Ціології

Дайте визначення, що таке «соціологія» і розкрийте сутність, об’єкт і предмет со

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ

для студентів базових напрямів

6.060101 «Будівництво», 6.170203 «Пожежна безпека»

Редактор
Комп’ютерне верстання

Термін «соціологія» походить від латинського слова «societas» (суспільство) та грецького «logos» (слово, вчення). У буквальному розумінні соціологія — наука про суспільство. Намагання пізнати, осмислити суспільство, ви­разити своє ставлення до нього супроводжувало людство на всіх етапах його історії.

Поняття «соціологія» введене до наукового вжитку французьким філософом Огюстом Контом у 30-х роках 19ст. Соціологію він мислив як науку, тотожну суспільствознавству, яке об’єднувало в собі всі галузі знань про суспільство. Роль соціології він вбачав у спостереженні, описі й систематизації фактів, процесів суспільного життя.

Отже соціологія – наука про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільнот, про соціальні процеси, соціальні відносини між спільнотою і особистістю, наука про суспільство і суспільні відносини.

За Смелзером соціологія – наукове дослідження суспільства та соціальних відносин. Воно спирається на факти і дані з реального світу. Смелзер виділяє дві природні зони:

Мікросоціологія — наука, яка вивчає повсякденну поведінку людей в їх повсякденній міжособистісній взаємодії.

Макросоціологія — наука про основні структури суспільства, суспільство загалом. Досліджує крупно масштабні соціальні системи та історичні тривалі процеси. Фокусує увагу на типових зразках поведінки, які є ключем до розуміння суспільства вцілому.

Для дослідження суспільства використовують 5 основних підходів та кутів зору:

· демографічний (модель смертності і народжуваності, міграції та пов’язану з ним поведінку людей),

· психологічний (пояснює поведінку кожної людини),

· спільнісний ( ракурс з'являється, коли вивчаємо поведінку двох або більше людей, які становлять дану групу або організацію),

· відносницький (з'являється, коли суспільне життя змальовується не через конкретних людей, а через специфікацію їх взаємовідносин, зумовлених їх роллю),

· культурологічний (застосовується при аналізі поведінки, застосовуються культурологічні терміни – громадські правила).

Об'єкт соціології — соціальна реальність, тобто соціальні зв’язки, соц. взаємодія, соц. відносини і спосіб їх організації.

Предмет соціології – реальна суспільна свідомість у всьому її суперечливому розвитку – д-ть, дійсна поведінка людей, які виступають як предмет невтілення (за формою та змістом знань, установок, ціннісних орієнтацій, потреб та інтересів, що фіксуються в реальній свідомості, умови, в яких розвивається і здійснюється реальна свідомість і діяльність, поведінка людей.

2. Який зміст поняття соціологія?

Термін «соціологія» походить від латинського слова «societas» (суспільство) та грецького «logos» (слово, вчення). У буквальному розумінні соціологія — наука про суспільство. Намагання пізнати, осмислити суспільство, ви­разити своє ставлення до нього супроводжувало людство на всіх етапах його історії.

Поняття «соціологія» введене до наукового вжитку французьким філософом Огюстом Контом у 30-х роках 19ст. Соціологію він мислив як науку, тотожну суспільствознавству, яке об’єднувало в собі всі галузі знань про суспільство. Роль соціології він вбачав у спостереженні, описі й систематизації фактів, процесів суспільного життя.

Точка зору Конта на соціологію панувала до кінця XIX ст. Наприкінці XIX — на початку XX ст. у наукових досліджен­нях суспільства поряд з економічним, демографічним, пра­вовим та іншими аспектами став виокремлюватися й соціальний. Відповідно звужувався предмет соціології, обме­жуючись вивченням соціальних сторін суспільного розвитку.

Першим, хто дав «вузьке» трактування соціології як на­уки, був Еміль Дюркгейм (1858—1917) — французький соці­олог і філософ, який створив так звану французьку соціоло­гічну школу. З його ім'ям пов'язаний перехід соціології від науки, тотожної суспільствознавству, до науки, зосередженої на вивченні соціальних процесів та соціальних явищ суспіль­ного життя, тобто самостійної науки, яка межує з іншими суспільними науками — історією, філософією, політекономією тощо.

Розходження в поглядах на соціологію як науку не вда­лося подолати й донині. Відомо до 100 визначень соціології, запропонованих найвідомішими спеціалістами у цій галузі.

Отже соціологія – наука про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільнот, про соціальні процеси, соціальні відносини між спільнотою і особистістю, наука про суспільство і суспільні відносини.

За Смелзером соціологія – наукове дослідження суспільства та соціальних відносин. Воно спирається на факти і дані з реального світу.

Смелзер виділяє дві природні зони:

Мікросоціологія — наука, яка вивчає повсякденну поведінку людей в їх повсякденній міжособистісній взаємодії.

Макросоціологія — наука про основні структури суспільства, суспільство загалом. Досліджує крупно масштабні соціальні системи та історичні тривалі процеси. Фокусує увагу на типових зразках поведінки, які є ключем до розуміння суспільства вцілому.

Для дослідження суспільства використовують 5 основних підходів та кутів зору:

· демографічний (модель смертності і народжуваності, міграції та пов’язану з ним поведінку людей),

· психологічний (пояснює поведінку кожної людини),

· спільнісний ( ракурс з'являється, коли вивчаємо поведінку двох або більше людей, які становлять дану групу або організацію),

· відносницький (з'являється, коли суспільне життя змальовується не через конкретних людей, а через специфікацію їх взаємовідносин, зумовлених їх роллю),

· культурологічний (застосовується при аналізі поведінки, застосовуються культурологічні терміни – громадські правила).

3. Яка структура соціології та її значення при вивченні суспільства?

Структура соціологічного знання – система взаємопов'язаних уявлень, понять, поглядів, теорій соціальних процесів різних рівнів (ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ОКРЕМИХ ЛЮДЕЙ, СОЦІАЛЬНИХ ГРУП ЧИ СУСПІЛЬСТВА ВЦІЛОМУ).

Соціологія дає знання теоретичне і емпіричне, знання фундаментального і прикладного порядку.

У зв’язку з цим у ній виділяють відносно самостійні галузі знання:

- теоретична соціологія

- фундаментальна соціологія

- прикладна соціологія

- емпірична соціологія (емпіричні соціологічні дослідження)

У структурі соціологічного знання можна виділити окремі рівні.

Йдеться про три рівні соціологічного знання:

- загальносоціологічні теорії або загальнотеоретична соціологія;

- спеціальні і галузеві соціологічні теорії або теорії середнього рівня (цей термін ввів у науковий обіг американський соціолог Р. Мертон),

- первинне узагальнення даних конкретно - соціологічних досліджень.

Загальносоціологічні теорії, спираючись на соціальну філософію, торкають­ся, як правило, глибинних, сутнісних моментів розвитку того чи іншого суспільства (історичного процесу в цілому) і місця в ньому людини. На цьому рівні кожне соціальне явище розглядається з точки зору його місця і ролі в суспільстві, його багатоманітних зв'язків з іншими явищами.

Спеціальні і галузеві соціологічні теорії мають набагато вужчий пізнавальний ракурс, аніж загальносоціологічні. Вони торкаються окремих сфер суспільного життя, соціальних груп та інститутів, поєднують у собі теоретичний і емпіричний рівні дослідження.

Галузеві соціологічні теорії — галузі соціологічного знання, які постають на межі власне між соціологією та ін. науками: економікою, правознавством, політологією, наукознавством. Вони ніби розподіляють свій об'єкт з тією чи іншою наукою про суспільство (як правило, такою, що вже має давню традицію, усталений понятійний апарат і методи), виділяючи в ньому власне соціальний вимір, насамперед, соціальні відносини, групові інтереси, інституційні зв'язки тощо. Так, галузевими називають економічну соціологію, соціологію політики, соціологію культури, соціологію медицини та деякі інші соціологічні дисципліни.

В структурі соціології виділяють мікро і макросоціологію.

Мікросоціологія — наука, яка вивчає повсякденну поведінку людей в їх повсякденній міжособистісній взаємодії.

Макросоціологія — наука про основні структури суспільства, суспільство загалом. Досліджує крупно масштабні соціальні системи та історичні тривалі процеси. Фокусує увагу на типових зразках поведінки, які є ключем до розуміння суспільства вцілому.

Дата добавления: 2014-01-04