Забруднення гідросфери

Небезпеки від техногенного забруднення довкілля

Основними джерелами забруднення води є: 1) стічні води промислових підприємств; 2) поверхневе стікання з вулиць; 3) комунальні стоки; 4) змивання міндобрив і отрутохімікатів з сільськогосподарських угідь; 5) стоки з тваринницьких ферм та інші.

Хімічне забруднення води відбувається при потраплянні у водойми кислот, лугів, нафтопродуктів, солей важких металів, отрутохімікатів і мінеральних добрив. Особливу небезпеку становить вода, забруднена солями ртуті, свинцю, міді, хрому, кадмію та ін. важких металів. Основними забруднювачами є підприємства целюлозно-паперової промисловості, нафтопереробні підприємства, тваринницькі комплекси, металургійні і коксохімічні підприємства, хімічні комбінати.

Особливе місце займають синтетичні миючі засоби, наявність яких у воді призводить до інтенсивного розвитку синьо-зелених водоростей, цвітіння води, загибелі риб, раків і ін. водяних організмів.

Кількість чужорідних хімічних речовин у воді збільшується, на даний час їх зафіксовано біля 1000 (959 різновидів).

Фізичне забруднення води пов'язане зі зміною її фізичних властивостей -прозорості, наявність суспензій, в тому числі радіонуклідів. Суспензії (пісок, частинки глини, радіоактивні речовини) сповільнюють процеси фотосинтезу водяних рослин, забруднюють зябра риб, погіршують смак води.

Теплове забруднення водойм є особливим видом забруднення води. Воно пов'язане із викидом у водойми нагрітих (відпрацьованих) вод від різних енергетичних установок. На першому місці тут атомні електростанції. Вода, що скидається у водойми, нагріває її до 45 °С, що призводить до захворювань і загибелі риби, загнивання зоопланктону.

Біологічне забруднення води відбувається в результаті попадання у воду різних видів мікроорганізмів рослин і тварин (віруси, черви, грибки), більшість із них небезпечні для людей, тварин і рослин. Серед джерел біологічного забруднення перше місце займають комунально-енергетичні стоки, а також стоки підприємств мікробіологічної, м'ясо-молочної промисловості та цукрових заводів.

Гранично допустима концентрація (ГДК) - це максимальна концентрація небезпечної речовини в повітрі, воді, їжі, що не шкодить здоров'ю людини, не погіршує її самопочуття та працездатності. Виражається ГДК у концентраціях шкідливих речовин у повітрі — мг/м³, воді — мг/л, у ґрунтах та продуктах харчування — мг/кг.

Розвиток промисловості і процеси урбанізації розширюють водоспоживання. На 1 жителя України в засушливий рік припадає в середньому 1 тис. кубометрів прісної води. За нормами ООН країна вважається водонезабезпеченою, якщо на людину припадає менше 15 куб.м в рік. В Україні задіяні практично всі водні ресурси, а кількість води недостатня. Вихід — в раціональному використанні питної види, очистці і використанні технічної води для промислових потреб. 80 % водних ресурсів України радіактивно забруднені.

Найбільш забруднені гідроресурси в Донецькій, Луганській та Дніпропетровській областях (хімічне забруднення). Найзабрудненішою річкою України є Дніпро.

Забруднення води викликає захворювання печінки, шлунка, серця, кишкові інфекції, хвороби шкіри.

В Західному регіоні України недостатня кількість фтору у воді спричинила карієс зубів у 95 % населення, а надмір фтору викликає ураження емалі зуба.

Забруднення повітря

Атмосфера - це газова оболонка Землі, яка захищає життя на ній від шкідливих космічних випромінювань, регулює клімат, зберігає тепло, впливає на урожайність ґрунту, сприяє кругообігу води в природі.

В останні роки в Україні відзначається значне забруднення повітря, пов'язане із зростанням автотранспорту та розвитком промисловості. В районах з високою щільністю населення, скупченням промислових підприємств, великою насиченістю транспортних засобів, забруднення повітря особливо значне.

Основні джерела забруднення повітря: автомобільний транспорт, промислові підприємства та печі приватних будинків.

У великих містах України 30-40% чадного газу, 25% оксидів азоту та до 15% вуглеводнів, які знаходяться в атмосфері, потрапляють разом з викидними газами автомобілів. В атмосферу надходять також свинець, який міститься в етилованих бензинах для підвищення октанового числа бензину.

Промисловість, в тому числі і теплові електростанції та теплоцентралі, дають значну частину викидів вуглекислого газу та пилу в повітря. Промисловість - головний постачальник в атмосферу сполук фтору, оксидів азоту та сірки, хлору та аміаку.

Приватні домовласники забруднюють повітря головним чином чадним газом. Забруднення повітря хлорфторвуглеводнями (фреонами) із різних аерозольних установок веде до руйнування озонового шару в атмосфері.

Найбільший внесок у викиди від стаціонарних джерел окислів азоту дають підприємства енергетики і металургії - 69 %, у викиди сірчистого ангідриду - підприємства енергетики, металургії та вугільної промисловості - 84 %, у викиди вуглеводнів та летких органічних сполук (ЛОС) - підприємства вугільної, хімічної та нафтохімічної промисловості - 68,5 %.

Сьогодні в Україні найбільш забруднена атмосфера з усіх країн СНД. На 40% нашої території рівень забруднення атмосфери в 2-3 рази вищий, ніж в Європі.

Найбільш небезпечні домішки в повітрі - оксид вуглецю СО, оксиди азоту, діоксид сірки, пари бензину (вуглеводні), сполуки свинцю. Вони токсичні, проникають в кров і викликають головні болі, хвороби легень і носоглотки, серцево-судинної системи, алергічні захворювання.

За характером впливу на організм людини забрудники поділяються на:

- загальносоматичні (загальноотруйні): оксид карбону, пари ртуті, неорганічні сполуки плюмбуму;

- подразнювальні: оксиди сульфуру та нітрогену, хлор, озон;

- алергени: нетоксичний пил, квітковий пилок;

- мутагени: радіонукліди, органічні сполуки плюмбуму;

- канцерогени: бензопірен, азбест, радон, сполуки хрому.

Забруднення земель (ґрунту)

Основні джерела забруднення та знищення ґрунтів:

а) ерозія ґрунтів (видування родючого шару). Так, глибока оранка при освоєнні цілинних та залежних земель в Казахстані на початку 60-х років призвела до повного звітрення родючого шару ґрунту і ґрунт став непридатний для сільського господарства;

б) великою проблемою є засолення ґрунтів, що приводить до спустошення землі;

в) негативні явища виникли в результаті хімізації сільського господарства;

г) зайве застосування мінеральних добрив, отрутохімікатів призвело до погіршення складу ґрунтів шляхом накопичення в них хімічних речовин (азоту, фосфору, фтору, солей важких металів, стронцію, цезію, радію, урану та інших). Наявність останніх спричинена Чорнобильською катастрофою.

Надлишок в ґрунті сполук азоту, фосфору, сірки з однієї сторони збільшує родючість ґрунту, а з іншої - забруднює сільськогосподарську продукцію нітратами, фосфатами та іншими речовинами. Використання таких продуктів небезпечно для здоров'я та життя людей. Концентрація в ґрунті цілого ряду хімічних елементів (мідь, свинець, олово, цинк, нікель, хром, ванадій, кобальт, молібден) характерна для багатьох регіонів України, поблизу більшості великих промислових підприємств.

Особливе місце в забрудненні навколишнього середовища займає радіоактивне забруднення. Джерелами радіоактивного забруднення є радіоактивні аерозолі, які надходять в атмосферу при випробуванні ядерної зброї, аваріях АЕС та інших об'єктах атомної енергетики.

Чорнобильська катастрофа внесла значний вклад в радіоактивне забруднення навколишнього середовища. Велике радіоактивне забруднення місцевості відбулося в Україні, Білорусі та Росії, загальна площа радіоактивного забруднення склала більш 30 000 км².

Випадання радіоактивних речовин сталося в державах Західної Європи, підвищився радіоактивний фон в державах Скандинавії, в Японії та США.

За останні століття відбулося значне забруднення ґрунтів та вивід їх із землекористування викидами промислових підприємств, гірничо-видобувного комплексу, енергетичних установок, а також твердими побутовими відходами.

Ґрунт найменш здатний до самоочищення, антропогенні забруднення в ньому накопичуються, сполучаються. Шкідливі викиди токсичні десятки і сотні років.

Прогресують ерозійні процеси, чому сприяє розорювання земельних угідь: зменшується товщина родючого шару, урожаї сільськогосподарських культур. Ґрунти використовуються під звалища.

Основні джерела забруднення ґрунту в Україні - масове застосування хімдобрив і пестицидів, промислові і побутові відходи, радіоактивне забруднення.

В екологічній ситуації значну роль відіграє ліс. Лісистість території України становить 17 %. На 1 жителя припадає 0,17 га лісу, а у США - 1,28 га, у Швеції 3,3 га. Сприятливе екологічне середовище сформувалось на Поліссі, де розташовано 40% площ лісів, тут беруть початок більшість річок, утворились унікальні лісо-озерно-болотні ландшафти. Проте аварія на ЧАЕС викликала суттєве забруднення цих територій. В 30-км зоні ЧАЕС розміщено біля 800 радіоактивних могильників. Основне завдання в цьому регіоні - збереження та відтворення природних багатств.

Найбільш екологічно благополучним регіоном України є Карпати, д е поєднуються чисте повітря, ліси, мінеральні води. Це величезний рекреаційний і оздоровчий комплекс при умові розвитку індустрії туризму.

Дата добавления: 2014-01-04