Лабораторна Робота № 9

Висновок

Висновок

Розрахунок

Висновок.

Результати.

Розчинення волокон фібрину у результаті протеолітичного розщеплення відбувається тільки у пробірці № _____. У нейтральному середовищі (пробірка № ______) і при низькій температурі (пробірка №_____________) фермент ______________________. Кип’ятіння соку (пробірка №4) __________________________________. Соляна кислота (пробірка №5) фібрину не _____________________________, викликаючи легке набухання волокон.

Для підтвердження результатів із вмістом всіх пробірок проводять біуретову реакцію.

Біуретова реакція: до вмісту пробірок додають 1-2 мл 10% розчину NaOH, 3-5 крапель 1% CuSO₄ і струшують.

В пробірках, де розщеплення білка не відбулося, з’являється фіолетове забарвлення.

Там, де білок під дією шлункового соку розщепився до альбумоз і пептонів, розчин забарвлюється в рожевий колір.

Дослід 2.

Визначення кислотності шлункового соку

Мета роботи: Освоїти методику визначення кислотності шлункового соку. Встановити, чим вона обумовлена.

Матеріали та обладнання: Шлунковий сік тварин (відфільтрований), 1% розчин фенолфталеїну, метилоранж, склянки, бюретка, NaOH 0,1-n розчин, універсальний індикаторний папір.

Хід роботи:

1. Якісне визначення реакції шлункового соку. Опустити у сік універсальний папір і за зміною забарвлення визначити загальну кислотність шлункового соку.

2. Кількісна проба. В колбочку відміряють 5 або 10 мл відфільтрованого шлункового соку і додають в кожну колбочку по 2 краплі метилоранжу і фенолфталеїну, титрують 0,1-n розчином NaOH до переходу первинного забарвлення в солом’яно-жовте. Відмічають кількість витраченого при цьому лугу.

Титрують далі розчин до яскраво-жовтого кольору; відмічають рівень лугу в бюретці. Продовжують титрування до появи рожевого забарвлення розчину, не зникаючого за 1 хв. Відмічають рівень лугу в бюретці. Результати титрування: кількість їдкого натрію, витраченого до одержання солом’яно-жовтого кольору, визначає вільну соляну кислоту. Кількість лугу, витраченого до одержання яскраво-жовтого кольору, визначає загальну соляну кислоту. Різниця в кількості лугу при титруванні загальної і вільної соляної кислоти виражає зв’язану соляну кислоту. Кількість всього лугу, витраченого на нейтралізацію кислоти шлункового соку, визначає загальну кислотність. Якщо вільної соляної кислоти немає, то розрахунок проводиться за загальною кількістю лугу.

Результати титрування виражають умовно кількістю мл 0,1- n лугу, витраченого на титрування 100 мл шлункового соку, що відповідає однаковій кількості 0,1- n соляної кислоти в ньому.

Приклад розрахунку:

Взято для титрування 5 мл шлункового соку. Пішло лугу на титрування:

1) вільної соляної кислоти – 1,8мл;

2) загальної соляної кислоти – 2,9 мл;

3) зв’язаної соляної кислоти – 1,2 мл;

4) загальної кислотності – 3,1мл.

Помножити одержані цифри на 20 для перерахунку на 100 мл соку. Тоді кількість лугу буде дорівнювати відповідно: 364 58; 22; 62. це означає, що у 100 мл шлункового соку утримується децинормальної соляної кислоти:

1) у вільному вигляді – 36 мл;

2) зв’язаної – 22 мл;

3) загальної - -58 мл та

4) загальної кислотності (у переводі на соляну кислоту) – 62 мл.

1) вільної соляної кислоти – мл;

2) загальної соляної кислоти – мл;

3) зв’язаної соляної кислоти – мл;

4) загальної кислотності – мл.

Дослід 3.

Розміщення корму в шлунку

Мета роботи: Встановити пошарове розміщення корму в шлунку кролика.

Матеріали та обладнання: Кролик, корма, забарвлені в різні кольори, холодильник з морозильною камерою, пилка.

Хід роботи: Робота проводиться до заняття. Кролика годують окремими порціями корму, забарвленого в різні кольори, потім тварину забивають, шлунок виймають і заморожують. Після цього його розпилюють в різних площинах і вивчають розміщення корму і його зміни в процесі травлення.

Намалювати шлунок кролика і топографію розміщення різних видів корму. Пояснити механізм переміщення корму до різних відділів шлунка.

Особливості травлення у жуйних

Користуючись джерелами літератури та методичними вказівками надайте визначення поняттям та термінам:

Жуйний період складається: __________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Послідовність подій відригування корму і жуйки: _______________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Жуйка – це - _______________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Перерахувати скорочення різних відділів шлунку при перемішування їжі і просування її від переддвер’я рубця до сичуга - _________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Функції слини у рубці - ______________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Роль мікрофлори у рубцевому травленні - ______________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Роль грибків у рубцевому травленні - __________________________________

__________________________________________________________________

Значення клітковини для процесів травлення - __________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Перерахуйте попереднього обробітку рослинного корми можна підвищити перетравлюваність клітковини - ______________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Яким чином у рубці відбувається перетворення неорганічного азоту у амінокислоти та білки ______________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Значення ЛЖК - ___________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Пояснити залежність кількості ЛЖК, що утворюються у рубці від типу та кратності годівлі ___________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Які гази утворюються в рубці у результаті бродіння _____________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Тимпанія - ________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Заповніть пропуски - Проходження продуктів обміну рубцевого травлення, електролітів і інших сполук через слизову оболонку в кровоносні судини стінки рубця відбувається за рахунок ________________________________, __________________________________________________________________, у результаті _______________________________________________________,

________________________________________а так само _________________

__________________________________________________________________

Дослід 1.

Дослідження органічних кислот вмісту рубця

Мета роботи: визначити реакцію вмісту рубця та провести якісня реакції на кислоти бродіння.

Матеріали та обладнання: фільтрат вмісту рубця;FeCl₃, 1% розчин; вода дистильована; фенол, 4% розчин; ефір; сухий спирт або спиртівка; етиловий спирт; універсальний індикаторний папір; склянки, піпетки градуйовані на 10 мл, колбочки на 50 мл з корком, або пробірки з корком.

Хід роботи: Добувають за допомогою стравохідного зонда 300 – 400 мл вмісту рубця. Проціджують його через марлю. Визначають органічні кислоти.

1. Визначення молочної кислоти.

До 20 мл дистильованої води додати 3 краплі FeCl₃; вода набуває злегка жовтуватого кольору. Розлити розчин у пробірки. В одну пробірку додавати по краплям фільтрат вмісту рубця. У присутності молочної кислоти рідина забарвлюється у канарково – жовтий колір.

У другу пробірку наливають 1 мл 4% розчину фенолу і додають 1 – 2 краплі FeCl₃. Додавати дистильовану воду доти, поки розчин не набуде аметистового кольору. Зверху у пробірку додають краплями у цю рідину вміст рубця. При наявності молочної кислоти спостерігають появу «доріжок» лимонно – жовтого кольору. При відсутності молочної кислоти доріжки будуть білими.

Дата добавления: 2017-02-01