С. Обгрунтуйте .причини вступу українців до реєстрового війська

С. Дайте характеристику основним гілкам українського козацтва XVI-XVII ст.

С. Проаналізуйте основні ідеї билин київського циклу.

Былины киевского цикла включают в себя эпические сказания, сюжет которых разворачивается в «стольном граде» Киеве или недалеко от него, а центральными образами являются князь Владимир да богатыри русские: Илья Муромец, Добрыня Никитич и Алёша Попович. Главная тема этих произведений – героическая борьба народа русского с врагами внешними, племенами кочевников.

В былинах киевского цикла народные сказители прославляют доблесть воинскую, мощь несокрушимую, отвагу всего народа русского, любовь его к родной земле и безудержное стремление защитить её. Героическое содержание киевских былин объясняется тем, что Киев в 11 – 13 веках был пограничным городом, подвергавшимся частым набегам кочевников.

Однією з громадських сил, які активно впливали на розвиток централізованої держави, було козацтво. З одного боку, козаки були захисниками країни від зовнішньої агресії, від натиску степовиків. З іншого - ватажками народних повстань, союзниками іноземних загарбників. З часом козаки перетворилися на серйозну військову силу, яку держава використовувала проти своїх супротивників.

Основними групами російського козацтва були донці, уральці, кубанці, терція. Раніше всього з'явилася донська гілка козацтва (в другій половині XV ст.). У козаки йшли втікачі представники знаті, кріпаки, солдати. Спочатку козаки не займалися сільським господарством, жили напівосілі і промишляли розбоєм на торгових шляхах. Товари проїжджих купців вони називали "козацький хліб". Нападали вони на табуни ногайців в придонських і приволзьких степах, каравани з хлібом, сіллю, озброєнням, які йшли по Волзі, турецькі міста і фортеці.

Русское держава встановила зв'язку з донськими козаками ще з часів Івана IV. Спочатку їх залучали на державну службу подарунками, потім - постійним платнею. Козацьке військо взяло активну участь у війнах Росії XVI-XVII ст.

Щоб приборкати непокірну запорізьку вольницю, польський уряд вдався і до випробуваного віками принципу -- розділяй і володарюй. Саме для цього він задумав перетягти на свій бік частину козаків і протиставити їх решті як офіційне вояцтво. При цьому ставилася також мета посилити власні військові сили на українсько-татарському порубіжжі. Ще в 1524 р. король Сигізмунд І Старий доручив київському наміснику Сеньку Полозовичу й чорнобильському державцю Криштофу Кмитичу створити в Середньому Подніпров'ї наймане з місцевих жителів військо чисельністю до 2 тис. чол. Вони мали служити переважно на перевезеннях і охороняти литовські володіння. Але з різних причин це розпорядження короля не було виконано. І тільки в 1572 р. король Сигізмунд-Август видав універсал про формування найманого загону з 300 чол., які мали перебувати на державному утриманні. Зараховані на службу козаки вписувалися до реєстру (списку;, звідки й дістали назву реєстрових. Так було покладено початок реєстровому козацькому війську. Відтоді польський уряд визнавав козаками лише тих чоловіків, котрі були внесені до реєстру. А переважна більшість людей, що вважала себе козаками, потрапила у становище невизнаної маси й тим самим була поставлена поза законом. Старшим реєстру король призначив шляхтича Яна Бадовського, одночасно надавши йому й вищу судову владу. Правда, загін проіснував недовго й незабаром розпався. Але невдачі в Лівонській війні й загрозлива обстановка на Подніпров'ї знову змусили уряд повернутися до ідеї відновлення реєстрового козацького війська. У 1578 р. король Стефан Баторій взяв на державну службу 600 козаків і надав їм певні права і привілеї. Реєстровці звільнялися від різних податків і поборів, одержували землю на правах рангового володіння, військово-адміністративну незалежність від місцевої влади, судовий імунітет. Військо Запорізьке реєстрове розташовувалося на території вище Січі, від Чигирина до Трахтемирова включно. Реєстровці дістали військові клейноди -- корогву (прапор), бунчук, печатку, інші атрибути влади, а також кілька гармат, труби, литаври тощо. Військо Запорізьке реєстрове було зобов'язане тримати на Січі постійну залогу, чисельність якої чітко не визначалася.

Дата добавления: 2014-01-04