Банкрутство

ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

ЦІНИ І ЦІНОУТВОРЕННЯ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Публічні зобов'язання суб'єктів господарювання

Суб'єкт господарювання, який зобов'язаний здійснювати виконан­ня робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до ньо­го звертається на законних підставах, не має права відмовити у ви­конанні робіт, наданні послуг, продаж) товару за наявності у ньо­го такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими.

Господарсько-договірні зобов'язання - майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами — юридичними особами на підставі господарських договорів. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна (тариф) у господарських зобов'язаннях є формою грошо­вого визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.

Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господар­ській діяльності
вільні ціни	державні фіксовані ціни	регульовані ціни — граничні рі­вні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін встановлюються ■на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, ■на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення, ■на продукцію (послуги) суб'єктів господа­рювання природних монополістів. ■Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабмін України.
визначаються суб'єктами го­сподарювання самостійно за згодою сторін на всі види продукції (ро­біт, послуг)

При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовніш­ньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов сві­тового ринку та індикативних цін.

Господарське зобов'язання припиняється:

• виконанням, проведеним належним чином;

• зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зо­бов'язання;

• у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній осо­бі;

• за згодою сторін;

• через неможливість виконання;

• у разі його розірвання;

• визнання недійсним за рішенням суду;

• в ін. випадках.

Банкрутство - нездатність боржника відновити свою платоспро­можність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інак­ше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процеду­ри вважається банкрутством.

Суб'єктом банкрутства (банкрутом) може бути лише суб'єкт під­приємницької діяльності.

Не можуть бути визнані банкрутом

· казенні підприємства,

· відокремлені структурні підрозділи господарської організації.

Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржни­ка:

• розпорядження майном боржника;

• мирова угода;

• санація (відновлення платоспроможності) боржника;

• ліквідація банкрута.

Суб'єкт підприємництва, його засновники (учасники), власник майна, а також ін.. особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Фіктивне банкрутство - завідомо неправдива заява суб'єкта підприємництва до суду про нездатність виконати зобо­в'язання перед кредиторами та державою. Умисне банкрутство - стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи су­б'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Дата добавления: 2014-01-04