Хімічні способи

МЕХАНІЧНІ СПОСОБИ

Перший етап очистки стічних вод - механічне видалення з них завислих і плаваючих частинок. Для цього застосовують решітки, сита, пісковловлювачі, відстійники, жировловлювачі.

Решітки призначені для очистки стічних вод від великих домішок, які можуть викликати псування обладнання очисних споруд. У харчовій промисловості частіше за все використовують стаціонарні решітки з проміжком між пруттями не більше 40мм. Дрібні завислі частинки розміром більше 1 мм видаляють з допомо­гою стаціонарних чи обертальних штампованих сит.

Для видалення нерозчинних мінеральних сполук стічні води пропускають через пісковловлювачі. Швидкість осідання завислих часток під дією сили тяжіння розраховують за формулою Стокса. У залежності від напряму руху стічних вод розрізняють горизонтальні і вертикальні пісковловлювачі. Завислі частки будуть осідати на дно пісковловлювача, якщо додержуються такі умови руху стоків:

при вертикальному

V>V₁;

при горизонтальному

V>v₁H/L,

де V - швидкість осідання частинки у нерухомій рідині, мм/с; V₁ - швидкість течії рідини, мм/с; Н - висота шару рідини у пісковловлювачі, м; L - довжина пісковловлювача чи відстоювача, м.

На цьому ж принципі засновано виділення дрібних домішок у відстійниках. Тривалість перебування стічних вод у відстійниках не повинна перевищувати 2 години для запобігання гнилісного розкладу органічних речовин. Застосовують відстійники періодичної та безперервної дії. У залежності від напряму руху стоків розрізняють також горизонтальні і вертикальні безперервно діючі відстійники.

Для очистки стічних вод від забруднень, нерозчинених у воді і які мають меншу густину (мастило, нафта, жир), використовують жировловлювачі, якими можуть бути збірники, які забезпечують невелику швидкість течії стічних вод. Для очистки стоків від високодисперсних жирів використовують жировловлювачі з внутрішніми перегородками. Спливанню жирових забруднень сприяє аерування рідини.

Суть хімічних способів очистки стічних вод полягає у взаємодії хімічних ре­агентів із забрудненнями. Вона сприяє видаленню із розчину завислих, колоїдних і розчинених сполук. Внаслідок цього знижується забарвленість, стоки знезаражу­ються, усуваються неприємні запахи.

Хімічну очистку вод звичайно об'єднують з механічною або біологічною.

Видалити із стічних вод колоїди і солі важких металів можна змішуванням стічних вод, які мають кислу і лужну реакцію середовища. Нерозчинні гідроксиди металів і карбонат кальцію стічних вод, що мають позитивний заряд, нейтралізують негативно заряджені колоїдні частки. Частки, що утворилися, є центрами коагуляції, вони збільшуються до великих розмірів і швидко осідають у відстійниках у вигляді пластівців.

Як коагулянти використовують хлориди і сульфати окисного і закисного заліза, сульфат алюмінію (глинозем) і вапно. При обробці стічних вод коагулянтами на 90% зменшується вміст завислих часток, на декілька десятків відсотків БСК₅ і на 40...80% кількість бактерій. Цей спосіб очистки стоків простий і порівняно недо­рогий. Істотний його недолік - незначне зниження БСК₅.

Ефективний засіб знезараження стічних вод - хлорування. Бактерицидна дія хлору викликана окисленням речовин, які входять до складу протоплазми бактері­альних клітин. Стічні води знезаражують рідким хлором або хлорованою водою, приготовленою у хлораторах.

Один із головних показників ступеня шкідливості стічних вод, що скидаються у водоймища, - споживання кисню на окислення органічних речовин, які містяться у них. При великому об'ємі скидних стоків у водоймище з малим дебітом води ці сполуки окислюють киснем повітря або спеціально доданими речовинами, наприклад, селітрою. Для аерування стоків використовують пристрої, які інтенсивно перемішують їх. Аерування сприяє не тільки окисленню стічних вод, але й біологічній очистці їх, тому що внаслідок цього інтенсифікується життєдіяльність мікроорганізмів, які розкладають органічні сполуки.

Біогенні елементи у стічних водах — азот, калій і фосфор — сприяють розвитку водоростей і вищих рослин, які забруднюють водоймище. Щоб видалити фосфор, стічні води обробляють гідроксидом заліза або вапном. Видалити азот і калій із стічних вод дуже складно. Видалення цих елементів не запобігає розвитку рослин у поверхневих водоймищах, тому що вони можуть попасти у водоймища з водами, які стікають з полів, а азот — з дощовою водою.

Дата добавления: 2014-01-04