Право спільної і часткової власності на землю

Згідно ст. 86 Земельного кодексу України, земельна ділянка може знаходитися у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Таким чином, спільна власність на об’єднану земельну ділянку є власністю щодо цілісного об’єкта і відбувається юридичне поєднання прав на нього, в результаті чого і формується право спільної земельної власності.

У спільній частковій власності на земельну ділянку в її складі як єдиного об’єкта, а відповідно, і частки права її учасників заздалегідь відомі. Ця визначеність часток закладена в самих підставах виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку. Заздалегідь відомий розмір частки земельної ділянки забезпечує його учаснику реалізацію прав та обов’язків, що виникають із спільної часткової власності на землю (виділення належної йому частки або компенсації за неї; право на отримання у володіння і користування частини спільної земельної ділянки) та ін.

Дещо інші ознаки закладені в праві спільної сумісної власності, за якої частки у земельній ділянці не визначені і також не визначені частки прав співвласників. Крім цього, земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності тільки громадянам, з чого випливає, що всі інші суб’єкти права спільної власності можуть брати участь лише у відносинах спільної часткової власності на землю. Крім того, земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, а саме:

- подружжя;

- члени фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;

- співвласники жилого будинку (ст. 89 ЗК України).

Суб’єктами права спільної власності на земельні ділянки територіальних громад можуть бути районні та обласні ради..

Право спільної власності на землю, як і інші види права земельної власності, засвідчується державним актом, а ст. 202 ЗК вимагає державної реєстрації земельних ділянок.

У ст. 87 визначені підстави виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку, а саме:

а) при добровільному об’єднанні власниками належних їм земельних ділянок;

б) при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;

в) при прийняття спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;

г) за рішенням суду.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у –удовому порядку (ст. 88 ЗК України).

Дата добавления: 2014-01-04