Мета курсового проектування

Курсове проектування є завершальний етап вивчення відповідної дисципліни. Виконання курсового проекту (роботи) є перший самостійний крок студента з самостійного розв’язку окремого завдання, починаючи з постановки задачі до оцінки ефективності та рекомендації по застосуванню.

Метою курсового проектування є:

- систематизація, закріплення та розширення теоретичних і практичних знань із вивчаємої дисципліни, застосування їх під час вирішення конкретних задач діяльності;

- розвиток й закріплення навичок самостійної роботи й оволодіння методиками, що пов’язані з виконанням виробничих функцій та типових задач діяльності і таке інше;

- опанування методів обґрунтування науково-технічних рішень з урахуванням економічних, технічних вимог, а також вимог певних складових системи забезпечення безпеки життя і діяльності людини;

- розвиток навичок аналізу, оцінки і застосування сучасних методів та засобів проектування;

- оволодіння раціональними методами пошуку й аналізу вітчизняної й зарубіжної науково-технічної інформації, включаючи патентну;

- опанування сучасними інформаційними технологіями та методами забезпечення у них інформаційної безпеки;

- опанування методами тематичних та сертифікаційних випробовувань систем і засобів інформації;

- вміння користуватись сучасними мовами програмування і проводити комп’ютерне моделювання технологічних, фізичних, математичних та алгоритмічних процесів, а також вміння обробляти і систематизувати результати досліджень, використовуючи комп'ютерну техніку.

Варто ще раз підкреслити, що курсовий проект (робота) є самостійною роботою студента. За всі прийняті в курсовому проекті (роботі) технічні і економічні рішення, а також правильність і обґрунтованість розрахунків і графічних робіт несе відповідальність студент - автор курсового проекту (роботи).

2 ТЕМАТИКА КуРСОВОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ)

Тематика курсового проекту (роботи) повинна відповідати пунктам ОКХ і ОПП дисципліни, з якої він виконується.

Перелік тем курсових проектів (робіт) розробляється лектором даної дисципліни і затверджується кафедрою. Тематика курсових проектів (робіт) повинна бути безпосередньо пов’язана з окремими пунктами діяльності фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, спеціаліст, магістр. Редакція назви тем кваліфікаційних курсових проектів (робіт) повинна бути конкретною і містити процедуру діяльності та продукт, що отримується.

Завдання на курсовий проект (роботу) повинно відображати виробничі функції та типові задачі діяльності, що подані в пунктах ОКХ та ОПП вивчаємої дисципліни.

Примітка. Виробнича функція (трудова, службова) – сукупність обов’язків, що виконує фахівець відповідно до займаної посади і які визначаються посадовою інструкцією або кваліфікаційною характеристикою.

Розрізняють такі виробничі функції:

- проектувальна (проектно-конструкторська) – здійснення цілеспрямованої послідовності дій щодо синтезу систем або окремих їх складових, розробка документації, яка необхідна для втілення та використання об’єктів та процесів (конструювання є окремим процесом проектування, який полягає в обґрунтуванні рішень щодо принципу дії та конструкції об’єктів, розробки документації на їх виготовлення);

- організаційна – упорядкування структури й взаємодії складових елементів системи з метою зниження невизначеності, а також підвищення ефективності використання ресурсів і часу (окремим процесом організації діяльності можна вважати планування - часове впорядкування виконання робіт, тобто обґрунтування їх послідовності, тривалості та строків виконання);

- управлінська – функція, що спрямована на досягнення поставленої мети, забезпечення сталого функціонування й розвитку систем завдяки інформаційному обміну (до фахівця інформаційні потоки надходять через зворотні зв’язки, до об’єкта управління – у вигляді директивних рішень);

- виконавська (технологічна, операторська) – функція спрямована на втілення оставленої мети за відомими алгоритмами, тобто фахівець виступає як структурний елемент (ланка) певної технології;

- технічна – виконання робіт нижчих кваліфікаційних рівнів.

Рівень професійної діяльності – характеристика професійної діяльності за ознаками певної сукупності професійних знань та обов’язків (робіт), що виконує працівник. У сфері праці розрізняють такі рівні професійної діяльності:

- стереотипний (рівень використання) – уміння використовувати налагоджену систему (об’єкт діяльності) під час виконання конкретних задач діяльності, та знання призначення об’єкта і його основних (характерних) властивостей (рівень кваліфікованого робітника);

- операторський – уміння готувати (налагоджувати) систему і керувати нею під час виконання конкретних задач діяльності, та знання принципу (основних особливостей) побудови й принципу дії системи на структурно-функціональному рівні (молодший спеціаліст);

- експлуатаційний – уміння під час виконання конкретних задач діяльності тестувати та аналізувати роботу системи з метою виявлення та усунення пошкоджень і знання методів аналізу функціонування системи та методів пошуку та усунення пошкоджень (бакалавр);

- технологічний – уміння під час виконання конкретних задач діяльності здійснювати розробку систем, що відповідають заданим характеристикам (властивостям), і знання методів синтезу та технологій розробки систем і способів їх моделювання (спеціаліст);

- дослідницький – уміння проводити дослідження систем із метою перевірки їх відповідності заданим властивостям. Уміння вибирати з множини систему, що дозволяє найбільш ефективно вирішувати задачі діяльності, знання методики дослідження систем та методів оцінки ефективності їх застосування.

З урахуванням викладеного тематика курсових проектів (робіт) повинна:

- бути актуальною;

- відповідати сучасному стану науки і техніки;

- відображати перспективи розвитку відповідних галузей техніки урахуванням останніх наукових досліджень;

- бути націленою на вирішення задач, які стоять перед кафедрою, підприємствами та організаціями, в яких проводиться курсове проектування (роботи);

- стимулювати студентів на творчий пошук нових науково-технічних проектних та інших рішень;

- викликати у студентів необхідність опрацювання спеціальної науково-технічної літератури;

- передбачати вибір сприйнятого вирішення поставленого завдання на основі використання ефективних математичних методів захисту інформації та сучасних засобів комп’ютерної техніки.

Як правило, з дисципліни “Прикладна криптологія” виконується курсова робота з таких розділів: основи криптографії, основи криптоаналізу, криптографічні системи та протоколи, методи та засоби захисту інформації. Рекомендується в основу виконання роботи класти деякі протиріччя теоретичного та практичного значень, а результатом роботи є аналіз цих протиріч, методи, алгоритми, способи та засоби їх розв’язку.

З дисципліни «Криптографічні системи та протоколи» виконуються як курсові роботи так і курсові проекти. Рекомендується курсові роботи та проекти ув’язувати з проблемними задачами теорії та практики розроблення, виготовлення, модернізації, застосування, експертних досліджень та сертифікаційних випробовувань, криптографічних систем та протоколів. При їх виконанні необхідно враховувати існуючі міжнародні та національні стандарти на системи, засоби та протоколи криптографічного захисту інформації та криптоаналіз.

З дисципліни «Проектування систем та засобів захисту інформації» виконується як курсові проекти так і курсові роботи. Обов’язковими їх елементами повинні бути: короткий опис розглядаємої інформаційної технології (системи), визначення переліку загроз, оцінка їх впливу на якість функціонування системи, обґрунтування та вибір механізмів та засобів перекриття цих загроз, теоретичний або практичний розв’язок задачі аналізу (синтезу), розроблення, виготовлення, тощо, елементів або засобів КЗІ, управління та сертифікації ключів, тощо.

Ведучий лектор з вивчаємої дисципліни щорічно оновлює тематику курсових проектів (робіт) та спрямовує розробки на розв’язання проблемних задач в галузі криптографічного захисту інформації та криптоаналізу.

Студенту надається право обрати тему курсових проектів (робіт), що визначена кафедрою, або запропонувати свою тему з необхідним обґрунтуванням доцільності її опрацювання. При послідовному вивченні розглядаємих дисциплін допускається ув’язування курсових робіт цих дисциплін з нарощуванням глибини та повноти розв’язку у відповідності з пунктами ОКХ та ОПП даної дисципліни.

Бажано щоб тема курсового проекту (роботи) була пов’язана з науково-дослідними та дослідно-конструкторськими роботами, що ведуться на кафедрі, в регіоні або в державі. Рекомендується щоби матеріали курсових проектів (робіт) в частині новизни, доцільності та ефективності застосування розглядалися на секціях кафедри, науково-технічних семінарах, науково-практичних конференціях і могли використовуватись в навчальному процесі, а також при написанні статей та навчально-методичної літератури.

3 СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ)

Курсовий проект (робота), як правило, складається з пояснювальної записки (текстової частини), графічного матеріалу та прикладних результатів. Зміст курсового проекту (роботи) та конкретна її структура визначаються у відповідності з вимогами пунктів ОКХ та ОПП вивчаємої дисципліни. Матеріали пояснювальної записки та графічних матеріалів – це результат самостійної – творчої роботи студента з питань, сформульованих у завданні на курсове проектування.

Варто зазначити, що курсове проектування є однією з форм навчального процесу, а сам курсовий проект, найбільш відповідає елементам технічного або робочого проектів, складових частин дослідної роботи, а також може мати в своєму складі керівні, ключові, експлуатаційні та конструкторські документи.

Пояснювальна записка повинна мати: титульний аркуш; завдання до курсового проекту (роботи); реферат; зміст; перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; змістовну частину (суть пояснювальної записки), висновки; перелік посилань; додатки: креслення, схеми, специфікації та ін. При необхідності за рішенням кафедри до пояснювальної записки може додаватись рецензія на курсовий проект (роботу). В виключних випадках курсова робота може представляти собою заявку на винахід, запатентоване рішення, наукову статтю, що має позитивну рецензію, а також розділ звіту з науково-дослідної та дослідно-конструкторської робіт.

Як правило, курсовий проект (робота) виконується за електронною формою. Порядок викладення матеріалів, що рекомендуються, відображає логічну послідовність розробки курсового проекту (роботи).

Графічні матеріали повинні містити: схеми конструкторської документації згідно з ГОСТ 2.701-84 (структурна, функціональна, принципова та ін.); схеми програмної документації згідно з ГОСТ 19.701-90 (схема алгоритму, схема програм, даних та систем); схеми згідно з ГОСТ 34.201-89 (схема організаційної структури, функціональної структури) та креслення..

До графічної частини можуть входити демонстраційні плакати, що містять графіки, таблиці, діаграми, техніко-економічні показники, схеми взаємодії, схеми проходження та обробки інформації, структури “математичних моделей, необхідні математичні залежності, комп'ютерні (електронні) ілюстрації та інші документи”. Конкретний перелік обов'язкових графічних матеріалів визначається завданням на курсовий проект (роботу).

При виконанні курсових проектів (робіт) з комплексної тематики допускається розробка спільних, креслень (структурні або функціональні схеми, схеми розроблюваної системи, складальні креслення та ін.) або плакатів (постановка задачі, методи рішення та ін.), які використаються в проекті.

Зміст пояснювальної записки визначається завданням на проектування і залежить від характеру курсового проекту (роботи), що розробляється.

3міст розділів пояснювальних записок курсових проектів (робіт), виконаних за комплексною тематикою, визначається їх призначення при рішенні як загальних, так і конкретних задач розробки. При цьому в пояснювальних записках таких курсових проектів (робіт), виконаних різними студентами, не допускається текстуального збігу в матеріалах загального призначення.

В тематиці курсових проектах (роботах) використовуються напрямки фахової діяльності, що визначені в пунктах ОКХ та ОПП відповідної дисципліни, перш за все такі як:

- криптографічний захист інформації (КЗІ);

- управління виготовленням та сертифікація ключів;

- управління ключовими даним;

- криптоаналіз алгоритмів криптографічних перетворень;

- розробка алгоритмів та засобів криптографічних перетворень;

- системне адміністрування безпекою;

- методи та засоби криптографічного захисту від вірусів;

- методи та засоби виявлення та відображення атак;

- захист відомостей з обмеженим доступом (ВзОД);

- захист інформації з обмеженим доступом (ІзОД);

- захист інформації в комп’ютерних системах та мережах;

- квантова криптографія та криптоаналіз;

- методи та засоби технічного захисту інформації.

Криптографічний захист інформації з обмеженим доступом включає.

Аналіз інформації, технології створення інформативного продукту або системи інформаційних технологій.

Розробка моделі або моделей загроз та визначення ризиків (втрат), що можуть бути в системі при їх дії.

Визначення цілей та задач КЗІ з метою забезпечення її конфіденційності, цілісності, справжності, доступності та спостереженості.

Аналіз можливостей застосування методів, систем, способів заходів та засобів КЗІ. Розробка технології КЗІ. Особлива увага приділяється управлінню ключами, виконанню вимог до ключів, що викладаються в нормативних документах. Визначаться вимоги до використання та (або) створення ключових носіїв.

Системне адміністрування включає.

Аналіз інформаційної системи. Виявлення основних загроз безпеки інформаційної системи.

Аналіз вбудованих (стандартних) та додаткових механізмів (засобів) для перекриття загроз безпеки інформаційної системи.

Пропозиції щодо використання додаткових засобів перекриття загроз безпеки.

Управління обліковими записами користувачів та груп.

Використання засобів резервного копіювання та відновлення.

Адміністрування вбудованих засобів безпеки.

Розробка схеми аудиту та моніторингу ресурсів та подій.

Управління мереженими службами.

Захист відомостей з обмеженим доступом включає.

Аналіз структури, складу відомостей, що підлягають захисту від засобів технічних розвідок, або обґрунтування необхідності захисту певних відомостей.

Декомпозиція В₃ОД по змісту, місцю, часу існування, проявлення.

Виявлення набору ознак В₃ОД.

Визначення небезпечних засобів технічних розвідок і способів їх застосування.

Розробка та аналіз окремих моделей перехоплення ознак В₃ОД. Встановлення показників технічного захисту відомостей.

Аналіз можливих способів та засобів захисту від засобів технічних розвідок. Розробка пропозиції щодо захисту.

Пропозиції щодо розробки оригінальних способів та засобів захисту В₃ОД.

Пропозиції щодо заходів контролю захисту від засобів технічних розвідок.

Експериментальне дослідження запропонованих заходів, засобів захисту.

Технічний захист інформації з обмеженим доступом включає.

Аналіз об’єкта інформаційної діяльності.

Виявлення, розробка окремих моделей та аналіз технічних каналів витоку інформації та впливу на інформацію (джерела первинних небезпечних сигналів; середовища розповсюдження небезпечних сигналів; рецептори та апаратура розвідки небезпечних сигналів.

Встановлення показників технічного захисту інформації.

Аналіз можливостей типових способів і засобів технічного захисту інформації (ТЗІ), виявлення недоліків.

Пропозиції щодо подолання недоліків або застосування певного набору заходів і засобів ТЗІ.

Аналіз ефективності ТЗІ.

Пропозиції щодо заходів контролю ТЗІ.

Експериментальне дослідження пропозицій щодо заходів ТЗІ.

В пояснювальній записці курсового проекту (роботи) дослідницького характеру, як правило, в змістовній частині повинні знайти відображення в тій чи іншій мірі такі питання:

- огляд за літературними джерелами стану питання дослідження, виявлення теоретичних передумов та можливих напрямків вирішення задач розробки, техніко-економічного обґрунтування дослідної роботи, що виконується;

- розробка моделі загроз та формулювання визначених задач захисту інформації;

- розробка основних теоретичних закономірностей та співвідношень;

- вирішення задач дослідження на ПЕОМ (складання та налагодження програм для рішення, отримання результатів та їх аналіз);

- розробка методики експериментальних досліджень, вибір оснащення, необхідного для проведення експерименту, опис експериментальних установок;

- узагальнення та порівняння: результатів теоретичних і експериментальних досліджень;

- загальні висновки та заключення з роботи з оцінкою застосування результатів досліджень в галузі об'єктів проектування.

Для курсового проекту (роботи) схемотехнічного (розрахунково-конструкторського) характеру елементами пояснювальної записки можуть бути:

- аналіз стану питання та завдання, формулювання технічних вимог до об'єкта розробки та їх порівняльний аналіз з даними аналогічних схемотехнічних рішень;

- вибір та техніко-економічне обґрунтування структурної або функціональної схеми пристрою чи системи;

- визначення впливу умов застосування ключів та засобів захисту інформації;

- розрахунок принципової електричної схеми або схемотехнічний синтез пристрою чи системи;

- моделювання, макетування та налагодження приладу (пристрою) або окремих його частин, зняття експериментальних характеристик;

- розробка та опис конструкції;

- визначення умов застосування приладу або засобу;

- організаційно-економічні розрахунки;

- питання безпеки життя і діяльності людини;

- загальні висновки за результатами виконання проекту з аналізом досягнутих кількісних та якісних показників.

В пояснювальну записку (змістовну частину) курсового проекту (роботи) конструкторського характеру, можуть входити в тій чи іншій мірі:

- аналіз завдання та уточнення (вихідних, початкових) даних, опис призначення, складу та принципу роботи апарата, формулювання технічних вимог до конструкції та їх порівняльний аналіз з даними існуючих аналогічних розробок, техніко-економічне обґрунтування виконуваної роботи;

- вимоги до створення або використання ключів та ключових носіїв;

- вимоги до управління ключами в критичних ситуаціях;

- вибір напрямку розробки з урахуванням умов експлуатації виробу, його призначення та масштабу виробництва, якісне й кількісне порівнянна декількох (звичайно, не менше трьох) можливих варіантів прийнятого рішення;

- загальні висновки, в яких коротко викладаються та аналізуються досягнуті кількісні та якісні показники.

В пояснювальну записку (змістовну частину) курсового проекту (роботи) технологічного характеру, в тій чи іншій мірі, можуть входити:

- аналіз завдання, виявлення особливостей виробу, що обумовлені його призначенням й умовами експлуатації, яка визначає специфічність технологічних процесів його виробництва (виготовлення деталей, складання, монтаж контролю, випробування та ін.), техніко-економічне обґрунтування роботи, що виконується;

- розробка моделі загроз, та визначення цілі та формулювання задач їх перекриття;

- розробка пропозицій за конструкторським доопрацюванням виробу, направлених на підвищення його технологічності;

- теоретичне обґрунтування застосування прогресивних технологічних процесів у виробництві продукції та виготовленні її складових частин;

- загальні висновки, аналіз досягнутих показників (кількісних та якісних).

Змістовна частина пояснювальної записки курсового проекту (роботи) з розробки алгоритмічних та програмних засобів, в тій чи іншій мірі, можуть містити в собі:

- огляд сучасного стану проблеми, який включає в себе аналіз науково-технічної літератури, та обґрунтування вибору напрямку вирішення задачі;

- теоретичну частину, яка повинна містити в собі формалізацію вихідних даних та встановлення логіко-математичних зв'язків, вибір критеріїв, обмежень, розробку алгоритмів, складання бібліотечних даних, дослідження можливостей використання існуючих програмних засобів захисту інформації;

- розробку та використання програмних засобів аналізу захищеності інформації аналізу захищеності інформації для вирішення поставленої задачі;

- оцінку можливостей та ефективності використання розроблених та відомих програмних й технічних засобів;

- визначення області застосування та перспективність вибраного алгоритмічного підходу, практичну цінність розробки;

- загальні висновки з аналізом досягнутих кількісних та якісних показників.

В пояснювальну записку (змістовну частину) курсового проекту (роботи) системотехнічного характеру, в тій чи іншій мірі, може входити:

- огляд та аналіз сучасного стану проблеми, яка розглядається, а також, існуючих методів і засобів розв'язання цих задач в курсовому проекті (роботі);

- змістовний опис та аналіз інформаційної технології и особливостей об'єкта (процесу або системи) управління, які розглядаються в курсовому проекті (роботі);

- розробка моделі загроз та визначення задач захисту;

- обґрунтування мети розробки задачі (системи, підсистеми АСУ тощо) та критеріїв ефективності;

- постановку та математичний опис (формалізація) задачі, що опрацьовуватиметься, вибір й обґрунтування методів її вирішення;

- розробку інформаційного забезпечення;

- розробку та обґрунтування алгоритмів вирішення поставленої задачі;

- розробку програмного забезпечення (складання та налагодження робочої програми для ЕОМ, оцінка необхідної пам'яті та машинного часу її вирішення;

- оцінку надійності функціонування компонентів розробленої системи;

- визначення науково-технічного рівня розробленої задачі (підсистеми, системи);

- висновки.

Що стосується деяких інших структурних елементів пояснювальної записки, а також деяких розділів (питань), що входять до її змістовної частини, то основні вимоги до них є наступними.

Реферат – короткий виклад змісту пояснювальної записки, який включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з курсовим проектом (роботою). Він має містити відомості щодо обсягу пояснювальної записки, кількості ілюстрацій, таблиць, використаних джерел та додатків.

Реферат наводиться державною та однією або двома іноземними мовами.

До змісту включають: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, а також пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки; перелік посилань; назви додатків та номери сторінок, на яких розміщується початок матеріалу.

У вступі стисло викладають:

- оцінку сучасного стану проблеми, яка є предметом курсового проекту (роботи), зазначаючи при цьому практично розв'язані задачі, існуючі прогалини знань в цій предметній галузі;

- світові тенденції вирішення поставлених задач;

- актуальність цієї роботи та підстави для її проведення;

- мету роботи та галузь застосування тощо.

Вступ розміщують на окремій сторінці.

У висновках необхідно зазначити:

- результат і повноту виконання курсового проекту (роботи), аналіз досягнутих кількісних та якісних показників;

- співвідношення виконаної розробки з аналогами;

- зв'язок виконаної роботи з науково-дослідними розробками;

- отримані нові наукові результати, які знайшли відображення в статтях, винаходах тощо, а також рекомендації щодо подальшої роботи в даному напрямку;

- можливість використання матеріалів курсового проекту (роботи).

Перелік джерел, на які посилаються в пояснювальній записці, має бути наведений після висновків, починаючи з нової сторінки. У відповідних місця тексту має бути посилання.

Бібліографічний опис джерел в переліку посилань наводять у порядку в якому вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери опису в переліку е посиланнями в тексті. Бібліографічний опис посилань в переліку наводять згідно з існуючими стандартами з бібліотечної та видавничої справи.

В додатках розміщують матеріали, які:

- є необхідними для повноти курсового проекту (роботи), але включення їх в основну частину проекту може змінити упорядковане та логічне подання роботи;

- через великий обсяг, специфіки або форми_; подання не можуть бути внесеш в основну частину (наприклад схеми, перелік елементів, специфікації, опис комп'ютерних програм, протоколи випробувань, висновки метрологічної експертизи та ін.), на які має бути посилання у відповідних розділах;

- роздруковані комп'ютерні ілюстрації курсового проекту (роботи) за електронною формою;

- додаткові ілюстрації, таблиці тощо.

Останнім додатком повинна бути відомість курсового проекту (роботи), в яку вноситься перелік документів та виробів (макетів, дослідних зразків), що входять до складу виконаного проекту.

Графічна частина має ілюструвати та доповнювати основні розділи курсового проекту (роботи). Графічна частина курсового проекту (роботи) може містити схеми структурні, функціональні, принципові, алгоритмів, організаційної структури, функціональної структури, з'єднань, програм, підпрограм та ін.), конструкторські креслення, графіки розрахункових та експериментальних залежностей, діаграми, техніко-економічні показники та інші документи. Графічна частина курсового проекту (роботи) може містити: таблиці з чисельними результатами, необхідні математичні співвідношення, структури математичних моделей, схеми проходження і обробки інформації тощо.

Конкретний зміст графічної частини курсового проекту (роботи) встановлюється в завданні.

Рекомендований загальний обсяг пояснювальної записки при комп'ютерному наборі тексту через 1,5 інтервали - повинен бути 18-26 с. з розрахунку 40 рядків на сторінку. При виконанні пояснювальної записки рукописним способом її обсяг збільшується (але не більше 35 сторінок).

Рекомендується такий обсяг окремих частин пояснювальної записка (сторінках):

Вступ.................................................................................. 1-2

Змістовна частина пояснювальної записки..................... 15-20

в тому числі:

Висновки............................................................................ 1-2

Перелік посилань............................................................... 1-2

Додатки (без обмежень)

Кількість обов'язкових креслень, плакатів, ілюстрацій не менше 2-3.

Курсовий проект (робота), виготовлений за електронною формою, має місти:

- пояснювальну записку в роздрукованому вигляді, яка оформлена відповідним чином;

- комп'ютерні ілюстрації в друкованому вигляді у формі додатка до пояснювальної записки;

- електронний варіант пояснювальної записки;

- комп'ютерні ілюстрації (плакати) в електронному вигляді у формі презентаційного ролика;

- в разі необхідності демонстраційний приклад працюючого програмного продукту, якщо тема курсового проекту (роботи) пов'язана з розробкою програмних засобів.

Графічна частина комп'ютерного курсового проекту (роботи) має містити не менш ніж два авторських (розроблених безпосередньо студентом-автором курсового проекту (роботи)) комп'ютерних ілюстрацій за темою курсового проекту (роботи).

4 Методичні вказівки з виконання курсового проекту (роботи)

Курсове проектування є трудомістким, багатоплановим і тривалим процесом. який потребує від студента не тільки конкретних знань і вмінь, але і відповідного розподілу методичних акцентів.

Робота з літературними джерелами у період виконання курсового проекту (роботи) полягає в поглибленому вивченні і критичному аналізі тих питань, що складуть основу роботи над вибраною темою. За результатами цієї роботи оформляється аналітичний огляд (порівняльний аналіз), із якого повинні логічно випливати вибрані методики теоретичних і експериментальних досліджень.

Подані джерела аналізуються з погляду сучасного стану застосовності відомих рішень до даної задачі. Усі повідомлення, запозичені з літературних джерел, наводяться з посиланням.

Не рекомендується описувати в огляді широко відомі інформаційні технології, алгоритми, стандарти, принципи, методи та пристрої. Якщо їх необхідно згадати, то вказуються лише особливості цих методів із посиланням на джерело, де вони описані докладно.

Теоретичні дослідження виконуються при розробці окремих питань курсового проекту (роботи), зокрема, при дослідженні властивостей об'єктів проектування та їх математичних моделей. Виконанню теоретичних досліджень мають передувати чітка постановка завдання проектування, обґрунтування прийнятих припущень, обраного напрямку та методики дослідження. Особливу увагу слід приділити галузям застосування отриманих результатів.

Розрахункові роботи виконуються для обґрунтування, а також з'ясування кількісних оцінок і характеристик прийнятих проектних рішень. Розрахунки, що проводяться, мають бути пов'язані з основними питаннями курсового проекту (роботи), мати чітко сформульовану мету, завдання та логічну послідовність, яка випливає з прийнятої методики розрахунку. На підставі отриманих розрахункових даних мають бути сформульовані висновки та рекомендації щодо питання, яке розробляється.

У тих випадках, коли теоретичні дослідження та розрахунки виконуються за відомими методиками, у тексті мають бути зроблені точні посилання на відповідні джерела та надано докладне викладення суті цих методик.

В разі використання оригінальних методик, які розроблені автором проекту, в пояснювальній записці повинні бути наведене обґрунтування їх використання

При вирішенні задач проектування студент може застосувати вже апробовані алгоритми та програмні засоби, чи при відсутності таких розробляти нові (оригінальні). Алгоритми та програмні рішення задач, які розроблені автором, вносяться у тексті пояснювальної записки з відповідними обґрунтуваннями та поясненнями. При вирішенні задач з використанням стандартних алгоритмів і програм у тексті записки наводяться посилання на джерела.

Електронний (комп'ютерний) курсовий проект (робота) являє собою спосіб виготовлення та форму представлення матеріалів з використанням комп'ютерних технологій в електронній формі.

Комп'ютерний захист курсового проекту (роботи) передбачає використання комп'ютера та інших, допоміжних технічних засобів при проведенні захисту курсового проекту (роботи).

Комп'ютерний (машинний) текст пояснювальної записки курсового проекту (роботи) виготовляється з використанням стандартних (загальнодоступних) текстових форматів, а електронні ілюстрації - з використанням стандартних графічних форматів.

Електронна форма курсового проекту (роботи) може використовуватися для проектів будь-якої тематики, якщо тематика курсового проекту (роботи) пов'язана з розробкою програмних продуктів та/або комп'ютерних технологій та комп'ютерний захист курсового проекту (роботи) є обов'язковим, при іншій тематиці курсового проекту (роботи) - за бажанням студента та за згодою керівника курсового проекту (роботи). Електронна форма курсового проекту (роботи) обумовлюється при складанні завдання на курсове проектування.

Незважаючи на те, що робота над текстом пояснювальної записки курсового проекту (роботи) є значною мірою творчим процесом і ґрунтується на індивідуальному досвіді студента, рекомендується врахувати кілька загальних порад.

Спочатку робиться попередня рубрикація основної частини пояснювальної записки на розділи, пункти, підпункти з короткими відомостями про їх зміст. У процесі роботи рубрикація уточнюється. Заголовки розділів потрібно формулювати чітко, конкретно.

Загальними вимогами до тексту пояснювальної записки є логічна послідовність викладення матеріалу, чіткість та конкретність викладення теоретичних та практичних результатів роботи, суті постановки завдання та мети проекту методів дослідження, прийнятих інженерних рішень, доведеність висновків та обґрунтованість рекомендацій. В тексті пояснювальної записки необхідно дотримуватись єдиної термінології. Вона не має бути перевантажена малоінформативним матеріалом, описом загальновідомих методів, виводами форми тощо. В даному випадку необхідно посилатися на джерела інформації. В тексті пояснювальної записки повинен бути наведений використаний аналітичний апарат та результати виконаних розрахунків за допомогою ПЕОМ, САПР. Необхідно запобігати повторення однотипних розрахунків. При їх наявності результати необхідно подавати у вигляді таблиць.

Текст пояснювальної записки не слід викладати від першої особи, переважніше безособова форма (наприклад, "обчислюємо", "знаходимо”) за всім текстом у визначеному відмінку й часі.

Посилання в тексті пояснювальної записки на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "...показано [5], що...". Не рекомендується оперувати номерними посиланнями на джерела як словами для побудови речення, наприклад «...показано [5], що...»

Текст пояснювальної записки повинний бути стислим, чітким, добре відредагованим, з формулюваннями, які не допускають неоднозначності їх тлумачення. При викладі обов'язкових вимог мають застосовуватися слова "повинний", випливають", "необхідно" і похідні від них.

У тексті записки не допускається:

- застосовувати для одного поняття різні науково-технічні терміни, близькі за змістом (синоніми);

- скорочувати позначення фізичних одиниць, якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин заголовках і боковиках таблиць й в поясненнях літерних позначень, що входять у формули;

- використовувати математичний знак мінус (-) перед негативними значеннями величин. Замість математичного знака (-) варто писати слово "мінус";

- вживати математичний знак без цифр, наприклад, £ (менше або дорівнює), ³ (більше або дорівнює), ¹ (не дорівнює), а також знаки № (номер), % (відсоток).

Абзацними відступами необхідно виділяти приблизно рівні і відокремлені за змістом частини тексту, але які пов'язані між собою загальною логікою викладення.

Графічна частина курсового проекту (роботи) має обов'язково бути результатом роботи, яка виконана безпосередньо студентом.

Перелік обов'язкового графічного матеріалу наводиться в завданні на курсове проектування.

Графічна частина курсового проекту (роботи) вміщує креслення, схеми, різних видів і типів, плакати, таблиці, графіки, схеми алгоритмів, осцилограми експериментально отриманих напруг і струмів, комп'ютерні ілюстрації, інші ілюстративні матеріали, які повинні бути оформлені згідно з діючою нормативною документацією.

Графічні матеріали можуть бути виконані в електронному вигляді з наступним роздрукуванням.

5 Вимоги до оформлення курсового проекту (роботи)

Курсові проекти (роботи) повинні бути оформлені згідно з вимогами нормативних документів [3,4].

Графічні та текстові матеріали курсового проекту (роботи) можуть бути оформлені на магнітних носіях за комп'ютерною технологією.

Пояснювальна записка оформляється згідно з вимогами [3,4].

Виготовляється пояснювальна записка переважно друкованим способом (машинним або машинописним) на аркушах формату А4 (210 х 297мм). Як виключення текст пояснювальної записки також може бути чітко й акуратно написаний чорним (синім) чорнилом (пастою) на аркушах вищезгаданого формату.

Мова пояснювальної записки українська, російська або іноземна (за бажанням студента і за узгодженням з кафедрою).

У ході роботи мають бути детальніше розглянуті питання щодо оформлення пояснювальної записки згідно з вимогами вищезгаданих стандартів, в саме: рубрикація тексту пояснювальної записки, заголовки структурних елементів, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, нумерація, ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, посилання, зміст, перелік посилань, додатки тощо.

Першою сторінкою пояснювальної записки є титульний аркуш, який виконується державною мовою (додаток Б), другий аркуш - завдання (додаток А).

На титульному аркуші пояснювальної записки має бути умовне позначення документа, відповідно до вимог стандарту ЕСКД про позначення виробів та конструкторських документів (ГОСТ 2.201-80 ЕСКД. Позначення виробів й конструкторських документів).

Графічні матеріали курсового проекту (роботи) можуть виготовлятися у формі креслень, плакатів чи комп'ютерних (електронних) ілюстрацій.

Креслення або плакати можуть виготовлятися ручним способом або за допомогою систем автоматизованого проектування (з використанням плоттера, графопобудовувача і т. ін.).

Комп'ютерні ілюстрації виготовляються в одному зі стандартних графічних форматів.

На роздрукованих комп'ютерних ілюстраціях, які є обов'язковою графічною частиною дипломного проекту, повинні бути основні написи з відповідними підписами (студента та керівника дипломного проекту).

Якщо до обов'язкового переліку графічної частини курсового проекту (роботи) входять плакати, то вони повинні бути оформлені відповідним чином на аркушах формату А1. Плакат повинен мати рамку та основний напис, який розміщують. в правому нижньому куті. Форма основного напису для плакатів наведена в додатку Г.

Кожний плакат повинен містити:

- заголовок;

- відповідне зображення;

- пояснювальний текст (за необхідності).

Заголовок плаката розміщується у верхній частині плаката. Він має бути стислим і відповідати змістовній частині плаката.

Дозволяється виготовляти багатокольорові плакати, але кількість кольорів не повинна бути більш ніж шість, в тому числі і чорний.

Пояснювальний текст розміщують на вільному полі плаката. Це можуть бути найменування складових частин виробу, елементів структурних схем, пояснення позначень тощо.

6 Організація проеткування і захист курсового проекту (роботи)

Завдання на курсовий проект (роботу), підписане керівником проекту (роботи) видається згідно навчального графіку вивчення дисципліни, і затверджується завідуючим кафедрою. Закінчений курсовий проект (робота), матеріали якого підписані студентом подається керівнику в строки згідно графіку вивчення дисципліни.

Він остаточно перевіряє відповідність виконаного проекту завданню та вимогам, що висуваються, підписує його, робить пропозиції по комісії з захисту і представляє завідувачу кафедрою.

Завідувач кафедри може не допустити студента до захисту курсового проекту (роботи)в тому випадку, якщо курсовий проект виконано на дуже низькому рівні, або не враховані всі вимоги до курсового проектування. В цьому випадку курсовий проект (робота) дороблюється і представляється повторно.

До комісії можуть бути подані інші матеріали, які характеризують наукову та практичну цінність виконаного курсового пректу (роботи), а саме:

- друковані статті за темою проекту;

- документи, які характеризують практичну цінність розробки студента;

- документи, що вказують на практичне застосування проекту (довідка про реальність, підписана офіційними особами і ін.);

- макети, зразки виробів і т. ін.

Захист курсових проектів (робіт) проводиться на засіданні комісії.

Присутніми на захисту відкритих тем можуть бути усі бажаючі. Рекомендується відвідування захистів студентами молодших курсів, що планують роботу у даному напрямку.

Мова проведення захисту – українська, російська чи інша іноземна на вибір студента-дипломника (остання за узгодженням з членами ДЕК).

Доповідь студента повинна складатися з трьох основних частин, а саме: вступу, основної частини й висновку.

У вступі необхідно зазначити актуальність теми проекту, дати загальний аналіз стану проблеми і сформулювати основні задачі, з вирішенням яких було пов’язане виконання роботи.

В основній частині доповіді в стислій формі необхідно навести звіт про зміст виконаних розробок (чітко розмежовуючи відомі та виконані автором), зазначити новизну і показати ефективність прийнятих технічних рішень, навести короткий звіт з отриманих результатів. Основну частину доповіді варто супроводжувати посиланнями на графічні матеріали.

У заключній частині доповіді необхідно коротко повідомити про зміст розділів проекту, що не входять у його розрахунково-технічну частину, зазначити можливі області застосування об’єкта проектування, перелічити публікації й авторські посвідчення (якщо вони є) за темою проекту, результати НДРС, відомості про впровадження, зробити загальні висновки і дати рекомендації.

Потім студент відповідає на питання членів комісії і присутніх на засіданні. Відповіді на питання членів комісії і присутніх повинні бути короткими і не виходити за межі порушеної у проекті проблеми.

Якщо студенти виконували курсовий проект за комплексною темою, то бажано, щоб їх захист відбувався в один день.

Під час захисту комп’ютерного курсового проекту (роботи) демонстраційний пристрій може використовуватися відеотермінал локального комп’ютера, декілька відеотерміналів локальної комп’ютерної мережі проекційна апаратура (наприклад, система INFOCUS або інші).

Окрім обов’язкової демонстрації комп’ютерних ілюстрацій за темою курсового проекту (робіт), студент може демонструвати результати роботи розроблених програмних продуктів та приклади використовування розроблених комп’ютерних технологій. Комплект електронних ілюстрацій може виготовлятися в друкованому вигляді для роздачі членам комісії при проведенні захисту.

Результати захисту курсових проектів (робіт) визначаються оцінками “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”. При визначенні оцінки проекту приймається до уваги рівень наукової, практичної та теоретичної підготовки студента. Результати захисту курсових проектів (робіт) оголошуються головою комісії.

Студент, який отримав незадовільну оцінку під час захисту курсового проекту (роботи) доробляє її та представляє повторно.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах: Затверджено наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року№161.
2. Рекомендації про порядок створення, організацію і роботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України: Лист Міністерства освіти України №83-5/1259 від 29.12.93 р.
3. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення, Держстандарт України, 1995. - 36с.
4. ГОСТ 2.105-95. Межгосударственный стандарт. Общие требования к текстовым документам. Госстандарт Украины, 1996.
5. Концепція освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини». "Інформаційний вісник. Вища освіта», 2001 р.. №6 (видання Міністерства освіти і науки України та Науково-методичного центру вищої освіти).
6. Загальні методичні вказівки з дипломного проектування в університеті / Упоряд.: П.С.Ковтун, З.В. Дудар, В.Я. Журавльов, О.С. Шкіль. - Харків: ХНУРЕ, 2002 р. - 40 с. - Укр. мовою.

Додаток А

Зразок бланка завдання на курсовий проект (роботу)

Харківський національний університет радіоелектроніки

Факультет: КІУ Кафедра: Безпеки інформаційних технологій

Спеціальність: “Захист інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки”

Дисципліна: ____________________________________________________________________

ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав. кафедри БІТ проф. І.Д. Горбенко

“_____“ _________________ 200 р.

ЗАВДАННЯ

НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ (РОБОТУ)

Студентові _____________________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

1. Тема проекту (роботи) ______________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

1. Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи)____________________________
2. Вихідні дані до проекту_____________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

1. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що їх потрібно розробити)

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

1. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язкових креслень, плакатів)

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

1. Основна література та джерела

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

7. Дата видачі завдання

8. Дата здачі завдання

Керівник проекту (роботи)_______________ ________________________________

(підпис) (посада, прізвище, ім'я, по батькові)

Завдання прийняв до виконання_________________________________________________

(підпис студента)

Студент_____________________________________________

(підпис)

Додаток Б

Зразок бланку титульного листа пояснювальної записки

КУРСОВОГО проекту (роботи)

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет радіоелектроніки

Факультет КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ ТА УПРАВЛІННЯ

Кафедра БЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Дата добавления: 2017-02-01