Військова лазня й пральня

Органи управління виконують розпорядні функції, тобто вони планують речове забезпечення, витребовують матеріальні засоби та кошти, розподіляють їх, здійснюють контроль за законністю витрат /списання/ майна, дають вказівки, розпорядження з питань речового забезпечення, ведуть облік майна.

СЛУЖБИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ

ОРГАНІЗАЦІЯ Й ЗАДАЧІ РЕЧОВОЇ

ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ

ОРГАНІЗАЦІЯ Й ЗАДАЧІ РЕЧОВОЇ СЛУЖБИ

1. Організація й задачі речової служби військової частини.

2. Обов’язки посадових осіб речової служби.

3. Класифікація речового майна.

В загальній системі тилового забезпечення речова служба військової частини займає особливе місце.

Тут проводиться безпосереднє доведення належних предметів речового майна до військовослужбовців, створюються необхідні умови для бойової та спеціальної підготовки, організації побуту особового складу.

За останні роки прийняті рішучі міри по подальшому покращенню матеріального забезпечення військово-службовців, упорядкуванню військових містечок, казарм, їдалень, клубів, солдатських чайних, солдатських комбінатів побутового обслуговування.

Успіх у вирішенні задач речового забезпечення значною мірою залежить від чіткої організації речової служби, від укомплектованості її посадовими особами, знання ними своїх функціональних обов’язків і здібності їх виконувати в різних умовах.

Забезпечення речовим майном здійснюється центральним управлінням речового забезпечення тилу логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України через відповідні органи речової служби за схемою:

Центр –ЦЗРМ (центр забезпечення речовим майном) - з’єднання (військова частина) – підрозділ - військовослужбовець. Для функціонування даної схеми постачання створена система речового забезпечення.

Система речового забезпечення – це сукупність органів управління, закладів /підрозділів/, матеріальних засобів і техніки служби, що діють на основі єдиних методів управління з використанням електронно-обчислювальної техніки та уніфікованих документів.

Указані функції виконують:

В центрі – центральне управління речового забезпечення тилу логістики командування сил підтримки ЗСУ.

У з’єднані (частині) – речова служба з’єднання (частини).

Кожний орган має свій склад закладів або підрозділів речової служби. Так, в теперішній час, склад установ представлений:

в центрі:

- бази та склади, центри речового забезпечення майном центрального підпорядкування;

- відділ по розробці та удосконаленню військової форми одягу;

- відділ по ремонту технічних засобів речової служби

ланка з’єднання (частина) представляється не закладами, а підрозділами:

- речовий склад;

- речова ремонтна майстерня;

- лазня й пральня (стаціонарні на самоокупності і військові);

- польова бригадна лазня.

Більш детальніше зупинимося на підрозділах речової служби бригади, її організації й задачах.

Речова служба бригади підпорядкована заступнику командира бригади з тилу.

Її очолює начальник речової служби (офіцер, штатна категорія - капітан). Він підпорядкований безпосередньо заступнику командира частини з тилу. В теперішній час на посаду начальника речової служби військових частин призначаються, як правило, випускники ВВНЗ – офіцери з вищою військово-спеціальною освітою.

Начальнику речової служби підпорядковані:

- діловод речової служби (військовослужбовець, службовець ЗС України);

- начальник речового складу поточного постачання (прапорщик);

- начальник речового складу “НЗ” (прапорщик);

- начальник речової ремонтної майстерні (прапорщик або військовослужбовець контрактної служби).

В тих військових частинах, де є свої КПО:

- начальник СКПО (він же начальник речової ремонтної майстерні);

- завідуючий лазнею (якщо така посада є за штатом), підпорядковуються начальнику речової служби.

Перелічені посадові особи, підпорядковані начальнику речової служби, входять до складу роти матеріального забезпечення. Командир господарського взводу для них являється безпосереднім начальником.

Організаційно в речову службу входять наступні підрозділи (об’єкти):

- діловодство;

- речовий склад;

- речова ремонтна майстерня;

- військова лазня й пральня, або на самоокупності (є не у всіх військових частинах);

- польова лазня;

- солдатський комбінат побутового обслуговування (створюється на базі речової ремонтної майстерні та лазні).

Яке ж призначення перелічених підрозділів (об’єктів)?

Діловодство організовується в кожній військовій частині, де є речова служба. Тут проводяться всі облікові операції, зв’язані з рухом майна речової служби, складаються звітно-заявочні документи, зберігаються облікові та інші документи.

Речовий склад є в кожній військовій частині. Він призначений для прийому й зберігання майна, а також видачі його підрозділам і особовому складу. На речовому складі проводиться вибраковка майна, яке відслужило строки носіння і прийшло в непридатність, та розпірка вибракуваного майна. Речовий склад проводить прийом від підрозділів надлишкового майна, а також відправку майна за вказівками довольчого органу.

В військовій частині, крім речового складу поточного постачання, може бути речовий склад майна недоторканого запасу. Тільки командир частини, на основі відповідних вказівок, може віддати розпорядження на видачу майна “НЗ”. Саме начальник речової служби повністю відповідальний за організацію зберігання та збереження цього майна. Він особисто веде облік майна недоторканого запасу. Проводить необхідні заходи, що до організації швидкої видачі майна “НЗ”.

Речова ремонтна майстерня організовується, де є за штатом і призначена для проведення середнього ремонту речового майна, а також для припасування обмундирування військовослужбовцям строкової служби.

Крім того, в майстерні проводиться пошиття приліжкових килимів, простилок під матраци, підрубка рушників. Особовий склад майстерні періодично залучається до розпорки вибракуваного речового майна.

У мирний час за складом речова ремонтна майстерня невелика. В ній є два спеціалісти по ремонту взуття (старший швець – він же начальник майстерні й швець) і два фахівці по ремонту обмундирування (старший кравець і кравець).

Вони створюються в разі, коли в районі розквартирування військової частини відсутні місцеві або гарнізонні лазнево-пральні підприємства, а також при наявності їх, але недостатній виробничій (пропускній) здатності.

Дата добавления: 2017-02-01