Заняття No2

Тема: “Сполучні тканини: мезенхіма, кров ссавців і птахів, пухка і щільна сполучна тканина”

Мета: уміти визначати в гістопрепаратах мезенхіму, кров ссавців і птахів, пухку і щільну сполучні тканини. Матеріальне забезпечення: світлові мікроскопи, гістопрепарати

мезенхіми, пухкої і щільної сполучної тканин, мазки крові ссавців і птахів, навчальні таблиці, підручник, практикум, атлас.

Препарат 1. Мезенхіма зародка курки (фарбування гематоксиліном та еозином). Демонстраційний препарат. На поперечному зрізі зародка при малому збільшенні мікроскопа

видно закладки органів, між якими знаходяться світлі ділянки малодиференційованої мезенхіми. Зорієнтуйте таку ділянку в центр поля зору мікроскопа і розгляньте її при великому збільшенні. Знайдіть клітини мезенхіми (мезенхімоцити), які мають відросчасту чи веретеноподібну форму. В центрі клітин розташоване велике ядро, переважно овальної фор-

ми. Сусідні мезенхімоцити контактують відростками. Між ними знаходиться міжклітинна речовина.

Препарат 2. Мазок крові великої рогатої худоби або інших свійських ссавців (фарбування за Романовським-Гімза). При малому збільшенні мікроскопа знайдіть ділянку мазка крові з

рівномірно розташованими клітинами. Серед клітин видно багато еритроцитів світло-рожевого кольору. Між ними помітні ядра лейкоцитів синьо-фіолетового кольору. Розгляньте клітини крові при великому збільшенні. Еритроцити мають дископодібну форму. В них відсутнє ядро. Центральна частина еритроцитів світла. Серед лейкоцитів знайдіть гранулоцити. Нейтрофільні гранулоцити мають сегментоване ядро. Зернистість в їх цитоплазмі можна побачити, користуючись імерсійним об’єктивом. Еозинофільні гранулоцити зустрічаються рідко. Вони також мають сегментоване ядро. В їх цитоплазмі помітна крупна зернистість, червоного кольору. Базофільні гранулоцити знайти в мазку крові майже неможливо. В крові тварин їх мало (до 1% від загальної кількості лейкоцитів). Розгляньте їх на демонстраційних препаратах. В цитоплазмі цих клітин знаходяться крупні

гранули темно-фіолетового кольору, які маскують ядро. До агранулярних лейкоцитів належать лімфоцити і моноцити. Лімфоцити в мазку крові зустрічаються часто. Вони мають велике ядро, яке заповнює майже всю клітину. Цитоплазма лімфоцитів видна у вигляді вузької синьої смужки, що оточує ядро. Серед лімфоцитів знайдіть великі, середні і малі. Моноцити диференціювати легко. Це великі клітини з підковоподібним або лопатевим ядром. Їх цитоплазма слабобазофільна. Кров’яні пластинки – без’ядерні базофільні структури різної форми, які утворюють скупчення. При диференціації клітин крові користуйтесь рисунками в підручнику та атласі.

Замалюйте клітини крові і позначте:

1 – еритроцити;

2 – лімфоцити;

3 – моноцити;

4 – кров'яні пластинки;

5 – нейтрофільні гранулоцити;

6 – еозинофільні гранулоцити;

7 – базофільні гранулоцити.

Препарат 3. Мазок крові курки або інших свійських птахів (фарбування за Романовським-Гімза). Більшість клітин крові птахів подібна до таких ссавців. Лише окремі з них мають свої особливості. Еритроцити птахів – ядерні клітини. Вони мають овальну форму. Їх цитоплазма забарвлена в рожевий колір. В ній знаходиться овальне ядро, забарвлене в синьо-фіолетовий колір. У крові птахів замість кров’яних пластинок є справжні клітини – тромбоцити. Вони, як і еритроцити мають овальну форму, але менші за розмірами. Цитоплазма тромбоцитів базофільна. В ній знаходиться овальне або округле ядро. В цитоплазмі нейтрофільних гранулоцитів птахів замість гранул є крупні паличкоподібні структури, які зафарбовуються

еозином у рожево-червоний колір. Розгляньте клітини крові при великому збільшенні мікроскопа, замалюйте їх і підпишіть:

1 – еритроцити;

2 – лімфоцити;

3 – моноцити;

4 – тромбоцити;

5 – нейтрофільні гранулоцити;

6 – еозинофільні гранулоцити;

7 – базофільні гранулоцити.

Препарат 4. Пухка сполучна тканина підшкірної основи пацюка. Плівковий препарат (фарбування залізним гематоксиліном). Розгляньте препарат при малому збільшенні мікроскопа. Зверніть увагу на те, що в цій тканині вміст міжклітинної речовини значно пере-

важає вміст клітин. У міжклітинній речовині знайдіть колагенові та еластичні волокна. Перші – товсті і хвилясті, утворюють пучки, мають різний напрямок. Вони не анастомозують між собою і не галузяться. Другі – тонкі, не утворюють пучків, галузяться і анастомозують між собою. В міжклітинній речовині видно ядра клітин, які потрібно розглянути при вели-

кому збільшенні мікроскопа. Серед клітин диференціюйте фібробластоцити, гістіоцити, адвентиційні клітини, тканинні базофіли, плазмоцити та лімфоцити. При диференціації клітин користуйтесь рисунками препаратів пухкої сполучної тканини в підручниках, практикумі, атласі.

Замалюйте препарат і позначте:

1 – колагенові волокна;

2 – еластичні волокна;

3 – фібробластоцити;

4 – гістіоцити;

5 – плазмоцити;

6 – лімфоцити;

7 – тканинні базофіли;

8 – адвентиційні клітини.

Препарат 5. Сухожилок теляти. Поздовжній розріз (фарбування гематоксиліном та еозином).

Сухожилок побудований із щільної колагенової оформленої сполучної тканини. При малому збільшенні мікроскопа видно пучки колагенових волокон, орієнтовані в одному напрямку. Розгляньте їх при великому збільшенні мікроскопа. При цьому знайдіть пучки першого порядку. Вони мають вигляд хвилястих тяжів, забарвлених у рожево-червоний колір.

Між ними видно ядра фіброцитів, які розташовані ланцюжком вздовж пучків. Пучки першого порядку об’єднані тонкими прошарками пухкої сполучної тканини (ендотеноній) в пучки другого порядку. Ядра клітин прошарків пухкої сполучної тканини забарвлені у фіолетовий колір. Тому і самі прошарки мають фіолетовий відтінок. Пучки другого порядку

об’єднані значними прошарками пухкої сполучної тканини (перитеноній) в пучки третього порядку. В ендотенонії та перитенонії знайдіть кровоносні судини.

Замалюйте сухожилок і позначте в ньому:

1 – пучок колагенових волокон першого порядку;

2 – ядра фіброцитів;

3 – пучок колагенових

волокон другого порядку;

4 – ендотеноній;

5 – пучок колагенових волокон третього порядку;

6 – перитеноній;

7 – кровоносні судини.

Препарат 6. Сухожилок теляти. Поперечний зріз (фарбування гематоксиліном та еозином).

Препарат розгляньте при малому збільшенні мікроскопа. Зовні сухожилок оточений пухкою сполучною тканиною (епітеноній). Від епітенонію відходять прошарки (перитеноній), які ділять сухожилок на пучки третього порядку. В свою чергу від перитенонію відгалужуються ніжні прошарки пухкої сполучної тканини (ендотеноній), які розмежовують пучки другого порядку. В прошарках пухкої сполучної тканини знайдіть кровоносні судини. Розгляньте пучок другого порядку при великому збільшенні мікроскопа. Знайдіть в ньому пучки першого порядку. Вони мають овальну чи полігональну форму. Між ними знаходяться ядра фіброцитів.

Замалюйте сухожилок і позначте в ньому:

1 – епітеноній;

2 – пе-

ритеноній;

3 – пучок колагенових волокон третього порядку;

4 – ендотеноній;

5 – пучок колагенових волокон другого порядку;

6 – пучок колагенових волокон першого порядку;

7 – ядра фіброцитів.

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть клітини крові ссавців і птахів.

2. Особливості будови і функції еритроцитів.

3. Класифікація лейкоцитів. Їх загальна характеристика.

4. Будова і функції гранулоцитів.

5. Які клітини входять до складу агранулярних лейкоцитів?

6. Будова, функції і класифікація лімфоцитів.

7. Особливості будови і функції моноцитів.

8. Лейкоцитарна формула.

9. Особливості будови і функції кров’яних пластинок і тромбоцитів.

10. Кровотворення.

11. Будова і функції мезенхіми.

12. Будова і функції ретикулярної тканини.

13. Клітини пухкої сполучної тканини.

14. Що входить до складу міжклітинної речовини пухкої сполучної тканини.

15. На які різновиди ділять щільну сполучну тканину?

16. Будова сухожилка.

Дата добавления: 2014-01-04