Методи вироблення умовних рефлексів у тварин

Відмінності умовних рефлексів від безумовних.

Умовні рефлекси.

Вивчення функцій кори великих півкуль І.П.Павлов розпочав з вивчення слиновиді­лення, яке настає під час споглядання їжі, відчуття її запаху, при дії звукових подразнень, пов'язаних з прийманням корму. Він звернув увагу на те, що у собаки слиновиділення починається ще до того, як їжа потрапить у рот. Достатньо було показати собаці порож­ній посуд, з якого вона раніше отримувала корм, як у неї розпочиналося рясне слинови­ділення. Це явище до І.П.Павлова називалося "психічною секрецією". Павлов науково проаналізував його і дійшов висновку, що "психічна секреція" є рефлексом, проте не звичайним, який виникає як тимчасовий зв'язок організму з предметами зовнішнього се­редовища. Ці рефлекси І.П.Павлов назвав умовними рефлексами. Інші рефлекси, які бу­ли вивчені і відомі раніше, він назвав безумовними. І.П.Павлов зробив висновок, що умовні рефлекси — це основна форма діяльності кори великих півкуль і вища нервова ді­яльність тварин, їх поведінка є наслідком взаємодії умовних і безумовних рефлексів.

Усі безумовні рефлекси — природжені, передаються спадково. Так новонароджене теля починає ссати молоко з вимені; курча, що вилупилося з яйця, — клювати.

Умовні рефлекси — набуті, утворюються в процесі життєдіяльності тварин. Безумов­ні рефлекси — постійні, умовні — тимчасові, непостійні. Безумовні рефлекси є видови­ми (усі їжаки в разі появи небезпеки скручуються в клубок), а умовні — індивідуальни­ми: одна тварина реагує на одну кличку, інша — на іншу.

Безумовні рефлекси виникають під час подразнення певних рецепторів, і для кож­ного безумовного рефлексу є своя постійна рефлекторна дуга. Умовні рефлекси утво­рюються на будь-яке подразнення будь-якого рецептора, вони не мають постійних ре­флекторних дуг. Один і той самий умовний рефлекс, наприклад слиновидільний, мож­на виробити на світло лампочки, на звук дзвінка, на дотик до шкіри тощо. Безумовні ре­флекси здійснюються і в разі відсутності кори великих півкуль, вони є наслідком діяль­ності нижчих відділів ЦНС.

Умовні рефлекси є функцією кори великих півкуль, після видалення яких вони зни­кають і знову не утворюються.

Безумовний рефлекс виявляється відразу при дії подразника; умовні рефлекси ви­робляються поступово, на основі безумовних рефлексів.

І.П.Павлов вивчав діяль­ність кори великих півкуль за умовнорефлекторними реакціями слинної залози, прото­ку якої виводив назовні. Як безумовний подразник він використовував чітко визначену кількість корму або кількість кислоти, яку вводили в ротову порожнину.

Слиновидільна методика дає змогу за кількістю виділеної слини досить точно ре­єструвати величину умовного рефлексу в собаки. Цю методику не використовують для сільськогосподарських тварин через особливості їх слиновиділення.

Рухово-оборонна методика грунтується на тому, що як безумовний подразник ви­користовують слабкий електричний струм. Наприклад, у ділянці путового суглоба жуй­них тварин або коней закріплюють подразнювальні електроди. Під час подразнення струмом тварина згинає кінцівку, рух якої записується приладом кімографом.

Рухово-травну методику використовують у різних варіантах і широко застосовують для вивчення вищої нервової діяльності різноманітних тварин. Безумовним подразни­ком є порція корму, яку кладуть у годівницю. Під час дії умовного подразника (дзвінка, світла) коня підводять до годівниці, а потім відводять назад. Багаторазове поєднання умовного подразника з безумовним веде до вироблення умовного рефлексу, тобто тва­рина при дії тільки одного умовного подразника йде до годівниці. Ця методика найбіль­ше відповідає природним умовам життя тварин; вона може бути використана для ви­вчення вищої нервової діяльності сільськогосподарських тварин в умовах виробництва.

Дата добавления: 2014-01-04