Гомеостаз

Шкірний (тактильний) аналізатор

Слуховий аналізатор

Зоровий аналізатор

З точки зору безпеки людини цей аналізатор найбільш відповідальний. Адже через зір ми одержуємо понад 90% інформації про зовнішній світ. Зорові рецептори сприймають спектральний склад сонячного світла в діапазоні 380-780 нм, а це близько 150 відтінків кольорів. У техніці, відповідно до держстандарту, встановлено чотири сигнальні кольори:

- червоний – сигналізує про безпосередню небезпеку;

- жовтий – застосовують для попередження небезпеки;

- зелений – для знаків, що наказують робити саме так;

- синій – для вказівних знаків.

Зоровий аналізатор має найбільшу адаптацію і такі своєрідні характеристики як інерція, гострота, глибина, поле зору, зорове відображення, видимість. Тобто, в зоровій системі відбуваються складні процеси сприйняття реальної дійсності.

Він є другим за значенням для сприйняття довкілля і безпеки життєдіяльності. Вухо людини реагує на хвильові акустичні процеси, зумовлені механічними коливаннями у пружному середовищі (повітрі). Система слуху людини (зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо) сприймає звукові коливання, формує слухові відчуття і впізнає звукові образи. Це має велике сигнальне значення, бо звукові коливання несуть інформацію про небезпечні явища, що є причиною цих коливань.

Для оцінки суб’єктивної гучності звуку встановлено шкалу, одиницею виміру якої є децибел, а частота акустичних коливань (висота звуку) вимірюється в герцах.

Відповідає за тактильні, температурні, больові, рухові відчуття людини і в поєднанні із зором і слухом формує сприйняття зовнішнього світу.

За тактильну чутливість (дотик, тиск) відповідають механічні рецептори шкіри, яка має велику кількість нервових закінчень і дуже важлива в забезпеченні життєдіяльності людського організму. Шкіра охороняє людину від шкідливих зовнішніх впливів (механічні ушкодження, сонячні промені, хімічні речовини), виконує секреторну і обмінну функцію, що важливо для терморегуляції організму.

Вісцеральний аналізатор (аналізатор внутрішніх органів)

Якщо зовнішні аналізатори попереджують людину про явну небезпеку, то цей аналізатор визначає небезпеки прихованого характеру і є дуже важливим для здоров’я і життя людини. Вісцеральний аналізатор пов’язаний з внутрішнім середовищем організму, яке зберігає відносну сталість, незважаючи на всі зміни зовнішнього середовища.

Внутрішнє середовище організму (кров, лімфа, тканини, органи) адаптується до зміни зовнішнього (природного) середовища і перебуває в стані динамічної рівноваги, яка забезпечує сталість температури тіла, артеріального тиску, вмісту води та ін.

Проте значні коливання параметрів зовнішнього середовища (як природного, так і техногенного) становлять небезпеку для здоров’я і життя людини.

Французький фізіолог К.Бернар (1813-1878) вперше сформував уявлення про роль сталості внутрішнього середовища людини при мінливості зовнішнього: досконалість людського організму в тому, що зовнішні зміни в кожну мить компенсуються і врівноважуються. Таку властивість організму називають гомеостазом.

В сучасному розумінні гомеостаз – стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, що підтримується регулярним поновленням її основних структур за рахунок саморегуляції. Організм людини постійно змінюється (перебуває в постійному русі), але тільки у вузьких межах коливання гомеостазу.

Дата добавления: 2014-01-04