Радіоактивне забруднення

Сільськогосподарські стічні води

Вплив сільськогосподарського виробництва проявляється в забруднюванні природних вод від змиву добрив і отрутохімікатів з угідь (поверхневих чи ґрунтових), тваринницьких комплексів, ерозії ґрунтів.

На сільгосподарські угіддя України привносяться близько 200 видів пестицидів, велика кількість інших добрив. Доза внесення добрив у середньому (на 45% площі всіх сільгоспугідь) становить 140 кг/га і залежить від виду культур.

На території України діють понад 45 тис. тваринницьких ферм, в результаті роботи яких відбувається змив азотистих сполук (450 тис. т за рік) та гною (300 млн. т за рік).

За даними [2] найбільш забруднені пестицидами річкові води басейнів Сіверського Донця, Південного Бугу, річок Приазов’я. Виявлені також пестициди і у підземних водах більшої частини території України. Особливо забрудненими є ґрунтові води півдня країни - Одеська, Миколаївська, Донецька області. Фонові значення залишкових концентрацій пестицидів у ґрунті (близько 80 різноманітностей) становлять порядку 0,2 кг/га, при максимальних - до 3 кг/га.

Забруднення питних вод пестицидами відмічається й в Криму: 22% з них є речовинами дуже небезпечними, 53% - помірно небезпечними, 25% - мало небезпечними.

Основними джерелами радіоактивного забруднення природних вод є радіонукліди природного та штучного походження. Природні радіонукліди можуть бути присутні у воді свердловин та іноді у воді криниць в результаті вимивання їх з геологічних структур. В поверхневих джерелах питного водопостачання (річках, озерах, водоймах) вміст радіонуклідів дуже низький і складає проценти чи долі процентів.

Джерелом радіоактивного забруднення природних вод штучного походження є випробувальні ядерні вибухи та радіоактивні відходи ядерної енергетики, промисловості і транспорту. Найбільш небезпечними для життя людей є такі радіоактивні речовини як стронцій і цезій. Випадаючи на земну поверхню, радіоактивні елементи потрапляють у водойми. Однак, при фільтруванні води крізь ґрунти і породи більша частина радіоізотопів адсорбується. При порушенні технологічних процесів на ядерних об’єктах (аваріях) відбувається значний викид радіоактивних речовин у навколишнє середовище, що призводить до важких екологічних і соціально-економічних наслідків.

Найбільш значною техногенною катастрофою останніх років є аварія на Чорнобильській АЕС, в результаті якої виведено з використання

2,5 млн. га угідь, в тому числі в Україні - 377,5 тис. га. Важливою особливістю радіоактивного забруднення від аварії на ЧАЕС є плямистість, яка пов’язана з різними механізмами викидів радіонуклідів, а також погодними умовами та характером рельєфу місцевості. На той час виділені три зони забруднення небезпечних для здоров’я населення: 1) радіоекологічної катастрофи; 2) радіоекологічного забруднення; 3) особливої радіоекологічної ситуації.

Під час аварії при випадінні радіоактивних речовин безпосередньо на водну поверхню та їх змиву поверхнево-схиловим шляхом забрудненими виявилися річкові води Прип’яті, Десни і Дніпра. Найбільшого радіоактивного забруднення зазнали водозбірні та заплавні території р. Прип’ять в близькій зоні ЧАЕС. На цієї території сформувався найбільш забруднений слід стронцієвих випадів. Після припинення випадінь радіоактивних речовин джерелом забруднення річкових вод стали процеси вимивання їх з поверхні та ґрунтів водозборів, а також обмінні процеси між донними відкладами і водною масою.

На протязі років після аварії на ЧАЕС відбувалося самоочищення вод. Основними факторами самоочищення вод є природне зменшення вмісту радіонуклідів в верхньому контактному шарі ґрунтів водозбірних площ, адсорбція радіонуклідів частинками річкової завісі і їх седиментація у водосховищах, тобто перехід ряду радіонуклідів у донні відклади (близько 70% радіоактивних речовин захоронено у донних відкладах Київського водосховища під шаром чистих осадів), а також природний радіоактивний розпад. Однак в періоди штормів і транзитного річкового потоку під час весняного водопілля відбувається переміщення радіонуклідів у інші водосховища каскаду.

Детальне вивчення та аналіз причин і наслідків екологічної катастрофи на ЧАЕС виконане О.В. Войцеховичем [10].

Управління якістю дніпровських вод та інших об’єктів, які знаходяться під впливом радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильської АЕС, є актуальною проблемою й у теперішній час.

Дата добавления: 2014-01-04