Очистка стічних вод заводів, які переробляють зерно-картопляну сировину

Для очистки цих стічних вод достатньо застосовувати механічні та біологічні способи, для одержання води високої якості потрібна фізико-хімічна доочистка стоків. Оскільки ВСК стічних вод спиртових заводів, які переробляють крохмалевмісну сировину, не перевищує 1200мг О₂/л, то їх біологічну очистку здійснюють у аеробних умовах.

Технологічна схема очистки стічних вод розроблена ВНДІПрБ і Московським інженерно-будівсльним інститутом і впроваджена на Мічурінському спиртовому заводі (рис. 1).

Вона передбачає з урахуванням характеру забруднень розділення стоків на два потоки: транспортно-миючі води і виробничі. Перші піддають механічній очистці і потім багаторазово використовують у виробництві, другі — двоступеневому окис­ленню органічних

речовин активним мулом. Тривалість аерування виробничих вод у першому ступені становить 2 год, у другому – 4 год.

Досвід експлуатації очисних споруд показав, що при двустепеневій очистці стічних вод у аеробних умовах одержують більш високий ефект очистки при одна­ковій тривалості процесу, ніж при одноступеневій.

Надлишковий активний мул і сирий осад з первинних відстійників протягом 8... 10 діб піддають мінералізації в апаратах, схожих з аеротенками. Мінералізований осад виділяють декантацією чи на центрифугах або скидають на мулові площадки.

Перед спуском у водоймище очищену воду насичують киснем у водозливі -аераторі, потім у штучних ставках.

ВНД1ХПД і Струсовський спирто-горілчаний комбінат впровадили схему очистки стічних вод заводу, що переробляє зерно. На цьому підприємстві стоки пер­шої категорії - теплообмінні води - надходять у ставок, а потім - у ріку. Забруднені стоки другої та третьої категорій збирають у розташовані на території заводу приймальні збірники, з яких самопливом потрапляють у очисні споруди. Суміш усіх брудних стоків має такі фізико-хімічні показники: рН 7,6...7,8, прозорість 3 см, запах 3 бали, концентрація завислих речовин 300...400 мг/л, БСК₅ 250...680 мг О₂/ л, ХСК340...850мгО₂/л.

Технологічна схема рис. 13.2 передбачає механічну та одноступеневу біологічну очистку стічних вод, які надходять із приймального колодязя 1. Грубі механічні домішки відокремлюють на решітці 2, яка виготовлена із стальних смужок 8х5Омм з відстанню між ними 12... 16 мм. Решітка встановлена під кутом 60° до напряму течії стоків. Домішки скидають у збірник 14, а стічні води надходять у пісковловлювач 3 і первинний відстоювач 4 для видалення піску і грубих органіч­них домішок - солодових паростків, часток зерна та ін.

Рис. 2. Технологічна схема очистки стічних вод зерно-картопляних спиртових заводів

Умовні позначення: ------------- активний мул; --------*-------- муловий осад;

грубі домішки, пісок; -------х------- хлорна вода; -----------о-------- повітря.

Пісковловлювач - це циліндр з тангенційним введенням стічних вод. Осад з пісковловлювача періодично видаляють на піскову площадку 15 для висушування.

У першому відстійникові, який складається з чотирьох паралельно працюючих осадових жолобів, стічні води частково очищуються від завислих домішок. Для запобігання розвитку нитчатих бактерій і викликаного цим спуханням активного мулу стоки спрямовують у передаератор 5, у який повертають надлишковий активний мул із вторинного відстійника 9, і стічні води протягом 20 хв аерують повітрям, яке надходить з повітродувної станції 13. При цьому відбувається флокуляція і адсорбція активним мулом тонкодисперсних домішок, які виділяють у відстійнику 6.

Передаератор - резервуар прямокутної форми, обладнаний трубчастим барботером. На цій стадії очистки стічних вод витрати повітря 0,5... 1 м³/м³, активного мулу 20 г/л, тривалість попереднього аерування 30 хв. Після обробки у передаераторі вміст завислих речовин у стічних водах знижується на 30...40%, БСК₅ на 20...25%.

Осад з відстійників 4 і 6 періодично виводять на мулову площадку 16. Освітлена рідина надходить у буферний збірник 7, призначений для стабілізації кількості стоків, які відправляють у аеротенк 8.

У аеротенку стічні води піддають біологічній очистці активним мулом. Ці апарати мають прямокутну форму і складаються з двох паралельно працюючих секцій, загальна місткість яких 280 м³. Аерування здійснюють через трубчасті барботери діаметром 100 мм повітрям із повітродувної станції 13. На їм³ стічних вод витрачають 22...26 м³/год повітря, концентрацію активного мулу підтримують З...3,5г/л. Ефект біологічної очистки 96% по завислих речовинах і 95% по БСК₅.

Очищені стоки надходять у вторинний відстійник 9, розрахований на перебування у ньому рідини протягом 2,5 год. З мулових камер відстійника активний мул видаляють з допомогою ерліфту і подають у передаератор і аеротенк.

Далі воду змішують у змішувачі 10 з хлорною водою, яка приготовлена у хлораторах 12, і спрямовують у контактний резервуар 11. Тут вода знезаражується хлором. Після витримки у цьому апараті протягом 30 хв очищену воду скидають у ріку.

Оброблена за такою технологічною схемою вода має такі показники: рН 7,8...8,0, прозорість 30 см, без запаху, концентрація завислих речовин 5...20 мг/л, БСК₅ 8...20 мг О₂/л, ХСК 35...40 мг О₂/л.

На Ковалівському спиртовому заводі Чернігівського виробничого об'єднання за розробками Одеського інженерно-будівельного інституту були збудовані очисні споруди потужністю 125 м³/добу з БСК_n 1300 мг О₂/л. Особливість цих споруд - біологічна очистка стічних вод у біофільтрі.

Але при експлуатації таких очисних споруд були виявлені недоліки - велика тривалість нарощування біоплівки при пуску споруд (2...З тижні); коливання товщини шару біоплівки від 0,5 до 2 мм в залежності від температури навколишнього середовища, концентрації забруднень, часткове флотування відпрацьованої біоплівки, що приводить до підвищеного вмісту зависів у очищеній воді.

Технологічні схеми очистки стічних вод, які використовують на інших зерно-картопляних спиртових заводах, принципово не відрізняються від описаних. Відмінності полягають у апаратурному оформленні окремих технологічних стадій.

Дата добавления: 2014-01-04