Процеси, які пов’язані із дією поверхневих та підземних вод

Основними процесами, що пов'язані із дією підземних та поверхневих вод на схилах де покладені магістральні трубопроводи є: абразія, підтоплення й заболочування, затоплення, селі, карст, суфозія, осідання поверхні землі внаслідок тривалого відбору нафти, газу й води із підземних горизонтів, пливуни, явища просідання.

Затоплення територій спостерігається при значному підвищенні рівнів води в річках й водоймищах. Це явище пов'язане із весняними або літніми паводками на річках, що супроводжуються розливом річок та затопленням територій із низькими відмітками. Літні паводки найчастіше виникають на гірських річках після значних злив або різкого сніготанення в горах. Затоплення паводковими водами триває не довго і залежить від пропускної здатності русла річки та умов проходження вздовж русла. Іноді підйом води викликається утворення заторів із дерев, кущів та крижаними скупченнями поверхневого або глибинного льоду, що перекриває русло. Тривалість таких підйомів рівня води може бути до 4 діб і рідко більше.

При підвищенні рівнів ґрунтових вод зменшується міцність ґрунту, що сприяє розвитку зсувів, а на ділянках розповсюдження лесових просадочних ґрунтів – розвитку просадок. Високе стояння ґрунтових вод веде до заболочування території, знищення рослинності, виникнення мілководдя та інше.

Карст є однією із своєрідних форм хімічного вивітрювання. Більшою мірою він характерний для схилів складених із вапняків, крейди, гіпсу, кам'яної солі та інших порід. Інтенсивність розвитку карсту залежить від виду порід, швидкості руху підземного потоку фільтрації, наявності у воді агресивних добавок, що впливають на швидкість розчинення породи. Найповільніше із карстів розвивається карбонатний карст – приблизно раз в сто років. Найшвидше розвивається соляний карст, який схильний до антропогенних дій.

Розвиток соляного карсту сприяє вилуговуванні породи та утворення порожнеч. Спочатку просадки розвиваються повільно, практично незалежно від швидкості вилуговування. Інтенсивні провали спостерігаються у весняний період під час підвищення рівнів ґрунтових вод. Водонасичені піски верхнього горизонту йдуть в карстові порожнечі, що викликає утворення провалів на денній поверхні.

Видобуток нафти і газу, а також відбір води із підземних горизонтів для водопостачання приводить до значного зменшення тисків в підземних пластах внаслідок чого відбувається повільне ущільнення осушених ґрунтів, що спричиняє осідання поверхні землі. Якщо верхня ущільнена товща має однорідну за міцністю будову, а її потужність за будовою однорідна, таке осідання практично не робить впливу на стійкість схилу, оскільки радіус осідання великий. Проте на ділянках з активними розломами або великою потужністю осушеної товщі блоки верхньої товщі ґрунтів можуть зміщуватися, що представляє загрозу для підземних трубопроводів.

Дата добавления: 2017-02-01