Методи вивчення функцій залоз внутрішньої секреції

Найчастіше використовують метод оперативного видалення залоз з подальшим ви­вченням змін, які відбудуться в організмі внаслідок такої операції. Для дрібних тварин використовують метод випікання ендокринних залоз.

Можливе виключення функцій залоз хімічними речовинами — інгібіторами. Наприк­лад, алоксан вибірково виключає бета-клітини острівців Лангерганса підшлункової за­лози, які виробляють гормон інсулін; метилтіоурацил виключає функцію щитоподібної залози.

Використовують також метод трансплантації — пересадження залоз з однієї ділян­ки тіла в іншу в однієї й тієї самої тварини або від однієї тварини — іншій.

Метод парабіозу полягає у хірургічному з'єднанні кровоносних судин двох тварин одного й того самого виду. Наприклад, з'єднують судини статевозрілої та статевонез­рілої тварин і з'ясовують фізіологічне значення гормонів статевих залоз: у статевонез­рілих тварин починають розвиватися статеві органи.

Здійснюють клінічні спостереження за хворими тваринами з порушенням функцій залоз внутрішньої секреції. Метод патологоанатомічного розтину трупів тварин дає можливість отримати дані про роль різних залоз внутрішньої секреції в організмі.

Використовують метод введення екстрактів залоз внутрішньої секреції та гормо­нальних препаратів.

Хімічними й біологічними методами визначають вміст гормонів у крові, що притікає до залози та відтікає від неї. Метод радіоактивних ізотопів дає змогу виявити синтез гормонів у залозах внутрішньої секреції, їх розподіл у тканинах і органах, хімічні пере­творення та шляхи виділення з організму. Використовують метод флуоресціюючих ан­титіл. З цією метою отримують антитіла, специфічні відносно якого-небудь гормону біл­кової природи, сполучають їх з флуоресцентною речовиною і такими флуоресціюючими антитілами обробляють зрізи залоз внутрішньої секреції, що містять гормон-антиген. Під флуоресцентним мікроскопом вивчають розподіл гормону.

До сучасних методів дослідження гормонів належать радіоімунологічний метод та метод моноклональних антитіл. З їх допомогою були з'ясовані невідомі раніше законо­мірності синтезу, секреції та обміну гормонів.

Суть радіоімунологічного методу полягає в тому, що отримують антисироватку до певного гормону, що містить антитіла. Ці антитіла мітять радіоактивним нуклідом. При змі­шуванні антисироватки з досліджуваною кров'ю тварини антитіла взаємодіють з гормо­ном, що міститься в крові. За рівнем радіоактивності визначають кількість цього гормону.

Метод моноклональних антитіл полягає в тому, що з допомогою спеціальних мето­дик, розроблених в імунології, отримують один-єдиний варіант антитіл, тобто моноклональні антитіла. Гормон мітять моноклональним антитілом, яке є вузькоспецифічним мар­кером. Діставши таку мітку, гормон виявляє себе всюди навіть у мінімальних кількостях.

Дата добавления: 2014-01-04