметри підключення, логін і пароль.

Переваги:

- Висока швидкість підключення

- вільна телефонна лінія

- середні витрати на підключення

Недоліки:

- фіксована прихильність до провайдера

Кабельний Інтернет – підключення через кабельне телебачення, використовуючи спеціалізований модем.

Переваги:

- висока швидкість підключення

- середні витрати на підключення

Недоліки:

- фіксована прихильність до провайдера

Виділена лінія – припускає пряме підключення до провайдера через локальну мережу.

Достоїнства:

- Висока швидкість підключення

- низькі витрати на підключення

Недоліки:

- фіксована прихильність до провайдера

Wi-Fi – бездротове з'єднання в області покритою бездротовою мережею. Радіус покриття мережі до 600 метрів.

Переваги:

- Висока швидкість підключення

- мобільність у переміщенні

- низькі витрати на підключення

Недоліки:

- необхідна територія покрита мережею із правами доступу

Підключення через мобільний телефон GSM/CDMA/3G стандартів – вимагає наявність мобільного телефону підключеного до комп'ютера й покриття оператора

Переваги:

- висока швидкість підключення

- більша територія покриття

Недоліки:

- дорога вартість послуг

- мобільність

14.3. Приклади прийоми пошуку Web-сторінок

Візьмемо назву компанії Logitech (спеціалізується на виробництві периферійних пристроїв для персонального комп'ютера), додамо домен першого рівня com, а попереду www – отримаємо наступну адресу компанії Logitech: www.logitech.com.

Аналогічним чином можна отримати:

www.youtube.com – інтернет-служба YouTube, що надає послуги розміщення відеоматеріалів;

www.mtv.com– музичні новини MTV.

Якщо в адресному рядку браузера ввести ключове слово та натиснути клавіші Ctrl + Enter, то переглядач спробує перейти до точної URL-адреси (автоматично додасть ім'я протоколу і Web-ознаку, наприклад http://www. і домен верхнього рівня com). Наприклад, якщо набрати в адресному рядку me і натиснути Ctrl + Enter, то браузер спробує відкрити Web-вузол з адресою

http://www.me.com. Якщо вузол не відкривається, значить, він не існує.

Пошук по регіонам.

Для українського та інших регіонів наведений вище прийом залишається в силі. У даному випадку до ключового слова додається домен верхнього рівня регіону (двобуквений код країни), що дає адресу Web-сторінки. Наприклад, для пошуку українських серверів до ключового слова можна спробувати додати домен ua.

Можна спробувати знайти філію фірми Sony в Україні – www.sony.ua.

Пошук великих навчальних закладів.

До назви або абревіатури навчального закладу додається домен edu (в основному, для американського і європейського регіонів), що, як правило, дає потрібну адресу.

Візьмемо університет OXFORD, додамо домен edu, а попереду www – отримаємо адресу Web-сторінки університету OXFORD: www.oxford.edu.

Також домен edu може являтися доменом другого рівня, а в якості домену першого рівня виступати домен регіону. Наприклад, для Донецького національного університету це адреса www.donnu.edu.ua.

Часто в адресі Web-сторінки навчального закладу відсутній домен edu. Зареєстрованим доменом другого рівня (або псевдонімом домену) може бути скорочена англійська назва навчального закладу. Для пошуку російського навчального закладу можна взяти його англійську абревіатуру, наприклад MSU (Moscow State University), додати домен ru – www.msu.ru – Московський державний університет імені М. В. Ломоносова.

Багато країн мають зареєстрований домен другого рівня для навчальних закладів. Наприклад, для Великобританії – це домен ac (Academic).

Будь-яка Web-сторінка може мати декілька адрес-псевдонімів, при зверненні до яких користувач потрапляє на одну і ту ж Web-сторінку.

Наприклад, для університету OXFORD це адреси www.ox.ac.uk і www.oxford.edu.

Інший пошук Web-сторінок.

Можна маніпулювати ключовими словами і доменами верхнього рівня для пошуку урядових (gov), військових (mil) та інших організацій (org). Наприклад, адреса Кабінету Міністрів України: www.kmu.gov.ua.

14.4. Пошукові системи Інтернет

В Інтернет є потужні засоби пошуку будь-якої інформації: документів, зображень, програм, Web-сторінок і т. д. Пошук здійснюється у так званих пошукових системах, які також називають пошуковими програмами, пошуковими серверами, пошуковими машинами. Пошукових систем в Internet безліч. Найбільш популярні системи пошуку інформації наведено в таблиці.

Назва	Адреса
Україна
Google	http://www.google.com.ua/
Яндекс	http://www.yandex.ua/
Ukr.net	http://www.ukr.net/
Росія
Яндекс	http://www.yandex.ru/
Google	http://www.google.ru/
Mail.ru	http://go.mail.ru/
Захід
Google	http://www.google.com/
Yahoo	http://www.yahoo.com/
Bing	http://www.bing.com/

Більшість пошукових систем шукають інформацію на сайтах Всесвітньої павутини, але існують також системи, здатні шукати файли на ftp-серверах, товари в інтернет-магазинах, а також інформацію в групах новин Usenet.

Індексація в пошукових системах сайтів здійснюється пошуковим роботом.

Пошукова система реалізована у вигляді Web-сторінки зі звичайною адресою, яка містить так званий рядок для пошуку і кнопку Пошук (Search), а також може містити тематичний каталог ресурсів, посилання на популярні сторінки і т.п.

Для виклику пошукової системи необхідно ввести її адресу в адресному рядку браузера. Після завантаження пошукової системи в рядку для пошуку необхідно ввести запит (query), який представляє собою рядок тексту (на будь-якій мові), – ключову фразу шуканих документів в Internet і натиснути кнопку Пошук.

Для більш ефективного пошуку необхідно, щоб запит містив слова або фразу, які будуть на шуканій Web-сторінці або в шуканому документі (їх потрібно «вгадати»). Через деякий час на екрані з'явиться список адрес Web-сторінок, що містить посилання на шукані документи, які, як правило, супроводжуються коментарями. Клацнувши посилання, можна перейти до будь-якого зі знайдених документів.

Щоб перейти до наступної сторінки списку знайдених документів, необхідно клацнути відповідний номер (1, 2, 3,...) в головному вікні з результатом пошуку. Зазвичай документи з першої десятки знайдених максимально відповідають запиту.

Основу будь-якої пошукової системи становить спеціальна програма-мережевий робот або spider (павук), іноді можна зустріти назви worm (черв'як), crawler (повзуча рослина). Пошукова система розсилає в Internet таких «павуків», які переглядають максимальну кількість (по можливості) представлених у Internet Web-сторінок, а потім реєструють їх адресу (URL) і вміст у своїй базі даних. Після введення користувачем запиту і клацання кнопки Пошук Пошукова система переглядає базу даних і виводить на екран результат пошуку.

Крім того, практично всі пошукові системи дозволяють зареєструвати сторінку користувача, розміщену в Internet. Для цього на сторінці великої пошукової системи, наприклад, такий як YAHOO!, потрібно викликати режим реєстрації та ввести URL і опис своєї сторінки. Далі Пошукова система поширить вашу реєстраційну інформацію на всі інші великі пошукові вузли, ті, у свою чергу, на інші і т.д. Є також глобальні реєстраційні сервери.

Пошукові каталоги є, наприклад, на пошукових серверах Rambler, Yahoo!, AltaVista та ін. Щоб здійснити пошук по каталогу, необхідно вибирати «мишею» теми, заглиблюючись і звужуючи коло пошуку до тих пір, поки список виведених посилань не зменшиться до декількох сторінок, які можна переглянути вручну, або до досить великої групи, в якій можна здійснити звичайний пошук (наприклад, в пошуковій системі Яндекс: Освіта → Вища освіта → Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського).

14.5. Правила виконання запитів у пошукових системах

При виконанні запитів є певні правила, які частково можуть відрізнятися в різних пошукових системах, однак основні дії схожі. Правила виконання запитів завжди можна дізнатися на Web-сторінці конкретної пошукової системи в розділі Допомога (цей розділ може називатися Help, Як шукати, Поради пошуку, Правила виконання запитів тощо).

Правила запитів зазвичай включають в себе використання мови запитів для розширеного пошуку.

Найпростіше правило, що існує для всіх пошукових систем, - вказати будь-яку фразу і клацнути Пошук.

Яндекс — пошукова машина, здатна на ваш запит знайти в україномовній частині Інтернету найбільш відповідні веб-сторінки, новини, зображення, статті енциклопедій чи товари, відповісти на запитання про погоду чи культурні події.

Правильний запит складається з декількох слів, тому що за одним словом зазвичай важко зрозуміти, що користувач хоче знайти. Наприклад, запит дизайн може означати бажання знайти інформацію про дизайн інтер'єру або про веб-дизайн, а може — про ландшафтний дизайн. На такий запит Яндекс знайде сторінки про всі відомі йому види дизайну.

Яндекс не вимагає від користувача знання спеціальних команд для пошуку. Досить набрати запитання. Незалежно від того, в якій формі вжито слово в запиті, пошук враховує всі його форми за правилами української мови. Це називається врахування морфології слів.

Всі слова, які користувач наводить в запиті, за замовчуванням шукаються з усіма морфологічними формами. Щоб скасувати пошук усіх форм, крім заданої, треба поставити перед словом знак оклику без пробілу. Цей оператор також враховує регістр у тому випадку, якщо слово набране з великої літери.

Наприклад запит !віз знайде сторінки, де слово віз зустрічається лише в такій формі з великої чи малої літери; запит !Віз — лише з великої.

Якщо одна чи декілька форм слова збігаються з іншими словами, пошук може знаходити зайві сторінки. Вказавши нормальну форму слова за допомогою оператора!!, можна прибрати багато непотрібних сторінок.

Наприклад, запит !!віз знайде всі форми слова – воза, возу, возом та інші, і не знайде форм слова везти (одна з яких збігається зі словом віз).

Яндекс добре розуміє запити з декількох слів і здатний самостійно їх інтерпретувати. Він знає, в яких випадках треба шукати сторінки, в яких слова запиту розташовані поряд, а коли достатньо словам зустрітися в одному документі, щоб сторінка добре відповідала запиту. Оскільки Яндекс досить «розумний», то він дозволяє користувачеві контролювати всі нюанси своєї поведінки.

В Яндекс є Пошукові Підказки – це додаткова можливість пошуку, завдяки якій користувач зможе, набираючи запит, оцінити, уточнити і швидко вибрати відповідний варіант запиту, не набираючи його повністю. Набираючи літери або слова, спостерігайте за списком – він оновлюється. Якщо потрібний запит є у списку, можна клікнути на нього мишею. Ця дія автоматично приведе на сторінку з результатами пошуку на цей запит. Також, щоб вибрати відповідний запит, можна використовувати стрілки вгору (↑) або вниз (↓), а для переходу до пошуку, натиснути «Enter».

Щоб скоротити час пошуку сайту, у деяких випадках Підказки дають можливість безпосередньо перейти на сайт, не звертаючись до результатів пошуку. Якщо користувач забув змінити розкладку клавіатури, то йому не потрібно набирати запит знову – підказки «передбачають», що він хотів набрати, і показують запити вже у правильній розкладці.

У Яндекс всі пошукові запити проходять через сервіс виправлення друкарських помилок, який виявляє і виправляє помилки у фразах та окремих словах, а також уміє розпізнавати текст, набраний у неправильній розкладці клавіатури й автоматично його виправляє.

Яндекс дозволяє вирішувати складні пошукові завдання, не користуючись мовою запитів. Для візуального створення складних запитів можна використовувати можливості розширеного пошуку на сторінці «Розширений пошук», але знання мови запитів дає можливість вирішувати найскладніші пошукові завдання. Найбільш популярні оператори, їх призначення та приклади використання наведені в таблиці.

Приклад	Значення
"червона шапочка"	Слова розташовані підряд у точній формі
"як * то поховайте"	Пропущено слово у виразі
культура & Китаю	Слова у межах одного речення
сканери && Київ	Слова у межах одного документа
Київ << США	Неранжувальне "і": вираз після оператора не впливає на позицію документа у видачі
великий /2 хурал	Відстань у 2 слова в будь-який бік
музей Шевченка &&/3 Тарасова гора	Відстань у 3 речення в будь-який бік
Іван /+2 Котляревський	Відстань у 2 слова в прямому порядку (тобто між заданими словами може зустрічатися одне слово)
Олексій /(-1 +2) Толстой	Відстань в 1 слово у зворотному порядку або в 2 слова у прямому
аероплан | літак	Пошук будь-якого зі слів
лавра ~~ Київ	Вилучення слова Київ з пошуку
Сірко ~ собака	Пошук речення, де слово Сірко зустрічається без слова собака
муміє && (лікування | лікувальний)	Дужки формують групи у складних запитах
!Віз	Слово в точній формі з заданим регістром
!!віз	Словникова форма слова (шукати віз, воза тощо, але не віз як похідну форму слова везти)
title:Максвелл	Пошук за заголовками документів
url:www.exler.ru/blog/	Пошук за URL
inurl:exler	Пошук за фрагментом URL
host:www.yandex.ru	Пошук за хостом
rhost:com.livejournal.*	Пошук за хостом у зворотному записі
mime:pdf	Пошук за одним типом файлів
lang:en	Пошук з обмеженням за мовою
domain:ru	Пошук з обмеженням за доменом
date:200712*	Пошук з обмеженням за датою
date:20071215..20080101, date:>20091231	Пошук з обмеженням за інтервалом дат
cat:11000051	Пошук за рубрикою Яндекс.Каталогу

15. Організація роботи електронної пошти

Електронна пошта (E-mail - Electronic mail) – перший і найбільш поширений з сервісів Internet. Електронна пошта – типовий сервіс відкладеного читання (off-line). Адресат отримує повідомлення на свій комп'ютер і читає його тоді, коли йому буде зручно. Електронною поштою можна надсилати не лише текстові повідомлення, але й документи, графіку, аудіо-, відеофайли, програми тощо. Електронна пошта дуже корисна, якщо немає повноцінного доступу (on-line) до Інтернету. Через електронну пошту можна отримати послуги інших сервісів мережі.

Електронна пошта схожа на звичайну пошту, маючи ті ж самі переваги і недоліки. Звичайний лист складається із конверта, на якому зазначена адреса отримувача і стоять штампи поштових відділень шляху слідування, та вмісту — власне листа. Електронний лист складається із заголовків, які містять службову інформацію (про автора листа, отримувача, шляху проходження листа), які служать, умовно кажучи, конвертом, та власне вміст самого листа. По аналогії зі звичайним листом, відповідним методом можна внести в електронний лист інформацію якого-небудь іншого роду, наприклад, фотографію тощо. Як і звичайному листі можна поставити свій підпис. Звичайний лист може не дійти до адресата або дійти з запізненням, — аналогічно і електронний лист. Звичайний лист доволі дешевий, а електронна пошта — найдешевший вид зв'язку.

Отже, електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання нетекстової інформації, можливість підписати і зашифрувати лист) та недоліки (негарантований час пересилки, можливість доступу для третіх осіб під час пересилки, неінтерактивність) звичайної пошти. Проте у них є і суттєві відмінності. Вартість пересилки звичайної пошти у значній мірі залежить від того, куди вона повинна бути доставлена, її розміру та типу. У електронної пошти такої залежності або немає, або вона досить невідчутна. Електронний лист можна шифрувати та підписувати більш надійніше та зручніше, ніж лист на папері — для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифровки. Швидкість доставки електронних листів набагато вища, ніж паперових, та мінімальний час проходження незрівнянно менший.

Послуги електронної пошти опиняються на спеціальних поштових серверах або на серверах провайдерів. Сервер зберігає облікові записи користувачів.

Обліковий запис – ім'я користувача, яке буде адресою електронної пошти, та пароль. Отримувати доступ до поштових серверів можна двома способами: через www-інтерфейс або з використанням спеціальних програм, званих поштовими агентами (наприклад, Outlook Express, Netscape Messenger, Mozilla Thunderbird, Evolution, Opera Mail (M2), TheBat!). У першому випадку всі операції з електронною поштовою скринькою виробляються за допомогою набору web-сторінок поштового сервера. Поштові агенти забезпечують створення, редагування, збереження та перегляд отриманих листів в автономному режимі. З'єднання з поштовим сервером встановлюється тільки для доставки пошти. Для передачі повідомлень використовуються спеціальні протоколи електронної пошти:

SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) — порівняно простий, текстовий протокол, в якому з’єднання відбувається завжди за ініціативи відправника. SMTP — синхронний протокол і складається із серії команд, що посилаються клієнтом та відповідей сервера. Відправником зазвичай є поштовий клієнт кінцевого користувача або поштовий сервер. SMTP було розроблено як протокол транспортування і доставки, тому системи, що використовують SMTP, завжди повинні бути у робочому стані. Протокол часто використовується для передачі повідомлень клієнтами електронної пошти, які, проте, не мають можливості діяти як сервер.

POP3 (Post Office Protocol Version 3) може застосовуватися як для одержання, так і для відправлення повідомлень (використовується, як правило, тільки для отримання кореспонденції).

IMAP (англ. Internet Message Access Protocol — «Протокол доступу до електронної пошти Інтернету») — протокол прикладного рівня для доступу до електронної пошти.

Аналогічно POP3, служить для роботи з вхідними листами, однак забезпечує додаткові функції, зокрема, можливість пошуку за ключовим словом без збереження пошти в локальній пам'яті.

IMAP надає користувачеві великі можливості для роботи з поштовими скриньками, що знаходяться на центральному сервері. Поштова програма, що використовує цей протокол, отримує доступ до сховища кореспонденції на сервер так, начебто ця кореспонденція розташована на комп'ютері одержувача. Електронними листами можна маніпулювати з комп'ютера користувача (клієнта) без постійного пересилання з сервера і назад файлів з повним змістом листів. Для відправки листів використовується протокол SMTP.

IMAP був розроблений для заміни більш простого протоколу POP3 і має наступні переваги в порівнянні з останнім:

· Листи зберігаються на сервері, а не на машині клієнта. Можливий доступ до одної і тої ж поштової скриньки з різних клієнтів. Підтримується також одночасний доступ декількох клієнтів. У протоколі є механізми, за допомогою яких клієнт може бути проінформований про зміни, зроблені іншими клієнтами.

· Підтримка декількох поштових скриньок (або тек). Клієнт може створювати, видаляти і перейменовувати поштові скриньки на сервері, а також переміщати листи з одної поштової скриньки в інші.

· Можливе створення спільних папок, до яких можуть мати доступ декілька користувачів.

· Інформація про стан листів зберігається на сервері і доступна всім клієнтам. Листи можуть бути позначені як прочитані, важливі тощо

· Підтримка пошуку на сервері. Немає необхідності завантажувати з сервера безліч повідомлень для того, щоб знайти одне потрібне.

Дата добавления: 2017-02-01