Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Кольорова печатка і фотопринтери

Кольорова і напівтонова печатка має свої складності, оскільки більшість типів принтерів можуть крапку або друкувати, або не друкувати. Безпосередньо керувати яскравістю і кольором (яскравістю базисних квітів) пиксела (як у моніторів) більшість технологій друку не дозволяє. Кольоровий (напівтонової) пиксел у принтерах утвориться з групи крапок; число видрукуваних крапок у групі визначає насиченість пиксела. Для кольорових принтерів розрізняють два основних параметри:

Линиатура — крок полноцветних (напівтонових) пикселов друку, вимірюється в lpi (lines per inch — число ліній на дюйм). Газети друкують з линиатурій 80-90 lpi, журнали — 133-150 lpi, високоякісна печатка вимагає більш 150 lpi (буває і 300 lpi).

Дозвіл принтера — крок крапок друку, виміряється в dpi (dot per inch — число крапок на дюйм). Помітимо, що 1200 dpi відповідає кроку крапок 21 мкм!

Линиатура зв'язана з дозволом, зі здатністю принтера керувати яскравістю крапок і з бажаною кількістю градацій півтонів. У більшості випадків 256 градацій (як це дозволяють монітори) не потрібно (ми бачимо не більш 150).

У більшості принтерів для одержання півтонів застосовується растрирование — представлення пиксела групою сусідніх крапок (растром). Якщо кожен пиксел збирається з матриці 10 х 10 чорно-білих крапок, то, змінюючи число крапок, що друкуються, можна одержати 101 градацію насиченості. При цьому очевидно, що линиатура (lpi) буде в 10 разів менше дозволу (dpi). Як приклад можна привести принтер HP LJ1200 — при дозволі 1200 dpi він забезпечує линиатуру 180-212 lpi. З цих міркувань стає зрозуміло, чому печатка напівтонових зображень (чорно-білих фотографій) на принтері з дозволом 600 dpi дає незадовільну якість.

Для того щоб підвищити линиатуру, потрібно підвищити дозвіл принтера, спробувати керувати яскравістю елементарної крапки або знизити число градацій (пожертвувати передачею півтонів). У випадку кольорової напівтонової друку вищенаведені міркування відносяться до кожного базисного кольору. У кольоровій печатці застосовують базисні кольори моделі CMYK (Cyan, Magenta, Yellow, ИасК — бірюзовий, пурпурний, жовтий, чорний), для кожного кольору використовується свій растр (з різними нахилами, щоб уникнути інтерференції). Останній колір (чорний) потрібно остільки, оскільки одержати дійсно чорний колір сумішшю трьох базисних квітів (як у моделі RGB) проблематично.

Фотопринтери відрізняються від звичайних принтерів поліпшеною передачею півтонів. Тут прибігають до різних хитрувань, щоб растр був непомітним. Особливо неприємні бліді кольори — крапки в растрі рідкі. У фотопринтерах застосовуються різні технології: керування яскравістю крапок нехай навіть з невеликим числом градацій (наприклад, шляхом зміни розмірів краплі), застосування додаткового блідого чорнила (фактично, це додаткова градація яскравості), підвищення дозволу. Для високоякісної друку потрібні спеціальний папір, а також калібрування передачі кольору. Фотопринтери випускають і зі зменшеним форматом листа (наприклад, А5 або 10 х 15 див).

Фотопринтери можуть мати й інші особливості. У ряді моделей можливе підключення флэш-карт цифрових фотоапаратів для безпосередньої друку зображення. У цьому випадку принтер забезпечується дисплеєм, за допомогою якого можна вибрати потрібне зображення і навіть виконати якусь попередню обробку (обрізати краю, поміняти контрастність, відкоригувати колір і т.п.).

Сучасні принтери, що друкують графічні зображення (у тому числі текст у графічному режимі) з високим дозволом, вимагають високошвидкісної передачі даних по зовнішньому інтерфейсі. У них інтерфейс може стати вузьким місцем, і фаза передачі даних буде забирати значний час, що витрачається на висновок зображення. Нагадаємо, що лазерний принтер не починає друкувати сторінку доти, поки вона цілком не завантажена в його буферну пам'ять. Рівнобіжний інтерфейс для цього вже працює на межі можливостей, забезпечуючи швидкість передачі до 2 Мбайт/з у режимі ЕСР або ЕРР (див. 15.3). Звичайний послідовний інтерфейс RS-232C з його межею близько 15 Кбайт/з тут, звичайно ж, неприйнятний. Проте, авторові особисто доводилося користуватися лазерним принтером (HP), підключеним до Сома-порту, — лист на печатку передавався біля напівгодини (зате друкувався швидко). Як зовнішній інтерфейс останнім часом стали частіше застосовувати шину USB з її зручним кабелем; у версії 1.0 вона забезпечує швидкість до 1,5 Мбайт/з, а версія 2.0 дає швидкість уже до 24 Мбайт/с. У принтерах може застосовуватися й інтерфейс SCSI, але широкого поширення він не одержав. Також поки дуже стримано застосовується шина FireWire.

Принтери, особливо могутні, часто застосовують для спільної роботи в мережі — завдання на печатку можуть посилати користувачі з різних комп'ютерів. Поділюваний принтер може з'єднуватися з мережею різними способами:

♦ Принтер може підключатися звичайним інтерфейсом (рівнобіжним або USB) до комп'ютера, включеному в мережу. Цей комп'ютер стає принт-сервером, для чого в нього повинне бути запущене спеціальне ПО. У мережах Windows для цього досить запустити в мережному оточенні службу доступу до файлів і принтерів, дозволити спільний доступ до ресурсів компьюте­ ра і конкретно — до даного принтера.

♦ Принтер може підключатися рівнобіжним (або послідовним) інтерфейсом до апаратному принт-серверу — невеликого пристрою, по виду напоминающему малогабаритний хаб і підключеному до мережі. Програмні (протокольні) функції принт-сервера виконує убудоване ПО (firmware) даного пристрою. Принт-сервер звичайно має трохи зовнішніх интерфейсних портів, рівнобіжних, а іноді і послідовних,
і до нього може бути підключено кілька принтерів (плоттеров). ПО принт-сервера звичайно розраховано на один з мережних протоколів, і принт-сервер для Novell NetWare не підходить для мереж Windows (і навпаки). Бувають і мультипротокольние принт-сервери.

♦ Принтер може безпосередньо підключатися до мережі, як правило, по інтерфейсі Ethernet, розніманням BNC (10Base2) до коаксіального кабелю (шині) або RJ-45 (lOBase або 100BaseTX) кручений парою до мережного концентратора. Мережний інтерфейс мають могутні лазерні принтери; для них переважніше інтерфейс 100BaseTX (Fast Ethernet), що забезпечує швидкість до 10 Мбайт/с. Протокольні функції принт-сервера в даному випадку виконуються убудованим ПО принтера, і тут також підтримуваний протокол (протоколи) повинний відповідати використовуваному в мережі.
Мережні принтери (принтер з апаратним і програмним інтерфейсом локальної мережі), як правило, мають і альтернативний звичайний інтерфейс Centronics.

Мережний принтер (або принт-сервер, до якого він підключений), повинний бути по можливості привілейованим вузлом мережі. Його бажано підключати до порту комутатора або безпосередньо в сегмент, у которий входять його користувачі. Мережна печатка з додатків Windows дуже навантажує 10-мегабитную мережа Ethernet, змушуючи застосовувати комутатори або переходити на Fast Ethernet.

 


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Лазерні і светодиодние принтери | План лекції. “Монітори, їх основні характеристики”
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 327; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.