Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Функції соціології. Головні соціологічні парадигми





Мета

1. Сформувати у студентів уявлення про соціологію як про науку; визначити її структуру, функції і категорії, а, також, відмінність соціології від інших суспільних наук.

2. Сформувати у студентів розуміння необхідності вивчення соціології для майбутнього вчителя; забезпечити необхідну мотивацію для навчальної діяльності з предмету "Соціологія".

3. Формувати вміння пояснювати, аналізувати основні закони та категорії соціології.

4. Сприяти розвитку соціальне зрілої особистості, яка здатна жити й само реалізовуватися в умовах багатоманітного та складно організованого світу.

5. Закласти основи для подальшого вивчення соціології та інших суспільних наук; визначити основні категорії, закони, парадигми, методологію соціології як науки та основні напрямки їх застосування при вивченні суспільства.

 

План

1. Соціологія як наука. Структура соціології.

2. Функції соціології.

3. Зв'язок соціології з іншими науками.

4. Головні соціологічні парадигми.

 

Література

1. Соціологія / За ред. В.Г.Городяненка. К., 1999 - С.3-16, 66-80.

2. Социология: наука об обществе / Под ред. В.Г.. Андрущенко и Н.И.Горлача. Харьков, 1997. - С.5-29.

3. Якуба У.О. Соціологія. Навчальний посібник для студентів. Харків, 1996. - С.5-23.

4. Піча В.М. Соціологія. К. , 1999. - С.6-І7.

5. Соціологія. Курс лекцій / За ред. В.М.Пічі. Львів. 2002. - С.6-29.

6. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. - В.І. Львів, 1996. - С.12-26.

7. Соціологія. Короткий енциклопедичний словник / За ред. В.І.Воловина. К., 1998.

 

Знати;

- специфіку вивчення суспільства соціологічною наукою, її відмінність від інших суспільних наук;

- основні структурні елементи та рівні соціологічного знання;

- основні риси, що характеризують специфіку ключового поняття соціології "соціальне";

- суть і особливості дії соціальних законів співіснування соціальних явищ, тенденцій розвитку, залежності між соціальними явищами, а також основні категорії, якими оперує соціологія;

- терміни і поняття: наука, соціологія, мікросоціологія, мікросоціологія, об'єкт соціології, предмет соціології, теоретична соціологія, прикладна соціологія, емпірична соціологія, фундаментальна соціологія, закони соціології, соціологічне знання, спеціальні соціологічні течії, соціологічні теорії середнього рівня, категорії соціології, соціальне, методи соціології, функції соціології, структура соціологічного знання, галузева соціологія, головні соціологічні парадигми.

 

Вміти:

* охарактеризувати основні риси об'єкта і предмета соціології і зобразити структуру соціологічного знання;



* розкрити суть методу (методів) та прийомів соціологічного вивчення соціальної реальності;

* пояснити суть основних функцій соціології та їх взаємодію;

* розкрити сутність головних соціологічних парадигм;

* охарактеризувати зв'язки соціології з іншими суспільними науками;

* розкривати зміст головних термінів і понять теми.

 

1) Термін соціологія є похідним від двох слів:

лат. Societies – суспільство та грец. Logos - вчення, таким чином соціологія це наука про суспільство

- (в буденному значенні) - майже всі науки про суспільство (суспільствознавство);

- (в науковому значенні) - наука про закони становлення, функціонування, розвитку суспільства в цілому, соціальних відносин та соціальних спільнот.

Суспільство - це складне і багатогранне явище і його вивчають:

- економічні науки (виробництво, розподіл);

- політичні науки (політична влада, політ, партії);

- культурологія, педагогіка та ін. (духовне життя суспільства);

 

Соціальне життя суспільства (соціальні відносини між більшими чи меншими спільнотами людей) - вивчає соціологія.

Соціальні відносини можуть бути:

1. Соціально-групові (класи, соціальні групи, прошарки).

2. Соціально-демографічні (чоловіки, жінки діти, молодь, пенсіонери).

3. Соціально-територіальні (міське, сільське населення).

4. Соціально-етнічні (нації, народності, етнічні групи).

5. Соціально-професійні (трудові колективи, професійні об'єднання).

 

Таким чином соціологія - це наука про поведінку людини в середовищі собі подібних. Але соціологія вивчає не всі сторони житті суспільства, а лише соціальне, тобто соціальні-відносини, соціальну структуру, соціальні інститути, норми, тощо.

 

Соціальна структура - це сукупність соціальних інститутів, ролей і статусів.

Соціальний інститут - це стандартизована форма здійснення соціальної функції для підтримки суспільного відтворення і задовольняння якоїсь однієї фундаментальної потреби (навчати - інститут освіти, захищати - інститут армії та міліції).

Соціальна роль - зразок поведінки індивіда, що займає певну соціальну позицію і виконує відповідну їй функцію (роль викладача, жінки, матері, сестри).

Соціальний статус - соціальне положення, позиція людини у суспільстві (є статуси набуті і отримані від народження, статуси можна порівняти: статус банкіра і листоноші).

Сукупність людей, що займають однакову соціальну позицію (ланку суспільства), або виконуючих однакову роль називають соціальною групою (стратою).

Сукупність основних соціальних груп називають соціальним складом (соціальною стратифікацією).

 

СТРУКТУРА СОЦІОЛОГІЇ:

 

I. Рівні дослідження:

1. Рівень фундаментальних досліджень (перетворення наукових знань в принципи даної науки).

2. Рівень прикладних досліджень вивчення проблем, що мають певну практичну цінність).

З. Соціальна інженерія (рівень практичного втілення наукових знань).

 

II. Об'єкт вивчення:

1. Мікросоціологія - вивчає повсякчасну поведінку людини в безпосередньому спілкуванні один з одним.

2. Макросоціологія - вивчає великомасштабні соціальні системи та історично тривалі процеси.

3. Мезосоціологія – вивчає соціальні групи, інститути, прошарки.

 

III. Галузева соціологія:

Соціологія праці, освіти, міста, сім`ї, тощо.

 

2) ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ:

І. Пізнавальна (накопичує нові знана в різних сферах соціального життя).

II. Прикладна (практична):

1) Соціальний контроль (надає інформацію про стан суспільства).

2) Прогностична (прогнозує розвиток соціальних процесів).

3) Планувальна (впливає на розвиток соціальних процесів).

4) Ідеологічна (соціологічна інформація використовується в інтересах певної соціальної групи для досягнення ними певних результатів).

 

За умов виконання соціологією цих функцій вона здатна посісти важливе місце у житті суспільства і кожної людини. Соціологія сприяє формуванню знань про соціальну дійсність та зміни у ній, пояснює логіку процесів соціального розвитку, допомагає людині визначити своє місце у суспільстві, обрати життєвий шлях і з'ясувати життєві перспективи, сконцентрувати особисті зусилля на вирішення соціальних суперечностей.

Значення соціології надзвичайно зросло у наші дні, після розпаду СРСР і утворення з колишніх радянських республік нових незалежних держав.

Соціологія спроможна дати знання про реальний стан нашого суспільства, зміни в ньому, нові процеси і явища, з якими ми не зустрічалися раніше. Соціологія також допоможе з'ясувати тенденції розвитку на майбутнє, виробити науково обґрунтований прогноз на найближчі роки і більш віддалену перспективу.

 

3) На відміну від інших суспільних наук соціологія є генералізуючою наукою, яка досліджує суспільство в цілому і людину як істоту соціальну. Соціологія активно співпрацює з іншими сферами наукових знань про соціум і людину, опираючись на досягнення статистики, демографії, психології, економічних, політичних, правових наук.

 

1. Соціологія виділилася з соціальної філософії - розділу філософії, присвяченого вивченню відмінностей суспільства від природи. Таким чином суспільство є спільним предметом вивчення соціальної філософії та соціології.

Відмінності:

- соціальна філософія розглядає суспільство із світоглядної точки зору, спираючись на знання інших суспільних наук;

- соціологія розв'язує конкретні завдання, спираючись на знання, отримані самостійно.

2. Психологія вивчає особистість, Соціологія - міжособистносну взаємодію.

3. Історія (індивідуалізуюча наука) - вивчає унікальні та неповторні явища: християнства як певної релігії, Авраама Лінкольна як певного президента, США як певної держави і нації; Соціологія досліджує властивості, спільні для всіх держав, релігій, всіх націй, всіх війн і революцій, усіх випадків президентства.

 

Інші соціальні науки (економіка, політологія, право) – кожна з них має справу лише з окремою стороною суспільного життя. Соціологія ж досліджує всі соціальні процеси, незалежно від того, якими вони є: економічними, правовими, релігійними, тобто, аналізує суспільство в єдності всіх його сторін, галузей, сфер, весь соціокультурний простір, людину, також, соціологія розглядає не з однієї якоїсь сторони чи властивості, а як істоту нероздільну, яка є одночасно істотою і економічною, і політичною, і релігійною, взаємодіючу в усіх цих аспектах.

 

4) Кожна наука включає в себе одну, дві чи більше загальновизнаних теорій (біологія - теорію Ч.Дарвіна).

В соціології немає одної-єдиної, істино вірної та всеохоплюючої теорії суспільства та його розвитку» Ситуацію сьогодення визначає теоретичний плюралізм, тобто правої на існування різних дослідницьких напрямів, бо життя є багатогранні і складним, а тому спроби описати та зрозуміти його е також різноманітні та несхожими.

Сукупність основних положень і принципів, що лежать в основі тієї чи іншої теорії, які мають свій специфічний понятійний апарат і які визнаються групою вчених називаються парадигмою.

В соціології виділяють:

1. Структурні парадигми – розглядають організацію, функціонування та розвиток суспільства як єдиного цілого (на макрорівні).

2. Інтерпритивні парадигми - роблять акцент на вивченні та інтерпретації людської поведінки (на мікро рівні).

Але поділ на макро- і мікро - соціальні теорії досить умовний, бо немає чіткої межі, тому з'являються теорії, що об'єднують макро- та мікро - рівні, з'являється нова парадигма - інтегральна ("інтегральна" соціологія П.Сорокіна).





Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 474; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.006 сек.