Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Агроекологічні основи хімічних меліорацій кислих ґрунтів





Реакція ґрунту відіграє важливу роль у розвитку рос­лин і ґрунтових мікроорганізмів, впливає на швидкість і напрямок перебігу у ньому хіміч­них і біохімічних процесів, рівень засвоєння рослинами елементів живлення.

Реакція ґрунтового розчину залежить від співвідношення у ньому іонів водню Н+ та гідроксилу ОН-. Концентрацію іонів Н+ виражають величиною рН:

рН = -lg [Н+]

Залеж­но від рН усі ґрунти поділяють на:

сильнокислі – рН=3…4; кислі – рН=4…5,5;

слабо кислі – рН=5,5…6,5; нейтральні – рН=6,5…7,5;

лужні – рН=7,5-8; сильно лужні – рН=8…9.

 

Кисла реакція властива дерново-підзолистим і болотним ґрунтам, нейтральна -чорноземам, лужна - каштановим ґрунтам, сіроземам та солонцям.

Кислотність ґрунту - це властивість, зумовлена наявністю іонів Н+ у ґрунтово­му розчині та обмінних іонів Fе2+, АІ3+ і Мn2+ у ґрунтовому вбирному комплексі.

Розрізняють два види кислотності ґрунту: актуальну і потенціальну.

Актуальна кислотність зумовлюється наявністю в ґрунтовому розчині органічних кислот та гідролітично кислих солей алюмінію і заліза. Кислоти в грунтовому розчині з’являються внаслідок виділень кореневих систем рослин (слабкі органічні кислоти), внаслі­док розщеплення вугільної кислоти (Н2С03 → Н++НС03-). Гідролітично кислі солі алюмінію і заліза здатні утворювати сильну кислоту внаслідок перебігу реакції гідролізу:

АІСІ3 + Н2О → АlОНСІ2 + НСІ.

Проте підкислення ґрунтового розчину за наведеною схемою має місце в ґрунтах, не насичених основами. У тих, вбирний комплекс яких насичений катіонами Са2+, Мg2+, К+ тощо, актуальної кислотності не виявлено.

Актуальну кислотність можна визначити вимірюванням рН водної витяжки ґрунту.

Потенціальна кислотність зумовлюється наявністю іонів Н+ та АІ3+, увібраних ґрунтовим вбирним комплексом. Потенціальна кислотність завжди більша за актуаль­ну, бо вона складається з кислотності ґрунтового розчину і кислотності, що утворюєть­ся за рахунок увібраних ґрунтом іонів Н+, Мg2+, АІ3+. Це прихована, або зв'язана щодо ґрунтового розчину, кислотність, яка виявляється внаслідок перебігу обмінної реакції між ґрунтовим вбирним комплексом і ґрунтовим розчином.

Залежно від методу визначення, потенціальна кислотність поділяється на обмінну і гідролітичну.

Обмінна кислотність зумовлюється наявністю іонів Н+ і АІ3+, які витісняє з ґрунто­вого вбирного комплексу нейтральна сіль сильної основи і сильної кислоти (наприклад КCl). Це має мі­сце при внесенні хлориду калію на кислих ґрунтах:

[ГВК] Н+ + КСІ → [ГВК] К+ + НСІ (у розчині).

Обмінна кислотність ґрунту визначається у КСІ-витяжці за допомогою рН-метра. Залежить вона як від кількості обмінних іонів Н+, і від наявності у ґрунтовому вбирному комплексі обмінних іонів АІ3+, який, гідролітично розщеплюючись, підкислює ґрунт:



K+

[ГВК] АІ3+ + ЗКСІ → [ГКВ]K++ АІСІ3 ;

К+

АІСІ3 + Н2O → АІОНСІ2 + НСІ.

Обмінна кислотність може помітно збільшуватися на фоні добрив, особливо у разі застосування їх у значних дозах. ЇЇ підвищення за рахунок внесення мінеральних доб­рив значно погіршує умови росту й розвитку рослин, чутливих до кислотності ґрунту.

Гідролітична кислотність - це та кислотність, яка виявляється при обробці ґрун­ту гідролітично лужними солями. При використанні нейтральної солі іони Н+ не повніс­тю переходять у розчин. Частина їх залишається у ґрунтовому вбирному комплексі і може бути переведена у розчин тільки при обробці ґрунту розчином гідролітично луж­ної солі (наприклад, СН3СООNa). Отже, кислотність СН3СООNa-витяжки складати­меться з гідролітичної, обмінної та актуальної. Тому вона є найбільшою.

Оскільки величина гідролітичної кислотності є найбільша і може виявлятися в умовах найбільших навантажень на грунт, то саме її використовують в розрахунках норм вапна для нейтралізації кислотності грунту.

Внесення вапна, насамперед, усуває обмінну і значно знижує гідролітичну кислот­ність ґрунту. Цей факт а також облік балансу кальцію і магнію та кількості застосовуваних гідролітично кислих добрив (див. табл.15.6.) і визначає необхід­ність повторного або підтримуючого вапнування.

Таблиця 15.6.





Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 401; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.002 сек.