Транспорт

Пожежонебезпечні об’єкти

При пожежах на об’єктах господарювання можливе ураження людей впливом високої температури (термічні чинники) та ураження токсичними продуктами спалювання (хімічні чинники).

Для запобігання ураження людини потрібно якнайшвидше вийти з приміщень, які горять, чи загазованих згідно плану евакуації. Прт цьому треба дотримуваимся наступних правил:

- Остерігатись високої температури, задимленості і загазованості повітря.

- Перед входом до палаючого приміщення накрити голову вологим простирадлом, плащем, тканиною.

- В дуже задимленому приміщенні слід плазувати, дихати – тільки через вологу тканину.

- Якщо загорівся одяг – лягти на землю та збити полум’я, не бігти. На людину в палаючому одязі слід накинути пальто, плащ, тканину і щільно притиснути.

Сьогодні автокатастрофи за кількістю жертв поступаються лише серцево-судинним і раковим захворюванням, завтра вони можуть випередити їх. Так, за останні п'ять років в Україні зареєстровано майже 204 тис. дорожньо-транспортних подій (ДТП), в яких загинуло 35,2 тис. і травмовано 222,3 тис.чол.

Найбільш поширеними видами подій є наїзди на пішоходів та перешкоди, зіткнення, перекидання транспортних засобів, які становлять близько 88% від усіх ДТП. Найбільша кількість ДТП і потерпілих реєструється в липні - листопаді, з "піком" аварійності в жовтні. Преважна більшість ДТП відбувається в другій половині доби, а найбільша тяжкість наслідків ДТП припадає на 4 годину ранку. У цей час кожна третя ДТП закінчується смертельним наслідком.

Пасажири автомобіля повинні знати, як вести себе під час неминучого зіткнення. Особливо це стосується того, хто сидить поряд з водієм. Статистика стверджує, що це місце найнебезпечніше. Пасажиру поряд з водієм під час удару слід підняти ноги і уперти їх в передню панель, голову схилити на груди, а руками закрити лице, щоб воно не постраждало від можливих осколків переднього скла. Інші пасажири повинні уперти ноги в підлогу чи нижню частину передніх сидінь, по можливості викинути руки вперед і також упертися ними в спинку переднього сидіння, напрягти м’язи, згрупуватися.

Пасажири залізничного транспорту також знаходяться в зоні підвищеної небезпеки. Такими зонами є: залізничні колії, переїзди, посадочні платформи та вагони, в яких пасажири здійснюють переїзди. Постійну небезпеку становить система електропостачання, можливість аварій, зіткнення, отримання травм під час посадки або висадки на потяг. Крім цього, по залізничних коліях перевозяться небезпечні вантажі: від палива та нафтопродуктів до радіоактивних відходів та вибухових речовин.

Найбільшу небезпеку для пасажирів становлять пожежі у вагонах. Обумовлюється це тим, що у вагонах (замкненому просторі) завжди перебуває велика кількість людей. Температура в осередку пожежі дуже швидко підвищується з утворенням токсичних продуктів горіння. Особливо небезпечним є пожежі в нічний час на великих перегонах, коли пасажири сплять.

Повітряний транспорт. З моменту виникнення авіації виникла проблема забезпечення безпеки авіапольотів. На відміну від інших видів транспорту, відмови двигунів у польотах практично завжди призводять до неминучих катастрофічних наслідків. Аналіз свідчить, що загальний шанс на спасіння в авіакатастрофах при польотах на великих реактивних авіалайнерах значно вищий, порівняно з невеликими літаками.

Проте порівняльння ризику польотів з автокатастрофами свідчить про те, що на дорогах світу щорічно гине біля 300 тисяч чоловік, а в авіаційних катастрофах – біля двох тисяч. Ризик потрапити під колеса машин в 10–15 разів вищий від ризику загинути в авіакатастрофі.

Основними причинами загибелі кораблів є посадка на рифи, зіткнення, перекидання, пожежі, порушення норм експлуатації та правил безпеки, помилкові функціональні дії команди тощо.

Дотримання правил безпеки водіями, машиністами, пасажирами і пішоходами значно зменшує ризик попадання у надзвичайні ситуації.

4. Радіоактивне забруднення довкілля та його вплив на людину

Біосфера землі протягом мільйонів років розвивалася під постійним впливом природного радіоактивного фону і пристосувалася до нього. Але штучно створені радіоактивні речовини, зокрема створені об'єктами ядерно-паливного циклу сконцентрували незнані раніше в природі кількості іонізуючого випромінювання, до чого все живе на планеті виявилося непристосованим.

Зв'язок між здоров'ям людей, станом флори і фауни та сучасним рівнем радіаційного забруднення всієї планети є неоднозначним та складним. В наш час головними джерелами радіоактивних забруднень біосфери є радіоактивні аерозолі (пил), які потрапляють в атмосферу під час випробувань ядерної зброї, аварій на АЕС та підприємств ядерно-паливного циклу, а також радіонукліди, що виділяються з радіоактивних відходів, захоронених на суші й на морі, з відпрацьованих атомних реакторів і устаткування. Під час аварій ядерних (атомних) реакторів, розгерметизації захоронень радіоактивних відходів радіактивне забруднення поширюється на десятки й сотні кілометрів, а внаслідок вибухів ядерних бомб - по всій планеті.

За силою та глибиною впливу на організм іонізуюче випромінювання вважається найсильнішим, порівняно з іншими шкідливими факторами довкілля. Різні організми мають неоднакову стійкість до дії радіоактивного опромінення, навіть клітини одного організму мають різну чутливість. Кінцевий результат опромінення залежить не стільки від отриманої дози, скільки від її потужності, тобто часу, протягом якого вона накопичена, а також від характеру її розподілу. При великих дозах радіація може викликати серйозні ураження тканин, а при малих може викликати рак та індукувати генетичні дефекти, які можуть виявитися у дітей, внуків та віддалених нащадків опроміненої людини.

Дата добавления: 2014-01-04