Сутність і основні функції політичної системи суспільства

Тема 5. Політична система суспільства

На лекції розглядаються питання:

1. Сутність і основні функції політичної системи суспільства;
2. Структура і типи політичних систем;
3. Політичний режим як характеристика політичної системи.

Опорно-логічний конспект лекції:

Категорія “політична система суспільства” є центральною в політології, тому що відображає процес здійснення політичної влади, тобто здатність, право і можливість політичних суб’єктів приймати рішення, здійснюючи вирішальний вплив на діяльність і майбутнє окремих людей та їх спільностей. Найдинамічнішим елементом політичної системи є політичні відносини суб’єктів політики з приводу набуття, використання і перерозподілу політичної влади. Володіючи владою, матеріальними ресурсами і апаратом примусу держава організує політичне, економічне, соціальне і духовне життя країни, а також встановлює статус інститутів політичної системи суспільства і юридичні рамки її діяльності.

Для розуміння політичної системи і механізму її функціонування, доцільно звернути увагу на структурно-функціональний підхід запропонований американським соціологом Т.Парсонсом (1902 - 1979). На його думку кожній соціальній системі властиві чотири основні функції:

· Адаптації, тобто пристосування суб’єктів до навколишнього середовища, яке забезпечує політична та економічна підсистеми.

· досягнення цілей, що забезпечує політична підсистема, політика.

· інтеграції, яку забезпечують правові інститути, владні структури, норми права, традиції та звичаї.

· підтримки системи, котра забезпечується віруваннями, мораллю, процесом соціалізації, цінностями культури.

Структурно-функціональний підхід до розгляду політичної системи суспільства тісно пов’язаний з системним підходом, який запропонував американсько-канадський політолог Д.Істон (1917). У працях “Політична система” та “Системний аналіз політичного життя”. Він визначає концептуальну структуру теорії політичної системи, визначає її основні поняття та пропонує методи і способи практичної реалізації теоретичних положень.

Подібно біологічним або іншим системам, політична система існує в певному середовищі. Його складають інші суспільні системи – економічна, соціальна, духовно-ідеологічна, тощо. Політична система має вхід, тобто вимоги й підтримку, які надходять з навколишнього середовища. Вимогами можуть бути запити та потреби, що стосуються розподілу матеріальних благ, ресурсів, послуг, інформації тощо. Це форма вираження думок і дій індивідів та соціальних груп з приводу розподілу цінностей у суспільстві.

Для забезпечення дієздатності політичної системи необхідна підтримка її суб’єктами та об’єктами політики, яка може проявлятися в різних формах, наприклад, через голосування на виборах, сплату податків, дотримання законів, повагу до влади; патріотизм, тощо.

Конверсія вимог і підтримки всередині політичної системи відбувається завдяки впливу її структурних елементів.

На виході системи отримуємо рішення і дії, тобто нові закони, субсидії, пільги, інформаційні компанії, політичні рішення та заяви влади тощо.

Механізм функціонування політичної системи передбачає зворотній зв’язок, через який продукти виходу системи впливають на формування наступних вимог та їх підтримку. Зворотній зв’язок є основним механізмом усунення напруження в суспільстві і означає здатність влади реагувати на імпульси, що надходять до системи.

Розвиває системний підхід американський політолог Г.Алмонд, для якого політична система – це система взаємодії, що виконує функції інтеграції за допомогою законного фізичного примусу. Розрізняють два базових набори функцій:

· функції входу, до яких належать: політична соціалізація і залучення до участі в політичному житті; формування вимог (артикуляції інтересів), які відповідають реальним інтересам; поєднання інтересів (агрегування); політична комунікація;

· функції виходу, тобто розробка норм і застосування норм та контроль за дотриманням норм.

Функції входуздійснюються недержавними формуваннями – політичними партіями, групами тиску, ЗМІ, тощо, а функції виходу– державними органами.

Таким чином, значення названих підходів до аналізу політики полягає у можливості розглядати політичне життя суспільства як цілісну сукупність елементів. Системний і структурно-функціональний методи взаємно доповнюють один одного. Якщо перший приділяє більше уваги цілісності і взаємозв’язкам елементів структури, то другий – акцентує на функціях цих елементів і системи в цілому.

Дата добавления: 2017-02-01