Показники балансу

Статті надходження

Елементи живлення надходять у ґрунт переважно з органічними і мінеральними добривами, які вносять під окремі культури.

1. Для обліку кількості ЕЖ, що надходять у грунт з органічними добривами, використовують дані норм та вмісту азоту, фосфору і калію в органічних добривах.

2. Для обліку кількості елементів живлення, що надходять у грунт з мінеральними добривами, використовують паспорт поля, книгу історії полів, звіти про внесення мінеральних та органічних добрив тощо.

3. У балансових розрахунках враховують також статтю надходження елементів живлення в ґрунт з насінням. Для цього використовують норми висіву культур, які прийняті в господарстві, та вміст азоту, фосфору і калію в насінні.

4. Надходження азоту в ґрунт з атмосферними опадами відбуваються переважно в аміачній формі і значно менше - в нітратній, яка утворюється внаслідок грозових розрядів. У середньому щороку з опадами в ґрунт надходить така кількість азоту, кг/га: Полісся - 5-7, Лісостеп - 7-10, Степ - 4. У районах з великою кількістю опадів і в промислових районах з підвищеним забрудненням повітря та мінералізацією атмосферних опадів надходження азоту в ґрунт може значно збільшуватись.

5. Надходження азоту в ґрунт за рахунок фіксації з повітря бульбочковими бактеріями бобових культур – залежить від виду та урожаю і розмірів кореневої системи бобової культури: бульбочкові бактерії багаторічних трав (еспарцет, люцерна, конюшина) фіксують 70-75 % атмосферного азоту, горох - 40-50, люпин і кормові боби - 60-65 % загального азоту біомаси.

6. Атмосферний азот фіксують вільноіснуючі мікроорганізми (асоціативна фіксація) - бактерії, актиноміцети, дріжджові і плісеневі гриби. Під час складання вихідного господарського балансу можна користуватися такими середніми даними асоціативної фіксації, кг/га: Полісся - 5, Лісостеп - 10, Степ - 8.

Завершальним етапом розрахунку вихідного господарського балансу є визначення суми статей втрат і надходження елементів живлення для окремих культур (ц/га), потім на всю площу, після чого підраховують втрати та накопичення елементів живлення на всю площу господарства (табл. 1- 4).

Баланс елементів живлення у землеробстві господарства, у сівозміні або при вирощуванні окремих культур характеризується такими показниками: 1) баланс (±), ц; 2) баланс (±), кг/га; 3) баланс (±), % до виносу; 4) інтенсивність балансу, %; 5) ємкість балансу, ц/га (кг/га).

1. Різниця між втратами елементів живлення (ц) з площі під культурою, в сівозміні або ріллі господарства та надходженням їх (ц) на відповідну площу дає баланс (±), ц.

2. Баланс (±), кг/га, елементів живлення для культури, сівозміни або господарства в середньому одержують діленням балансу (±), ц, на відповідну площу, га.

3. Баланс (% до виносу) елементів живлення визначають для окремої культури або групи культур, сівозміни і господарства. Для визначення використовують дані про винос елементів живлення з урожаєм та їх надходження в ґрунт (у центнерах на всю площу або в кілограмах на 1 га). Баланс обчислюють за формулою:

Б = (14.1)

де В - винос елементів живлення з урожаєм у господарстві, у сівозміні або окремою культурою, ц/га (кг/га); Н - надходження елементів живлення в ґрунт з добривами та іншими джерелами, ц/га (кг/га).

Баланс до виносу (%) показує, на скільки відсотків надходження елементів живлення в ґрунт більше або менше від виносу їх із грунту з урожаєм.

4. В умовах інтенсифікації землеробства для характеристики балансу використовують показник інтенсивності балансу – І_б.

Інтенсивність балансу виражається відношенням надходження елементів живлення в ґрунт (Н) до виносу (В) їх з урожаєм (%) і показує, на скільки відсотків винос елементів живлення врожаєм відшкодовується за рахунок надходження їх з добривами. Цей показник розраховують за формулою:

І_б = Н•100/В, (14.2)

Якщо: І_б <100%, то баланс – дефіцитний;

І_б=100 %, то баланс – врівноважений;

І_б>100, то баланс – позитивний.

5. Ємкість балансу характеризує величину колообігу поживних речовин у землеробстві.

Ємкість балансу - це сума виносу та надходження елементів живлення в ґрунт незалежно від того, включаються вони у колообіг уперше чи використовуються повторно. Як правило, цей показник визначають на всю площу або на 1 га.

Аналіз показників балансу дає змогу зробити висновки про стан застосування добрив у господарстві; про те, наскільки внесення добрив компенсує винос елементів живлення з урожаєм сільськогосподарських культур у цілому в господарстві або окремими культурами; під які культури з добривами вноситься більше елементів живлення в ґрунт, ніж виноситься врожаєм; які культури вирощують за дефіцитного балансу головних елементів живлення. На підставі показників балансу та після врахування ґрунтово-кліматичних умов роблять висновки про потребу в окремих видах добрив і норми їх внесення під час складання ЗСЗД у сівозмінах.

Дата добавления: 2014-01-04