Заходи захисту від радіоактивного опромінення

Основним способом захисту людей слід вважати ізоляцію їх від зовнішньої дії радіоактивного випромінювання, а також усунення умов, при яких можливе попадання радіоактивних речовин всередину організму людини разом з повітрям, водою, їжею та іншим шляхом.

Найбільш доцільним способом захисту від радіоактивного зовнішнього опромінення і радіоактивних речовин є сховища і протирадіаційні укриття, які надійно захищають від радіоактивного пилу і забезпечують послаблення гамма-випромінювання радіоактивного забруднення в сотні - тисячі разів.

Характер і способи боротьби з радіоактивним забрудненням навколишнього середовища визначаються багатьма факторами. Все залежить від масштабності і виду забруднень, рівня їх локалізації. При великомасштабних атомних аваріях і катастрофах реалізуються такі заходи:

· запобігання розсіювання радіоактивних речовин на великі території і герметизація джерела викиду;

· термінова евакуація людей із території, радіоактивне забруднення якої загрожує їх здоров'ю;

· заліснення орних земель та інших сільськогосподарських угідь з метою зменшення міграції радіонуклідів, їх вимивання і видування;

· дезактивація забруднених поверхонь будинків, споруд, шляхового покриття, техніки й інших об'єктів;

· зняття поверхневих, сильно забруднених радіонуклідами шарів ґрунту;

· створення заповідних територій на ділянках, на яких виконання дезактивації неможливе або є економічно недоцільним;

· застосування спеціальних агротехнічних заходів;

· будівництво спеціально обладнаних могильників і поховання в них продуктів дезактивації і технічних засобів;

· будівництво спеціальних наземних і підземних гідротехнічних споруд, що запобігають радіоактивному забрудненню гідросфери або знижують його і забезпечують охорону підземних вод від цього забруднення;

· будівництво шляхів і доріг з твердим покриттям з метою зменшення міграції радіонуклідів в атмосфері;

· будівництво і експлуатація об'єктів централізованого водопостачання від артезіанських свердловин;

· обробка ґрунту спеціальними сполучними суспензіями;

· очистка водних джерел шляхом пропускання води через спеціальні фільтри, оснащені ефективними природними адсорбентами типу цеолітів та ін.;

· встановлення зон, в яких забороняегься перебування людей, збирання грибів і ягід, полювання, риболовля;

· радіологічний контроль на забруднених територіях;

· проведення широких роз'яснювальних заходів серед людей;

· організація індивідуального контролю за рівнем радіоактивного опромінення людей з використанням дозиметрів-накопичувачів;

· у випадку необхідності – використання індивідуальних засобів захисту;

· герметизація кабін транспортних засобів і пунктів управління різних механізмів;

· розміщення різних захисних екранів на шляху розповсюдження радіоактивних променів, та виготовлення їх із матеріалів, які нездатні до наведеної радіації;

· встановлення фільтрів у місцях радіоактивного витоку;

· заборона на використання в будівництві матеріалів з високим рівнем радіації;

· підвищення надійності і безаварійності атомних установок;

· контролювання харчових продуктів на вміст в них радіонуклідів та забезпечення людей радіаційно чистими продуктами;

· встановлення додаткових соціальних пільг особам, що постраждали від радіації (скорочення віку виходу на пенсію, додаткові відпустки, систематичне лікування і профілактика захворювань в лікувальних закладах і санаторіях та ін.)

· газифікація населених пунктів з метою уникнення використання місцевого радіоактивного твердого палива;

· споживання людьми антимутагенних препаратів, таких як вітамін Е, вітамін С, сік капусти, редиски та ін.

Ефект захисту людини хімічними сполуками від дії іонізуючої радіації називається хімічним захистом від променевого ураження, а такі сполуки – радіопротекторами. Їх захисна дія проявляється, як правило, в тому випадку, коли вони вводяться в організм незадовго (10-30 хв.) до гострого опромінення. В теперішній час, розробка методів хімічного захисту відбувається в наступних напрямках:

1. Індивідуальна профілактика із застосуванням радіопротекторів, що захищають організм від зовнішнього опроміненя.

2. Застосування засобів, що підвищують резистивність людини при променевій терапії.

3. Використання харчових додатків і препаратів, що підвищують стійкість біологічних обєктів при хронічному опроміненні в природних умовах.

4. Виведення радіонуклідів з організму.

Іонізуюча радіація вражає імунну систему, зменшує імунітет, тобто опірність організму до всіх несприятливих факторів зовнішнього середовища що проявляється в ослабленні організму, підвищенні вірогідності захворювань.

Допомогти організму, ураженому радіацією, може і протирадіаційна фітотерапія, тобто використання лікарських рослин. Лікарські рослини володіють властивістю багатосторонньо впливати на організм і одночасно лікувати декілька різних хвороб. Організму людини в боротьбі з наслідками радіаційного ураження допомагають лікарські рослини з різною лікувальною дією: сечогінні, проносні, потогінні, загальнозміцнювальні, що нормалізують обмін речовин, вітамінні, що покращують кровотворення і склад крові, кровоочищувальні засоби, рослинні засоби від недокрів'я, нервових розладів, опромінення, отруєння, лейкозів, рослинні антиоксиданти.

Дата добавления: 2014-01-04