Влаштування поличок та траншей в скельних ґрунтах

Перш ніж приступити до розробки поличок, виїмок та траншей, в скельних ґрунтах необхідно визначити категорію ґрунтів на даній ділянки. Так як методи проведення робіт залежать від категорії складності ділянки. Відомо, що такі ділянки умовно поділені на чотири категорії складності.

Перша категорія складності. Розробкуа ґрунту при влаштуванні поличок на косогорах із поперечним нахилом від 8^о до 18° ведуеться повздовжньо-поперечними ходами бульдозера з відвалом ґрунту вниз вздовж схилу. В даному випадку розробкуа ґрунту при влаштуванні насипу-виїмки із повздовжнім нахилом від 8° до 18° ведуеться способом “зверху-вниз” повздовжньо-косими ходами бульдозера із відвалом ґрунту на дві сторони виїмки вздовж схилу.

Розробкуа траншеї на повздовжніх нахилах від 8° до 15° здійснююється одноковшовим екскаватором. Роторні екскаватори практично не використовуюються. Розробкуа траншеї одноковшовим екскаватором ведуеться як “зверху-вниз”, так і “знизу-вверх”. Відвал ґрунту в кожному конкретному випадку насипаюється по-різному: або ліворуч, або праворуч (по ходу транспортування продукту). В випадках, коли ширина полички або виїмки не дозволяє складувати на них ґрунт, що виймаюється при розробці траншеї у відвал, він його рівномірно розподіляюється в зоні руху механізмів та плануюється бульдозером. Зворотна засипка траншеї ведуеться бульдозером зверху в низ так званими повздовжньо-косими ходами.

Друга категорія складності. Розробкуа ґрунту при влаштуванні поличок на косогорах із поперечним нахилом від 18° до 25° ведуеться одноковшовими екскаваторами, обладнаними прямою лопатою із вивезенням ґрунту з вибою автотранспортом або із влаштуванням відвалу останнім бульдозером на схилі. В даному випадку розробкуа ґрунту при влаштуванні виїмок ведуеться способом “зверху-вниз” повздовжньо-косими ходами бульдозера із формуванням відвалу ґрунту вздовж схилу на обидві сторони виїмки. А розробкуа траншеї на повздовжніх схилах ведуеться одноковшовими екскаваторами як “зверху-вниз”, так і “знизу- вверх” (рис.3.1 та 3.2).

На ділянках, де повздовжній нахил більший 15°, екскаватор обов'язково заякориться. На скельних ґрунтах з нахилом понад 10° необхідно перевіряти стійкість екскаватора на ковзання.

На схилах менше α_гр потреби в анкеруванні техніки немає. В даному випадку планування ґрунту здійснююється за допомогою бульдозерів.

Зворотна засипка траншеї здійснюється за допомогою бульдозерів способом “зверху-вниз”. Іноді зворотне засипання трубопроводу виконується за допомогою екскаваторів.

Рисунок 3.1 – Схема розробки траншеї під трубопровід діаметром 1420 мм екскаватором способом “зверху-вниз”

Зворотну засипку траншеї здійснюють за допомогою бульдозерів способом “зверху-вниз”. Іноді зворотне засипання трубопроводу виконують за допомогою екскаваторів.

Третя категорія складності. Розробкуа ґрунту при влаштуванні поличок на косогорах із поперечним нахилом від 25° до 35° ведуеться одноковшовими екскаваторами, обладнаними прямою лопатою із вивезенням ґрунту з вибою автотранспортом або із влаштуванням відвалу, що формує останній бульдозер на схилі.

В даному випадку розробкуа ґрунту, при влаштуванні виїмок, здійснююється за допомогою бульдозера заякореним рухомим якорем з відвалом ґрунту вздовж схилу на обидві сторони виїмки повздовжньо-косими ходами бульдозера (рис.3.3).

На початку розробки бульдозер заякориться й працює з якорем до тих, пір поки не створить із ґрунту, що розроблюється, горизонтальну площадку, яку в процесі подальшої розробки поступово зміщує вниз вздовж схилу. Зворотна засипка траншеї здійснюється за допомогою бульдозерів способом “зверху-вниз” повздовжньо-косими ходами із обов’язковим заякорюванням бульдозера.

Рисунок 3.2 – Схема розробки траншеї екскаватором під трубопровід діаметром 1420 мм способом “ знизу-вверх”

Четверта категорія складності. Розробка полиць та виїмок, а також траншей на косогірських ділянках із повздовжнім нахилом 35° та більш повинна здійснюватися тільки бульдозерами із рухомим якорем. Як якір можуть бути використані бульдозер з розпушувачем, лебідка ЛС-301 та інше.

Розробляючи траншею, бульдозер перед собою робить спеціальний пантус із розроблювального ґрунту. Якщо в цілому параметри траншеї залежать від діаметра трубопроводу, то в даному випадку ширина траншеї, як правило, дорівнює ширині ножа відвала бульдозера.

Зворотна засипка траншеї здійснюється за допомогою бульдозерів способом “зверху-вниз” повздовжноь-косими ходами на м'якому якорі.

Рисунок 3.3–Розробка траншеї за допомогою бульдозера на повздовжніх схилах більше 25° для трубопроводу діаметром 1420 мм (розміри в м)

Для безпечної роботи в гірських умовах взимку на всіх гусениця землерийних машин необхідно додатково обладнувати їх спеціальними шипами. У всіх випадках, перш ніж здійснювати зворотну засипку трубопроводу, необхідно для утримання ґрунту, що засипається влаштувати перемички між траншеєю та укладеною трубою.

Методи проведення робіт із розробки траншей в гірських умовах відрізняються від методів проведення робіт в рівнинній місцевості. Насамперед, до 60% усіх траншей, що розроблюються у горах, складають скельні ґрунти. Крім того, горизонтальні й вертикальні нахили значної крутості складають основну частину земляних робіт. Усе це вимагає використання спеціальної техніки, технології та додаткових прийомів проведення робіт.

Потужність скельного ґрунту, що виймається, звичайно буває від (0,6 до 2,5) м. В даному випадку при будівництві трубопроводів розробкуа траншеї в скельних ґрунтах можнае здійснюватися трьома способами:

- перший – розпушування скельного ґрунту VIII - IX категорії при потужності скельної породи від (2,0 до 2,5) м. В У даному випадку використовуюється метод свердловинних зарядів;

- другий – розпушування скельного ґрунту VI - VIII категорії при потужності скельної породи від (0,6 до1,0) м. Застосовується метод дрібношпурових зарядів;

- третій – розпушування гірської породи IV - VI категорії при потужності скельної породи до 1,5 м. Застосовуютьвався метод механічного розпушування.

При першому способі доцільно розбурювати скельні породи на площі контуру траншеї за допомогою бурових установок типу БТС-150 або СПМК-5 за допомогою бурового інструменту діаметром рівним 105 мм на глибину закладання трубопроводу. Свердловини бурять в шаховому порядку на відстанях між ними по довжині (2,5 –3) м та ширині (2 - 2,2) м. Після вибуху на розпушування, подрібнену породу вибирають за допомогою екскаваторів та укладають у відвал.

При другому способі доцільно розбурювати скельні породи на площі контуру траншеї за допомогою перфораторів із діаметром шпуру рівним 43 мм. Після вибуху – породу вибирають за допомогою екскаваторів і формують у відвал.

Буровибухові роботи здійснює бригада із (33 – 40) чол., оснащена (15 – 17) одиницями техніки.

При третьому способі розробка траншеї ведеться за допомогою бульдозерів-розпушувачів та екскаваторів наступним чином: після розбивки осі траншеї розпушувач (один зуб або два) рухом зверху вниз заглиблює зуб в гірську породу і зорює ґрунт вздовж осі траншеї на глибину зуба. Довжина ходу становить (150–200) м.

Після цього екскаватор, обладнаний зворотною лопатою, вибирає розпушений ґрунт і укладає у відвал. Розробку цим методом веде ланка в складі 4 чол., оснащена трьома одиницями техніки.

При будівництві трубопроводів в гірських умовах, як правило, буровибухові роботи випереджують зварювально-монтажні. У виняткових випадках, коли зварювально-монтажні роботи випереджують буровибухові то в даному випадку, зварений раніше трубопровід захищається від ушкоджень за допомогою спеціальних щитів.

3.3 Зворотна засипка трубопроводів

Зворотна засипка трубопроводів в м’яких ґрунтах на відносно рівнинній місцевості може здійснюватися тими ж самими способами, як і в нормальних умовах за допомогою бульдозерів, екскаваторів та роторними траншеєзасипачами. При цьому засипка може здійснюватися, як поперечними проходами, так і косими – під кутом до вісі траншеї.

Засипка траншей на крутих підйомах та спусках може проводитися тільки при переміщенні механізмів під кутом до траншеї, із-за обмежених розмірів полички при цьому засипка за допомогою бульдозерів поперечними ходами є дуже трудоємка.

Для засипки траншей на крутих підйомах та спусках при розміщенні відвалу ґрунту у підошви відкосу напіввиїмки використовуються одноковшові екскаватори або скребкові траншеєзасипачі. Якщо ґрунт відвалу сформований на будівельній смузі, то тоді траншею засипають за допомогою бульдозерів.

З метою запобігання пошкодження ізоляційного покриття трубопроводу при укладанні та його засипки скельним ґрунтом влаштовується м’яка подушка на дні траншеї товщиною до 20 см i присипка укладеного, на підготовлену траншею, трубопроводу шаром мінерального ґрунту висотою до 20 см. Після чого проводиться кінцева засипка трубопроводу ґрунтом, що сформований у валик, при влаштуванні траншеї на даній ділянці.

В випадку використання для цієї мети привізного мінерального ґрунту його доцільно доставляти на трасу автосамоскидами, обладнаними кузовами, що дозволяють вивантажувати ґрунт на праву сторону. Ґрунт висипають безпосередньо в траншею при повільному русі самоскида та розрівнюють рівномірним шаром на малих дільниця довжиною (10-15) м. Привезений ґрунт розрівнюють за допомогою малогабаритних бульдозерів, а при невеликому об’ємі робіт – вручну.

Таким же способом виконується присипка укладеного трубопроводу на підготовлену траншею.

Влаштування м’якої постелі із мінерального ґрунту та присипка укладеного трубопроводу, а також його кінцева засипка на крутих схилах (більше 20⁰) повинна проводитися із використанням заходів проти скочування й сповзання ґрунту та розмиву його грозовими водами. Наприклад, для запобігання від сповзання та скочуванню ґрунту вниз вздовж схилу при влаштуванні м’якої подушки присипки та при кінцевій засипці трубопроводу в траншеї, через (5-10) м встановлюють перемички із мішків заповнених мінеральним ґрунтом, або із дерев’яних щитів.

Якщо використання привізного мінерального ґрунту, для влаштування м’якої подушки під трубопровід та виконання присипки є економічно невигідне, то використовуються такі ж самі способи захисту ізоляційного покриття від механічного пошкодження, що і при прокладанні трубопроводів на рівнинній місцевості, а саме футеровка із дерев’яних рейок, покриття солом’яними або тростиновими щитами та інше. В даному випадку для зворотної засипки трубопроводу може використовуватися розпушений скельний ґрунт.

Методи роботи землерийної техніки при зворотній засипці траншей на крутих підйомах та спусках аналогічні способам роботи даної техніки при розробці траншей.

Інколи при наявності стійких схилів, у в яких нерозвинуті зсувні процеси та дії дощової і вітрової ерозії, трубопроводи малих діаметрів можнауть прокладатися без влаштування траншеї (безтраншейна прокладка) прямо в підошві відкосу напіввиїмки, а потім зверху засипатися ґрунтом.

Безтраншейна прокладка трубопроводів дозволяє максимально використати робочу зону полички для проїзду транспорту та роботи будівельної техніки. Трубопровід в даному випадку повинен бути також захищеним від механічних пошкоджень тими ж самими способами, що наведені раніше. Засипка, в даному випадку, проводиться за допомогою одноковшового екскаватора ґрунтом насипної частини полички.

Дата добавления: 2017-02-01