Центральна нервова система

Рефлекторна діяльність н.с.

Нервова система та її поділ.

Тема заняття: Центральна нервова система.

Тема розділу: Нервова система та органи чуттів.

Лекційне заняття №26

Регулювання життєвих процесів, які відбуваються в організмі тварини на всіх рів­нях його організації, підтримання сталості внутрішнього середовища, його здатність пристосовуватися до умов навколишнього середовища, які постійно змінюються, здій­снюються завдяки регулювальним системам: нервовій, ендокринній та серцево-судинній. Провідна роль серед них належить нервовій системі.

Нервова система — це сукупність органів в організмі тварин, які побудовані з нер­вової тканини, регулюють і координують функції його окремих органів і систем органів та забезпечують функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії з навколишнім середовищем.

У процесі еволюційного розвитку тваринного світу нервова система та органи чут­тів пройшли кілька етапів свого розвитку, починаючи від примітивних форм і закінчую­чи найскладнішими формами в ссавців.

Основними структурними та функціональними елементами органів нервової систе­ми є нервові клітини — нейрони, які разом з клітинами нейроглії утворюють нервову тка­нину. Органи нервової системи мають високу збудливість і провідність, в основі їх ді­яльності лежать рефлекси.

За анатомічними ознаками розрізняють центральну (ЦНС) й периферичну (ПНС) нервові системи, за фізіологічними функціями- соматичну та вегетативну. ВНС, в свою чергу, поділяється на симпатичну й парасимпатичну.

Рефлекс — це складна біологічна реакція організму у відповідь на дію зовнішніх і внутрішніх подразників. Нейрони, які беруть участь у передаванні нервового збуджен­ня, складають рефлекторну дугу. Рефлекторна діяльність органів нервової системи від­бувається завдяки таким основним процесам, як збудження та гальмування.

Органами ЦНС є головний та спинний мозок. ЦНС тісно взаємопов'язана з периферичною нервовою системою і утво­рює з нею єдине ціле в здійсненні своєї рефлекторної діяльності. Через чутливі й рухо­ві волокна, які входять до складу нервів, вона зв'язана з усіма органами й тканинами організму тварини.

Основні функції центральної нервової системи: сприйняття, переробка, зберігання та передавання інформації про стан зовнішнього середовища та зміни в тканинах і ор­ганах організму.

4.Будова і розміщення спинного мозку.

Спинний мозок (medulla spinalis) — це задній відділ ЦНС ссавців, що розміщується в хребетному каналі у вигляді округлого шнура білого кольору. Спереду він переходить у довгастий мозок головного мозку, а ззаду — у мозковий конус, який закінчується хвостовою ниткою (кінським хвос­том). У коней та великої рогатої худоби довжина спинного мозку досягає 1,8—2,3 м, а маса - 250-300 г.

За місцем відгалуження від спинного мозку спинномозкових нервів на ньому роз­різняють шийний, грудний, поперековий, крижовий та хвостовий відділи.

Спинний мозок складається з сірої та білої мозкової речовини. Сіра мозкова речо­вина побудована з тіл нейронів і частково з їх відростків та клітин нейроглії, розміщу­ється всередині спинного мозку у вигляді букви "Н" (мал-1). У центрі спайки вздовж спинного мозку проходить центральний спинномозковий канал, заповнений спинномозковою рідиною. У кожній половині сірої речовини розрізняють дорсальний та вентральний стовпи (ро­ги), а в грудно-поперековій частині — ще й латеральні стовпи (роги). У дорсальних стовпах сірої речовини знаходяться в основному вставні нейрони, які з од­ного кінця через синапси контактують з аксонами чутливих нейронів, розміщених у спинномозкових гангліях, а другим кінцем контактують з рухомими нейро­нами, розташованими у вентральних стовпах сірої речовини.

За рахунок чутливих нейронів, розміщених у спинномозкових гангліях, та їх відрос­тків утворюються дорсальні, а за рахунок відростків рухомих нейронів вентральних стовпів — вентральні корінці спинномозкових нервів.

Дорсальні й вентральні корінці, з'єднуючись між собою, утворюють парні спинномоз­кові нерви, які виходять з хребетного каналу на периферію крізь міжхребцеві отвори.

Біла мозкова речовина оточує зовні сіру речовину і утворює три пари канатиків: до­рсальні, латеральні та вентральні. Вона складається з нервових волокон, що утворюють провідні шляхи: висхідні — в дорсальних канатиках, низ­хідні — у вентральних канатиках, у бічних канатиках — обидва ці провідні шляхи. Провідні шляхи бувають ко­роткі, що забезпечують зв'язок між окремими ділян­ками спинного мозку, і довгі, що з'єднують спинний мозок з головним. У сірій мозковій речовині спинного мозку розміщені рухові нервові центри,

що коорди­нують роботу всіх скелетних м'язів тулуба й кінцівок. Зовні спинний мозок оточений трьома мозковими оболонками: м'якою, павутинною й твердою. Між цими оболонками є простори, заповнені спинномозковою рідиною.

Мал. 1. Будова спинного мозку (сіру ре­човину виділено з білої):

1 — вентральний і 2 — дорсальний корінці; 3 — дорсальний ріг; 4 — центральний канал; 5 — до­рсальний і 6 — латеральний канатики; 7 — спин­номозковий ганглій; 8 — спинномозковий нерв; 9 — вентральний канатик

Дата добавления: 2014-01-04