Колектив трудовий

Конденсатори електричні

Сюрреалізм у мистецтві

Іменники, що позначають такі поняття як «реакція», «яви­ще», «ефект» тощо, також інверсуються. Наприклад:

Вассермана реакція (медицина)

Черненкова-Вавілова ефект (фізика)

Порядкові числівники інверсують тоді, коли вони познача­ють черговість явища чи події, наприклад:

Олімпійські ігри, 21-ші

Олімпійські ігри, 22-гі

Однак у предметизації є випадки, коли інверсію застосову­вати не можна. Це стосується встановлених політичних, на­укових, професійних термінів. Наприклад:

Комунальна гігієна Теоретична механіка Конституційний нагляд

6.4. Поняття загальної та часткової методики

предметизації документів

Розкриття змісту документа за допомогою предметних руб­рик має на меті визначення того предмета, який розглядають як основну тему, а також передбачає встановлення аспекту (ас­пектів) розгляду предмета, його (їх) характеристики, зв'язків, за допомогою яких даний предмет трактується у документі.

Як і методику систематизації документів, методику предметизації поділяють на загальну та часткову.

Загальна методика предметизації документів вивчає за­гальні ознаки документів (незалежно від їх тематики), харак­теру та особливостей окремих видів документів із метою вироб­лення загальних прийомів вирішення однотипових задач предметизації. Це ті задачі, що виникають у процесі аналізу змісту окремих документів будь-якої тематики для відобра­ження кожного з них у предметно-тематичному аспекті.

Часткова методика предметизації документів — це су­купність прийомів аналізу документів та формулювання їх предметних рубрик, які вироблені загальною методикою, але щодо предметизації документів певного виду або певної галузі (наприклад, предметизація патентних документів, медичної, сільськогосподарської тематики).

6.5. Процес предметизації документів та його етапи

Основними етапами предметизації документа є:

•аналіз документа для предметизації;

•вибір предметної рубрики;

•формулювання предметної рубрики.

Аналіз будь-якого документа є багатостороннім процесом, який вимагає знання предмета, вміння правильно оцінити предметний зміст документа та точно визначити аспекти його розгляду, тобто необхідна орієнтація у змісті документа.

Перегляд документа, який підлягає предметизації, почина­ють з титульного аркуша, який дає уявлення про зміст доку­мента, його форму, цільове та читацьке призначення, а також про видавничу організацію, час і місце видання.

Назва служить першим джерелом для визначення предме­та документа. Якщо назва точно відображає основний зміст та аспект його розгляду, то це має бути використано за предметизації. Однак назва документа не завжди дає уявлення про йо­го зміст. Тому предметизатор повинен перевірити відпо­відність назви змісту документа. Іноді буває так, що назва не відображає суть предметного змісту. Наприклад, книга Л.Н.Волинського «Сторінки кам'яного літопису» присвяче­на архітектурі стародавніх міст. Але у назві це не відображе­но. Отже, у даному разі назву не можна використати для предметизації.

Підзаголовні дані часто уточнюють тему документа, роз­кривають аспект її розгляду, а також містять відомості щодо цільового та читацького призначення документа. Наприклад, книга має назву «Срібло на торф'яниках», а підзаголовні дані (Із досвіду ставкового розведення риб на вироблених торф'яни­ках) уточнюють цю назву і уможливлюють визначення пред­метного змісту документа — ставкове розведення риб.

Надзаголовні, вихідні дані, також можуть бути викорис­тані для характеристики предмета документа.

Зміст служить найважливішим джерелом предметизації. Уважний перегляд змісту допомагає ознайомитись як зі змістом у цілому, так і визначити співвідношення його частин, уточнити методи та аспекти розгляду предмета. Також треба використовувати вступ, передмову, висновки, бібліографічні покажчики, списки та інші джерела. Усі ці зовнішні ознаки предметизації є важливими, але жоден із них не є головним.

Головним джерелом предметизації будь-якого документа є текст документа. Перегляд тексту є необхідною умовою точ­ності предметизації. Найчастіше достатньо переглянути окре­мі частини чи кілька розділів. Починати краще з першої та ос­танньої глави, оскільки саме у них ідеться про основний зміст документа. Як джерело предметизації також можна викорис­товувати видавничу анотацію. Однак, на жаль, трапляються неякісні анотації, що складені формально. Тому надійним джерелом усе-таки залишається текст документа.

Після того як документ проаналізований, відбувається «фільтрування» тем. Питання про виокремлення теми є досить складним. Не варто виокремлювати теми, що мало розкриті у до­кументі. Визначивши тему документа, слід у мові предметних рубрик підібрати відповідний заголовок. Дуже важливо при цьо­му дотримуватися принципу адекватності рубрики, оскільки предмет кожного документа повинен за обсягом поняття якомога більш точно відповідати предмету, відображеному у предметній рубриці. Наприклад, якщо у мові предметних рубрик є тільки рубрика «Діоди» і немає рубрики «Діоди високовольтні», то до­кументам про високовольтні діоди може бути присвоєна узагаль­нююча рубрика «Діоди». Однак, якщо у мові предметних рубрик є адекватна рубрика для даного документа, то вона і має бути присвоєна, а узагальнюючу рубрику присвоювати не можна.

6.6. Предметизація різних видів документів

Також у предметизації документів мають бути враховані такі їх суттєві ознаки, як вид і форма документа. Спосіб пред­метного індексування документа залежить від типу бібліогра­фічного запису на даний документ. Відмінності у видах доку­ментів уточнюються у самому формулюванні предметної рубрики за допомогою підзаголовка форми. При цьому підзаго­ловок форми подають тільки у тому випадку, якщо специфіка зазначена у самому документі.

Як відомо, монографічні бібліографічні записи створюють для однотомних видань (монографії, автореферати тощо). Їх предметизація здійснюється за загальними правилами. Наприклад:

Уиллис, Малькольм Б. Генетика собак [Текст] / Мальком Б. Уиллис; пер. с англ. М. Дуброва. — М.: Центрополиграф, 2000. – 604 с.: ил.; 22 см. — (Б-ка американского клуба собаководства). – 3000 зкз. — І8БМ 5-227-008280 (в пер.).

Дата добавления: 2014-01-04