Розподіл обсягу за семестрами та модулями

Розподіл обсягу за семестрами та модулями

Розподіл часу між змістовими модулями та видами аудиторного навантаження/СРС за семестрами зведений в таблицю

Найменування змістових модулів	Лекції	Практичні заняття
2 семестр
Семестровий модуль 1
Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки.	4/8	4/8
Техногенні небезпеки та їхні наслідки.	6/12	6/12
Модульна контрольна робота		-/1
Семестровий модуль 2
Природні та соціально-політичні небезпеки	4/8	4/8
Система управління безпекою та захистом у НС. Принципи і механізми регулювання безпеки і пом’якшення наслідків НС.	4/8	2/6
Модульна контрольна робота		- /1
Всього	18/36	18/36
Всього по курсу

Галузь знань:

0305 - ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО

Напрям підготовки:

6.030504 - ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА

6.030509 - ОБЛІК І АУДИТ

6.030502 - ЕКОНОМІЧНА КІБЕРНЕТИКА (З- залік)

Галузь знань:

0403 - СИСТЕМНІ НАУКИ ТА КІБЕРНЕТИКА

Напрям підготовки:

6.040302 - ІНФОРМАТИКА (1 семестр; З- залік) 6.040301 - ПРИКЛАДНА МАТЕМАТИКА (7 семестр; З- залік)  

Кyрс та семестр вивчення за навчальним планом	ІБЕІТ 4 кyрс 7 семестр	Всього	ННІДЗО 4 курс 8 семестр
Кількість кредитів ЕСТS			1,5
Кількість семестрових модулів
Повний обсяг часy, год.
В томy числі, кількість аyдиторних занять, год.
	лекційних
3 ниx:	практичних
	лабораторних	-	-	-
Види завдань та робіт (РР, РГР, КР, КП)	-	-	Контрольна робота
Обсяг часy на СРС, год.
Індивідуальна робота, год.	-	-	-
Форма контролю І – іспит / З- залік	І/З	І/З	І/З

Розподіл часу між змістовими модулями та видами аудиторного навантаження/СРС за семестрами зведений в таблицю

Найменування змістових модулів	Лекції	Практичні заняття
7 семестр
Семестровий модуль 1
Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки.	4/4	4/4
Техногенні небезпеки та їхні наслідки.	6/6	6/5
Модульна контрольна робота		-/1
Семестровий модуль 2
Природні та соціально-політичні небезпеки	4/4	4/4
Система управління безпекою та захистом у НС. Принципи і механізми регулювання безпеки і пом’якшення наслідків НС.	4/4	2/3
Модульна контрольна робота		- /1
Всього	18/18	18/18
Всього по курсу

Тема 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

ХАРАКТЕРИСТИКА ДЖЕРЕЛ НЕБЕЗПЕКИ.

Проблема захисту людини від небезпек постала водночас з появою на Землі людства. Протягом усієї історії цивілізації кожна окрема людина загалом дбала про власну безпеку та безпеку своїх близьких, так само як і людству доводилося дбати про безпеку свого існування.

У ХХ ст. людство увійшло у складний період історії свого існування, коли воно у своєму розвитку вже оволоділо величезним науково-технічним потенціалом, але ще не навчилося достатньо обережно та раціонально ним користуватися. Швидка урбанізація та індустріалізація, різке зростання населення планети, інтенсивна хімізація сільського господарства, посилення багатьох інших видів антропогенного впливу на природу порушили біологічний кругообіг речовин у природі, пошкодили її регенераційні механізми, внаслідок чого почалося прогресуюче руйнування природних систем. Це поставило під загрозу здоров’я та життя сучасного та майбутнього поколінь, існування людської цивілізації.

Стан сучасного розвитку суспільства, навколишнього середовища і рівнів травматизму та захворюваності свідчить про необхідність подальшого удосконалення умов життя та діяльності людини на основі всебічного розвитку засобів і заходів безпеки [4, с.27].

Сучасна ситуація в Україні пов’язана з прагненням отримання максимального прибутку підприємцями, з розвитком економіки, збільшенням промислового виробництва, ядерної енергетики, марнотратним використанням ресурсів в індустріальному виробництві, яке базується на ідеї підкорення природи, необдуманому вичерпуванні її ресурсів, концентрації величезних мас людей у мегаполісах. Це поглиблює і так вже існуючі екологічну кризу, соціальні та воєнні суперечності, призводить до суттєвих змін у техногенній сфері.

Щоб уникнути глобальних незворотних процесів, необхідна реалізація ідеї сталого розвитку суспільства, яка ґрунтується на використанні ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій, на дбайливому ставленні до людини і навколишнього середовища. Це пов’язано із вирішенням таких завдань, як охорона здоров’я та життя людини у звичайних і надзвичайних ситуаціях, охорона навколишнього середовища від негативних наслідків антропогенних і техногенних впливів. Ці завдання у майбутньому можна об’єднати в єдину соціально-природну систему безпеки. Основним мотивом такого поєднання є сукупність небезпек техносфери, що одночасно негативно діють як на людину, так і на біосферу.

За останні десятиріччя можна спостерігати формування такого наукового напряму, як безпека життєдіяльності людини. Об’єктом дослідження цього напряму є життєвий процес людини з усіма складовими, які утворює життя [1, с.6].

Безпека життєдіяльності людини (БЖДЛ) – дисципліна гуманітарно-технічного спрямування, яка узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняттєво-категоріальний, теоретичний і методологічний апарат, необхідний для вивчення конкретних небезпек та засобів захисту від них [3, с.12].

Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків їх впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її існування від небезпек [3, с.20].

Очевидно, що поняття життєдіяльності існувало від початку існування людства, але ж термін “життєдіяльність” порівняно новий.

Життя є вищою формою існування матерії порівняно з іншими – фізичною, хімічною, енергетичною тощо.

Життя – це основна форма руху матерії зі специфічним обміном речовин, самовідновленням, системним управлінням, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломератів (Н.Ф. Реймерс) [3, с.18].

Невід’ємною властивістю усього живого є активність. Людська ж активність має особливість, яка відрізняє її від активності решти живих організмів і істот. Ця особливість полягає в тому, що людина не лише пристосовується до навколишнього середовища, а й трансформує його для задоволення власних потреб, активно взаємодіє з ним, завдяки чому і досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.

Стан діяльності, за якого з визначеною ймовірністю виключено прояв небезпек або ж відсутня надзвичайна небезпека, визначають як “ безпеку” [3, с.18].

ДСТУ 2293-99 визначає термін “безпека” як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди [3, с.19].

Основоположний постулат БЖД – потенційна небезпека є універсальною властивістю процесу взаємодії людини із середовищем проживання на всіх стадіях життєвого циклу.

Постулат стверджує, що всі компоненти середовища проживання, перш за все технічні засоби та технології, крім позитивних властивостей і результатів, мають здатність генерувати травмуючі та шкідливі фактори. При цьому будь-яка дія людини чи її результат неминуче призводить до виникнення нових негативних факторів [1, с.9-11].

Негативні впливи в системі “людина - оточуюче середовище” прийнято називати небезпеками. Небезпека реалізується шляхом небезпечних та шкідливих факторів. У процесі розвитку цивілізації система “людина-навколишнє середовище” не залишається незмінною та визначається розвитком науково-технічного прогресу. Тому не залишаються незмінними як набір небезпечних та шкідливих факторів, так і рівень, сила, масштаб їх впливу на людину.

Небезпека є складним параметром, який має багато ознак. Щоб краще зрозуміти природу небезпек та протистояти їм, необхідна систематизація та класифікація, чим і займається таксономія – наука про систематизацію та класифікацію складних явищ, понять, що відіграють важливу роль в організації наукового знання у галузі безпеки життєдіяльності.

Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікаціїнебезпек – за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу на людину тощо [3, с.21].

Небезпека наявна в усіх системах, що мають енергію, хімічні та біологічно активні компоненти, а також характеристики, що не відповідають життєдіяльності людини. Один і той самий небезпечний та шкідливий фактор за природою своєї дії може одночасно належати до різних груп. Тому дуже важливо ідентифікувати фактор навколишнього середовища, тобто визначити його тип та розмір [1, с.14-17].

Усі види небезпек, які формуються у процесі взаємодії людини з навколишнім середовищем, змінюють його стан. Але ж наявність небезпеки ще не означає того, що людині чи групі людей обов’язково повинна бути спричинена якась шкода чи ушкодження. Існування джерела небезпеки свідчить передусім про існування або ж можливість утворення конкретної небезпечної ситуації, при якій буде спричинена шкода. До матеріальних збитків, пошкодження, шкоди здоров’ю, смерті або іншої шкоди призводить конкретний вражаючий фактор.

Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини вони в деяких випадках поділяються на шкідливі та небезпечні.

У природі і суспільстві окремі явища не існують відірвано одне від одного, вони взаємопов’язані та взаємозумовлені. У своїй діяльності слід враховувати цю об’єктивну дійсність з її зв’язками та взаємовідносинами. І якщо необхідно пояснити будь-яке явище, то передусім слід розкрити причини, що породжують його [3, с.23].

Головним методологічним принципом БЖД є системно-структурний підхід, а методом, який використовується в ній, - системний аналіз.

Під елементами (складовими частинами) системи розуміють не лише матеріальні об’єкти, а й стосунки і зв’язки між цими об’єктами. Системно-структурний підхід необхідний не лише для дослідження рівня безпеки тієї чи іншої системи (виробничої, побутової, транспортної, соціальної, військової тощо), але і для того, щоб визначити вплив окремих чинників на стан безпеки.

Безпека життєдіяльності вивчає людину і оточуюче її середовище саме в системі “людина-життєве середовище”, в якій людина є суб’єктом – носієм предметно-практичної діяльності і пізнання, джерелом активності, спрямованої на об’єкт – життєве середовище [3, с.27-37].

Основна література

1. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник / Березуцький В.В., Васьковець Л.А., Вершиніна Н.П. та ін.; За ред. проф. В.В. Березуцького. – Х.: Факт, 2005. – 384 с.

2. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. Підручник. – Вид. 4-те, доповнене. – Львів: Афіша, 2001. – 256 с.

3. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів. 3-є вид. / За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – 328 с.

4. Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б. Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник для вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Київ: Кондор, 2003. – 424 с.

Додаткова література

5. Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов / Л.А. Михайлов, В.П. Соломин, А.Л. Михайлов, А.В. Старостенко и др. – СПб: Питер, 2005 – 302 с.

6. Захарченко М.В., Орлов М.В., Голубєв А.К. та ін. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва, побуту та у надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник. – К.: ІЗМО, 1996. – 427 с.

7. Безпека життєдіяльності / Всеукраїнський науково-популярний журнал. 2003 – 2006.

8. Термінологічний словник з безпеки життєдіяльності. / В.А. Лущенков, Д.А. Бутко, О.В. Гранкін та ін. – К.: Техніка, 1995.

ТЕСТИ № 1

ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

Тести містять у собі запитання різного виду. Якщо варіанти відповідей у завданні позначені колом (○ –), то в такому питанні міститься тільки одна вірна відповідь. Якщо варіанти відповідей у завданні позначені квадратом (1 –), то в такому питанні передбачено декілька вірних відповідей. Питання, що містять у собі три крапки (…), потребують вставити пропущене слово, кількість таких позначень у питанні відповідає кількості пропущених слів. При відповіді на питання – “привести до відповідності”, треба проти літери лівого стовпчика вказати відповідну цифру правого стовпчика. Звертаємо увагу до того, що відповіді на деякі питання тесту потребують проведення попередніх розрахунків.

Якщо внаслідок відповіді на наведені тестові завдання Ви набираєте від 404 до 449 балів, то рівень Ваших знань з цього модулю відповідає оцінці “відмінно” або “ А ” за європейською системою перерахунків кредитів (ECTS); від 382 до 403 балів – “добре” –“ ВС ”; від 269 до 337 балів – “задовільно” – “ DЕ ”; менше 269 балів “незадовільно” – “ FX ” – треба повернутися до вивчення матеріалу цього модулю.

1. Життя– це основна форма … … зі специфічним обміном речовин, самовідновленням, системним управлінням, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломератів (Н.Ф. Реймерс). (2 бали)

2. Життя – це основна форма руху матерії зі … … речовин, самовідновленням, системним управлінням, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломератів (Н.Ф. Реймерс). (2 бали)

3. Життя – це основна форма руху матерії зі специфічним обміном …, …, системним управлінням, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломератів (Н.Ф. Реймерс). (2 бали)

4. Життя – це основна форма руху матерії зі специфічним обміном речовин, самовідновленням, … …, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломератів (Н.Ф. Реймерс). (2 бали)

5. Життя – це основна форма руху матерії зі специфічним обміном речовин, самовідновленням, системним управлінням, …, … і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломератів (Н.Ф. Реймерс). (2 бали)

6. Діяльність є … … формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні і інтересах людини навколишнього середовище. (2 бали)

7. Діяльність є специфічно людською … …, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні і інтересах людини навколишнього середовище. (2 бали)

8. Діяльність є специфічно людською формою активності, … … існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні і інтересах людини навколишнього середовище. (2 бали)

9. Діяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування … …, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні і інтересах людини навколишнього середовище. (2 бали)

10. Діяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні і інтересах людини … …. (2 бали)

11. Небезпека – це умова чи ситуація, яка існує в …… і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження. (2 бали)

12. Небезпека – це … чи …, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження. (2 бали)

13. Небезпека – це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і … … до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження. (2 бали)

14. Небезпека – це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного … …, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження. (2 бали)

15. Небезпека – це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити … шкоду, … та/чи …. (3 бали)

16. ДСТУ 2293-99 визначає термін “безпека” як стан … … та суспільства від ризику зазнати шкоди. (2 бали)

17. ДСТУ 2293-99 визначає термін “безпека” як стан … особи та … від ризику зазнати шкоди. (2 бали)

18. ДСТУ 2293-99 визначає термін “безпека” як стан захищеності особи та суспільства від … … шкоди. (2 бали)

19. ДСТУ 2293-99 визначає термін “безпека” як стан захищеності особи та суспільства від ризику… …. (2 бали)

20. ДСТУ 2293-99 визначає як стан захишенності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди – термін …. (1 бал)

21. Безпека – це збалансований, за експертною оцінкою, … …, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо. (2 бали)

22. Безпека – це збалансований, за … …, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо. (2 бали)

23. Безпека – це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, …, …, природних, антропогенних систем тощо. (2 бали)

24. Безпека – це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, …, … систем тощо. (2 бали)

25. Безпека – це …, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних … тощо. (2 бали)

26. Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на … … і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров`я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. (2 бали)

27. Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і … … шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров`я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. (2 бали)

28. Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки … … загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров`я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. (2 бали)

29. Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення … … виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров`я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. (2 бали)

30. Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей … …, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров`я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. (2 бали)

31. Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх …, … їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров`я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. (2 бали)

32. Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього … на … …, основ захисту здоров`я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. (3 бали)

33. Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ … … та життя людини і середовища її проживання від небезпек. (2 бали)

34. Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров`я та... людини і … її проживання від небезпек. (2 бали)

35. Джерелами (носіями) небезпек є (3 бали):

А) 1 – природні процеси та явища;

Б) 1 – відносини між людьми;

В) 1 – елементи техногенного середовища;

Г) 1 – людські дії, що приховують у собі загрозу небезпеки.

36. Яке з наведених джерел (носіїв) не відносяться до небезпек (4 бали):

А) ○ – природні процеси та явища;

Б) ○ – відносини між людьми;

В) ○ – елементи техногенного середовища;

Г) ○ – людські дії, що приховують у собі загрозу небезпеки.

37. За якими ознаками класифікують небезпеки? (4 бали)

А) 1 – за джерелами походження (причинами виникнення);

Б) 1 – за масштабами дії;

В) 1 – за об'єктами впливу;

Г) 1 – за кількістю постраждалих;

Д) 1 – за силою впливу.

38. За якими ознаками не класифікують небезпеки? (5 балів)

А) ○ – за джерелами походження (причинами виникнення);

Б) ○ – за масштабами дії;

В) ○ – за об'єктами впливу;

Г) ○ – за кількістю постраждалих;

Д) ○ – за силою впливу.

39. За джерелами походження небезпеки життєдіяльності класифікуються як (4 бали):

А) 1 – природні;

Б) 1 – побутові;

В) 1 – техногенні;

Г) 1 – соціально-політичні;

Д) 1 – комбіновані.

40. Яке з наведених тверджень не відноситься до класифікації небезпек життєдіяльності за джерелами походження? (5 балів)

А) ○ – природні;

Б) ○ – побутові;

В) ○ – техногенні;

Г) ○ – соціально-політичні;

Д) ○ – комбіновані.

41. Згідно з класифікацією надзвичайних ситуацій, що затверджена Постановою КМ України № 1099 від 15.07.98, надзвичайні ситуації (НС) на території України поділяються на (4 бали):

А) 1 – НС міжрегіонального характеру;

Б) 1 – НС техногенного характеру;

В) 1 – НС природного характеру;

Г) 1 – НС соціально-політичного характеру;

Д) 1 – НС військового характеру.

42. Які з наведених надзвичайних ситуацій (НС) на території України не відповідають офіційній класифікації згідно з класифікацією надзвичайних ситуацій, що затверджена Постановою КМ України № 1099 від 15.07.98? (5 балів)

А) ○ – НС міжрегіонального характеру;

Б) ○ – НС техногенного характеру;

В) ○ – НС природного характеру;

Г) ○ – НС соціально-політичного характеру;

Д) ○ – НС військового характеру.

43. Природні джерела небезпеки – це … …, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров`я людини. (2 бали)

44. Природні джерела небезпеки – це природні об`єкти, … … та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров`я людини. (2 бали)

45. Природні джерела небезпеки – це природні об`єкти, явища природи та … …, які становлять загрозу для життя чи здоров`я людини. (2 бали)

46. Природні джерела небезпеки – це природні об`єкти, явища природи та стихійні лиха, які … … для життя чи здоров`я людини. (2 бали)

47. Природні джерела небезпеки – це природні об`єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для … чи … людини. (2 бали)

48. До природних джерел небезпеки відносяться (5 балів):

А) 1 – землетруси;

Б) 1 – зсуви;

В) 1 – вибухи хімічних речовин;

Г) 1 – селі;

Д) 1 – виверження вулканів;

Е) 1 – повені.

49. До природних джерел небезпеки відносяться (5 балів):

А) 1 – снігові лавини;

Б) 1 – шторми;

В) 1 – урагани;

Г) 1 – зливи;

Д) 1 – град;

Е) 1 – смог.

50. До природних джерел небезпеки відносяться (5 балів):

А) 1 – тумани;

Б) 1 – ожеледі;

В) 1 – блискавки;

Г) 1 – кислотні дощі;

Д) 1 – астероїди;

Е) 1 – сонячне та космічне випромінювання.

51. До природних джерел небезпеки відносяться (5 балів):

А) 1 – небезпечні рослини;

Б) 1 – пилові бурі;

В) 1 – тварини;

Г) 1 – риби;

Д) 1 – комахи;

Е) 1 – грибки.

52. До природних джерел небезпеки відносяться (4 бали):

А) 1 – зменшення родючості ґрунтів;

Б) 1 – бактерії;

В) 1 – віруси;

Г) 1 – заразні хвороби тварин;

Д) 1 – заразні хвороби рослин.

53. До природних джерел небезпеки не відносяться (6 балів):

А) ○ –землетруси;

Б) ○ – зсуви;

В) ○ – вибухи хімічних речовин;

Г) ○ – селі;

Д) ○ – виверження вулканів;

Е) ○ – повені.

54. До природних джерел небезпеки не відносяться (6 балів):

А) ○ – снігові лавини;

Б) ○ – шторми;

В) ○ – урагани;

Г) ○ – зливи;

Д) ○ – град;

Е) ○ – смог.

55. До природних джерел небезпеки не відносяться (6 балів):

А) ○ – тумани;

Б) ○ – ожеледі;

В) ○ – блискавки;

Г) ○ – кислотні дощі;

Д) ○ – астероїди.

Е) ○ – сонячне та космічне випромінювання.

56. До природних джерел небезпеки не відносяться (6 балів):

А) ○ – небезпечні рослини;

Б) ○ – пилові бурі;

В) ○ – тварини;

Г) ○ – риби;

Д) ○ – комахи;

Е) ○ – грибки.

57. До природних джерел небезпеки не відносяться (5 балів):

А) ○ – зменшення родючості ґрунтів;

Б) ○ – бактерії;

В) ○ – віруси;

Г) ○ – заразні хвороби тварин;

Д) ○ – заразні хвороби рослин.

58. Техногенні джерела небезпеки – це передусім небезпеки, пов`язані з використанням … засобів, з експлуатацією … -транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). (2 бали)

59. Техногенні джерела небезпеки – це передусім небезпеки, пов`язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням …, легкозаймистих і … речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). (2 бали)

60. Техногенні джерела небезпеки – це передусім небезпеки, пов`язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних … та …, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). (2 бали)

61. Техногенні джерела небезпеки – це передусім небезпеки, пов`язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при … температурах та … тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). (2 бали)

62. Техногенні джерела небезпеки – це передусім небезпеки, пов`язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної …, хімічних …, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). (2 бали)

63. Техногенні джерела небезпеки – це передусім небезпеки, пов`язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією … - … обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). (2 бали)

64. Техногенні джерела небезпеки – це передусім небезпеки, пов`язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням …, … і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). (2 бали)

65. Техногенні джерела небезпеки – це передусім небезпеки, пов`язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених … та підвищеному …, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). (2 бали)

66. До соціальних джерел небезпек належать небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем (5 балів):

А) 1 – повстання;

Б) 1 – бродяжництво;

В) 1 – проституція;

Г) 1 – пияцтво;

Д) 1 – алкоголізм;

Е) 1 – злочинність.

67. Які з наведених не відносяться до соціальних джерел небезпекналежать небезпеки, що викликані низьким духовним та культурним рівнем (6 балів):

А) ○ – повстання;

Б) ○ – бродяжництво;

В) ○ – проституція;

Г) ○ – пияцтво;

Д) ○ – алкоголізм;

Е) ○ – злочинність.

68. До першоджерел соціальних небезпек відносяться (6 балів):

А) 1 – незадовільний матеріальний стан;

Б) 1 – погані умови проживання;

В) 1 – страйки;

Г) 1 – повстання;

Д) 1 –революції;

Е) 1 – конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті;

Ж) 1 – злочинність.

69. До першоджерел соціальних небезпек не відносяться (7 балів):

А) ○ – незадовільний матеріальний стан;

Б) ○ – погані умови проживання;

В) ○ – страйки;

Г) ○ – повстання;

Д) ○ – революції;

Е) ○ – конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті;

Ж) ○ – злочинність.

70. Джереламиполітичних небезпекє (4 бали):

А) 1 – бродяжництво;

Б) 1 – конфлікти на міжнаціональному і міждержавному рівнях;

В) 1 – духовне гноблення;

Г) 1 – політичний тероризм;

Д) 1 – ідеологічні конфлікти.

71. Джереламиполітичних небезпекє (4 бали):

А) 1 – міжпартійні конфлікти;

Б) 1 – міжконфесійні конфлікти;

В) 1 – збройні конфлікти;

Г) 1 – алкоголізм;

Д) 1 – війни.

72. До джерелполітичних небезпекне відносяться (5 балів):

А) ○ – бродяжництво;

Б) ○ – конфлікти на міжнаціональному і міждержавному рівнях;

В) ○ – духовне гноблення;

Г) ○ – політичний тероризм;

Д) ○ – ідеологічні конфлікти.

73. Джереламиполітичних небезпекє (5 балів):

А) ○ – міжпартійні конфлікти;

Б) ○ – міжконфесійні конфлікти;

В) ○ – збройні конфлікти;

Г) ○ – алкоголізм;

Д) ○ – війни.

74. До природно-техногенної небезпекивідносяться (4 бали):

А) 1 – смог;

Б) 1 – кислотні дощі;

В) 1 – снігові лавини;

Г) 1 – зменшення родючості ґрунтів;

Д) 1 – утворення пустелі.

75. До природно-техногенної небезпекиневідносяться (5 балів):

А) ○ – смог;

Б) ○ – кислотні дощі;

В) ○ – снігові лавини;

Г) ○ – зменшення родючості ґрунтів;

Д) ○ – утворення пустелі.

76. До природно-соціальних небезпеквідносяться (5 балів):

А) 1 – химерні етноси;

Б) 1 – зменшення родючості ґрунтів;

В) 1 – наркоманія;

Г) 1 – епідемії інфекційних захворювань;

Д) 1 – венеричні захворювання;

Е) 1 – СНІД.

77. До природно-соціальних небезпекне відносяться (6 балів):

А) ○ – химерні етноси;

Б) ○ – зменшення родючості ґрунтів;

В) ○ – наркоманія;

Г) ○ – епідемії інфекційних захворювань;

Д) ○ – венеричні захворювання;

Е) ○ – СНІД.

78. До соціально-техногенних небезпеквідносяться (5 балів):

А) 1 – професійні захворювання;

Б) 1 – професійний травматизм;

В) 1 – психічні відхилення та захворювання, що викликані професійною діяльністю;

Г) 1 – масові психічні відхилення та захворювання, що викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації;

Д) 1 – токсикоманія;

Е) 1 – химерні етноси.

79. До соціально-техногенних небезпекне відносяться (6 балів):

А) ○ – професійні захворювання;

Б) ○ – професійний травматизм;

В) ○ – психічні відхилення та захворювання, що викликані професійною діяльністю;

Г) ○ – масові психічні відхилення та захворювання, що викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації;

Д) ○ – токсикоманія;

Е) ○ – химерні етноси.

80. Під вражаючими факторами (чинниками) розуміють такі чинники … …, які за певних умов завдають шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, призводять до матеріальних збитків. (2 бали)

81. Під вражаючими факторами (чинниками) розуміють такі чинники життєвого середовища, які за певних умов … … як людям, так і системам життєзабезпечення людей, призводять до матеріальних збитків. (2 бали)

82. Під вражаючими факторами (чинниками) розуміють такі чинники життєвого середовища, які за певних умов завдають шкоди як людям, так і … … людей, призводять до матеріальних збитків. (2 бали)

83. Під вражаючими факторами (чинниками) розуміють такі чинники життєвого середовища, які за певних умов завдають шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, … до … збитків. (2 бали)

84. За своїм походженням вражаючі фактори (чинники) можуть бути (6 балів):

А) 1 – фізичні;

Б) 1 – енергетичні;

В) 1 – хімічні;

Г) 1 – біологічні;

Д) 1 – фізіологічні;

Е) 1 – соціальні;

Ж) 1 – психофізіологічні.

85. За своїм походженням вражаючі фактори (чинники)не можуть бути (7 балів):

А) ○ – фізичні;

Б) ○ – енергетичні;

В) ○ – хімічні;

Г) ○ – біологічні;

Д) ○ – фізіологічні;

Е) ○ – соціальні;

Ж) ○ – психофізіологічні.

86. Шкідливими факторами (чинниками) прийнято називати такі чинники … …, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання. (2 бали)

87. Шкідливими факторами (чинниками) прийнято називати такі чинники життєвого середовища, які призводять до … …, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання. (2 бали)

88. Шкідливими факторами (чинниками) прийнято називати такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, … …, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання. (2 бали)

89. Шкідливими факторами (чинниками) прийнято називати такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, … і навіть до …(смерті) як наслідку захворювання. (2 бали)

90. Шкідливими факторами (чинниками) прийнято називати такі чинники … середовища, які призводять до погіршення …, зниження …, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання. (3 бали)

91. Небезпечними факторами (чинниками) називають такі чинники … …, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті. (2 бали)

92. Небезпечними факторами (чинниками) називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до …, …, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті. (2 бали)

93. Небезпечними факторами (чинниками) називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, …, інших пошкоджень … (організму) або окремих його органів і навіть до раптової смерті. (2 бали)

94. Небезпечними факторами (чинниками) називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або … його … і навіть до раптової смерті. (2 бали)

95. Небезпечними факторами (чинниками) називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до … …. (2 бали)

96. До фізичних вражаючих факторіввідносяться (6 балів):

А) 1 – підвищена швидкість руху повітря;

Б) 1 – емоційні перевантаження;

В) 1 – підвищена або знижена вологість повітря;

Г) 1 – підвищений або знижений атмосферний тиск;

Д) 1 – недостатня освітленість;

Е) 1 – конструкції, що руйнуються;

Ж) 1 – підвищений рівень статичної електрики.

97. До фізичних вражаючих факторівневідносяться (7 балів):

А) ○ – підвищена швидкість руху повітря;

Б) ○ – емоційні перевантаження;

В) ○ – підвищена або знижена вологість повітря;

Г) ○ – підвищений або знижений атмосферний тиск;

Д) ○ – недостатня освітленість;

Е) ○ – конструкції, що руйнуються;

Ж) ○ – підвищений рівень статичної електрики.

98. За характером дії відрізняють такі хімічні вражаючі фактори (4 бали):

А) 1 – токсичні;

Б) 1 – наркотичні;

В) 1 – подразнюючі;

Г) 1 – задушливі;

Д) 1 – спірохети.

99. За характером дії відрізняють такі хімічні вражаючі фактори(4 бали):

А) 1 – рикетсії;

Б) 1 – сенсибілізуючі;

В) 1 – канцерогенні;

Г) 1 – мутагенні;

Д) 1 – такі, що впливають на репродуктивну функцію.

100. За характером дії не відносяться до хімічних вражаючих факторів (5 балів):

А) ○ – токсичні;

Б) ○ – наркотичні;

В) ○ – подразнюючі;

Г) ○ – задушливі;

Д) ○ – спірохети.

101. За характером дії не відносяться до хімічних вражаючих факторів(5 балів):

А) ○ – рикетсії;

Б) ○ – сенсибілізуючі;

В) ○ – канцерогенні;

Г) ○ – мутагенні;

Д) ○ – такі, що впливають на репродуктивну функцію.

102. До біологічних вражаючих факторіввідносяться (7 балів):

А) 1 – рослини та тварини;

Б) 1 – бактерії;

В) 1 – віруси;

Г) 1 – рикетсії;

Д) 1 – спірохети;

Е) 1 – грибки;

Ж) 1 – мутагени;

З) 1 – найпростіші.

103. До біологічних вражаючих факторівне відносяться (8 балів):

А) ○ – рослини та тварини;

Б) ○ – бактерії;

В) ○ – віруси;

Г) ○ – рикетсії;

Д) ○ – спірохети;

Е) ○ – грибки;

Ж) ○ – мутагени;

З) ○ – найпростіші.

104. До психофізіологічних вражаючих факторіввідносяться (5 балів):

А) 1 – підвищений рівень статичної електрики;

Б) 1 – статичні і динамічні фізичні перевантаження;

В) 1 – розумові перевантаження;

Г) 1 – перевантаження аналізаторів;

Д) 1 – монотонність праці;

Е) 1 – емоційні перевантаження.

105. До психофізіологічних вражаючих факторівне відносяться (6 балів):

А) ○ – підвищений рівень статичної електрики;

Б) ○ – статичні і динамічні фізичні перевантаження;

В) ○ – розумові перевантаження;

Г) ○ – перевантаження аналізаторів;

Д) ○ – монотонність праці;

Е) ○ – емоційні перевантаження.

106. Під системою розуміється … … елементів, які взаємодіють між собою таким чином, що досягається певний результат (мета). (2 бали)

107. Під системою розуміється сукупність взаємопов`язаних …, які … між собою таким чином, що досягається певний результат (мета). (2 бали)

108. Під системою розуміється сукупність взаємопов`язаних елементів, які взаємодіють між собою таким чином, що … певний … (мета). (2 бали)

109. Під системою розуміється … взаємопов`язаних елементів, які взаємодіють між собою таким чином, що … певний результат (мета). (2 бали)

110. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності – це методологічні засоби, що використовуються для … …, які виникають у системі “людина – життєве середовище” чи на рівні її компонентних складових, та їх вплив на самопочуття, здоров`я і життя людини. (2 бали)

111. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності – це методологічні засоби, що використовуються для визначення небезпек, які … у … “людина – життєве середовище” чи на рівні її компонентних складових, та їх вплив на самопочуття, здоров`я і життя людини. (2 бали)

112. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності – це методологічні засоби, що використовуються для визначення небезпек, які виникають у системі “людина – … … ” чи на рівні її компонентних складових, та їх вплив на самопочуття, здоров`я і життя людини. (2 бали)

113. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності – це методологічні засоби, що використовуються для визначення небезпек, які виникають у системі “людина – життєве середовище” чи на … її компонентних …, та їх вплив на самопочуття, здоров`я і життя людини. (2 бали)

114. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності – це методологічні засоби, що використовуються для визначення небезпек, які виникають у системі “людина – життєве середовище” чи на рівні її компонентних складових, та їх … на самопочуття, здоров`я і … людини. (2 бали)

115. Безпека систем – це наука, яка застосовує … та управлінські принципи для забезпечення … безпеки, вчасного виявлення ризику небезпек, застосування засобів для запобігання та контролю цих небезпек протягом життєвого циклу системи та з урахуванням ефективності операцій, часу та вартості. (2 бали)

116. Безпека систем – це наука, яка застосовує інженерні та управлінські … для забезпечення необхідної …, вчасного виявлення ризику небезпек, застосування засобів для запобігання та контролю цих небезпек протягом життєвого циклу системи та з урахуванням ефективності операцій, часу та вартості. (2 бали)

117. Безпека систем – це наука, яка застосовує інженерні та управлінські принципи для забезпечення необхідної безпеки, вчасного … … небезпек, застосування засобів для запобігання та контролю цих небезпек протягом життєвого циклу системи та з урахуванням ефективності операцій, часу та вартості. (2 бали)

118. Безпека систем – це наука, яка застосовує інженерні та управлінські принципи для забезпечення необхідної безпеки, вчасного виявлення ризику небезпек, застосування … для запобігання та контролю цих … протягом життєвого циклу системи та з урахуванням ефективності операцій, часу та вартості. (2 бали)

119. Безпека систем – це наука, яка застосовує інженерні та управлінські принципи для забезпечення необхідної безпеки, вчасного виявлення ризику небезпек, застосування засобів для запобігання та контролю цих небезпек протягом … циклу системи та з урахуванням … операцій, часу та вартості. (2 бали)

120. Безпека систем – це наука, яка застосовує інженерні та управлінські принципи для забезпечення необхідної безпеки, вчасного виявлення ризику небезпек, застосування засобів для запобігання та контролю цих небезпек протягом життєвого циклу системи та з урахуванням ефективності …, часу та …. (2 бали)

121. Людина є одним з елементів – суб`єктом – системи “… – … …”, в якій під терміном “людина” розуміється не лише одна істота, індивід, а й група людей, колектив, мешканці населеного пункту, регіону, країни, суспільство, людство загалом. (3 бали)

122. Людина є одним з елементів – суб`єктом – системи “людина – життєве середовище”, в якій під терміном … розуміється не лише … істота, індивід, а й група людей, колектив, мешканці населеного пункту, регіону, країни, суспільство, людство загалом. (2 бали)

123. Людина є одним з елементів – суб`єктом – системи “людина – життєве середовище”, в якій під терміном “людина” розуміється не лише одна істота, індивід, а й … …, колектив, мешканці населеного пункту, регіону, країни, суспільство, людство загалом. (2 бали)

124. Людина є одним з елементів – суб`єктом – системи “людина – життєве середовище”, в якій під терміном “людина” розуміється не лише одна істота, індивід, а й група людей, колектив, … населеного пункту, …, країни, суспільство, людство загалом. (2 бали)

125. Людина є одним з елементів – суб`єктом – системи “людина – життєве середовище”, в якій під терміном “людина” розуміється не лише одна істота, індивід, а й група людей, колектив, мешканці населеного пункту, регіону, …, суспільство, … загалом. (2 бали)

126. Життєве середовище – другий елемент системи “… – … …”, її об`єкт. Життєве середовище є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують системи життєзабезпечення. (3 бали)

127. Життєве середовище – другий … … “людина – життєве середовище”, її об`єкт. Життєве середовище є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують системи життєзабезпечення. (2 бали)

128. Життєве середовище – другий елемент системи “людина – життєве середовище”, її …. Життєве середовище є частиною Всесвіту, де … або може перебувати в даний час людина і функціонують системи життєзабезпечення. (2 бали)

129. Життєве середовище – другий елемент системи “людина – життєве середовище”, її об`єкт. Життєве середовище є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час … і функціонують … життєзабезпечення. (2 бали)

130. Життєве середовище – другий елемент системи “людина – життєве середовище”, її об`єкт. Життєве середовище є … Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують системи …. (2 бали)

131. Життєве середовище людинискладається з таких компонентів (3 бали):

А) 1 – природне середовище;

Б) 1 – соціальне, соціально-політичне середовище;

В) 1 – психологічне середовище;

Г) 1 – техногенне середовище.

132. До життєвого середовища людинине відносяться такі компоненти (4 бали):

А) ○ – природне середовище;

Б) ○ – соціальне, соціально-політичне середовище;

В) ○ – психологічне середовище;

Г) ○ – техногенне середовище.

133. До природного життєвого середовище людини відносять (4 бали):

А) 1 – земні ґрунти;

Б) 1 – повітря;

В) 1 – водоймища;

Г) 1 – домашні і свійські тварини;

Д) 1 – рослини.

134. До природного життєвого середовище людини відносять (4 бали):

А) 1 – сільськогосподарські рослини;

Б) 1 – тварини;

В) 1 – Сонце;

Г) 1 – Місяць;

Д) 1 – планети.

135. До природного життєвого середовище людини не відносять (5 балів):

А) ○ – земні ґрунти;

Б) ○ – повітря;

В) ○ – водоймища;

Г) ○ – домашні і свійські тварини;

Д)○– рослини.

136. До природного життєвого середовище людини не відносять (5 балів):

А) ○ – сільськогосподарські рослини;

Б) ○ – тварини;

В) ○ – Сонце;

Г) ○ – Місяць;

Д) ○ – планети.

137. До елементів техногенного середовища людини відносять (4 бали):

А) 1 – житло;

Б) 1 – форми спільної діяльності людей;

В) 1 – транспорт;

Г) 1 – знаряддя праці;

Д) 1 – промислові об`єкти.

138. До елементів техногенного середовища людини відносять (4 бали):

А) 1 – енергетичні об`єкти;

Б) 1 – зброю;

В) 1 – домашні і свійські тварини;

Г) 1 – сільськогосподарські рослини;

Д) 1 – водоймища.

139. До елементів техногенного середовища людини не відносять (5 балів):

А) ○ – житло;

Б) ○ – форми спільної діяльності людей;

В) ○ – транспорт;

Г) ○ – знаряддя праці;

Д) ○ – промислові об`єкти.

140. До елементів техногенного середовища людини не відносять (5 балів):

А) ○ – енергетичні об`єкти;

Б) ○ – зброю;

В) ○ – домашні і свійські тварини;

Г) ○ – сільськогосподарські рослини;

Д) ○ – водоймища.

Тема 2. ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКУ ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ.

Життя людини є найбільшою цінністю для держави і суспільства, що підтверджується Конституцією України. Але люди гинуть у мирний час на виробництві, у побуті, на транспорті та інших місцях. Навіть на відпочинку вони не можуть відчувати безпечність свого існування.

Наслідком прояву небезпек є нещасні випадки, аварії, катастрофи, які супроводжуються смертельними випадками, скороченням тривалості життя, шкодою здоров’ю, шкодою природному чи техногенному середовищу, дезорганізуючим впливом на суспільство або життєдіяльність окремих людей. Квантифікація небезпеки, або кількісна оцінка збитків, заподіяних нею, залежить від багатьох чинників – від кількості людей, що перебували у небезпечній зоні, кількості та якості матеріальних (в тому числі і природних) цінностей, що перебували там, природних ресурсів, перспективності зони тощо. Будь-які наслідки небезпеки визначають як шкоду.

Поряд із поняттям “небезпека” у курсі безпеки життєдіяльності використовується ще одне основоположне поняття – ризик, яке містить деяку варіативність – чи відбудеться певна небажана подія, чи виникне сприятливий стан. Фахівці у галузі безпеки пропонують найзагальніше визначення: ризик – якісна оцінка небезпеки.

Ризик визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливої їх кількості (N) за конкретний період часу:

R = n / N

Приклади визначення ризику наведені у навчальному посібнику за редакцією Є.П. Желібо [3, с.37-39].

Для визначення серйозності небезпеки існують різні критерії. Категорії серйозності небезпеки встановлюють кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов. Розрізняють:

І категорія – катастрофічні небезпеки;

ІІ категорія – критичні небезпеки;

ІІІ категорія – граничні небезпеки;

ІV категорія – незначні небезпеки.

Рівні ймовірності небезпеки є якісним відображенням відносної ймовірності того, що відбудеться небажана подія, яка є наслідком не усунутої або непідконтрольної небезпеки. Розрізняють:

Рівень А – часта небезпека;

Рівень B – можлива небезпека;

Рівень C – випадкова небезпека;

Рівень D – віддалена небезпека;

Рівень E – неймовірна небезпека [3, с.40-42].

Таблиця 2.1.

Дата добавления: 2014-01-04