Функції податків

Функції – це виявлення сутності в дії. Податки виконують фінансову функцію забезпечення матеріальних умов різних державних інститутів: державного управління, національної оборони, охорони здоров'я, правосуддя, освіти та ін.

Функціонування сучасної держави не можна уявити без податкової системи. Вона є не лише джерелом утворення централізованих фінансових ресурсів, а й найефективнішим засобом перерозподілу доходів фізичних і юридичних осіб та інструментом безпосереднього впливу на розвиток суспільного виробництва

Оскільки вони є основним джерелом доходів державних бюджетів сучасних розвинутих країн, то основна функція податків – фіскальна.

Фіск (лат.) у древньому Римі - військова каса, де зберігалися гроші часів Августа (кінець 1в. до н.е. - початок 1 в. н.е.).

Потім приватна каса імператора, що перебувала у віданні чиновників як противага эрарію – сенатській скарбниці. З четвертого століття ФІСК – єдиний фінансовий центр римської імперії - державна скарбниця.

За допомогою цієї функції формуються фінансові ресурси для створення матеріальних умов функціонування держави. У сучасному цивілізованому світі доходи держав утворюються, в основному, за рахунок податкових надходжень (наприклад, у США – близько 98%).

Фіскальна функція створює передумови для підвищення ролі держави в регулюванні економіки країни, обумовлює регулюючу функцію податків. З допомогою податків держава здійснює систематичний і цілеспрямований вплив на розвиток суспільного виробництва і суспільних відносин у державі. Податки як активний інструмент впливає на виробництво, стимулюючи або стримуючи його темпи, підсилюючи або послабляючи темпи нагромадження капіталу, розвитку науково-технічного прогресу, розширюючи або зменшуючи платоспроможний попит населення.

Регулювання економіки проводиться державою за допомогою податкового механізму – сукупністю організаційно-правових форм і методів управління діяльністю з методології обчислення, стягування податків, здійснення контролю за податковою дисципліною.

Найефективнішою формою прояву регулюючої функції податків є надання пільг окремим платникам податків або повне звільнення від оподаткування з окремих видів податків або окремих фізичних чи юридичних осіб.

Згідно з Податковим Кодексом України (ст. 30) податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Відповідно до ст. 30.9 ПКУ податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

Платники податків зобов’язані обліковувати суми податку та збору, не сплачені до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання.

Дата добавления: 2014-01-04