Студопедия

КАТЕГОРИИ:



Мы поможем в написании ваших работ!

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мы поможем в написании ваших работ!

Будова та функції епітеліальних тканин





Тканини і їх класифікація.

Тема: Основи гістології.

У процесі ембріогенезу відбувається не лише збільшення кількості клітин зародка, їх маси, а й їх диференціація та спеціалізація. Клітини об'єднуються в групи, набувають певних специфічних функцій, тобто відбувається процес гістогенезуутворення тка­нин тваринного організму.

Тканина (histos) — це сукупність клітин та їх похідних, що характеризуються спіль­ним типом обміну речовин, походженням, подібністю будови, форми й виконують пев­ну функцію.

В організмі тварин розрізняють чотири типи тканин: епітеліальні (покривні), сполуч­ні (опорно-трофічні), м'язові й нервова.

Будову та функції тканин в організмі вивчає наука гістологія.

До похідних клітин належать волокна: колагенові, еластичні і ретикулярні, а також міжклітинна безструктурна аморфна речовина, синцитій і симпласти.

Синцитійсітчаста структура, що складається з клітин з їх відростками, які щіль­но з'єднані між собою. Прикладом синцитію є ретикулярна тканина і мезенхіма.

Симпласт — структура, що складається із злитих між собою кількох клітин і містить численні ядра в суцільній масі цитоплазми. Прикладом симпласту є м'язові волокна м'язової тканини.

Колагенові волокна — це ниткоподібні похідні клітин сполучних тканин; складають­ся з найтонших ниток — фібрил, побудованих з білка колагену. Виварюванням колаге­нових волокон отримують клей. При тривалому нагріванні у воді білок колаген розкла­дається з утворенням желатину. Ці волокна досить міцні і виконують опорну функцію. У пухкій сполучній тканині вони утворюють сітку, в щільній — пучки, в хрящовій тканині їх називають хондриновими, а в кістковій — осеїновими.

Еластичні волокна це також ниткоподібні похідні клітин сполучних тканин, скла­даються з білкової речовини еластину. Вони здатні розтягуватись і входять до складу пухкої сполучної тканини, стінок кровоносних судин, еластичних хрящів і зв'язок.

Епітеліальні тканини (епітелій) досить поширені ворганізмі, виконують різноманіт­ні функції (захисну, трофічну, секреторну, інкреторну, видільну тощо) і складаються тіль­ки з клітин (епітеліоцитів), різних за формою і розмірами. Під час ембріогенезу епітелій розвивається з усіх трьох зародкових листків: ектодерми, ентодерми і мезодерми. Епі­теліальні клітини розміщуються в один або кілька шарів на базальній мембрані, яка від­окремлює їх від нижчерозташованої сполучної тканини. За морфологічною класифікаці­єю розрізняють епітелій одношаровий і багатошаровий:



ЕПІТЕЛІЙ
Одношаровий   Багатошаровий
Однорядний: Плоский Кубічний Призматичний (циліндричний) Миготливий Каймистий Залозистий   Багаторядний: Миготливий   Плоский   Перехідний
Зроговілий Незроговілий
               

Одношаровий епітелій складається з одного шару клітин, що тісно прилягають одна до одної, і залежно від їх розмірів та розташування в них ядер поділяється на од­норядний і багаторядний. У однорядному епітелії клітини мають однакові розміри, яд­ра в них розміщені на одному рівні, а в багаторядному епітелії клітини мають різні роз­міри, ядра в них розміщені на різних рівнях. Залежно від форми клітин одношаровий однорядний епітелій буває плоский, кубічний і циліндричний (призматичний).

З плоского епітелію побудовані серозні оболонки, які вистилають порожнини тіла (плевра, очеревина) і вкривають зовні органи, розміщені в цих порожнинах. З плоско­го епітелію побудовані також легеневі пухирці. З кубічного епітелію побудовані канальці і протоки багатьох залоз.

Циліндричний епітелій буває трьох видів: миготливий, каймистий і залозистий. Ми­готливий епітелій вистилає слизову оболонку яйцепроводів, його клітини на своєму апі­кальному (верхньому) кінці мають війки. У результаті миготіння війок відбувається пере­міщення зиготи і зародка по яйцепроводу. Клітини каймистого епітелію на вільних кін­цях мають субмікроскопічні вирости цитоплазми — мікроворсинки. Цей епітелій висти­лає слизову оболонку кишок, крізь нього здійснюється всмоктування поживних речовин корму в кров і лімфу. Із залозистого епітелію побудовані залози шлунка, матки.

Багаторядний миготливий епітелій складається з клітин, які на вільних кінцях та­кож мають війки. Цей епітелій вистилає слизову оболонку дихальних шляхів (носової по­рожнини, гортані, трахеї, бронхів). Внаслідок миготіння війок здійснюється очищення дихальних шляхів від пилових частинок та слизу.

Мал. Схема будови та розміщення різних видів епітелію:

1 — багатошаровий плоский епіте­лій; 2 — багатошаровий перехід­ний епітелій сечоводів і сечового міхура; 3 — кубічний; 4 — цилінд­ричний; 5 — одношаровий плос­кий; 6 — багаторядний миготли­вий; а — сполучна тканина; б — війчасті клітини; в — келихоподіб­на клітина; г — К-клітина

Багатошаровий епітелій поділяється на плоский і перехідний, плоский, у свою чергу, — на зроговілий і незроговілий. З плоского зроговілого епітелію побудований по­верхневий шар шкіри — епідерміс та його похідні (волосся, копита, ратиці, роги). Плос­кий незроговілий епітелій вистилає слизову оболонку ротової порожнини, стравоходу, піхви, прямої кишки, передшлунків жуйних тварин, рогівку ока. Багатошаровий перехід­ний епітелій вистилає слизові оболонки сечовивідних шляхів (сечового міхура, сечово­дів, сечівника).

Розміщення певного виду епітелію в різних органах тваринного організму зображе­не на (Мал.)

Епітелій має такі особливості:

v він побудований тільки з клітин (епітеліоцитів), похідних клітин не має;

v клітини епітелію розміщені на базальній мембрані, яка відокремлює їх від інших тканин;

v клітинам епітелію властива полярність, у них є верхній (апікальний) і нижній (базальний) кінці (полюси);

v в епітелій не заходять кровоносні капіляри, він отримує поживні речовини і кисень дифузно з крові судин, розміщених у сполучних тканинах;

v він займає примежове положення і контактує із зовнішнім або внутрішнім середовищем;



v епітелію властива швидка регенерація — здатність до відновлення зруйнованих клітин.

Більшість залоз тваринного організму побудована із залозистого епітелію. їх поді­ляють на одноклітинні й багатоклітинні.

До одноклітинних залоз належать келихоподібні клітини, що входять до складу од­ношарового миготливого і каймистого епітелію і виділяють на поверхню слизових обо­лонок слиз.

Багатоклітинні залози бувають зовнішньосекреторні та внутрішньосекреторні. За­лози зовнішньої секреції мають вивідні протоки й по них виділяють секрети на поверх­ню тіла (піт, шкірне сало — потові й сальні залози) або на поверхню слизових оболонок (слину — слинні залози, шлунковий сік — шлункові залози, жовч — печінка).

Залози внутрішньої секреції не мають вивідних проток, і їх інкрети (гормони) над­ходять прямо в кров і лімфу крізь стінку капілярів (гіпофіз, епіфіз, щитоподібна залоза, надниркові залози). Деякі залози є водночас залозами зовнішньої і внутрішньої секре­ції (сім'яники, яєчники, підшлункова залоза).

Залози зовнішньої секреції мають два відділи: кінцевий — секреторний і вивідний — вивідну протоку.

За будовою кінцевого відділу залози зовнішньої секреції поділяють на трубчасті, альвеолярні та трубчасто-альвеолярні.

3.Будова та функції сполучних тканин.

На відміну від епітеліальних, сполучні тканини побудовані не лише з клітин, а й з їх похідних (волокон та міжклітинної аморфної речовини):





Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 4474; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2021) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.004 сек.