Особливості української культури в литовсько-польську добу

Після занепаду Київської Русі литовське проникнен-ня, польська експансія, татарська агресія суттєво вплину-ли на перебіг подій в українських землях. У XIV--XVI ст. відбулися значні зміни в усіх сферах суспільного життя. Неоднозначні процеси були притаманні у цей час культур-ному розвитку України. Дестабілізуючими культурний процес чинниками стали падіння Візантійської імперії в XV ст., що позбавило християнську православну релігію зовнішньої підтримки, докорінно переорієнтувало торгів-лю, вплинуло на культуру господарювання в українських землях; відсутність власної державності в цих землях; зрос-таюча загроза ополячення й окатоличення після укладення Люблінської унії 1569 p.; татарська агресія. Піднесенню ук-раїнської культури сприяли технічний і технологічний прогрес; виникнення та розвиток власного друкарства, що давало змогу швидше, точніше і ширше розповсюджувати знання та інформацію; поява на історичній арені козацтва, яке виступало могутнім культуротворчим чинником. Вза-ємодіючи, ці чинники докорінно змінили культурне об-личчя українських земель.

Новим явищем політичної культури цього періоду слід вважати і феномен Запорозької Січі, яка була праобразом майбутньої української державності.

Значні зміни в XIV--XVI ст. відбулися у сфері правової культури. Українські землі втратили свою самостійність, тому особливістю їх суспільного життя стало співіснуван-ня правових систем різного характеру та походження. Го-ловними документами, що регулювали правові відносини, стали Литовські статути: Старий (1529), Волинський (1566), Новий (1588), в основу яких було покладено тради-ційні норми місцевого звичаєвого і писаного («Руська правда») права. Крім цієї правової системи, в українських землях у багатьох містах діяло Магдебурзьке право, а в сільській місцевості західних земель -- Волоське право.У період XIV--XVI ст. в народний побут входять годин-ник, горілка, вогнепальна зброя та інші винаходи, що сут-тєво вплинули на суспільне життя.

Розвивається фольклор. Народна творчість звертається насамперед до оспівування традицій Київської Русі. В ціло-му переважає обрядова поезія (русальні, купальські, об-жинкові пісні, голосіння, а з XVI ст. з'являються нові фоль-клорні жанри -- думи, історичні пісні, нова тематика -- боротьба проти татарсько-турецької агресії, новий герой -- козак-воїн, захисник рідної землі, новий ідейний зміст -- становлення та поширення норм козацької лицарської етики, пробудження почуття патріотизму, формування в народу нового рівня самосвідомості, громадянського обов'язку та віри у власні сили.

Значні якісні зміни відбулися в духовній культурі. Протягом XIV--XV ст. на ґрунті давньоруської мови під впливом народного мовлення сформувалася «руська мо-ва», що стала офіційною державною мовою в Литовській державі. «Руська мова» -- це певна спільна основа, схо-динка в становленні української та білоруської національ-них мов. На зламі XV--XVI ст. сформувалися дві окремі літературні мови -- староукраїнська та старобілоруська.

Дата добавления: 2014-01-04