Аналіз матеріалів по очищенню газів

ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТОДІВ ПРОВЕДЕНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПРОМИСЛОВИХ ОБ’ЄКТІВ

ЛЕКЦІЯ № 5

Фінансування громадської екологічної експертизи

Фінансування інших екологічних експертиз

Замовники інших екологічних експертиз, особи, заінтересовані в проведенні додаткових експертиз, а також підприємства, установи та організації, що експлуатують екологічно небезпечні об'єкти, які негативно впливають на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей, проводять екологічні експертизи за свій рахунок згідно з договорами.

Фінансування громадської екологічної експертизи здійснюється за рахунок коштів об'єднань громадян, громадських природоохоронних та інших фондів, а також цільових добровільних грошових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

Література

1. Законодавство України про екологію. Київ, КНТ, 2005 р.

Питання про необхідність екологічної експертизи діючих підприємств визначається комітетами місцевих рад депутатів трудящих, чи їхні­ми виконавчими комітетами.

У процесі оцінки діючих об'єктів установлюється наявність джерел за­бруднення атмосфери. Основний внесок у забруднення повітря вносять під­приємства чорної і кольорової металургії, хімії, нафтохімії, автотранспорту.

У нашій країні до 60-70% всієї електроенергії (у залежності від кон'юн­ктури цін на паливо) роблять теплові електростанції (ТЕС) працюючі, в ос­новному, на твердому паливі. При спалюванні вугілля, і мазуту, утвориться велика кількість шкідливих відходів. Одним з найбільш токсичних елементів є сірка. У зв'язку з чим створюються нові технології, спрямовані на зменшення вики­дів сірчистих сполук при спалюванні палива, це: очищення палива від сірки на ЦОФ і нафтопереробних заводах, очищення димових газів від оксидів сірки, використання методу спалювання палива в киплячому шарі та ін. Велика ТЕС, що спалює до 1000 т/добу вугілля може викинути близько 52 т/добу сір­чистих сполук. Майже вся сірка, що міститься в паливі при його спалюванні присутня в димових газах у формі оксидів сірки. Димові гази від SO₂ щчищують в мокрих скруберах для поглинання SО₂ застосовують водяні розчини здатні переводити оксиди в сульфіти і сульфати.

При виборі систем очищення газів у першу чергу звертається увага на:

1. Витрати газового потоку;

2. Інгредієнти, що забруднюють газовий потік, тип і їхню концентрацію;

3. Обрана технологія очищення;

4. Необхідні терміни запровадженні в дію установки;

5. Тип одержуваних відходів і можливість їхньої утилізації чи скидання;

6. Відстань до підприємств, що здатні утилізувати сполуки;

7. Наявність фінансового забезпечення і строки окупності інвестицій.

Кожний з цих пунктів має свої характеристики, особливості, спо­сіб їхнього дозволу визначає можливість і доцільність застосування тої чи іншої технології.

Вибір технології очищення залежить також від того, у якому районі буде розташоване підприємство: розташування міської території поза нею, а також це визначає можливість розміщення устаткування, що буде виконувати ті чи інші технологічні процеси.

При виборі технології виходять з того, якими методами можна локалі­зувати чи нейтралізувати забруднення. При малих обсягах газових потоків мо­жна використовувати більш дорогі технології і рішення задачі рухливого джере­ла емісії. Наприклад, пристрій для каталітичного знешкодження газових потоків із застосуванням дорогих каталізаторів дозволяє вирішити задачу для малих по­токів (викиди автомобільних двигунів). Така технологія не підходить для зне­шкодження потоків на великих джерелах винидів (котельнях, енергетичних казанах).

Вибір системи знешкодження чи очищення залежить від концентрації за­бруднювачів в газовому потоці.

Звичайно прийнята тенденція в рішенні задач очищення таким чином, що чим більше концентрація речовин-забруднювачів, тим більш рацірнальним є методи: абсорбції (від SO₂), адсорбції та каталічний розклад (від NO_x), інерційні (від пилу), регенеративний (від SО₂ при взаємодії з магнезинтом МgО, або більш дешевим вапняним методом).

Державний контроль за рівнем забруднення водних об'єктів радіоактив­ними і токсичними речовинами (матеріалами) здійснюється спеціально уповно­важеними на те державними органами України.

Проектування і будівництво прямоточних систем технічного водопостачан­ня, як правило, не допускаються. Проектування і будівництво таких систем дозво­ляються у виняткових випадках при позитивному висновку державної експертизи на передпроектну і проектну документацію і державної екологічної експертизи.

2. Забороняється введення в експлуатацію:

• господарських і інших об'єктів, у тому числі фільтруючих нагромаджувачів, звалищ відходів, міських та інших смітників, не обладнаних пристроями, очисними спорудженнями, що запобігають забрудненню та ви­снаженню водних об'єктів;

• водозбірних і скидних споруд без рибозахисних пристроїв та приладів, що забезпечують облік забираємих та скидуємих вод;

• тваринницьких ферм і інших виробничих комплексів, що не мають очисних споруджень і санітарних захисних зон.

• зрошувальних, обводнювальних і осушувальних систем водоймищ, гребель, каналів і інших гідротехнічних споруд до проведення заходів, що запо­бігають шкідливому впливу на води;

• гідротехнічних споруд для пропуску паводкових вод і риби;

• водозабірних споруд, зв'язаних з використанням підземних вод, без устаткування водорегулювальними пристроями, водо-враховуючими приладами;

• водозабірних і інших гідротехнічних споруджень і встановлення зон санітарної охорони і створення пунктів спостереження за показниками стану водя­ них об'єктів;

• споруд і пристроїв для транспортування і збереження нафтових, хімічних і інших продуктів для запобігання за-
бруднення водяних об'єктів і контрольно-вимірювальної апаратури.

Не допускається введення в експлуатацію об'єктів зрошення стічними во­дами без створення пунктів спостереження за показниками стану водних об'єк­тів.

Дата добавления: 2014-01-04