Основи безпеки життєдіяльності

ВСТУП

МОДУЛЬ 1

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

(ЕЛЕКТРОННА ВЕРСІЯ)

КИЇВ 2004

(Лекції 1-3)

Лекція 1

Ми живемо в матеріальному світі, де для людини завжди існують потенційні небезпеки. Відомий лікар епохи Відродження Парацельс (1493-1544 р.) вивчав небезпеки, які пов’язані з гірництвом. Його слова: “Все є отрута і все є ліки - тільки доза робить речовину отрутою чи ліками” лежать в основі принципу нормування, а звідси – аксіоми потенційної небезпеки діяльності.

Рівень безпеки людини у міру розвитку цивілізації постійно зростає. Людство перемогло епідемії холери, віспи, чуми, тифу, поліомієліту. Середня тривалість життя людини у найрозвиненіших країнах світу становить майже 77 років і продовжує зростати. Та розвиток науки і техніки, в цілому збільшуючи безпеку життєдіяльності людини, призвів до появи цілого ряду нових проблем. Перш за все – надзвичайне зростання ступеня ризику травматизму та загибелі людей при взаємодії зі складними технічними системами на виробництві, транспорті, в побуті.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, смертність від нещасних випадків у наш час займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, причому переважно гинуть працездатні люди віком до 40 років. Так, за статистичними даними, які наводилися на VI конгресі ергономічної асоціації (Вашингтон, 1976), в Англії в 1946 році смертність від інфекційних захворювань у 2 рази перевищувала смертність від нещасних випадків. У 1961 році ситуація різко змінилася: загибель від нещасних випадків у 3 рази перевищила загибель від інфекційних захворювань. На виробництві в США щороку гине майже 14 тисяч чоловік і отримують травми 2,3 мільйона осіб. На транспорті гине близько 45 тисяч осіб і понад 2 мільйони стають інвалідами. А у взаємодії із сучасною складною побутовою технікою кожного року гине 27,5 тисяч людей і 4,2 мільйона залишаються інвалідами.

В цілому світі, враховуючи усі нещасні випадки, пов’язані з використанням машин, обладнання, технічних пристроїв, кожного року страждає понад 10 мільйонів чоловік, а близько 0,5 мільйона – гине. В Україні в 1994 році лише у побутових умовах загинуло 72437 осіб, в 1993 році число загиблих становило 66007, зростання кількості загиблих становить близько 10% за рік (понад 60 тисяч).

Аналіз причин травматизму та загибелі людей показує, що вони часто зумовлені недбальством з боку людини, незнанням наслідків своєї діяльності. Небезпечними факторами виробництва та навколишнього середовища, а також конструктивними недоліками техніки, засобів відображення інформації, органів керування машинами та механізмами.

Світова статистика свідчить, що причиною більшості (60-80 %) нещасних випадків є невміння потерпілими передбачити, розпізнавати по-перше, приховану небезпеку, а також невміння оцінювати ступінь ризику і узгоджувати його зі своїми можливостями. По-друге, зростання числа випадків технологічних катастроф (аварії на АЕС, на хімічних та інших небезпечних виробництвах, транспортні нещасні випадки та ін.), зумовлене зниженнями реальної надійності пристроїв, зроблених людиною, та помилками персоналу під час їх експлуатації. З’явився страх втратити контроль над технікою.

На підприємствах України сконцентровано багато потенційно небезпечних виробництв, котрі можуть вийти з-під контролю людини, тобто існує можливість виникнення аварії. В Україні розташована велика кількість підприємств, в технологічному процесі котрих використовуються сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), котрі у випадку викиду в атмосферу або при потраплянні на поверхню землі в кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації, можуть спричинити шкідливу дію на людей, тварин, рослини. До найбільш поширених СДОР слід віднести аміак, хлор, кислоти. На деяких підприємствах в технологічному процесі застосовуються радіоактивні речовини. Тут порушення правил експлуатації може призвести до викиду, витікання, розпилення радіоактивних речовин і відповідно до зараження місцевості.

Відбулися значні зміни у ставленні лдини до ризику. Техніка так владно увійшла в наше життя, що багато людей забуває про небезпеку для життя та здоров’. Люди звикають порушувати правила техніки безпеки як на виробництві, так і в побуті. Сучасне виробництво потребує поглядів на роль та місце людини. Комп’ютеризація та роботизація виробництва, використання нових технологій та матеріалів суттєво змінюють характер виробничої діяльності людини. Ліквідується примітивна праця, яка вимагає виконання монотонних фізичних операцій та шаблонної розумової діяльності. Зростає потреба у творчій висококваліфікованій праці, яка має інженерно-технічний характер.

У той же час складність та, як правило, високий рівень автоматизації технологічних процесів, збільшують відповідальність людей за функціонування технічних пристроїв, значно збільшують плату за помилку людини, припущену через обмежені здібності, знання чи недбальство. Сьогодні від технічно грамотної експлуатації, своєчасно прийнятого правильного рішення залежить безпека, здоров’я і навіть життя великої кількості людей, стан навколишнього середовища.

По-третє, істотне збільшення антропогенного навантаження на навколишнє середовище від життєдіяльності людини досягло, з точки зору багатьох вчених, граничного рівня, що викликає загрозу існування людини як біологічного виду. Безглузде виробництво зброї, зростання кількості атомних електростанцій, великий економічний потенціал, урбанізація, гіпертрофований розвиток автомобільного транспорту, хімічних та шкідливих підприємств, інші антропогенні впливи істотно змінили якість води, повітря та інших характеристик навколишнього природного середовища, зробили життя людини значно небезпечнішим.

Зростання кількості стихійних лих пов’язується з діяльністю людини. Потрібно задуматись над таким фактом: з 1960 по 1990 рік кількість стихійних лих на Землі зросла у 2 рази і продовжує зростати.

По-четверте, досягнення потенційної ефективності технічних систем неможливе з багатьох причин: неузгодженість рівня розвитку та підготовки людини з особливостями техніки; неузгодженість можливостей людини з параметрами обладнання, що особливо проявляється за умов дефіциту часу, інформації та дії зовнішніх факторів; низький рівень відповідальності людей за результати своїх дій; відсутність особистої зацікавленості у досягненні найвищих результатів. Вирішення цих проблем потребує комплексного вивчення принципів взаємодії людини з технікою (машиною) та навколишнім середовищем.

Потрібно змінити психологію людини та рівень її навчання для дій в складних, надзвичайних обставинах, які виникають внаслідок аварій, катастроф. Психологи зазначають, що сучасна людина більше боїться корови чи коня на пасовищі, ніж деталей машин, що швидко обертаються, чи автомобіля, який мчить назустріч. У той же час, опинившись у нестандартній ситуаціях, яка вимагає негайних та точних рішень, люди раптом стають безпорадними перед небезпекою.

Дата добавления: 2014-01-04