Роль емоцій у забезпеченні безпеки

ПСИХОМОТОРНІ РЕАКЦІЇ ТА ПРОЦЕСИ.

Тема 3. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЮДИНИ.

Людина в природі є найбільш саморегулюючою істотою щодо інстинкту самозбереження. Це дозволяє їй достатньо гнучко компенсувати свої недоліки за рахунок інших якостей і зберегти свій нормальний стан.

Однією з постійних потреб людини є її уявлення “захищеності від небезпеки” під час життя і діяльності. Цю захищеність людина розуміє як необхідність уникнення небезпечної ситуації, а в умовах виникнення (незалежно від того, з чиєї провини), успішно їй протидіяти та ліквідувати. Захищеність людини від небезпек життєдіяльності розглядається як наслідки її психофізіологічних, соціальних і професійних якостей, здатності організму до саморегуляції та ін. “Особистий чинник” слід розглядати не як фатальне уявлення, а як комплекс якостей, що розвиваються та змінюються і відповідно впливають на особисту захищеність від небезпек своєї життєдіяльності [4, с.152].

Людина як жива істота має дві найхарактерніші складові: організм і психіку.

Психіка — це специфічна властивість нервової системи.

Нервова система — це сукупність структур в організмі, яка об’єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем.

Функціями нервової системи є:

· сприймання зовнішнього і внутрішнього подразнення;

· аналіз, відбір і перетворення сприйнятої інформації;

· координація функцій організму.

Організм людини має дві нервові системи: центральну і вегетативну.

Центральна нервова система керує відносинами людини із зовнішнім середовищем. Вона включає: спинний мозок, великі півкулі головного мозку, які зв’язані з проміжним мозком, середній мозок, задній мозок, довгастий мозок, мозочок.

До функцій лівої півкулі належить оперування вербально-знаковою інформацією, читання, рахунок, тим часом як до функцій правої півкулі — оперування образами, орієнтування у просторі, розрізнення музичних тонів, розпізнавання складних предметів, продукування сновидінь.

Для лівопівкульно мислячих (логічний тип) людей характерна оптимістичність та самостійність. Вони легко вступають у контакт з іншими людьми, в роботі вони більше покладаються на розрахунки, ніж на інтуїцію, інформації з офіційних джерел довіряють більше, ніж власним враженням. Для цих людей краще працювати там, де є потреба в логічному мисленні: викладачем, конструктором, організатором виробництва, програмістом, пілотом, водієм тощо. У людей з ушкодженням лівої півкулі головного мозку порушується мова, страждає або відсутня логіка в судженнях.

Правопівкульно мислячих (художній тип) людей характеризує нахил до певного песимізму: вони більше покладаються на власні почуття, ніж на логічний аналіз подій, що не завжди приносить користь справі. Ці люди не дуже товариські, але вони можуть продуктивно працювати навіть у несприятливих умовах. На них чекає успіх у сферах діяльності, де переважає образне мислення (художник, актор, архітектор, лікар, вихователь тощо).

На мозок людини безперервно діють різноманітні за кількістю і якістю подразники внутрішнього і зовнішнього середовищ. Виникнення несподіваної та напруженої ситуації призводить до порушення рівноваги між організмом і навколишнім середовищем. Наступає неспецифічна реакція організму у відповідь на цю ситуацію — стрес.

Вегетативна нервова система керує діяльністю внутрішніх органів і пов’язана з центральною системою.

Наявність мозку, нервових систем, ендокринних залоз дає можливість організму реагувати на внутрішні або зовнішні ситуації таким чином, щоб бути готовим до можливих змін. Поведінка людини дає певне уявлення про інформацію, яку вона отримала із зовнішнього світу або від свого організму за допомогою органів чуття. Зв’язок між відчуттям і поведінкою встановлюється переважно в певних ділянках кори головного мозку і, залежно від подразника, відбувається адекватна дія організму — рефлекс. Рефлекси можуть бути двох видів — безумовні й умовні.

Безумовні рефлекси — це стереотипи поведінки, набуті людиною у постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися у процесі всієї попередньої історії розвитку і передаються у спадковість.

Дата добавления: 2014-01-04