Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація гірничих робіт




Гірничі роботи діляться на: ручні, що здійснюються ручними та механізованими інструментами, машинні (за допомогою різних механізмів – екскаваторні, бульдозерні, скреперні тощо), гідромеханічні (при яких використовується енергія води).

2.2.1. Ручні - застосовуються при незначних обсягах робіт. До них відносяться – лопати, заступи, кайла, ломи, клини, молоти. До механізованих інструментів відносяться – пневматичні лопати, відбійні молотки, пневмоломи,

2.2.2. Екскаваторні роботи. Екскаватор являє собою складну машину, за допомогою якої здійснюється виймання, навантаження гірських порід та інші земельні роботи. За характером робочого процесу екскаватори поділяються на одноковшові (перевної дії) та багатоковшові (безперервної дії). До одноковшових відносяться: пряма механічна лопата, зворотня механічна лопата, грейфер і драглайн (рис…).

Пряма механічна лопата служить для виймання породи, розташованої вище місця встановлення екскаватора та призначена для роботи в різноманітних умовах у породах різної міцності.

Зворотня механічна лопата призначена для розробки порід, що знаходяться нижче рівня встановлення екскаватора. Зворотня механічна лопата призначена для проходки канав і траншей.

Драглайн являє собою канатно-скребковий екскаватор з емністю ковша 0,25 – 1,5 м3 призначений для роботи у породах різної міцності. Він призначений для розробки вибою зверху на обводнених або слабких породах, коли встановити екскаватор на вибої неможливо.

Грейфер являє собою самозахоплюючий ковш, що відрізняється від драглайну конструкцією та характером виймання породи. Грейфери застосовуються при виймання ґрунту з котлованів, при підводних роботах та при навантаженні і розвантаженні сипких матеріалів. Існує багато різних конструкцій екскаваторів, залежно від умов робіт та їх обсягу.

На геологорозвідувальних роботах з багатоковшових екскаваторів найчастіше використовуються ланцюгові екскаватори з нижнім черпанням (рис…) для проходки канав і траншей.

2.2.3. Бульдозерні роботи. Тракторні струги-бульдозери використовуються для переміщення ґрунту на 100м і більше при плануванні площадок під бурові вишки, при проходці канав і траншей, засипанні шурфів, зумпфів, корчуванні пеньків, розчищенні чагарників тощо.

2.2.4. Скреперні роботи. Скрепери використовують як прохідницькі машини для розпушування і переміщення порід 1 – IV категорій та як транспортуючі машини у породах будь-яких категорій, попередньо здрібнених вибухівкою. Скрепери поділяються на самохідні, причіпні та канатно-скреперні установки (рис…).

2.2.5. Г і д р о м е х а н і ч н і р о б о т и. При цьому способі всі або окремі операції повністю або частково виконуються за рахунок енергії водного струменю. Відрізняють два способи гідромеханізації: штучних сельових потоків та гідромоніторний.

Сутність способу сельових потоків полягає у тому, що вода підводиться до водозбірника, розташованого на найбільшій відмітці висоти, а звідти періодично випускається і спрямовується на попередньо розпушену трасу канави та руйнує її потоком сельовим потоком.

Гідромоніторний спосіб. Його сутність у тому, що вода підводиться до місця розмиву під тиском, що створюється насосами, проходить через гідромонітор та з великою швидкістю подається з його насадки з метою розмиву породи. На гідромоніторних роботах використовують землесосні установки для перекачування з вибою відпрацьованої пульпи і подальшого використання у гідромоніторах. Землесоси являють собою відцентрові високо напірні одноколісні насоси з однобічним всмоктуванням. Гідромоніторний спосіб використовується за умови що ґрунти добре розмиваються, за наявністю надійного джерела водопостачання та дешевої електроенергії.

2.3. Буропідривні роботи. В основі буропідривних робіт лежить відділення гірських порід від масиву та дроблення їх за рахунок енергії вибухових речовин (ВР). Останні закладаються у спеціальні отвори малих діаметрів – шпури, які буряться за допомогою перфораторів, електросвердел або ручним способом.

2.3.1. Б у р і н н я ш п у р і в. Здійснюється спеціальними бурильними машинами ударної дії – перфораторами та обертальної – електросвердлами (рідко застосовується ручне свердлення). Процес буріння зводиться до ударів головки бура по вибою шпура та видаленню здрібненої породи промивкою або продувкою стислим повітрям.

Найчастіше використовуються ручні, колонкові та телескопічні перфоратори (рис…). Для буріння у м’яких породах застосовуються ручні або колонкові електросвердла (рис…).

Перш, ніж бурити шпури, розраховують їх глибину, діаметр, загальну кількість та розташування у площині вибою, тобто розраховують раціональний шпуровий комплект. Загальна кількість шпурів залежить від перетину (рос. сечения) виробки, ВР, діаметру і глибини шпурів. Залежно від розташування у вибої відрізняють врубові,відбійні та оконтурюючи шпури. Призначення врубових шпурів утворювати додаткові площини відслонення (вруб), що дає більший ефект при вибуху, а відбійних та оконтурюючи – утворювати проектний контур виробки. Тип врубу може бути пірамідальним, клиновидним, шпариновим або іншим (explain).

2.3.2. В и б у х о в і (п і д р и в н і) р о б о т и.

1. Поняття про вибух та вибухові речовини. Вибух – це дуже швидкий (практично миттєвий) розпад вибухової речовини (ВР) з утворенням великої кількості газів та виділенням великої кількості тепла. Руйнація гірських порід є складним наслідком впливу ударної хвилі та тиску газів. Відрізняють фугасну і бризантну силу вибуху. Ф у г а с н а проявляється у відриві гірських порід від масиву та переміщенні їх у просторі. Б р и з а н т н а – у роздрібненні гірських порід.

Ефективність вибуху залежить від кількості ВР, характеристик порід, що підриваються та від глибини закладення заряду, а також характеру рельєфу вільної поверхні порід.

ВР, що використовуються при буропідривних роботах, являють собою тверді хімічні з’єднання та механічні суміші. Залежно від швидкості вибухівного перетворення вони діляться на бризантні (роздрібнюючи) та кидальні (штовхаючи) (рос. метательные).

В и б у х о в і х і м і ч н і з’ є д н а н н я відрізняються великою чутливістю до механічної та теплової дії, тому у чистому вигляді використовуються тільки у капсулях – детонаторах, детонаторних шнурах та електродетонаторах. Відрізняють первинно-ініціюючі ВР: грімуча ртуть, азид свинцю і тенерес; та вторинно-ініціюючі: тетрил, гексоген та тен.

Промислові ВР, залежно від того які в них входять компоненти, поділяються на аміачно-селітренні, нітрогліцеринові, тротилові та гексагенові. Всі вони, крім тротилу (єдиний малочутливий), являють собою вибухові механічні суміші.

Серед аміачно-селітренних відрізняють: амоніти, амонали та дінафтоліти. Ця група ВР безпечна у використанні не реагує на удари та погано горить.

Нітрогліцеринові ВР являють собою суміш нітрогліцерину, аміачної селітри та невибухових додатків. До них відносяться динаміти, детоніти та победити. Всі вони мають підвищену чутливість до детонації, а виділення кристалів чистого нітрогліцерину робить їх чутливими також до механічного впливу.

Особливим видом ВР є чорний порох – суміш селітри (75%, сірки (10 %), та вугілля (15%).

Буропідривні роботи проводяться у наступному порядку: буріння шпурів, заряджання їх вибуховими речовинами, вибух, вентиляція, прибирання підірваних порід.

Заряджання шпурів здійснюється наступним чином. ВР вводиться у шпур у вигляді окремих патронів. Вони можуть щільно прилягати один до одного, утворювати єдиний подовжений заряд, бути розділеними інертним матеріалом (забойною) (роззосереджений заряд), або заповнювати порожнину, утворену попереднім вибухом навеликої кількості ВР – котловий заряд. Послідовність заряджання така: патрон, забивка, патрон-бойовик з капсулем-детонатором, забойка, далі підривання електричним або вогневим способом за допомогою детонаторного шнура.

При вогневому способі підриванням застосовується капсуль-детонатор, вогнепровідний шнур, запалювальні фітілі та патрончики.

Електричний спосіб здійснюється електродетонатором, провідниками та джерелом електричного струму.

Після вибуху здрібнена порода видаляється з гірничої виробки, завантажується у самосвали, вагонетки, тачки, на транспортерні стрічки та транспортується до відвалів або рудорозборок.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 873; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.