Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Літосферні стихійні лиха

Читайте также:
  1. Гідросферні стихійні лиха
  2. Метеорологічні стихійні лиха.
  3. Топологічні стихійні лиха.

Характеристика природних небезпек і правила безпеки людини

Класифікація природних небезпечних явищ

Небезпеки природного походження

Природні небезпеки - це природні явища, які мають надзвичайний характер (стихійні лиха), порушують нормальну життєдіяльність населення, спричиняють загибель людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей.

За місцем локалізації природні небезпеки (стихійні лиха) поділяються на:

- літосферні (землетруси; обвали гірських порід; зсуви, просідання і ерозія грунту; селеві потоки; карстоутворення);

- гідросферні (повені, паводки, підтоплення; снігові лавини, шторми на воді, зміна рівня ґрунтових вод, зміна складу води);

- атмосферні (шторми, буревії, суховії, пилові бурі, смерчі; посуха, спека; стійкий сильний мороз; сильні зливи, тривалі дощі, туман, град, блискавки; ожеледі, снігопади, заметілі, снігові замети).

- природні пожежі: лісові, степові, польові, торф'яні;

- масові захворювання: епідемії, епізоотії, епіфітотії.

Деякі стихійні лиха (пожежі, обвали, зсуви) можуть виникнути в результаті дій людини, але наслідки їх завжди є результатом дії сил природи.

Для кожного стихійного лиха характерна наявність властивих йому уразливих факторів, що несприятливо діють на здоров'я людини. Найбільших збитків завдають повені (40%), буревії (20%), землетруси і посухи (по 15%). Близько 10% загальної шкоди припадає на інші види стихійних лих.

Землетруси - це сильні коливання земної кори внаслідок переміщення і зіткнення тектонічних плит, що виникають у результаті вибухів у глибині землі, розламів шарів земної кори, активної вулканічної діяльності. Ділянка підземного удару викликає пружні коливання (сейс­мічні хвилі), що поширюються землею у всіх напрямках. Ділянку землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називають центром, а розташовану над нею ділянку на поверхні землі – епіцентром землетрусу.

Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні. Це зони: Закарпатська, Вранча, Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська.

У сейсмічному відношенні найнебезпечнішими областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим.

Па теренах Закарпаття відзначаються осередки землетрусів з інтенсивністю 6-7 балів (за шкалою Ріхтера) у зонах Тячів-Сигет, Мукачево-Свалява. Закарпатська сейсмоактивна зона характ9ери­зується проявом землетрусів, що відбуваються у верхній частині земної кори на глибинах 6-12 км з інтенсивністю в епіцентрі 7 балів, що швидко затухає на близькій відстані. Шестибальні землетруси зафіксовані також у Прикарпатті (Буковина).

Прикарпаття відчуває вплив від району Вранча (Румунія). В 1974-76 рр. тут мали місце землетруси інтенсивністю від 3 до 5 балів.



Унікальна на Європейському континенті сейсмоактивна зона Вранча, розташована в області стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат. В її межах осередки землетрусів розташовані на глибинах 80 - 160 км. Найбільшу небезпеку становлять такі, що виникають на великих глибинах. Вони спричиняють струси ґрунтів до 8-9 балів в епіцентрі в Румунії, Болгарії, Молдові. Глибокофокусність землетрусів зони Вранча зумовлює їх слабке затухання з відстанню, тому більша частина України знаходиться в 4-6-бальній області впливу цієї зони. У минулому столітті в зоні Вранча відбулося 30 землетрусів з магнітудою 6,5 балів. Катастрофічні землетруси у 1940 та 1977 рр. мали магнітуду в епіцентрі 7 балів. Південно-західна частина України, що підпадає під безпосередній вплив зони Вранча, потенційно може бути віднесена до 8 бальної зони. Потенційно сейсмічно небезпечною територією можна вважати також Буковину, де на період з 1950 до 1976 рр. виникло 4 землетруси інтенсивністю 5 - 6 балів.

Сейсмонебезпека Одеської області зумовлена осередками
гір Вранча та Східних Карпат в Румунії. Починаючи з 1927 р. до цього часу там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів.

Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км на відстані 25-40 км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. Південне узбережжя Криму належить до регіонів дуже сейсмонебезпечних. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів.

Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. У 1987 р. було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за сейсмотектонічними та археологічними даними, встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на тисячу років.

На території Кримського півострова зафіксовано понад 30 зем­летрусів. Так, катастрофічний землетрус 1927 р. в Ялті мав інтенсив­ність 8 балів.

За інженерно-сейсмічними оцінками приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бала, у зв'язку з чим було визначено, що в окремих районах 30-50%, забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику.

Попередити землетруси точно поки що неможливо. Прогноз справджується лише у 80% випадках і носить орієнтовний харак­тер.

Правила безпеки під час землетрусу:

- важливо зберігати спокій; при перших поштовхах (до 20 с) слід покинути висотні споруди (якщо ви перебуваєте не вище другого поверху) і триматися подалі від них;

- якщо цього не зроблено, то в багатоповерховому будинку безпечніше
перечекати поштовх, не поспішати до ліфтів чи сходових майданчиків - вони
обвалюються найчастіше;

- в приміщенні слід зайняти безпечне місце (де мінімальна загроза обвалу перекриття): це отвори капітальних внутрішніх стін, кути, утворені ними; можна заховатися під балками каркасу, несучими колонами, біля внутрішньої капітальної стіни.

- небезпечні місця у будинку - кутові кімнати, зовнішні стіни і вікна, біля важких високих предметів у кімнаті;

- після припинення поштовхів слід вийти на вулицю у безпечне місце, щоб уникнути падіння уламків;

- перебуваючи в машині, слід зупинитися подалі від високих будинків чи естакад.

Зсуви ґрунту - це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу внаслідок порушення рівноваги. Виникають на схилах під кутом більше 20 град, в будь-яку пору року. Основна причина зсувів - ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичні поштовхи, нерозумна господарська діяльність людини.

Осередки зсувів в Україні зафіксовані на правобережжі Дніпра, Чорноморському узбережжі, Закарпатті та Чернівецькій області.

Селеві потоки - це паводки з великою кількістю грунту, каміння, уламків гірських порід (до 75% об'єму потоку). Виникають в басейнах невеликих гірських річок внаслідок злив, танення снігів, зсувів, проривів гірських озер, землетрусів. В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму.

У Криму вони поширюються на 9% території, у Закарпатській області - на 40%; в Івано-Франківській - на 33%; в Чернівецькій - на 15%. Близько 30 міст, селищ та сільських населених пунктів в Криму, Закарпатській, Івано-Фран­ківській, Чернівецькій та Львівській областях піддані впливу селе­вих потоків.

Всього в Карпатах виявлено 219 селевих водозаборів. Найбільшою активністю характеризуються басейни рік Черемоша, Дністра. Тиси, Прута.

Небезпека селів не тільки в їх руйнівній силі, але й у раптовому їх виникненні. У Карпатах найчастіше утворюються водокам'яні селеві потоки порівняно невеликої потужності (сили).

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Літосферні стихійні лиха

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 702; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.92.155.160
Генерация страницы за: 0.008 сек.