Збирані метрики, використовувані методи, стандарти і шаблони

Виміри, що виконуються в процесі розробки ПП, допомагають краще оцінити сам процес розробки, прийнятий в організації, хід виконання проекту і якість Пп. Виміри процесу виробляються в цілях його подальшого вдосконалення, виміри проекту - для поліпшення організації робіт, а виміру ПП - для підвищення його якості. В результаті виміру визначається кількісна характеристика якої-небудь властивості об'єкту виміру. Шляхом безпосередніх вимірів можуть визначатися тільки опорні властивості об'єкту - опорні метрики. Усі інші метрики оцінюються і результаті обчислення тих або інших функцій від значень опорних метрик. Ці обчислення проводяться по відповідних формулах.

У виданні "IEEE. Standard Glossary of Software Engineering Terms" ("IEEE. Перелік стандартних термінів, використовуваних в програмній інженерії") метрика визначена як міра міри володіння властивістю, що має числове значення.

Під метриками розуміють кількісну оцінку ПП, процесу або проекту, яка використовується безпосередньо або на основі якої виробляються інші виміри або виконується прогноз.

Д-р Барри У. Боэм (Dr. Barry W. Boehm), всесвітньо визнаний експерт в області розробки ПП, підкреслює, що важливість метрик визначається тим, якою мірою вони сприяю! ухваленню рішень. Якщо керівник програмного проекту пам'ятатиме про це, то він зможе оперувати корисними і важливими метриками, а не збирати їх випадковим чином, накопичуючи великі об'єми інформації, використання якої скрутне.

"Вимір при розробці програмного продукту є безперервним процесом визначення, збору і аналізу даних, що відносяться до програмного процесу і відповідних йому продуктів. Метою цієї діяльності є отримання уявлення про процес, контроль над ним і програмними продуктами, а також підтримка важливої інформації, яка дозволить удосконалювати процес і програмні продукти".

"Вимір в ході розробки програмного продукту - кількісне оцінювання довільних аспектів процесу програмного інжинірингу, програмного продукту або контексту', воно служить для вдосконалення представлення, допомагає контролювати, прогнозувати і вносити поліпшення в створюваний продукт, а так- фе у вживані робочі методи".

Усі метрики можна розділити на три основні групи: метри- ки процесу; метрики проекту; метрики продукту, Усередині кожної групи існують наступні типи метрик: безпосередньо спостережувані (вимірювані); прогнозовані; "обчислювані.

Безпосереднє спостереження атрибуту якого-небудь об'єкту не вимагає використання в процесі виміру інших атрибутів або об'єктів. Безпосереднє спостереження або вимір при- щеняется при оцінюванні існуючого об'єкту.

При прогнозуванні використовується математична модель вибраного атрибуту нарівні з набором процедур прогнозування, вживаних для визначення невідомих параметрів і интерптетации результатів.

Обчислення, або непрямий вимір, означає залучення до процесу виміру за допомогою певної математичної моделі інших атрибутів і об'єктів (завжди включає обчислення з використанням, принаймні, двох інших метрик).

Метрики бувають об'єктивними і суб'єктивними. Субъектив- ные виміру припускають наявність особового, суб'єктивного підходу, наприклад застосування якого-небудь вагового коефіцієнта.

Вимірювані атрибути можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Внутрішні атрибути можуть вимірюватися в термінах самого об'єкту, окремо від його поведінки. Зовнішні атрибути оцінюються з урахуванням зв'язку об'єкту із зовнішнім середовищем. Прикладами внутрішніх атрибутів є показник числа рядків коду в програмному продукті (LОС), тривалість виконання дії, величина трудовитрат, число невдалих тестових випробувань, об'єм грошових витрат, рівень складності і міра модульності. Як зовнішні атрибути можна розглядати вреи виконання (потрібно програму і комп'ютер), полез- остюк і зручність представлення (потрібно додаток і користувача), надійність, ефективність, тестируемость, повторну застосовність, переносимість і взаємодію між операціями.

Література

25. Зелковиц М., Шоу А., Гэннон Дж. Принципы разработки программного обеспечения: Пер. с англ.— М.: Мир, 1982 — 368 с., ил.

26. Іващук В.В. Курс лекцій «Засоби мультимедіа в нових інформаційних технологіях» Національний університет харчових технологій.-К.: НУХТ, 2011. – 77 с.

27. Когутяк М.І., Дранчук М.М., Когуч Я.Р., Шавранський М.В., Лещій Р.М. Автоматизація неперервних технологічних процесів в нафтовій та газовій промисловості: Навчальний посібник.–Івано-Франківськ: Факел, 2006.–385с.

28. Конспект лекцій з дисципліни “Системи технологій”: к. т. н., доц. Фесенко М.С. Алчевськ ДонДТУ 2006, 70 стр.

29. Кухнюк Н.В., викладач Технічного коледжу. Інтерактивний комплекс. з дисципліни “Автоматизація технологічних процесів”. 2008, 227 ст.

30. Ларман Крэг. Применение UML и шаблонов проектирования. 2-е издание.: Пер. с англ. – М. Вильямс, 2004-624 с.:ил.

31. Проць, О.А. Данилюк, Т.Б. Лобур. Автоматизація неперервних технологічних процесів. Навчальний посібник для технічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Тернопіль: ТДТУ ім. І.Пулюя, 2008. – 239 с.

32. С.В.Шаповал, Н.Г.Морковська. Конспект лекцій з курсу „Системи технологій” Харків. ХНАМГ, 2005.- 70 с.

33. Microsoft Corporation Принципы проектирования и разработки программного обеспечения. Учебный курс MCSD/Пер. с англ. -2-е издание. Русская Редакция, 2002 – 736 стр., ил.

34. Гагарина Л. Г., Кокорева Е. В., Виснадул Б. Д. Технология разработки программного обеспечения: учебное пособие / под ред. Л. Г Гагариной. — М.: ИД «ФОРУМ»: ИНФРА-М, 2008. — 400 с.: ил. — (Высшее образование).

35. Галіцин В.К., Сидоренко Ю.Т., Потапенко С.Д. Технологія програмування і створення програмних продуктів: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2009. — 372 с.

36. Гужва В. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 400 c.

Дата добавления: 2014-01-04