Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Програма 2.4





vn=0.01*pi; vv=0.99*pi;vvn=vv-vn; a=1000; v=vn:vvn/a:vv;

Ln=0.5; b1=2*pi*Ln; b2=cos(b1);b3=cos(b1.*cos(v))-b2;b4=(1-b2).*sin(v);

F=abs(b3./b4);a1=F.^2.*sin(v);a2=trapz(v,a1);D=2/a2

Rvp=120*(1-cos(2*pi*Ln)).^2./D

 

Наприклад, прийнявши в програмі 2.4 Ln=0.5, отримаємо RВП=199 Ом.

 

2.2.2. Діюча довжина

Досліджувана антена (рис.2.6,а) характеризується:

· певним значенням струму IA на затискачах;

· нерівномірним розподілом струму вздовж вібратора;

· загальною довжиною l.

Даній антені можна протиставити певний прототип (рис.2.6,б), який характеризується:

· таким же значенням струму IA на затискачах;

· рівномірним розподілом струму вздовж вібратора;

· загальною довжиною ld .

 

 

Рис.2.6. Досліджувана антена (a); антена-прототип (б)

 

Діючою довжиною досліджуваної передавальної антени вважається довжина ld антени-прототипа , яка в напрямі максимального випромінювання створює таке саме значення напруженості поля, що і досліджувана антена. Як показано (Додаток 2.1) діюча довжина становить:

 

(2.17)

 

Взаємозв’язок між деякими параметрами антен.Як показано (Додаток 2.1) між параметрами антен наявна наступна залежність:

 

(2.18)

 

Таким чином, на основі залежності (2.18) знаючи два параметри можна визначити третій.

 

2.4. Інші параметри антен

2.4.1. Вхідний опір

Антена з’єднується з передавачем або приймачем через фідер. Таким чином, вхідний опір вказує на навантаження, яке представляє антена для фідера. Його можна визначати (аналогічно як і будь-який опір ) як відношення напруги UA до струму ІA, причому особливістю є те, що напруга і струм визначаються на затискачах антени:

 

(2.19)

де RA - активна складова вхідного опору; XA - реактивна складова.

 

Здавалось би , досить вибрати антену з необхідними значеннями параметрів , які розглядались вище, а вхідний опір має другорядне значення. Але неправильно вибране значення вхідного опору антени може звести нанівець всі інші позитивні характеристики даної антени. Справа в тому , що антена з’єднується з передавачем (або приймачем) через фідер, який характеризується хвильовим опором ϱ ( як правило 50 Ом або 75 Ом) . Для такої системи повинно забезпечуватись узгодження фідера з передавачем (або приймачем ) та антеною, тобто вхідний опір антени повинен становити ϱ. Також вихідний опір передавача (або вхідний опір приймача) повинні становити ϱ. Саме в цьому випадку максимальна частина потужності передавача РА перетвориться в потужність випромінювання РВ (або максимальна частина потужності, прийнятої антеною буде передана на вхід приймача). Якщо уявити випадок, що в антені має місце несправність та вхідний опір значно відрізняється від ϱ, то відбувається відбиття потужності РА від антени, причому відбита потужність повертається в передавач та приводить до його нагріву. Такий передавач може швидко вийти з ладу. Для вимірювання ступені узгодження послідовно з фідером вмикається компактний пристрій - вимірювач коефіцієнта стоячої хвилі (КСХ), або коефіцієнта біжучої хвилі ( КБХ), який повинен бути близьким до одиниці.



Потужність, що підводиться до живлення антени визначає модуль струму на вході антени:

 

(2.20)

 

Розділивши потужність живлення (2.3) на IA2, отримаємо:

 

(2.21)

 

Таким чином, повний вхідний опір антени складається з опору випромінювання, опору втрат та реактивної складової опору.

 

2.4.2. Діапазонні властивості.

 

Діапазон робочих частот антени являється інтервал частот від fмін до fмакс, в якому ні один параметр не виходить за задані межі.

Інтервал називають смугою робочих частот, а частоту – середньою частотою. Смуга повинна бути не меншою ширини спектру коливань, випромінюваних антеною. Поділ антен в залежності від відносної ширини смуги приведено на рис. 2.7.

 

Широкодіапазонні антени також характеризують коефіцієнтом перекриття діапазону:

 

(2.22)

 

 





Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 196; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.002 сек.