Мистецтво

Основні ділення

85.11	Архітектура
85.12	Декоративно-прикладне мистецтво
85.13	Скульптура
85.14	Живопис
85.15	Графіка
85.16	Художня фотографія

Відділ «85 Мистецтво» призначається для літератури про всі види художньої творчості і науки, що їх вивчають, за винятком художніх творів і літературознавства, а також репродукційних творів з образотворчого мистецтва і музичних творів (нотних видань). У цьому відділі представлені народне і професійне мистецтво, а та­кож художня самодіяльність. Ознаки, за якими створюються ділен­ня у цьому відділі, є такі: за видами (архітектура, скульптура, театр, музика тощо) і жанрами (вокальна музика, портретний живопис та ін.). Крім того, тут виділяються ділення за територіальною та національною ознаками (графіка окремих країн, музична культура в різні хронологічні періоди тощо).

Відділ «85 Мистецтво» має зв'язки з іншими відділами таблиць класифікації: з філософією, літературою і літературознавством, психологією, історією, технікою, економікою та ін. З відділом «87 Філософські науки» його пов'язує наявність літератури загаль­ного змісту з теорії мистецтва і з естетичних проблем окремих його видів. Вчення про загальні закони художньої творчості, теорія ху­дожнього пізнання дійсності є важливою частиною естетики. Тому у підвідділі «87.8 Естетика» збирається література про мистецтво як форму суспільної свідомості, про природу і специфіку мистецтва, про художній метод, про стиль та напрямки у мистецтві. Але книги про загальні естетичні проблеми окремих видів мистецтва відобра­жаються у відповідних діленнях мистецтва. Так, книга про імпресіо­нізм як про напрямок у розвитку мистецтва дістане індекс «87.8 Ес­тетика», а книга про імпресіонізм у живопису — «85.14 Живопис»). Зв'язки відділу 85 з відділом «88 Психологія» полягають в тому, що в структурі відділу 88 виділяється психологія окремих видів діяльності. Тут збираються видання з питань психології ху­дожньої творчості і сприйняття мистецтва. Література про творчий процес (наприклад, методи роботи художника) відображається у від­ділі «85 Мистецтво». Майже всі ділення відділу 85 так або інакше пов'язані з відділом техніки. В останньому відтворюється література з питань обробки матеріалу для промислового виробництва музич­них інструментів, обладнання для сцени, видання про фото- і кіно­апаратуру, з техніки телевізійних передач та ін. У підвідділах «Ху­дожня фотографія», «Кіномистецтво», «Художнє радіомовлення і те­лебачення» зосереджуються видання, в яких ідеться про засоби художньої майстерності.

Систематизуючи літературу про окремі види і жанри мистецтва, слід ураховувати, що основні ділення групуються у такому поряд­ку: відкриває відділ група просторових мистецтв — архітектура, декоративно-прикладне мистецтво, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія. Порядок розташування цих видів — від най­більш стародавніх до сучасних. Далі розміщуються ділення для синтетичних видів мистецтва (театр, кіномистецтво тощо).

Спільність теоретичних проблем та історичного розвитку окре­мих видів просторових мистецтв зумовлює необхідність існування узагальнюючого підвідділу, в якому збирається література про кілька видів мистецтва. Таким підвідділом для першої групи є під­відділ «85.1 Образотворче мистецтво та архітектура». Особли­вістю змісту всіх ділень просторових видів мистецтва є наявність великої кількості каталогів і путівників, опису виставок, альбомів репродукцій творів мистецтва. Література про художні музеї, в яких зосереджуються твори різних видів образотворчого мистецтва (Ермітаж, Музей образотворчого мистецтва ім. О.СПушкіна та ін.) збирається у діленні «85.101 Охорона пам'яток мистецтва (художні музеї, колекції, зібрання)», де представлена також літера­тура загального характеру з питань охорони пам'яток мистецтва, організації роботи художніх музеїв. Література про художні музеї, присвячені окремим видам, образотворчого мистецтва, про певні колекції з фондів якогось музею, про виставки окремих художників зосереджується у відповідних діленнях в залежності від виду або жанру образотворчого мистецтва.

Видання, присвячені відтворенню певної теми у тому чи іншому виді мистецтва, повторно відображаються у діленнях за тематикою. Так, книга про розкриття теми Великої Вітчизняної війни у сучас­ному українському живопису буде відбиватися у відділах мисте­цтва й історії.

У діленні «85.11 Архітектура» збирається література з теорії та всесвітньої історії архітектури, а також видання з планування, реконструкції, озеленення міст. Щодо книг з історії будівельної тех­ніки, про архітектурні і будівельні конструкції, про проектування і будівництво окремих видів будівель і споруд, про благоустрій населених міст, то вони відбиваються у відділі техніки.

Порядок розташування ділень для літератури з скульптури, жи­вопису і графіки зумовлюється їхніми зв'язками з архітектурою і декоративно-прикладним мистецтвом. Тому спочатку розміщують­ся ділення для скульптури і живопису, а потім для графіки. Тут можна виділяти скульптуру, живопис і графіку окремих країн, а також окремі хронологічні періоди.

Для праць із теорії, техніки та історії декоративно-прикладного мистецтва передбачається ділення «85.12 Декоративно-прикладне мистецтво». Тут збираються книги про народні художні промисли, про різні види художніх виробів: за ознаками матеріалу, з якого виготовляються (кераміка, дерево, скло тощо), а також за призна­ченням (килими, посуд, костюм та ін.), про ручну обробку мате­ріалу. Література про масове виробництво художніх виробів відображається у відповідних діленнях техніки. Видання дослідни­цького характеру про художню цінність предметів народного по­буту дістають індекс «85.12 Декоративно-прикладне мистецтво») і можуть повторно відображатися в підвідділі «63.5 Етно­графія».

Підвідділ «85.3 Музика і видовищні мистецтва» призначений для систематизації музикознавчої літератури і текстів до музичних тво­рів. Тут представлені праці із загальнотеоретичних проблем, які відображають закономірності розвитку музичного мистецтва, його специфіку і взаємозв'язки, творчий процес створення музичного твору, а також видання з музично-теоретичних дисциплін (гармонія, композиція, поліфонія тощо). Тут передбачаються розділи для літе­ратури про музичний фольклор і твори народів окремих країн, де зосереджуються книги про життя і творчість окремих композиторів, про певні види і жанри музики у їхній творчості. Видання про ви­конавців музичних творів (співаків, музикантів, диригентів) зби­раються у відповідних діленнях за видами музики і музичного ви­конання (вокальна музика, вокально-симфонічна музика та ін.).

Для систематизації нотних видань в Таблицях ББК додаток № 2 Таблиця класифікації нотних видань.

Література про життя і творчість оперних співаків, артистів оперети і естрадних співаків має самостійні ділення («85.335 Музич­ний театр», «85.36 Естрада»).

У діленні «85.32 Танець (хореографія)» зосереджується літертаура з теорії та історії танцю, про його окремі види (народний, побуто­вий, бальний). Література про танцювальні види естради, танцю­вальні ансамблі і танцювальні групи ансамблів пісні і танцю, хо­рових колективів, про життя естрадних танцюристів відображає­ться у діленні естради, а видання з теорії та історії балетного театру, про життя і творчість артистів балету — у діленні балет­ного театру.

Ділення «85.33 Театр» призначається для літератури про сучас­ну роль театру, специфіку театрального мистецтва, про традиції та новаторство у сценічному мистецтві, про мистецтво режисера, актора, оформлення спектаклів на професійній і самодіяльній сцені, а також для літератури з всесвітньої історії театру. Ділення тут створюються за видами театру (драматичний, музичний, театр пантоніми, театр ляльок). Окремо виділяється «Театр для дітей», де збираються не тільки література про дитячий театр, а й видання про постановки для дітей у театрах для дорослих.

Театральне мистецтво є синтетичним видом мистецтва, тому що в ньому поєднуються різні види художньої творчості. Це слід ура­ховувати при розмежуванні цього ділення з іншими відділами таб­лиць. Основу театру становить драматургія, що пов'язує його з художньою літературою і літературознавством. Драматичні твори зосереджуються у художній літературі, а критичні матеріали, в яких досліджуються драматичні жанри — у літературознавстві, і тільки книги про сценічне втілення драматичних творів — у ділен­ні «85.33 Театр». Тут же відтворюють книги про роль музики в те­атрі. В той же час роботи з історії сценічної музики, про її жанри, про композиторів, що спеціалізуються у написанні музики для театру, відбивають у діленні «85.31 Музика». Музичний театр по­діляється на оперний, балетний і театр оперети. Для кожного з них передбачаються самостійні ділення. Щоб уникнути дублювання, література про театри опери і балету збирається у діленні опер­ного театру і в балетному театрі не відтворюється. У балетному театрі відображаються видання про балетні трупи театру опери і балету (наприклад, про балетну трупу Харківського театру опери і балету ім. М.Лисенка). Лібретто опер, балетів, оперет відби­ваються у Спеціальному діленні «85.319 Лібретто і тексти до му­зичних творів».

Загальною проблемою для театру і образотворчого мистецтва є оформлення сцени. У діленні «85.33 Театр» збирається література про театрально-декораційне мистецтво в цілому. Книги про теат­рально-декораційний живопис, про творчість художників-декораторів зосереджуються у відповідних діленнях живопису.

Ділення «85.336 Театр пантоміми» призначається для літера­тури про пантоміму як вид сценічного мистецтва, основними засо­бами виразу творчого передавання якого є пластика, міміка і жест.

Але праці про циркову та балетну пантоміму відображаються у відповідних діленнях («85.35 Цирк», «85.335.42 Балетний театр»).

Останніми роками виходить значна кількість літератури про масові театралізовані вистави, які проводяться на сценічних май­данчиках, у водних басейнах, парках культури і відпочинку, на стадіонах. Для літератури про такі театралізовані вистави, що від­буваються на сценічних майданчиках для багатьох глядачів і у яких беруть участь великі колективи професіоналів та аматорів, передбачається спеціальне ділення «85.34 Масові вистави і театралізо­вані свята». Видання про спортивні свята і масові заходи, що відбуваються у парках культури і відпочинку, зосереджуються у від­повідних діленнях відділу «70/79 Культура. Наука. Освіта».

Ділення «85.35 Цирк» і «85.36 Естрада» збирають літературу з теорії та історії цих видів мистецтва, про окремі їхні види і жан­ри, про майстрів цирку й естради. У діленні 85.36 виділяються му­зичні і танцювальні види естради.

У діленні «85.37 Кіномистецтво» зосереджується література з теорії та історії кіномистецтва, про окремі його види (хронікально-документальне, мультиплікаційне кіно та ін.). За національною ознакою тут виділяються ділення для кіномистецтва СНД і зару­біжних країн. У самостійному діленні представлено художньо-ігрове кіно, яке також має ділення за національною ознакою. Тут відтво­рюються роботи загального характеру про артистів і режисерів кіно, де висвітлюється також їхня робота в театрі. В окремому діленні вміщуються видання про кіно для дітей.

Мистецтво кіно, як і театру, пов'язане з літературою. Однак щодо місця кінодраматургії, що є ідейно-художньою основою філь­мів, то, ураховуючи своєрідність кіносценарію, що зумовлюється специфічними особливостями мистецтва кіно, праці з теоретичних проблем кінодраматургії, а також тексти кіносценаріїв відобра­жуються у діленні «85.374 Художньо-ігрове кіно». Книги про деко­раційне оформлення фільмів відбиваються у діленні «85.37 Кіно­мистецтво», а література про кіносценарійний живопис — у живопису. Література про музичне оформлення кінофільмів збирається: у кіномистецтві, а дослідження про музику до кінофільмів — у му­зиці. Видання з організації кінопрокату, про роботу кінотеатрів та ін. зосереджуються у діленні кіномистецтва, проте видання про ор­ганізацію кінообслуговування в будинках культури відтворюються у діленні «77.2 Клубна робота».

Масовий розвиток самодіяльного мистецтва сприяв появі вели­кої кількості літератури на допомогу організаторам, керівникам і учасникам художньої самодіяльності. Ураховуючи цільове і чи­тацьке призначення цих видань, в універсальних бібліотеках ство­рюють єдиний комплекс для них. У підвідділі «85.7 Художня само­діяльність» збирається література з історії та організації худож­ньої самодіяльності, в тому числі і книги про організацію її в клуб­них установах, методичні розробки для колективів художньої самодіяльності, а також видання про окремі види художньої само­діяльності (фотоаматорство, театральна самодіяльність, кіноаматорство тощо). Структура ділення підвідділу в цілому узгоджена із структурою відділу «85 Мистецтво», тобто окремі види самодіяль­ного мистецтва розташовуються від просторових видів до музики і танцю і далі — до синтетичних видів, мистецтва (театральна са­модіяльність, кіноаматорство). Література про самодіяльність в армії відбивається у відділі військової справи. Репертуарні збір­ники відносять до відповідних ділень художньої самодіяльності. Видання окремих драматичних творів, що містять вказівки щодо постановки їх у колективах художньої самодіяльності, відтворю­ються у діленні «85.733 Театральна самодіяльність». Література з питань майстерності і техніки окремих видів художньої самодіяльності зосереджується у відповідних діленнях за видами мистецтва. Так, книга, в якій ідеться про засоби художньої фотографії для фотолюбителів, дістане індекс 85.16 («Художня фотографія»).

Відділ «85.9 Музичні твори (нотні видання)» має структуру, ха­рактерну для багатьох інших відділів таблиць. Це проявляється у розміщенні після узагальнюючого ділення (85.9) підвідділів для матеріалів щодо вивчення теорії (85.90) та історії (85.93) музики, після чого розташовуються підвідділи для нотних видань із окремих видів музики (вокальна — 85,94, інструментальна — 85,95, вокаль­но-симфонічна— 85.96, сценічна — 85.97), а також з окремих засобів виконання (вокальний ансамбль, інструментальний ансамбль, баян, опера тощо). Виділяється також у цьому відділі підвідділ 85.98 для дитячої музики.

В узагальнюючому діленні (85.9) відображаються за допомо­гою загальних типових ділень збірники творів одного або кількох композиторів для різних способів виконання, тематичні збірники творів, розрахованих на виконання різними засобами, а також репертуарні збірники такого ж характеру.

У підвідділі «85.90 Нотні матеріали для вивчення теорії музи­ки» збираються нотні видання, що містять вправи для вивчення гармонії, поліфонії, для розвитку музичних здібностей тощо.

У самостійний підвідділ виділяється музичний фольклор, де відтворюються нотні записи народної музики, а також їхні обробки. Підвідділ «85.93 Нотні матеріали для вивчення історії музики» призначається для хрестоматій і антологій, а також збірників нотних зразків музики різних країн і народів.

Найбільш детально розроблений підвідділ «85.95 Інструментальні твори». За засобами виконання тут виділяються ноти для оркестрів (симфонічних, камерних, естрадних та ін.), інструментальних ан­самблів (дуети, тріо тощо), а також для окремих видів інструмен­тів (клавішні — орган, баян; духові — флейта, труба; ударні інст­рументи та ін.).

Якщо нотне видання містить вказівку, що воно може викори-,стовуватися для двох інструментів, то основним буде індекс пер­шого з названих інструментів, а доповнювальним — індекс другого інструмента. Зокрема, видання для гітари і домри матиме індекс 85.956.4+ 85.956.8 (відповідно: «Гітара» і «Домра»). Якщо засобів виконання три і більше, видання одержує індекс узагальнюючого ділення.

Підвідділ «85.97 Музично-сценічні твори. Музика до постано­вок і кінофільмів» призначається для нотних записів опер, балетів, музики до театральних, радіо- і телевізійних постановок, до кіно­фільмів. Тут виділяються ділення за окремими жанрами сценічної музики. Слід мати на увазі, що окремі частини музичних творів си­стематизуються за індексом відповідного засобу виконання, для якого видана ця частина. Так, нотне видання, в якому вміщуються романси до кінофільма «Жорстокий романс», дістане індекс 85.94 («Вокальні твори»), а не індекс 85.977 («Кіномузика»).

7.16. Структура, зміст та методика систематизації літератури з історії релігії, містики та вільнодумства

86 РЕЛІГІЯ. МІСТИКА. ВІЛЬНОДУМСТВО

Основні ділення

86.2	Релігієзнавство
86.3	Окремі релігії
86.4	Містика
86.7	Вільнодумство

Релігієзнавча література збирається у відділі «86 Релігія. Містика. Вільнодумство». Спочатку йде підвідділ «86.2Релігієзнавство», де збираються література з походження та історія релігії, релігії та національного питання.

Підвідділ 86.3 призначенняй для систематизації літератури про окремі релігії: релігії давнього світу (вірування та культи первісного суспільства, зниклі релігії), релігії Сходу (індуїзм, джайнізм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм), буддизм, іудаїзм, християнство (православ’я, католицизм, протестанцизм), іслам, форми нетрадиційної релігійності (всесвітнє біле братство, кришнаїти, муніти, Анада Марга, церква саєнтології Р.Хаббарда).

Для виділення священих книг, літератури про релігійні свята, місця відправлення культу, релігійні організації використовуються індекси таблиці СТД

-2	Священі книги
-3	Історія релігії та церкви. Походження релігії
-4	Релігійні вірування. Віровчення. Богослів’я
-42	Релігійна догматика. (Символи віри та ін.)
-43	Релігійна етика. Моральне богослівя
-5	Релігійний культ. Релігійна практика. (Богослужіння, таїнства, обряди та ін. Молитослови, требники та ін.)
-505	Місця відправлення культу (церкви, храми, мечеті, синагоги та ін.)
-52	Релігійні свята
-574	Культ пророків та святих. Агіографія. Паломництво
-6	Церкви та інші релігійні організації. (Духовентство та інші служителі культу; чернецтво; монастирі; чернецькі ордени; духовна освіта; місіонерство)

Під індексом 86.4 збирається література про магію, ворожіння, чаклунству, чародійству, знахарству, шаманству, замовляння, заклинання, а також ворожильна література, сонники; екзотерична та езотерична література, вчення про макро- та мікрокосмос, алхімія, спіритизм.

Під індексом 86.7 збирається література з теорії та історії всіх форм антирелігійного вільнодумства (атеїзм, світський гуманізм та ін.).

7.17 Структура, зміст та методика систематизаці літератури з філософських наук

87 ФІЛОСОФІЯ. ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ

Основні ділення

87.2	Метафізика. Гносеологія
87.3	Історія філософії
87.4	Логіка
87.6	Соціальна філософія
87.7	Етика
87.8	Естетика

У відділі «87 Філософські науки» представлена література з усіх розділів філософії. Він будується за проблемно-тематичною і тери­торіальною ознаками. Про зв'язки цього відділу з іншими уже йшлося раніше. В підвідділі 87.2 збирається література про принципи, категорії та закони метафізики, основні гноселогоічні концепції: емпіризм, ірраціоналізм; теорію істини, діалектику мислення. Підвідділ «87.3 Історія філософії» відтворює видання з історії філософії, боротьби різних філософських течій і шкіл, твори окремих філософів і праці про них. Тут же зосереджується література загального характеру про філософські, соціологічні і політичні погляди державних і громадсько-політичних діячів, про дія­чів науки, літератури і мистецтва, що зробили значний внесок у роз­виток філософії (Г.С.Сковорода, М.Г.Чернишевський та ін.). Після реорганізації відділу «1 Марксизм-ленінізм» під індексом 87.3 відтворюються твори К.Маркса і Ф.Енгельса та література про їх життя та діяльність.

Підвідділи «87.4 Логіка», «87.7 Етика», «87.8 Естетика» використовуються для систематизації праць з окремих філософських дисциплін. Підвідділ 87.4 призначений для систематизації літератури з логічного синтаксисе, логічної симантики, семіотики.

Підвідділ «87.6 Соціальна філософія» об’єднує літературу загального характеру про суспільно-економічні формації, типологію соціальних змін, суспільну свідомість та літературу з історичного матеріалізму. Підвідділ «87.7 Етика» призначається для публікацій з історії етики, про норми і принципи моралі; для праць, що висвіт­люють боротьбу з негативними явищами у суспільному житті і в по­буті. Тут збираються також нариси і література сатиричного характеру, спрямована на ліквідацію пережитків минулого у свідомості людей. Видання про боротьбу органів внутрішніх справ, громадськості з правопорушеннями вміщуються у діленнях держави і права.

Підвідділ «87.8 Естетика» призначається для праць із історії естетики, з теорії художньої творчості, про естетичні категорії. Літе­ратура з естетичних проблем і виховних функцій окремих видів мистецтва і художньої літературотворчості збирається у відповід­них діленнях (наприклад, про естетичні проблеми літератури — у літературознавстві, про естетичне виховання у сім'ї — у педаго­гіці сімейного виховання та ін.).

7.18. Структура, зміст та методика систематизації літератури з психології

88 ПСИХОЛОГІЯ

Основні ділення

88.1	Історія психології
88.2	Розвиток психіки
88.4	Психологія окремих видів діяльності. Галузева (прикладна) психологія
88.5	Соціальна (суспільна) психологія
88.6	Особливі стани та явища психіки
88.8	Дитяча психологія

Завершує цикл суспільних і гуманітарних наук відділ «88 Пси­хологія», в якому зосереджуються праці з історії психології, її за­гальних проблем (психологія і свідомість, психологія особистості тощо), з психології окремих видів діяльності, соціальної і дитячої психології та ін.. Література загального характеру з історії психологічної думки в цілому, в окремі періоди в окремих країнах, література з історії психологічних шкіл і напрямків, а також персоналії психологів збирається в підвідділі 88.1.

Піддівіл «88.2 Розвиток психіки» зосереджує літературу з проблем розвитку мозгу і психіки, зоопсихології і порівняльної психології: психіки тварин, порівняльної психіки тварин і психіки людини.

Підвідділ «88.4 Психологія окремих видів діяльності. Галузева (прикладна) психологія» використовується для си­стематизації літератури, яка вивчає стан психіки людини в процесі конкретної діяльності. Тут представлені інженерна, космічна, воєнна психологія тощо. Праці, в яких висвітлюється психологія окремих класів, психологічні проблеми соціального спілкування людей, психологія колективів, питання взаємозв'язків колективу і особистості, збираються у підвідділі «86.5 Соціальна (суспільна), психологія».

Піддівід «88.6 Особливі стани та явища психіки» зосереджує літературу про сни, навіювання, самонавіювання, телепатичні явища, гіпноз.

У самостійному підвідділі (88.8) представлена літера­тура з дитячої психології, в якій розглядаються названі проблеми з урахуванням вікових особливостей дітей.

7.19 Структура, зміст та методика систематизації бібліографічних посібників, довідкових видань, серій та збірників універсального змісту, журналів

9 ЛІТЕРАТУРА УНІВЕРСАЛЬНОГО ЗМІСТУ

Основні ділення

	Бібліографічні посібники
	Довідкові видання
	Серії. Збірники
	Журнали

У фондах масових бібліотек збираються документи, які мають специфічні особливості поліграфічного оформлення або певне чи­тацьке призначення (нотні і картографічні видання, довідкові та бібліографічні видання, періодичні видання, методична та навчаль­на література, кінофотофонодокументи). Частина з них стосується певної галузі знань, інші містять відомості про кілька галузей знань. Методика систематизації цих документів має деякі специфічні особливості.

Для названих видань у таблицях ББК передбачається відділ «9 Література універсального змісту», основною ознакою побудо­ви якого є вид документа.

Бібліографічні покажчики, списки і огляди літератури за змі­стом можуть бути універсальними і галузевими. Універсальні біб­ліографічні покажчики, в яких містяться відомості про видання з багатьох галузей знань і практичної діяльності (наприклад, «Літо­пис книг»), мають індекс 91 («Бібліографічні посібники»).

Галузеві бібліографічні посібники відображаються у відповід­них діленнях за індексом 91.9 («Галузеві бібліографічні посібни­ки»). Відступ від строго галузевого підходу щодо відображення бібліографічних посібників з окремих галузей знань і практичної діяльності зумовлюється практичною доцільністю створення єди­ного комплексу матеріалів, які вміщують інформацію про знання, накопичені людством, що дає змогу оперативно одержати відо­мості про них.

Особливістю структури цього ділення є використання знака «двокрапка» («:») для розкриття взаємозв'язків бібліографічних посібників як виду документів із їхнім змістом. Тобто індекси для бібліографічних посібників з певної галузі знання створюються, шляхом сполучення індексу 91.9 та індексу відповідної галузі («91.9:3 Бібліографічні посібники з техніки» та ін.). Ділення для галузевих покажчиків розташовують у порядку наступності галузевих відділів таблиць ББК. У зв'язку з тим, що бібліографічним покажчикам належить важлива роль" у доборі видань з певного питання, вони додатково відображаються у відповідних галузевих відділах за тематикою. Так, бібліографічний покажчик з хімії діста­не індекс 91.9:2+2 (відповідно: «Бібліографічні посібники з при­родознавства» і «Хімія»). Якщо у бібліотеці збираються значні фонди галузевих бібліографічних посібників, вони можуть виділя­тися в галузевих відділах з допомогою загального типового ділен­ня «яі Бібліографічні посібники». Ураховуючи сказане, для наве­деного вище прикладу індекс може мати такий вигляд: 91.9:2+24я1.

Біобібліографічні покажчики літератури про життя і діяльність видатних учених мають відповідний індекс ділення 91.9, а додат­ково відображаються у діленні історії певної науки. Зокрема, по­кажчик літератури про О.Є.Ферсмана матиме індекс 91.9:2+26г.

У підвідділі 91 не відображаються видання з методики складан­ня бібліографічних посібників, із питань їхньої класифікації та ін. Для цієї літератури передбачається ділення «78.5 Бібліографія. Бібліографознавство».

Довідкові видання — це енциклопедії, енциклопедичні і терміно­логічні словники, календарі, довідники. Енциклопедії, словники, до­відники і календарі універсального змісту вміщуються у підвідділі «92 Довідкові видання». Тут будуть представлені Велика і Мала енциклопедії, Українська енциклопедія, Енциклопедичний словник, а також словники, довідники і календарі загального змісту («Слов­ник псевдонимів російських письменників, вчених і громадських діячів» І.Ф.Масанова, «Вулиці і площі Харкова», «Календар зна­менних дат» тощо). Спеціальні (галузеві) енциклопедії, словники і довідники систематизуються за змістом і збираються у відповід­них галузевих відділах, де можуть виділятися з допомогою загаль­ного типового ділення «я2 Довідкові видання». Зокрема, «Медична енциклопедія» дістане індекс 5я2 («Довідкові видання з меди­цини»).

Під індексом 94 збираєються збірники циктат, думок, афоризмів універсального змісту, а галузеві – відображаються безпосередньо під індексом галузі. Наприклад:»У світі мудрих думок» -94; «Слово про книгу: цитати, афоризми видатних людей» 76.11я48.

Щодо періодичних видань, то систематизуються лише журнали і видання, що продовжуються, які за змістом також можуть бути універсальними і спеціальними (галузевими). Виходячи із практич­ної зручності розстановки і зберігання, журнали мають індекс 95 («Журнали») і групуються в цьому діленні за алфавітом назв. Спеціальні журнали додатково відображаються у відповідних галузе­вих відділах, де можуть виділятися за типовим діленням «я5 Періо­дичні видання та видання, що продовжуються». Так, журнал «Ґрунтознавство» дістане індекс 95+40.3я5 (де 40.3 - «Ґрунтознавство»).

Тема 8. Систематизація літератури для дітей

Систематизація літератури для дітей в основному базується на тих засобах і правилах-загальної та спеціальної методики, які ви­кладалися раніше. Але вона має і деякі особливості, що зумовлю­ються складом фондів дитячих і шкільних бібліотек і перш за все — його розподілом на кілька самостійних фондів. Вони виділяються з урахуванням принципу диференційованого обслуговування різних вікових груп читачів. Крім того, па методику систематизації впли­ває те, що у дитячих і шкільних бібліотеках систематизація здійс­нюється головним чином для розстановки фондів за умов відкри­того доступу, причому кожний із виділених фондів розташовується

окремо.

У дитячих бібліотеках виділяють такі самостійні фонди:

1) фонд літератури для вікової групи 5-7 років;

2) фонд літератури для вікової групи 8-9 років;

3) фонд літератури для вікової групи 10-11 років;

4) фонд літератури для вікової групи 12-14 (15) років;

5) фонд літератури для бібліотекарів, педагогів, батьків із питань керівництва дитячим читанням.

У шкільних бібліотеках, крім того, виділяються фонди літера­тури для вікової групи 15-17 років, а також видання науково-педа­гогічного змісту і методична література для вчителів.

Література, що виділяється для першої вікової групи (5-7 ро­ків), не систематизується. Це переважно казки, оповідання з про­стими сюжетами, сюжетні та ігрові вірші, «книжки-картинки» то­що. На ці видання можуть створюватися ілюстровані тематичні картотеки. Для цієї літератури використовується позначення «Д», яке вміщується над авторським знаком.

Література для дітей 8-9 років систематизується за таблицею, вміщеною у додатку 1 до таблиць ББК для дитячих і шкільних бібліотек. Характерним для неї є використання в основному узагальнюючих ділень, а також застосування найменувань класифікаційних ділень, доступних для сприймання читачами цієї вікової групи. Прикладами можуть бути такі ділення: «2 Природа навколо тебе», «28.5 Світ рослин», «5 Твоє здоров’я», «76 Як видають книги, жунали, газети», «99.2 Ігри, розваги, саморобки» та ін. Ця література включає казки, гумористичні і сатиричні оповідання і вірші, книги про навколишню природу, книги про саморобки, видання шкільної тематики. Тут же виділяється суспільно-політична література, яка дістає позначення «Мол.».

Для систематизації літератури для дітей 10-11 років використовується таблиця, вміщена в додатку 2. вона більш деталізована у порівнянні з попередньою таблицею, її структура іформулювання класифікаційних ділень наближаються до основної таблиці. Значне місце займає науково-популярна і науково-художня література – про подорожі, різні професії, про героїв праці, про різні види спорт у і мистецтва тощо. Для позначення видань для цієї вікової групи використовують позначення «С».

Систематизація видань для вікоатих груп 12-14(15), а також 15-17 років здійснюється за основними таблицями. За своїм змістом і формою викладання матеріалу ця література наближається до літератури для дорослих. Видання для цих вікових груп систематизують без використання позначення. Але в бібліотеках для дорослих, що обслуговуют ь дітей, ця література виділяється з умовним позначенням «Ст.».

Завершуючи характеристику змісту літератури для дітей різних вікових груп, слід відзначити, що велика кількість видань суспільно-політичної, гуманітарної, природничо-наукової, технічної тематики написана у художній формі. Вирішуючи питання про віднесення цієї літератури до галузевих відділів чи до художньої літератури, слід мати на увазі, що тут враховується вік читачів: чим молодший вік читача, тим більше підстав відносити таку літературу до художніх творів.

Література для керівників дитячого читання, а також для вчителів систематизується за спеціальними варіантами таблиць, наведеними у додатках 3 і 4. додаток 4 є детально розроблений підвідділ основної таблиці «74 Освіта…».

Більше детально розглянемо методику систематизації літератури для дітей середнього і старшого шкільного віку. У фондах бібліотек, що обслуговують дітей, збирається значна кількість науково-популярних видань як загальноосвітнього характеру, так і з конкретних питань окремих галузей знань і практичної діяльності людини. Відомо, що методика систематизації зумовлюється таблицями класифікаці. У зв’язку з тим, що варіант ББК для дитячих і шкільних бібліотек створений на основі ББК для масових бібліотек, ці варіанти мають однакові ознаки побудови, і розмежування між відділами здійснюється аналогічно. Якщо говорити про наповнення і деталізацію окремих ділень, то слід відзначити, що, безумовно, більш деталізований варіант для масових бібліотек. У варіанті для дитячих бібліотек використовуються більш крупні ділення і тільки ті, що відповідають шкільним програмам, мають більшу глибину деталізації.

Систематизуючи природничо-науково літературу, слід мати на увазі, що досить часто назви науково-популярної літератури не розкривають її змісту, що потребує ретельного ознайомлення із змістом видань, щоб запобігти помилок у визначенні відповідного індексу. У бібліотеках для дітей зосереджується велика кількість науково-популярних видань типу цікавої математики, мінералогії тощо. Вони дістають індекс відповідної науки. Зокрема, книга з цікавої математики матиме індекс «22.1 Математика».

Видання про роботу гуртків любителів природи збираються у діленні «20я92 Юні натуралісти». Але література про діяльність юних натуралістів в окремих галузях природознавства групується у відповідних діленнях таблиць. Так, книга про юних зоологів буде відображатися у діленні «28.6я92 Юні зоологи». У підвідділі біології передбачаються ділення про створення колекцій рослин і тварин («28.5с Збирання і складання колекцій, гербаріїв», «28.6с Збирання і складання колекцій»).

При систематизації літератури з техніки слід урахувати, що видання цієї тематики становлять у середньому 4% від загального обсягу фонду. Тому слід використовувати узагальнюючі ділення. Але книги з окремих галузей техніки, пов’язані з набуттям практичних навичок у відповідності до трудового виховання школярів (рукоділля, машинопис та ін.), дістають більш дрібні індекси (відповідно: 37.248; 37.874).

Література загального характеру про дитячу технічну самодіяльність, про станції юних техніків збирається у діленні «30я92 Юні техніки», а книги про технічну самодіяльність дітей в окремих галузях техніки – у відповідних діленнях. Наприклад, видання про юних токарів матиме індекс 34.0я92. Виняток становить систематизація літератури з моделювання суден, автомобілів, літаків, ракет, яка відображається у відповідних діленнях підвідділу «75.7 Окремі види спорту».

Видання про роботу дітей у сільському господарстві, про сільськогосподарські учнівські бригади (про юних рослинників і тваринників) також збирається у відповідних діленнях і виділяється за допомогою типового ділення «я92».

На відміну від таблиць ББК для масових бібліотек, у таблицях для дитячих бібліотек фольклор (тексти) відокремлюються від науки, що його вивчає, - від фольклористики і входить до відділу «84 Художня література (твори). Фольклор (твори)» як самостійне ділення, котре можна деталізувати за національною та хронологічною ознаками.

Має свої особливості наповнення відділу «9 Література універсального змісту…». У ньому передбачається ділення для збірників ігор, розваг, саморобок, в якому збираються збірники, що містять ігри, вікторини, ребуси, саморобки з різної тематики. Крім тгго, тут можуть відтворюватися за рахунок повторного відображення також тематичні збірники ігор, розваг, саморобок. Це дасть змогу утворити комплекс літератури, яка користується підвищеним попитом у читачів дитячих і шкільних бібліотек.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аналітико-синтетична обробка документів: підручник для ін-тів культури / Е.Т.Карачинська, Є.А.Медведєва, В.К.Удалова, Л.Г.Хромченко. – X.: ХДІК, 1996. – 258 с.

2. Библиотечно-библиографическая классификация: средние таблицы: вып. 2. 60.9 Социальная защита. Социальная работа. 65 Экономика. Экономические науки. 66 Политика. Политология. 67 Право. Юридические науки. 68 Военное дело. Военная наука / Рос. гос. б-ка, Рос. нац. б-ка, Б-ка Рос. акад. наук. – М.: Либерия, 2003.

3. Библиотечно-библиографическая классификация: средние таблицы: вып. 3. 4/5 П/Р Сельское и лесное хазяйство. Сельскохозяйственные и лесохозяйственные науки. Здравоохранение. Медицинские науки / Рос. гос. б-ка, Рос. нац. б-ка, Б-ка Рос. акад. наук. – М.: Либерия, 2007. – 400 с.

4. Библиотечно-библиографическая классификация: таблицы для краеведческих каталогов библиотек. – М.: Кн. плата, 1989. – 323 с.

5. Библиотечно-библиографическая классификация: таблицы для детских и школьных библиотек. - 2-е изд., испр. и доп. – М.: Кн. палата 1988. – 248 с.

6. Библиотечно-библиографическая классификация: таблицы для массовых библиотек. - 2-е изд., испр. и доп. – М.: Книга, 1986.

7. Библиотечно-библиографическая классификация: рабочие таблицы для массовых библиотек. – М.: Либерия, 1999.

8. Власова Г.В. Аналітико-синтетична переробка інформації: навч. посіб. / Г.В.Власова, В.І.Лутовинова, Л.І.Титова. – К.: ДАКККіМ, 2006. – 291 с.

9. Горбаченко Т.Г. Аналітико-синтетична переробка документальної інформації: навч. посіб. / Т.Г.Гобаченко. – К.: Ун-т «Україна», 2004. – 233 с.

10. Горбаченко Т.Г. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: навч. посіб. / Т.Г.Гобаченко. – К.: Ун-т «Україна», 2008. – 255 с.

11. ГОСТ 7.12-93. СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов в библиографической записи на русском языке. Общие требования и правила. – Введ. 01.07.95. – М.: Изд-во стандартов, 1995. – 17 с.

12. ГОСТ 7.23-96. СИБИД. Издания информационные. Структура и оформление. – Введ. 01.01.98. – М.: Изд-во стандартов, 1998. – 9 с.

13. ГОСТ 7.9 – 95. СИБИД. Реферат и аннотация. Общие требования и правила составления. – Введ. 01.01.99. – Мн.: Межгос. совет. по стандартизации, метрологии, сертификации, 1996. – 7 с.

14. ГОСТ 7.82-2001. СИБИД. Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов. Общие требования и правила составления. — Введ. 01.07.2002. — М.: Изд-во стандартов, 2001. — 36 с.

15. Доповнення і виправлення до ББК: таблиці для масових бібліотек: інструктивно-методичні рекомендації / Державна бібліотека України. – К., 1992.

16. Доповнення і виправлення до таблиць бібліотечно-бібліографічної класифікації для дитячих і шкільних бібліотек: інструктивно-методичні рекомендації / ДБУ для дітей. – К., 1993.

17. ДСТУ 2394-94. Інформація та документація. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення. – Чинний від 01.01.95. – К., 1994. – 89 с.

18. ДСТУ 3017-95. Інформація та документація. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – Чинний від 01.01.96. – К.: Держстандарт України, 1996. – 47 с.

19. ДСТУ 3582-97. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. – Чинний від 01.07.98. – К.: Держстандарт України, 1998. – 26 с.

20. ДСТУ 3814-98. Інформація та документація. Видання. Міжнародна стандартна нумерація книг. – Чинний від 01.01.2000. – К.: Держстандарт України, 2000. – 4 с.

21. ДСТУ 4515:2006. Інформація та документація. Видання. Міжнародна стандартна нумерація серіальних видань (ISO 3297:1998, NEQ). – На заміну ГОСТ 7.56-89 (СТ СЭВ 175-75, ИСО 3297-86); чинний від 01.07.2007. – К.: Держстандарт України, 2007. – 5 с.

22. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Інформація та документація. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання. – На заміну ГОСТ 7.1-84, ГОСТ 7.16-79, ГОСТ 7.18-79, ГОСТ 7.34-81, ГОСТ 7.40-82; чинний від 01.07.2007. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с.

23. ДСТУ ГОСТ 7.80:2007. Інформація та документація. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT). - [Чинний від 04.01.2008]. – К.: Держспоживстандарт України, 2008. – 12 с.

24. Інструкція щодо складання бібліографічного опису до видавничого бібліографічного покажчика «Нові видання України» / уклад.: Л.В.Вербицька, О.Б.Рудич. – К.: Кн. палата України, 2007. – 49 с.

25. Карачинська Е.Т. Бібліотечні каталоги: навч. посіб. / Е.Т.Карачинська, В.К.Удалова. - X., 1992. – 160 с.

26. Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики / Г.М.Швецова-Водка [та ін.]. – К.: Кн. палата України, 1999. – 115 с.

27. Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документа: підручник / Н.М.Кушнаренко, В.К.Удалова. – К.: Вікар, 2003. – 328 с. – («Вища освіта ХХІ століття»).

28. Методичні рекомендації щодо підготовки та редагування бібліографічних посібників у виданнях / [уклад.: П.М.Сенько, О.М.Устіннікова]. – К.: Кн. плата України, 2008. – 40 с.

29. Методичні рекомендації щодо вибору, складання та редагування допоміжних покажчиків до видань / [уклад.: П.М.Сенько, О.М.Устіннікова]. – К.: Кн. плата України, 2010. – 80 с.

30. Огар Е.І. Українсько-російський та російсько-український словник-довідник з видавничої справи / Е.І.Огар. – Л.: Палітра друку, 2002. – 224 с.

31. Палеха Ю.І. Загальне документознавство: навч. посіб. / Ю.І.Палеха, Н.О.Леміш. – Вид. 2-ге, перероб і доп. – К.: Ліра-К, 2009. – 434 с.

32. Рекомендації щодо складання бібліографічного опису в картках для каталогів і картотек: (у зв’язку з набуттям чинності ДСТУ ГОСТ 7.1:2006) / [уклад. Рудич О.Б.]; Держ. наук. установа «Кн. палата України імені Івана Федорова». – К.: Кн. палата України, 2007. – 58 с.

33. Складання та оформлення макета анотованої каталожної картки у виданнях: метод. рек. / [уклад.: Г.М.Плиса, О.В.Петренко; Держ. наук. установа «Кн. палата України імені Івана Федорова» ]. – К.: Кн. плата України, 2010. – 44 с.

34. Справочник библиографа / науч. ред.: А.Н.Ванеев, В.А.Минкина. – 3-е изд., перераб и доп. – СПб.: Профессия, 2005. – 592 с. – (Серия «Библиотека»).

35. Таблиця відповідності скорочених варіантів УДК і ББК: зі змін. та допов. до УДК станом на 2008 р., ББК – на 2007 р. / [уклад.: М.Й.Ахвердова та ін.]; Держ. наук. установа «Кн. палата України імені Івана Федорова». – К.: Кн. плата України, 2010. – 40 с.

36. Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: практичний посібник / М.Тимошик. – Вид. 2-е, стер. – К.: Наша культура і наука, 2006. – 559 с.: іл., табл. – (Бібліотека видавця, редактора, автора).

37. Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні, Ін-т укр. мови. – Стер. вид. – К.: Наук. думка, 2003. – 235 с.

38. Універсальна десяткова класифікація (УДК) [Електронний ресурс]: зі змін. та допов. станом на 2006 р. / Держ. наук. установа «Кн. палата України імені Івана Федорова». – Електрон. дані. – К.: Кн. плата України, 2010. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM). – Систем. вимоги: Pentum 223 MГц; 03П 96.0 Мб: Windows 9x/Me/NT/2000/XP/Vista; Acrobat Reader 5.0 – Назва з екрану.

39. Хромченко Л.Г. Реферирование: учеб. пособ. / Л.Г.Хромченко. – Х.; Симферополь: [б. и.], 2001. – 111 с.

40. Швецова-Водка Г.М. Документознавство: навч. посіб. / Г.М.Швецова-Водка. – К.: Знання, 2007. – 398 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

41. Швецова-Водка Г.М. Загальне бібліографознавство: (основи теорії бібліогр.) / Г.М.Швецова-Водка; М-во культури і мистецтв України, Рівнен. держ. ін.-т культури. – Рівне: [б. в.], 1995. – 183 с.

42. Швецова-Водка Г.М. Класифікація бібліографічних посібників: метод. рекомендації / Г.М.Швецова-Водка; Рівнен. держ. ін-т культури. – Рівне: [б. в.], 1997. – 15 с.

43. Швецова-Водка Г.М. Типологія документа: [навч. посіб. для студ. ін-тів культури] / Г.М.Швецова-Водка. – К.: Кн. палата України, 1998. – 78 с.

44. Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підручник / В.М.Шейко, Н.М.Кушнаренко. – 3-тє вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2003. – 295 с.

ЗМІСТ

Тема 1	Загальне поняття про класифікацію документів
1.1	Поняття про класифікацію
1.2	Види класифікації документів
1.3	Основні типи документних класифікаційних систем
Тема 2	Систематичні документні класифікації
2.1	Таблиці документних систематичних класифікацій. Їх призначення та структура
2.2	Індексація у таблицях класифікації
Тема 3	Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК)
3.1	Принципові засади ББК
3.2	Система таблиць ББК
3.3	Структура ББК
3.4	Індесація у ББК
3.5	Алфавітно-предметний покажчик до таблиць ББК
Тема 4	Універсальна десяткова класифікація (УДК)
4.1	Коротка історія створення УДК
4.2	Основні видання таблиць та електронні ресурси УДК
4.3	Властивості УДК
4.4	Структура УДК
Тема 5	Загальна методика систематизації документів
5.1	Поняття загальної методики систематизації та індексування документів
5.2	Основні принципи і правила загльної методики систематизації документів
5.3	Процеси систематизації документів
Тема 6	Теоретичні основи предметизації документів
6.1	Поняття про предметизаційний принцип індексування документів
6.2	Предметна рубрика, її функції та види
6.3	Інверсія у предметній рубриці
6.4	Поняття загальної та часткової методики предметизації документів
6.5	Процес предметизації документів та його етапи
6.6	Предметизація різних видів документів
Тема 7	Часткова (спеціальна) методика систематизації документів
7.1	Поняття про часткову методику систематизації документів
7.2	Структура, зміст та методика систематизації природничо-наукової літератури
7.3	Структура, зміст та методика систематизації технічної літератури
7.4	Структура, зміст та методика систематизації літератури з сільського та лісового господарства
7.5	Структура, зміст та методика систематизації літератури з охорони здоров’я та медицини
7.6	Структура, зміст та методика систематизації літератури з суспільно-політичної та гуманітарної тематики
7.7	Систематизація літератури з соціології, демографії, статистики, соціальної роботи
7.8	Структура, зміст та методика систематизації літератури з історії та історичних наук
7.9	Структура, зміст та методика систематизації літератури з економіки та економічних наук
7.10	Структура, зміст та методика систематизації літератури з питань політики та політології
7.11	Структура, зміст та методика систематизації літератури про державу і право, юридичні науки
7.12	Структура, зміст та методика систематизації літератури з військової науки, військової справи
7.13	Структура, зміст та методика систематизації літератури з питань науки, освіти, спорту, засобів масової інформації та пропаганди, соціокультурної діяльності у сфері дозвілля, бібліотечної, архівної та музейної справи
7.14	Структура, зміст та методика систематизації літератури з філологічних наук, літературознавства та творів художньої літератури
7.15	Структура, зміст та методика систематизації літератури з мистецтва
7.16	Структура, зміст та методика систематизації літератури з історії релігії, містики та вільнодумства
7.17	Структура, зміст та методика систематизації літератури з філософських наук
7.18	Структура, зміст та методика систематизації літератури з психології
7.19	Структура, зміст та методика систематизації бібліографічних посібників, довідкових видань, серій та збірників універсального змісту, журналів
Тема 8	Систематизація літератури для дітей
	Література

Дата добавления: 2014-01-04