Послідовність роботи командира формування ЦО при організації і проведенні робіт

Сучасна організація і швидке проведення РіІНР є важливим зав­данням командирів і штабів формувань. Для успішного виконування зав­дань командири формувань завчасно зобов’язані:

вивчити особливості і характеристику можливих ділянок (об'єк­тів) робіт;

знати райони розташування формувань, стан доріг і намічених маршрутів руху до ділянок (об’єктів) робіт;

забезпечити командирів підлеглих підрозділів схемами перед­бачуваних ділянок (об’єктів) робіт з нанесеними на них захисними спорудами і ін, об’єктами, які мають значення для проведення ро­біт;

розробити план приведення формувань в готовність, для організаційного проведення робіт в осередках ураження створюється угруповання сил і засобів ЦО. Її створення планується завчасно згідно з рішенням начальника ЦО району. Склад і побудова угруповання, уточнюється в загрозливий період з врахуванням обста­новки, яка склалася, реальної наявності і стану сил і засобів та обсягу робіт в осередках ураження. В угруповання сил включаються об’єктові і територіальні формування міських.і сільських районів, а також військові частини ЦО.

Для забезпечення безперервного проведення робіт угруповання сил складається із формувань першого ешелону, другого ешелону і резерву. Нормування, які входять до складу ешелонів розподіляються за змінами з дотримуванням цілісності їх організаційної структури і виробничого принципу. Склад ешелонів, кількість і склад змін визначаються із конкретної обстановки, яка склалася в осередках ураження, та наявності сил і засобів.

В період приведення формувань ЦО до готовності начальник, штаб і служби ЦО об’єкта проводять заходи, що передбачені планом. За розпо­рядженням старшого начальника ЦО організують вивід формувань в заміську зону в завчасно установлені райони розташування. В замісь­кій зоні формування розміщуються в населених пунктах або на місцевості, яка має природні укриття. В районі розміщення зберігається організаційна структура і цілісність формувань; забезпечується на­дійний захист особового складу і техніки від застосування зброї масового ураження, зручність розміщення і відпочинку, сприятливі санітарно-епідеміологічні умови. В районі розміщення організується спостереження за зараженням навколишнього середовища і всебічне забезпечення. Створюються умови для швидкого збору формувань, під­готовляються шляхи для висування формувань до об’єктів робіт. Фор­мування можуть висуватися в складі загальної колони сил ЦО району або самостійно. В першому випадку порядок висування визначається на­чальником ЦО району, в другому - начальником ЦО області.

Штаб і служби ЦО об’єкта організують управління підлеглими і взаємодіючими формуваннями, аналізують отримані дані про об­становку, які надходять, роблять розрахунки можливого обсягу РіІНР і визначають необхідну кількість сил і засобів для їх виконання. Своєчасно доводять всі розпорядження і задачі до формувань, надають необхідну допомогу і здійснюють контроль за їх виконанням. Інфор­мують вищий штаб про обстановку, яка склалася, та її змінах, а також про дії сил і засобів об’єкту. Завдання формуванням на вису­вання і проведення РіІНР ставить начальник ЦО об’єкту.

З одержанням завдання, командир формування усвідомлює його, оцінює обстановку, приймає рішення, віддає наказ, організує взаємо­дію, забезпечення і управління.

При ставленні завдання формуванню старшим начальником або через штаб указуються: засоби підсилення, ділянки (об’єкти) робіт, порядок розшуку уражених, надання їм медичної допомоги, місця посадки уражених на транспорт і маршрути евакуації їх до лі­кувальних установ; місце збору формування і порядок дій після ви­конання завдання; маршрут і порядок руху.

З одержанням наказу щодо виконання РіІНР командир формування ЦО працює в такій послідовності:

усвідомлює поставлене завдання, для цього командир повинен зрозуміти мету майбутніх дій, задум старшого начальника, задачу, місце і роль свого формування в виконанні загальної задачі.

Усвідомлюючи завдання, командир визначає заходи, які потрібно негайно провести для підготовки до виконання завдань, дає начальнику штаба вказівки щодо організації розвідки, про попередні роз­порядження, які слід віддати підлеглим з метою орієнтування їх на майбутні дії, а також про підготовку даних, необхідних для прийняття рішень.

При оцінці обстановки командир повинен вивчити:

характер й обсяг зруйнувань, пожеж та заражень на ділянці (об’єкті) робіт і на шляхах висування, види та обсяг майбутніх робіт;

найбільш доцільний напрямок висування і вводу формування до осередку ураження і на ділянку (об’єкт) робіт;

радіаційну, хімічну і бактеріологічну обстановку і її вплив на виконання завдання;

положення, стан і забезпеченість свого та наданих формувань і їх можливості;

положення, характер дій і задачі сусідів;

характер місцевості і її вплив на дії формувань, наявність і стан маршрутів руху до осередків ураження і на ділянку (об’єкт) робіт;

вплив погоди, пори року та доби на виконання завдання.

В результаті усвідомлювання завдання і оцінки обстановки командир формування приймає рішення, в якому визначає:

задум дій: який обсяг по видам РіІНР необхідно виконали підлеглим підрозділам та на якій ділянці (об’єкті) зосередити ос­новні зусилля; послідовність виконання робіт; розподіл сил і за­собів підсилення;

задачі підлеглого і наданих формувань, способи і термінїхвиконання;

порядок висування в район дії;

заходи по організації управління та забезпеченню.

Командир формування приймає рішення і віддає наказ, використовуючи план міста, карту або схему. В наступному рішення і завдання уточнюються на ділянці (об’єкті) робіт.

Рішення командира на виконання завдань оформлюються графічно на плані (карті)зі стислою пояснювальною запискою.

В наказі командир формування вказує:

в першому пункті - короткі виводи із оцінки обстановки на маршруті і ділянці (об’єкті) робіт;

в другому - завдання формуванням;

в третьому - завдання сусідів;

в четвертому - задум дій;

в п’ятому - після слова “наказую” ставляться задачі підлеглим підрозділам (командирам, групам, ланкам), а також наданим форму­ванням;

в шостому - місця розташування медичних пунктів; шляхи та порядок евакуації уражених;

в сьомому - встановлені дози радіаційного опромінення особовому складу;

в восьмому - час початку та закінчення робіт; своє місце пе­ребування та місце перебування заступника.

В постановці завдання командир вказує:

рятувальним формуванням - засоби підсилення, ділянка (об’єкт) пошуки уражених та порядок надання їм першої медичної допомоги і виносу до місць навантаження; де і які розкриті захисні споруди;

місця навантаження уражених на транспорт; місця локалізації аварій, маршрут і порядок руху;

формуванням механізації - підсилення особовим складом, де і до якого часу влаштувати проїзди і проходи, обрушити (укріпити) кон­струкції, які загрожують обвалом; де в якому обсязі і до якого ча­су проводити роботи з відкопки захисних споруд (або кому і які засоби додати на підсилення), маршрут і порядок руху;

протипожежним формуванням – об’єкти і засоби локалізації (га­сіння) пожежі і місця розгортання протипожежних засобів і забору води,: маршрут і порядок руху;

формуванням знезараження - ділянки, які підлягають знезаражен­ню; ширина проходів (проїздів) для дезактивації (дегазації); щіль­ність розливу (розсипання) дезактивуючих (дегазуючих) розчинів (ре­човин); способи, обсяг і послідовність робіт; порядок позначення знешкоджених ділянок-проїздів, проходів і споруд; пункт збору після виконання завдання, маршрут і порядок руху;

медичним формуванням - місця розгортання формувань; ділянка (об’єкт) проведення робіт по пошуку і наданню медичної допомоги ураженим; порядок прийому, реєстрації і сортуванню уражених по важкості ураження і обсягу медичної допомоги в формуваннях; порядок підготовки і евакуації уражених; місця навантаження їх на транспорт і маршрути виносу, місця надання першої лікарської допомоги і тимчасової госпіталізації нетранспортабельних хворих, маршрут і порядок руху;

аварійно-технічним формуванням - засоби підсилення; порядок розшуку і усунення аварій на комунальних і технологічних мережах (водопроводу, газу, теплозабезпечення, мереж електропередач), за­ходи застереження, порядок дій після виконання завдання; маршрут і порядок руху до місця робіт.

В розпорядженні звичайно вказуються стислі виводи із оцінки обстановки, задачі підлеглого формування і час готовності до дій. При організації взаємодії командир формування повинен узго­дити:

порядок висування формування до ділянки (об’єкту) робіт і дії при подоланні завалів, зон пожеж, зараження і інших пере­шкод на маршрутах руху;

час проходження вихідного пункту і пунктів регулювання;

порядок проведення робіт по влаштуванню проїздів і проходів в завалах, локалізації і гасінню пожеж, розкриття захисних споруд, локалізація аварій, звільнення уражених із завалів і зруйнованих будівель і сховищ, надання медичної допомоги і виконанню інших робіт;

розміщення пунктів управління підлеглого, наданих і взаємо­діючих формувань;

організацію зв’язку і порядок інформації;

сигнали оповіщення, управління і порядок дій за ними. Командир формування здійснює управління з пунктів управління, який розгортається на ділянці (об’єкті) робіт.

Командири підрозділів (груп, ланок), які входять до складу формувань, керують підлеглими, знаходячись спільно з ними на місці робіт.

Дата добавления: 2014-01-04