Соціальна діагностика — це аналіз стану соціальних об'єктів і процесів з метою виявлення проблем їхнього функціонування і розвитку

Уживають цей термін і в більш широкому змісті, розуміючи під соціальною діагностикою не тільки виявлення проблем у функціонуванні соціальних об'єктів, але і вироблення альтернативних шляхів їхнього можливого розвитку і визначення шляхів перекладу соціальних об'єктів у намічений цільовий стан.

Зупинимося на характеристиці методів соціальної діагностики, маючи на увазі більш вузьке значення даного терміна, розуміючи соціальну діагностику як способи аналізу социальної дійсності в трудових колективах, виявлення проблем, що утруднюють їхній розвиток і пошук на цій основі соціальних резервів виробництва.

Виділяють три основні групи методів соціальної діагностики:

Позиційний аналіз — це методика, що припускає виявлення розходжень з метою, інтересах, представленнях про ту чи іншу ситуацію різних груп працівників (візьмемо, приміром, відношення до страйку керівників, робітників, ІТП і т.п.), їхньої прихильності різним точкам зору. Очевидно, що такий аналіз вимагає залучення фахівців різних спеціальностей (наприклад, якщо мова йде про наявність міжособистісних конфліктів у колективі, то психологів).

Соціологічні методи. Основна група методів, за допомогою яких здійснюється соціальна діагностика, — це різні соціологічні методи збору інформації, а саме: аналіз документів, інтерв'ю, анкетне опитування, метод експертних оцінок і т.п. Саме на основі використання таких методів і виявляються соціальні проблеми, що загострилися в колективі. Так, у процесі проведення в колективі опитування суспільної думки можуть виявитися дуже складні і хворобливі проблеми, що перешкоджають ефективному розвитку колективу, зокрема поганий соціально-психологічний клімат, низький рівень розвитку гласності, невдоволення працівників методами керування, використовуваними керівниками й ін.

Ігрові методи. Останнім часом усе більше поширення серед методів соціальної діагностики одержують ділові ігри. Вони, як відомо, поділяються по своєму призначенню на навчальні і дослідницькі. Другі і призначені для імітаційного моделювання діючих і проектованих об'єктів, процесів, механізмів, у тому числі соціальних. У процесі гри здійснюється фактично експериментальне дослідження характеристик відповідного процесу, об'єкта.

Уже з перерахування методів, використовуваних у соціальній діагностиці, видно, що «внутрішня» діагностика, здійснювана самим керівником, не завжди може бути коректною. Наприклад, керівник вважає, що причини збоїв у виробництві кореняться в низькій виконавській дисципліні підлеглих; проведена ж фахівцями соціальна діагностика може, скажемо, виявити, що головною причиною сформованої ситуації є сам керівник, використовувані ним методи керування.

Таким чином, виявлення соціальних резервів виробництва в трудовому колективі вимагає, по-перше, високої управлінської соціально-діагностичної кваліфікації самого керівника, що повинен постійно аналізувати ситуацію в колективі; по-друге, періодичного залучення для управлінського консультування, здійснення, так сказати, «зовнішньої» соціальної діагностики, що здійснюють фахівці: менеджери, соціологи, психологи і т.п.

Виявлені соціальні резерви виробництва, у якості яких можуть, наприклад, виступати неефективна дисциплінарна політика; слабка трудова мотивація в працівників у колективі; наявність яких-небудь конфліктів; незадоволеність працівників соціально-побутовими умовами і т.д. і т.п. можуть реалізовуватися керівником трьома способами: прийняттям рішень по подоланню тих чи інших проблемних ситуацій, якщо вони нескладні і можуть бути вирішені яким-небудь простим способом; використанням для реалізації соціальних резервів виробництва соціальних технологій чи рекомендацій, розроблених соціологами; використанням виявлених соціальних резервів виробництва в процесі соціального проектування і планування, при розробці і впровадженні заходів щодо розвитку колективу.

Соціальне проектування і планування відносять до найважливіших методів соціального керування, хоча якщо бути зовсім точним, вони, скоріше, виступають як необхідні стадії будь-якого соціального керування.

Особливий зміст, особливе значення соціальне проектування здобуває в даний час, у період переходу до ринкової економіки. Оскільки основна задача соціального керування укладається в перекладі об'єкта з наявного стану в бажане, методологічна роль соціального прогнозу укладається в тім, що він, базуючись на існуючому, що має основу в минулому, показує тенденцію розвитку в майбутньому.

Дата добавления: 2014-01-04